Решение № 10041314, 27.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2010 р. Справа № 8/53/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

при секретарі Новіковій Л.М.,

за участю представників

позивача ОСОБА_1,

відповідача - Ярославський Ю.П., дов. № 630 від 31.03.2010 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Колективного підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс», 54019, м. Миколаїв, вул. Андрєєва, 17,

про стягнення коштів у сумі 11742 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся у господарський суд з позовною заявою про стягнення з колективного підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»(далі - відповідач) коштів у сумі 11742 грн., з яких: 5242 грн. - сума матеріальної шкоди; 600 грн. сума витрат на проведення експертизи; 4400 грн. сума втраченого прибутку; 1500 грн. сума моральної щкоди, а також коштів на погашення судових витрат по справі.

У судовому засіданні 27.05.2010 року представник позивача заявою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1500 грн. та просить стягнути з останнього 5242 грн. - матеріальної шкоди; 600 грн. витрат на проведення експертизи; 4400 грн. втраченого прибутку.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково, саме: підтвердив факт ДТП за участю працівника відповідача, але не згоден з сумою матеріальних збитків.

У судових засіданнях 27.04.2010 року та 06.05.2010 року за згодою представників сторін оголошувалися перерви; 27.05.2010 року судове засідання поновлено.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення уточнених позовних вимог, при цьому суд виходив з такого:

01.01.2010 року позивач уклав з товариством з обмеженою відповідальністю «Приватавтолюкс»договір про сумісну діяльність № 06-51-2010 відповідно до умов якого, позивач взяв на себе зобовязання по перевезенню пасажирів власним автомобілем ГАЗ 32213, державний номер НОМЕР_1, по маршрутам товариства, закріпленим за ним відповідно до договору на перевезення пасажирів, який укладений з Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

22.01.2010 року водій тролейбусу н/3 3165 ОСОБА_4 допустила зіткнення з автомобілем позивача. Зазначений факт ДТП не заперечується відповідачем, а також підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 21.01.2010 року та постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва по справі № 3-793 від 12.03.2010 року, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності по ст. 124 КпроАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 25, 26).

У результаті зазначеної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження на суму 5242 грн., яка підтверджується висновком експертизи № 140-117 від 19.02.2010 року, проведеної Регіональною торгово-промисловою палатою Миколаївської області.

Позивач оплатив роботи по ремонту автомобіля у сумі 5245 грн., що підтверджується актом виконаних робіт від 12.02.2010 року, квитанцією № 70/2 від 01.02.2010 року, товарними чеками від 05.02.2010 року та 10.02.2010 року.

Крім того, позивач оплатив проведення експертизи у розмрі 600 грн., що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру від 28.01.2010 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача втрачений прибуток у розмірі 4400 грн., оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, наслідком якої стали роботи по ремонту автомобілю, позивач був позбавлений можливості здійснювати свою діяльність по перевезенню пасажирів у період з 22.01.2010 року по 14.02.2010 року. Судом перераховано суму втраченого прибутку, оскільки із зазначеного періду простою автомобіля позивача 3 дні були вихідними. За розрахунком суду сума втраченого прибутку становить 3800 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до положень ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У судовому засіданні 27.05.2010 року представник позивача заявою відмовився від позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 1500 грн. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 1500 грн. слід припинити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК Ураїни оскільки позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заперечення відповідача не беруться судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі ст. ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, п. 4 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Уточнені позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс»(54019, м. Миколаїв, вул. Андрєєва, 17; ідентифікаційний код 03328468) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 5242 грн. - матеріальної шкоди; 600 грн. витрат на проведення експертизи; 3800 грн. втраченого прибутку; 96 грн. 42 коп. держмита та 193 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Провадження у справі в частині стягнення суми моральної шкоди у розмірі 1500 грн. - припинити.

В частині стягнення 600 грн. втраченого прибутку в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя