Решение № 10041311, 31.05.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2010 р. Справа № 4/50/10

Позивач           Відкрите акціонерного товариства “Укртелеком”,

                     в особі Миколаївської філії ВАТ “Укртелеком”,

                     вул. Адміральська, 27, м. Миколаїв, 54001

Відповідач Відкрите акціонерне товариство “Спецбуд”,

вул. Дунаєва, 45, м. Миколаїв, 54017

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Марченко М.О. довіреність від 27.10.09р.

Від відповідача – не з’явився

          СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості в сумі 3655,70 грн., з яких: 2764,00 грн. основного боргу з вересня 2008 року по червень 2009року, пені в сумі 315,55 грн. за період з 21.10.08р. по 31.01.10р., 3% річних в сумі 103,49 грн. та інфляції у сумі 472,62 грн. за період з 01.10.08р. по 31.01.10р.

Відповідач про час судового засідання повідомлений належним чином відповідно до ст.64 ГПК України (арк.спр. 25-28, 38-41), але вимоги ухвал суду від 16.04.10р., 12.05.10р. не виконав, відзив та витребувані документи не надав, представник в судове засідання без поважних причин не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

          17.02.00р. сторони уклали договір № 22/017 про надання послуг електрозв’язку, згідно якого позивач повинен був надавати послуги електрозв’язку, а відповідач оплачувати надані послуги. Оскільки відповідач не оплатив надані послуги за період з вересня 2008р. по червень 2009р., позивач просив стягнути 2764,00 грн. основного боргу, пені в сумі 315,55 грн. за період з 21.10.08р. по 31.01.10р., 3% річних в сумі 103,49 грн. та інфляції у сумі 472,62 грн. за період з 01.10.08р. по 31.01.10р.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані не в повному обсязі, тому підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

          На підставі договору № 22/017 від 17.02.00р. (арк.спр.15-20), позивач за період з вересня 2008р. по червень 2009р. надав відповідачу послуги телефонного зв’язку на загальну суму 2764,00 грн.

Пунктами 4.2, 4.6 договору № 22/017 від 17.02.00р. передбачено, що відповідач був зобов’язаний сплачувати надані послуги електрозв’язку за спільно погодженою авансовою системою оплати та проводити розрахунки щомісячно до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі, не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.

Відповідач згідно п. 4.5 договору був зобов’язаний сплачувати послуги за кожний попередній місяць за кредитною системою, протягом 10 днів з дня одержання рахунку (повідомлення) позивача, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

          На виконання умов договору відповідачу з вересня 2008р. по червень 2009р. були виставлені рахунки-фактури на загальну суму 2764,00 грн. (арк.спр. 13-22).

          Відповідач за надані послуги не розрахувався, доказів погашення боргу станом на час розгляду справи не надав. Таким чином, заборгованість відповідача складає 2764,00 грн., яка підтверджена розрахунком позивача суми боргу (арк.спр.10).

          Відповідно до ст.ст. 526, 625 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору № 22/017 про надання послуг електрозв’язку позивачем нараховані 3% річних в сумі 103,49 грн. та інфляції у сумі 472,62 грн. за період з 01.10.08р. по 31.01.10р., підтверджені розрахунками позивача (арк.спр.10-11), відповідачем не заперечені, тому позов в цій частині підлягає задоволенню повністю на підставі ст.625 ЦК України.

Щодо нарахованої пені у розмірі подвійної ставки НБУ в сумі 315,55 грн. за період з 01.09.08р. по 31.01.10р., то позов в цій частині підлягає задоволенню частково з огляду на те, що:

-          розмір пені узгоджено сторонами у п. 5.8 договору від 17.02.00р.

Частиною 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В той же час, ч. 6 ст. 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами.

Згідно ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Отже, пеня нараховується щодо кожного дня користування коштами і підлягає задоволенню за шість місяців, що передували пред’явленню позову. Оскільки позовну заяву пред’явлено 13.04.10р., то позов в цій частині підлягає задоволенню за термін з 13.10.09р. по 31.01.10р. в сумі 148,85 грн.

Ухвали суду, надіслані за юридичною адресою відповідача по вул. Дунаєва, 45, м. Миколаєва, яка підтверджується довідкою статистики (арк.спр. 6), повернулись з відміткою поштової установи про відсутність відповідача за визначеною адресою (арк.спр. 25-28, 38-41). Між тим, згідно ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. Норми ГПК України не передбачають розшук судом, або стороною по справі фактичного місця знаходження іншої сторони.

          Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу станом на час розгляду не надав, позов не заперечив.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, ЗУ “Про телекомунікації”, господарський суд –

ВИРІШИВ:

          Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Спецбуд” (вул. Дунаєва, 45, м. Миколаїв, код 01273102) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Миколаївської філії ВАТ “Укртелеком” (вул. Адміральська, 27, м. Миколаїв, код 22437619) суму 2764,00 грн. боргу, 148,85 грн. –пені, 103,49 грн. –3% річних, 472,62 грн. –інфляції, 97,35 грн. держмита та 225,24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

          На суму 166,70 грн. пені в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Суддя