Решение № 99928607, 28.09.2021, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/4803/21

Провадження № 2/211/2636/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Сарат Н.О.,

при секретарі - Зоріній С.М.,

за участю представника позивача Бойченко Л.П.,

у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайловича, державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Щерба Альона Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайловича, державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Щерба Альона Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що з його заробітної плати проводяться відрахування на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження та стягнення грошових коштів по виконавчому провадженню ВП № 66016187 на підставі виконавчого напису № 3146 від 22.07.2020 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. Згідно виконавчого напису, з нього стягнуто на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість у розмірі 8728,67 грн.

З виконавчим написом він не згоден та вважає, що він не підлягає виконанню. Оскільки нотаріус при видачі нотаріального напису не перевіряв безпечність заборгованості перед стягувачем. У зв`язку з чим просив визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 22.07.2020 року зареєстрованого в реєстрі за № 3146 щодо стягнення заборгованості на користь ТОВ «Фінпром маркет» у суму 8728,67 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою суду від 05 серпня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 05.08.2021 забезпечено даний позовшляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 66016187 від 08.07.2021 року, відкритому на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича № 3146 від 22.07.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» заборгованості в сумі 8728 грн. 67 коп.

У судове засідання сторони та треті особи не з`явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені.

Представник позивача адвокат Бойченко Л.П. на позовних вимогах наполягала.

Представник відповідача ТОВ "Фінпром Маркет", будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Разом з цим, 26.08.2021 року відповідач надіслав клопотання про врегулювання спору за участю судді, в якому пропонує вирішити даний спір в мировому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ст. 201 ЦПК України, врегулювання спору за участю судді проводиться за згодою сторін до початку розгляду справи по суті. Проведення врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справу вступила третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.

У статті 202 ЦПК України визначено, що проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якою одночасно зупиняє провадження у справі. У випадку недосягнення сторонами мирного врегулювання спору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення врегулювання спору за участю судді не допускається.

Згідно ч.1 ст.203 ЦПК України, проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах у режимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом.

Спільні наради проводяться за участю всіх сторін, їх представників та судді.

Позивач свою згоду на врегулювання спору за участю судді не надав.

Отже, враховуючи відсутність спільної згоди всіх сторін на врегулювання спору за участю судді, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про врегулюванні спору за участю судді.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, 22.07.2021 року за заявою ТОВ «Фінпром маркет» приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 3146, яким запропоновано стягнути на користь ТОВ «Фінпром маркет» заборгованість з ОСОБА_1 у розмірі 8728,67 грн. 08.07.2021 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Щербиною А.В. відкрито виконавче провадження № 660161187 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром маркет» боргу в розмірі 8728,67 грн. ( а.с. 6).

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат»та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5(далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Пунктом 19статті 34 Закону України «Про нотаріат»передбачено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів регулюються Главою 14 Закону України «Про нотаріат»та Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічний порядок вчинення нотаріальних дій передбачений пунктами 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені вЗаконі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно статті 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно статті 88 Закону України «Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису. Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Натомість, нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак, сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості, як такого.

З урахуванням приписів статей15,16,18 ЦК України, статей50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Вказаний висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 84цс19).

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Отже, в основі вчинення вищевказаної нотаріальної дії лежить факт безспірності наявної у боржника заборгованості.

Безспірністю у розумінні ст. 88 Закону України «Про нотаріат» є саме факт існування між кредитором та боржником правовідносин, а також наявність заборгованості, яка підтверджується документами, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку.

Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Водночас контекстний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

З огляду на викладене, проаналізувавши клопотання про визнання позову, докази, які містяться у матеріалах справи у їх сукупності та норми права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору, суд приходить до висновку, що з відповідача ТОВ "Фінпром Маркет" слід стягнути на користь держави 1362 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 215, 216, 220, 628, 638, 799, 806 ЦК України, ст..ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайловича, державний виконавець Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) Щерба Альона Станіславівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 3146 вчинений від 22.07.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром маркет»» в безспірному порядку заборгованість у сумі 8728,67 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром Маркет" на користь держави, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1362 ( однієї тисячі триста шістдесят дві) гривні 00 коп.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.

Суддя: Н. О. Сарат