Решение № 9999335, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р. Справа № 38/35

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді Лейби М.О.

Судді Сгара Е.В.

Судді Левшина Г.В.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянувши матеріали справи за позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” м.Київ

до відповідача: Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м.Єнакієве, Донецька область

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3

про стягнення 7 665,38грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: Ковальова Л.В. за дов. №40 від 19.03.2010р.

від третьої особи: не зявився

Суть спору:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна” м.Київ, звернувся до господарського суду з позовом до Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 7 665,38грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір страхування серії МА №061373 від 11.12.2006р., заяву про пошкодження транспортного засобу від 27.12.2006р., копію довідки ДАІ №2992 від 28.12.2006р., копію страхового акту № 1915/05/05, висновок експерта №30/01 від 16.01.2007р., постанову Мар”їнського районного суду від 26.01.2007р., платіжні доручення №780 від 23.01.2007р., №4569 від 26.04.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

24.02.2010р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-20/875 від 19.02.2010р., з якого вбачається, що станом на 19.02.2010р. Акціонерне товариство закритого типу “Донвуглересурси” м.Єнакієве (ідентифікаційний код 25121804) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 86400, Донецька область, м.Єнакієве, вул.Блюхера,121. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

01.03.2010р. відповідач надав суду лист №41 від 22.02.2010р., яким просить суд залучити до матеріалів справи копію трудової угоди, заяву №38 від 19.02.2010р., відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, посилаючись на наступне.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Згідно ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події.

Відповідач зазначив, що ДТП за участю транспортного засобу, який належить відповідачу настало 26.12.2006р., а позовна заява була направлена 03.02.2010р. тобто по закінченню строку позовної давності.

Таким чином, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у розмірі 7665,38грн.

Також відповідач надав заяву №38 від 19.02.2010р. про застосування строку позовної давності.

Відзив судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи.

02.03.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшло клопотання, в якому позивач, повідомив суд про перейменування позивача на Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна” та про зміну місцезнаходження юридичної особи: 04070, м.Київ, вул.Іллінська,8. В підтвердження клопотання позивач надав суду відповідне свідоцтво про державну реєстрацію Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна”, довідку із ЄДРПОУ та статут, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.03.2010р. відповідач надав суду заяву від 23.03.2010р., в якій просить суд застосувати строк позовної давності у частині оплати за автоекспертизи у сумі 250грн., оскільки оплата за автоекспертизу була проведена 23.01.2007р., а позов поданий до суду 03.02.2010р.

Крім того, відповідач надав суду відзив на позовну заяву №51 від 19.03.2010р., в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі посилаючись на те, що вина в скоєнні ДТП, що відбулось 26.12.2006р. була обопільною.

Також, відповідач надав клопотання від 23.03.2010р., в якому просить суд зробити запит до районного суду для встановлення або відсутності вини водія ОСОБА_5

23.03.2010р. позивач надав суду пояснення на відзив відповідача №261 від 10.03.2010р., в яких повідомив суду, що з доводами відповідача не погоджується посилаючись на наступне.

Згідно до ч.6 ст.261 ЦК України, за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання, тому право зворотної вимоги (регресу) у позивача до відповідача виникло лише після виплати страхового відшкодування страхувальнику та строк позовної давності повинен відраховуватися саме з дати виплати страхового відшкодування (виконання зобовязання позивачем згідно договору страхування МА №061372), яке було виплачене 26.04.2007р, що підтверджується платіжним дорученням №4569 від 26.04.2007р.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

23.03.2010р. сторони звернулися до суду з клопотанням, в якому просять суд продовжити строк вирішення спору на 1 місяць, яке судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду від 23.03.2010р. строк вирішення спору було продовжено на 1 місяць до 10.05.2010р., у порядку ст.69 ГПК України.

20.04.2010р. від позивача на адресу господарського суду надійшли пояснення щодо відзиву відповідача №442 від 15.04.2010р., в яких позивач зазначив, що у довідці, виданій УДАІ УМВС України у Донецькій області за №2992 від 28.12.2006р., зазначено, що ДТП сталося внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 (який керував транспортним засобом, що належить відповідачу) п.11.4 Правил дорожнього руху.

Крім цього, позивач зазначив, що не погоджується із доводами відповідача щодо застосування строку позовної давності в частині оплати за автоекспертизу, посилаючись на те, що витрати на проведення експертизи входять до складу фактичних витрат позивача та позивач набув право регресу до відповідача у межах фактичних витрат лише після виплати страхового відшкодування (виконання основного зобовязання за договором страхування).

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

20.04.2010р. позивач надіслав на адресу суду клопотання №443 від 15.04.2010р., в якому повідомив суду, що надав суду вичерпні пояснення для повного та всебічного розгляду справи по суті, а тому незявлення представника позивача не буде перешкоджати вирішенню даного спору по суті.

Клопотання судом розглянуте та залучене до матеріалів справи.

05.05.2010р. позивач надіслав на адресу суду пояснення щодо заяви відповідача від 23.03.2010р., в яких повідомив суду, що строк позовної давності повинен відраховуватися саме з дати виплати страхового відшкодування, яке було виплачено 26.04.2007р. і ніяким чином не можна вважати, що строк позовної давності, навіть в частині оплати за проведення автоекспертизи, що входить до фактичних витрат позивача, вже минув.

Пояснення судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

05.05.2010р. позивач надіслав на адресу суду докази направлення відповідачу письмових пояснень, які судом розглянуті та залучені до матеріалів справи.

05.05.2010р. позивач надіслав на адресу суду клопотання №526 від 27.04.2010р., в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, але провести судове засідання 11.05.2010р. за відсутності представника позивача.

Клопотання судом розглянуте та злучене до матеріалів справи.

Розпорядженням голови господарського суду від 11.05.2010р. призначено колегіальний склад розгляду справи №38/35.

Ухвалою господарського суду від 11.05.2010р. до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено ОСОБА_3

26.05.2010р. позивач надіслав на адресу суду лист №691 від 19.05.2010р., яким просить суд долучити до матеріалів справи докази направлення копії позовної заяви третій особі.

26.05.2010р. позивач надіслав на адресу суду клопотання №690 від 19.05.2010р., в якому просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, але провести судове засідання 01.06.2010р. за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання 01.06.2010р. зявився, проти позовних вимог заперечує.

Третя особа в судове засідання 01.06.2010р. не зявилась, жодних пояснень суду не надала, про час, дату і місце проведення судового засідання була належним чином повідомлена, що підтверджено відміткою канцелярії суду та наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Розгляд справи відкладався у звязку з неявкою сторін та необхідністю надання витребуваних документів.

Відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України судом складено протокол, який залучено до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

11.12.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Страхова компанія “Український Страховий Альянс”, (за договором страховик) та ОСОБА_5 (за договором страхувальник) було укладено договір страхування серії МА № 061373 (далі - договір), згідно умов, якого страховик зобовязується при дотримання всіх умов страхування, компенсувати страхувальнику прямі збитки, що перевищують встановлену франшизу, які відбулися в період дії договору, але у межах страхової суми.

Предметом страхування вказаного договору є - автомобіль ЗАЗ „ДЕУ”, державний номер НОМЕР_1, шасі № НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, зі страховою сумою 47935,00грн.

Як вбачається із статуту позивача, 11.11.2008р. Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “Український Страховий Альянс” змінило назву на Закрите акціонерне товариство “Страхова компанія “АХА Україна”. Отже позивач є правонаступником страховика за договором страхування серії МА № 061373 від 11.12.2006р.

З матеріалів справи вбачається, що згідно довідки УДАЇ УМВС України в Донецькій області, 26 грудня 2006року о 20год.00хвил. у Київському районі м. Донецька на вул. Артема мало місце ДТП. Учасниками ДТП були автомобіль „Міцубісі” номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_3, що належить АТЗТ “Донвуглересурси” та автомобіль ЗАЗ „ДЕУ”, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5 під керуванням ОСОБА_5. Дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 пункту 11.4 Правил дорожнього руху.

Постановою Мар”їнського районного суду Донецької області від 26 січня 2007року відносно ОСОБА_3 на підставі ст.124 КУпАП застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17,00грн. У зазначеній постанові суду зазначено, що в діях ОСОБА_3 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до договору страхування серії МА №061373 від 11.12.2006р. автомобіль ЗАЗ DAEWOO LANOS TF69Y, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 був застрахований у Закритому акціонерному товаристві Страхова Компанія „Український Страховий Альянс”.

Згідно Додатку №1 до акту автотоварознавчого висновку спеціаліста №30/01 від 16 січня 2007року вартість матеріальних збитків спричинених володільцю автомобілю ЗАЗ DAEWOO LANOS TF69Y, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 складає 7415,38грн.

Відповідно до страхового акту №1915/05/05 від 17 квітня 2007року ДТП, що сталося 26.12.2006року є страховим випадком. Розмір збитку завданого обєкту страхування складається з суми страхового відшкодування 7415,38грн.

Платіжним дорученням №4569 від 26.04.2007р. позивачем здійснено оплату 7415,38грн. як страхового відшкодування згідно договору страхування №061372/05АК від 11.12.2006р. Страхувальник - ОСОБА_5. Крім того позивачем платіжним дорученням №780 від 23 січня 2007року здійснено оплату у розмірі 250,00грн. автотоварознавчого висновку спеціаліста №30/01 від 16 січня 2007року.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір страхування серії МА №061373 від 11.12.2006р., заяву про пошкодження транспортного засобу від 27.12.2006р., копію довідки ДАІ №2992 від 28.12.2006р., копію страхового акту № 1915/05/05, висновок експерта №30/01 від 16.01.2007р., постанову Мар”їнського районного суду від 26.01.2007р., платіжні доручення №780 від 23.01.2007р., №4569 від 26.04.2007р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідач посилається на відзив на позов №39 від 19.02.2010р., відзиві на позов №51 від 19.03.2010р., правовстановлюючі документи тощо.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 2 та 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Згідно до п.1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України, шкода, заподіяна внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, заподіяна одній особі з вини другої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно із ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1172 зазначеного кодексу передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором страхування, виплатив страхове відшкодування у розмірі 7414,38грн., що підтверджується, наявним у матеріалах справи платіжними дорученнями №4569 від 26 квітня 2007року та сплатив витрати щодо експертного дослідження автомобілю 250,00грн., платіжне доручення №780 від 23 січня 2007року.

Таким чином, у позивача виникло право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Відповідно до довідки УДАЇ УМВС України в Донецькій області №2992 від 28.12.2006р. та постанови Мар”їнського районного суду Донецької області від 26.01.200р., винним в скоєнні ДТП є саме водій АТЗТ “Донвуглересурси” - ОСОБА_3

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 7665,38грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на те, що в скоєнні ДТП, яке сталось 26 грудня 2006року о 20год.00хвил. у Київському районі м. Донецька вина водіїв учасників ДТП була обопільною, оскільки з довідки УДАЇ УМВС України в Донецькій області №2992 від 28.12.2006р. та постанови Мар”їнського районного суду Донецької області від 26.01.200р. вбачається, що винним в скоєнні ДТП є саме ОСОБА_3

Суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності з огляду на наступне.

Згідно ч.6 ст.261 Цивільного кодексу України, за регресними зобовязаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобовязання.

Стаття 27 Закону України „Про страхування” та ст. 993 Цивільного кодексу України передбачають перехід права вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки до страховика, лише після виплати страхового відшкодування.

Як встановлено судом, страхове відшкодування було виплачене 26.04.2007р. Тобто, право зворотної вимоги до винної особи виникло у позивача з моменту виплати відшкодування.

Таким чином, звертаючись з позовом 10.02.2010р. позивачем не був пропущений строк позовної давності.

Також суд відмовляє відповідачу в задоволенні заяви про застосування строку позовної давності у частині оплати за експертне дослідження автомобілю у сумі 250грн., оскільки витрати на проведення дослідження автомобілю входять до складу фактичних витрат позивача і позивач набув право регресу до відповідача у межах фактичних витрат лише після виплати страхового відшкодування (виконання основного зобовязання за договором страхування).

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі Закону України “Про страхування”, ст.ст. 993, 1166, 1172, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” м.Київ до Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 7 665,38грн., задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу “Донвуглересурси” м.Єнакієве, Донецька область (86400, Донецька область, м.Єнакієве, вул. Блюхера, 121, ЄДРПОУ 25121804) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АХА Україна” м.Київ (юридична адреса: 04070, м.Київ, вул.Іллінська,8, фактична адреса: 04070, м.Київ, вул.Братська,14, підїзд 3, поверх 6, ЄДРПОУ 31235110) матеріальні збитки в порядку регресу в сумі 7 665,38грн., державне мито в розмірі 102грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.06.2010р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку через місцевий господарський суд протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя