№ 9978607, 07.06.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" червня 2010 р. Справа № 42/168-09

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:

головуючий суддя , судді ,

при секретарі Горбачової О.А.

за участю представників:

позивача – Москаленко Я.М. (довіреність № 1389/32-02 від 21.07.2009 р.);

відповідача –не прибув;

розглянувши апеляційну скаргу Спільного українисько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані”, м. Київ (вх. № 762Х/2-5) на рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2010 р. по справі № 42/168-09

за позовом Спільного українисько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма ”Телекомунікаційні системи”, м. Харків

про стягнення 305041,66 грн.,

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма ”Телекомунікаційні системи”, м. Харків

до Спільного українисько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані”, м. Київ

про зобов’язання підписати акти виконаних робіт на загальну суму 80776,80 грн., стягнення 57010,72 грн. за виконані роботи, зобов’язання позивача виконати умови п. 3.1. договору підряду № 1/2-2006 від 01.01.2006 р., -

встановила:

В червні 2009 р. Спільне українисько-американське підприємство у формі ТОВ “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані” звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення на його користь з ТОВ “НВФ ”Телекомунікаційні системи” безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 305041,66 грн., в т.ч. 291749,04 грн. –основний борг, 2206,16 грн. –3% річних, 11086,46 грн. - інфляційні, посилаючись на те, що ніякі підрядні роботи не проводились, акти приймання-передачі виконаних робіт не підписувались, отже кошти, перераховані відповідачу згідно усних домовленостей та додаткової угоди № 1 від 21.07.2006 р. до договору підряду № 1/2-2006 від 01.01.2006 р., мають бути повернуті позивачу у повному обсязі.

У вересні 2009 р. ТОВ “НВФ ”Телекомунікаційні системи” звернулось до суду з зустрічною позовною заявою про зобов’язання позивача за первісним позовом підписати акти виконаних робіт на загальну суму 80776,80 грн. по виконаним та прийнятим роботам створеної системи зв’язку будівництва базової станції на сайті Кременчук (труба ГОКа), стягнути з позивача 57010,72 грн. за виконані роботи системи зв’язку будівництва базової станції та понесені витрати при виконанні договору підряду № 1/2-2006 від 01.01.2006 р., зобов’язати позивача виконати умови п. 3.1. вказаного договору.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.02.2010 р. по справі № 42/168-09 (суддя Яризько В.О.) у задоволенні первісного та зустрічного позовів було відмовлено, з посиланням на їх необґрунтованість.

Позивач за первісним позовом з зазначеним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить це рішення повністю скасувати та прийняти нове рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції не повно та не об’єктивно дослідивши матеріали справи прийняв рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Під час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції позивач надав перерахунок (вх. № 3750 від 01.06.2010 р.), у зв’язку з технічною помилкою при розрахунку 3 % річних та інфляційних за користування чужими грошовими коштами, згідно якого він просить стягнути з відповідача на користь позивача, як безпідставно набуті, грошові кошти у розмірі 291749,04 грн., 3 % річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1486,72 грн., інфляційні у розмірі 6710,23 грн., судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач за первісним позовом відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника в судове засідання 22.04.2010 р. не направив. Копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.03.2010 р. по справі № 42/168-09 повернулась до суду 31.03.2010 р. з зазначеною причиною повернення - “за спливом строку зберігання”.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2010 р. по справі № 42/168-09 розгляд справи було відкладено на 06.05.2010 р., у зв’язку з відсутністю в судовому засіданні представника відповідача та необхідністю надання сторонами додаткових доказів по справі.

06.05.2010 р. представник відповідача знов в судове засідання не прибув, про причину неявки суд не повідомив, вимоги ухвали від 22.04.2010 р. не виконав.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.05.2010 р. розгляд справи було відкладено на 27.05.2010 р., зобов’язано позивача надати суду рахунки відповідача, згідно яких зроблено оплату, а відповідача –надати відзив на апеляційну скаргу з правовим обґрунтуванням та посиланням на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково; докази виконання оплачених позивачем робіт.

В судове засідання 27.05.2010 р. представник відповідача запізнився, з’явившись лише після виходу колегії суддів з нарадчої кімнати. Йому було повідомлено, що колегія суддів, порадившись, заслухавши представника апелянта та розглянувши матеріали справи, дійшла висновку про оголошення перерви в судовому засіданні для додаткового вивчення матеріалів справи до “01”червня 2010 р. о 12:00 год., про що представник відповідача розписався у матеріалах справи.

01.06.2010 р. відповідач знов не прибув в судове засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 38 ГПК України щодо обов’язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що судом в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Виходячи з вищезазначеного, а також враховуючи те, що представник відповідача в жодне судове засідання під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції не прибув, витребувані колегією суддів документи не надав, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього у судових засіданнях представника позивача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи, 01.01.2006 р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем за первісним позовом був укладений Договір підряду № 1/2-2006 (далі - Договір), згідно якого відповідач зобов'язався на свій ризик та своїми силами виконувати роботи по монтажу й налагодженню радіо і телекомунікаційного обладнання та ін., а позивач зобов'язався приймати вказані роботи та оплачувати їх.

Відповідно до п.1.2 зазначеного Договору перелік робіт, їх вартість та терміни виконання визначені в Додаткових угодах, які є невід'ємними частинами вказаного Договору.

Згідно розділу 4 Договору ціна договору включає всі витрати відповідача за первісним позовом, пов'язані з виконанням робіт, вказаних в Додаткових угодах, а оплата здійснюється наступним чином:

- позивач сплачує аванс на закупку матеріалів та транспортні витрати (п. 4.3 Договору);

- остаточна оплата виконаних робіт здійснюється після підписання сторонами акту виконаних робіт і надання замовнику всієї необхідної документації і інформації щодо виконаних робіт (п. 4.2 Договору).

21.07.2006 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору на загальну суму 80776,80 грн., відповідно до п. 1 якої підрядник (відповідач за первісним позовом) зобов'язався на свій ризик та своїми силами виконати роботи по створенню системи зв’язку CDМА. Будівництво базової станції, сайт Кременчук (труба ГОК) в строк до 31.12.2006 р.

Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач на виконання умов вказаної додаткової угоди № 1 від 21.07.2006 р. до Договору в якості авансу перерахував на користь відповідача 48564,00 грн., в т.ч. 48466,08 грн. платіжним доручення № 4968 від 31.07.2006 р. (т. 1 а.с. 63), а також 97,92 грн. платіжним дорученням від 17.08.2006 р.

Крім того, позивач за первісним позовом перерахував на поточний рахунок відповідача 122976,00 грн. згідно платіжного доручення № 5737 від 30.08.2006 р., в платіжному дорученні підставою перерахування коштів зазначений рахунок № ТК-0000013 від 27.07.2006 р., сплата за виготовлення контейнеру (т. 1 а.с. 65).

Також позивач за первісним позовом перерахував на поточний рахунок відповідача 120209,04 грн. згідно платіжного доручення № 6850 від 09.10.2006 р., в платіжному дорученні підставою перерахування коштів зазначений рахунок № 14 від 27.07.2006 р., сплата за виготовлення контейнеру (т. 1 а.с. 64).

Отримання вказаних сум відповідачем підтверджується листом останнього (вих. № 4 від 12.03.2009 р.), надісланого позивачу у відповідь на його претензію № 285/32-02 від 19.02.2009 р.

Ч. 1 ст. 530 передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 631 зазначеного вище кодексу строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 1212 ЦК України унормовано, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом даної норми безпідставність полягає в тому, що придбання або збереження майна відбувається без правових підстав. Зазначені правові наслідки застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Також зазначені положення застосовуються до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Положення глави 83 ЦК України про зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові кошти.

Приписами ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належності наданих відповідачем доказів про відрядження працівників відповідача на будівництво об'єкту - базової станції, сайт Кременчук (труба ГОК) та лист ВАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" від 11.11.2009 р. про те, що на об'єкті, який орендується позивачем, знаходиться антенно-фідерне обладнання, оскільки вказані документи не являються підтвердженням того, що відповідач за первісним позовом виконував дії, спрямовані на виконання умов додатковою угодою № 1 від 21.07.2006 р.

Інших доказів стосовно виконання відповідачем умов додаткової угоди № 1 від 21.07.2006 р. в матеріалах справи не має.

Таким чином, оскільки зобов‘язання щодо виконання умов додаткової угоди № 1 від 21.07.2006 р. до Договору відповідачем не було виконано, тому спірні кошти в сумі 48564,00 грн. є такими, що отримані відповідачем без достатньої правової підстави, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими і мають бути задоволені.

Стосовно позовних вимог про стягнення коштів, перерахованих позивачем згідно платіжних доручень № 5737 від 30.08.2006 р. та № 6850 від 09.10.2006 р. колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначає позивач вказані кошти перераховані на підставі усної домовленості сторін, додаткових угод на дані суми укладено не було, відповідач за первісним позовом не виконав ніяких робіт на вказані суми.

Відповідач за первісними позовом в обґрунтування своїх заперечень проти позову посилається на те, що ним були складені й направлені на адресу позивача тексти додаткової угоди № 2 від 27.07.2006 р., згідно якої відповідач повинен був виконати роботи по створенню системи CDМА. Будівництво базової станції, сайт Коцюбинське: виготовлення та монтаж контейнера з огорожею, виготовлення та монтаж радіовежі Н 50 м., та додаткової угоди № 3 від 27.07.2006 р., згідно якої відповідач повинен був виконати роботи по створенню системи CDМА. Будівництво базової станції, сайт Солончаки: виготовлення та монтаж контейнера з огорожею, виготовлення та монтаж радіовежі Н 50 м.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази про направлення текстів додаткових угод № 2, № 3 на адресу позивача та про укладення таких угод взагалі.

Отже, у позивача не виникли зобов'язання щодо сплати коштів відповідачеві за роботи, які ним не виконувались, оскільки між сторонами не було укладено додаткових угод № 2, № 3 на виконання робіт, а тому перераховані позивачем грошові кошти згідно платіжних доручень № 5737 від 30.08.2006 р. та № 6850 від 09.10.2006 р. були отримані відповідачем без достатніх правових підстав, а, відтак, підлягають поверненню на підставі ст. 1212 ЦК України.

Позивач, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, направив відповідачу претензію № 285/32-02 від 19.02.2009 р. з вимогою про повернення коштів в розмірі 291749,00 грн., однак відповідач кошти не повернув.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних в сумі 1486,72 грн. та інфляційних в сумі 6710,23 грн. за користування чужими грошовими коштами за період з 01.03.2009 р. по 01.05.2009 р. є цілком обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог в частині зобов'язання позивача з первісним позовом підписати акт виконаних робіт на суму 80776,80 грн. та стягнення з нього понесених витрат у сумі 57010,72 грн. колегія суддів зазначає, що ці вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, як вже було встановлено вище, відповідачем по первісному позову не було виконано роботи по створенню системи зв’язку CDМА, будівництво базової станції, сайт Кременчук (труба ГОК) за Додатковою угодою № 1 до Договору на загальну суму 80776,80 грн.

Також не підлягають задоволенню вимоги відповідача про зобов'язання позивача виконати умови п. 3.1 договору № 1/2-2006 від 01.01.2006 р., оскільки відповідач за первісним позовом не надав докази звернення до позивача з листом щодо надання всієї інформації та документації, необхідної для виконання робіт, а позивач відмовився від надання таких даних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України позивач зобов’язаний викласти в позовній заяві обставини, на які ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

Позивачем було доведено наявність підстав для задоволення його позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення допустився помилки в застосуванні норм матеріального права, через що це рішення підлягає скасуванню в частині відмови в задоволенні первісного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -

постановила:

Апеляційну скаргу Спільного українисько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані”, м. Київ задовольнити частково.

Рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2010 р. по справі № 42/168-09 в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення, яким первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича фірма ”Телекомунікаційні системи” (61002, м. Харків, вул.. Пушкінська, 53Б, код ЄДРПОУ 30292225, р/р 26001253260000 в ХФ АКИБ “УкрCиббанк” “ХРУ” г. Харьков, МФО 351641) на користь Спільного українисько-американського підприємства у формі Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтернешенел телеком’юнікешен Компані” (01021, м. Київ, узвіз Кловський, 12А, код ЄДРПОУ 20057835, П/р 260090320201 в АБ “Брокбізнесбанк” в м. Київ, МФО 300249) 291749,04 грн. - основного боргу, 1486,72 грн. - 3 % річних, 6710,23 грн. –інфляційних, державного мита за подання позовної заяви в сумі 2999,46 грн. та державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 1499,73 грн., а також 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Господарськму суду Харківської області видати відповідні накази.

В іншій частині рішення Господарського суду Харківської області від 09.02.2010 р. по справі № 42/168-09 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

Судді

Повний текст підписаний 04.06.2010 р.