Постановление суда № 100249718, 05.10.2021, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 0306/1973/2011

Провадження № 4-с/159/9/21

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2021 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Лесика В.О.,

за участі секретаря Посполітак Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі справу за скаргою ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Ковельського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів),

в с т а н о в и в:

Стислий виклад скарги.

17 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою про визнання незаконним та скасувати рішення від 01.09.2021 року №64500/10, постановлене Ковельським ВДВС у Ковельському районі Волинської області ЗМУМЮ (м.Львів) про відмову у знятті арешту з майна та зобов`язати відділ ДВС зняти арешт нерухомого майна №12915431, зареєстрований 27.08.2012 року у Єдиному реєстрі заборони відчуження об`єктів нерухомого майна, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34004011.

В обґрунтування поданої скарги зазначає, що у проваджені Ковельського міськрайонного суду знаходилась цивільна справа №0306/1973/2011, провадження №2/0306/195/2012, за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором. На підставі рішення від 23.01.2012 року у зазначеній справі було видано виконавчі листи від 15.03.2012 року (строк пред`явлення до 15.02.2013), виконавче провадження №34004011 на підставі якого 26.08.2013 року було закінчено (повернуто виконавчий документ стягувачу). У липні 2021 року йому стало відомо про арешт нерухомого майна, а 02.08.2021 року він звернувся до керівника відділу ДВС з заявою про скасування арешту нерухомого майна, однак 06.09.2021 року отримав відповідь, що даний арешт може зняти тільки суд. Зазначає, що строк позовної давності для стягнення із нього заборгованості сплив, проте, його права порушуються не скасованим арештом нерухомого майна, що і стало підставою для звернення до суду із даною скаргою.

Рух справи в суді.

Скаргу подано до суду 17 вересня 2021 року.

Ухвалою судді від 21.09.2021 року скаргу було прийнято до свого провадження та призначено розгляд на 05.10.2021 року.

Позиція учасників судового розгляду.

В судове зсідання скаржник та його представник не з`явилися, хоча про час, місце та дату розгляду справи у встановленому законом порядку були повідомлені.

Заінтересовані особи представник ПАТ «КБ «Надра» та представник Ковельського ВДВС у Ковельському району Волинської області ЗМУМЮ (м.Львів) будучи належним чином повідомленим в установленому законом порядку, в судове засідання не з`явилися.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

В судовому засіданні встановлено наступні фактичні обставини.

Рішенням Ковельського міськрайонного суду від 23.01.2012 року позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено повністю та стягнуто в солідарному порядку на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості в сумі 18084,54 грн. і судові витрати в рівних частках в сумі 188,20 грн.

Після набрання рішенням суду законної сили, за заявою кредитора 15.03.2012 року було видано виконавчий лист.

Згідно листа відповіді Ковельського відділу ДВС у Волинській області від 01.09.2021 року №64500/10, ОСОБА_1 було відмовлено в скасуванні арешту на нерухоме майно та рекомендовано звернутися до суду.

Листом від 08.07.2021 року №45006/7 ДВС у Ковельському районі Волинської області повідомлено, що ст.59 ЗУ «Про виконавче провадження» визначений вичерпний перелік коли державний виконавець може зняти арешт з майна боржника, у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, судом встановлено, що у ДВС у Ковелькому районі Волинської області на виконанні рішення суду не перебуває, однак наявний арешт на нерухоме майно пов`язаний з виконанням цього рішення не скасований.

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.

У відповідності до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Ст.ст. 448, 449 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. При цьому, скаргу може бути подано у десятиденний строк з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, і що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативьо-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнен ня на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1)отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2)надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3)отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4)наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціно`чної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5)відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6)отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7)погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи

кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення

позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу ХНІ "Прикінцеві та перехідні положення"

цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З наведеного, слід дійти висновку про часткове задоволення скарги, оскільки дії виконавця відповідають вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

На підставі вказаного та керуючись ст.ст.447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця Ковельського відділу ДВС у Ковельському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) – задовольнити частково.

Скасувати арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , реєстраційний номер обмеження №12915431, накладений Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №34004011 від 27.08.2012 року Відділом Державної виконавчої служби Ковельського МРУЮ (м.Львів), державний виконавець Волох Роман Володимирович.

В решті скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд протягом протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ковельський міськрайонний суд Волинської області.

Повний текст ухвали складено та підписано без її проголошення 11 жовтня 2021 року.

Головуючий: В.О.Лесик