Решение № 9977621, 01.06.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10 Справа № 19/99

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом

Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Будуємо дім”, м.Луганськ

про стягнення 6116 грн. 11 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача ОСОБА_2, довіреність № 917 від 13.03.2010;

від відповідача Радіонова Ю.А., довіреність № б/н від 22.04.2010.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 8888,16 грн. та 3% річних у сумі 291,70 грн.

У судових засіданнях 22.04.2010 та 27.05.2010, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, були оголошені перерви.

У судовому засіданні 27.05.2010 представник позивача подав заяву про зменшення позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 4472,82 грн., суму інфляційних нарахувань в розмірі 1355,61 грн., 3% річних у розмірі 287,68 грн.

Дана заява була розглянута у судовому засіданні, встановлено, що вона не суперечить діючому законодавству, на підставі чого заява прийнята судом до розгляду, тобто справа розглядається з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 01.06.2010 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, де він визнає заборгованість у сумі 3972,82 грн., оскільки 01.06.2010 сплатив позивачу ще 500,00 грн.; з періодом нарахування інфляційних нарахувань та 3% річних відповідач не погоджується, вважає що прострочив виконання зобов”язання з 22.03.2010, з цього 3% річних складають 6,30 грн., а інфляційні нарахування взагалі відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Протягом 2008 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 (позивач) поставив будівельні матеріали Товариству з обмеженою відповідальністю „Будуємо дім” (відповідач) на загальну суму 131360,99 грн.

Відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару у розмірі 123888,17 грн., у зв”язку з чим, станом на 22.12.2009, за ним утворилась заборгованість у сумі 7472,82 грн., що підтверджується підписаним обома сторонами актом звірення взаємних розрахунків (а.с.7).

Після цього відповідач ще здійснив декілька часткових оплат, а саме 23.12.2009 в розмірі 500,00 грн. (а.с.32), 19.04.2010 в розмірі 1000,00 грн. (а.с.30), 20.04.2010 в розмірі 500,00 грн. (а.с.31), 20.05.2010 в розмірі 1000,00 грн. (а.с.33), тобто сума боргу складає 4472,82 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 26.05.2010).

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № б/н від 10.03.2010 з вимогою сплатити заборгованість, яку останній залишив без відповіді та задоволення (а.с.14-15).

Порушенням зобовязання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні нарахування та 3% річних, але при їх розрахунку позивач допустився помилки, оскільки до даних правовідносин застосовується ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, тобто боржник повинен виконати свій обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги.

Вимога про оплату поставленого товару була надіслана позивачем на адресу відповідача 10.03.2010.

Відповідно до п.п.4.4.1 п.4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв”язку України від 12.12.2007 № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв”язку (без урахування вихідних днів об”єктів поштового зв”язку): 4.1.1 місцевої Д+2; де Д день подання поштового відправлення до пересилання в об”єкті поштового зв”язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. Згідно п.4.2. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в п.4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Отже, семиденний строк, встановлений ст.530 Цивільного кодексу України, має відраховуватись з 15.03.2010.

Таким чином, відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов”язання з оплати отриманого товару з 22.03.2010.

У зв”язку з цим 3% річних за період з 22.03.2010 по 01.04.2010 складає 6,30 грн. (6972,82 грн. (сума боргу на дату подачі позову до суду) х 3% х 11 (кількість днів прострочення) / 365 (днів) = 6,30 грн.)

Стосовно інфляційних нарахувань, у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що індекс розраховується в середньому за місяць та умовно слід вважати, що сума за період з 01 по 15 число відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31, то розрахунок починається з наступного місяця.

Оскільки період заборгованості з 22.03.2010 по 01.04.2010, то відповідно інфляційні нарахування на суму боргу за даний період не нараховуються.

Тобто у задоволенні позовних вимог стосовно стягнення 3% річних у розмірі 281,38 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1355,61 грн. слід відмовити.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача за заявлений у позовній заяві період змінилась та складає 3972,82 грн., оскільки за час розгляду справи відповідач сплатив 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 97 від 01.06.2010, і є підставою для припинення провадження у справі в цій частині, згідно п.11 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням судових витрат на відповідача.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 26.05.2010) підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, але підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 01.06.2010 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 80 п.11, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Будуємо дім”, м.Луганськ, вул.Луначарського, б.122, код 32586575 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 заборгованість у сумі 3972 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 06 грн. 30 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 49 грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 115 грн. 15 коп., видати наказ позивачу.

3. Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у сумі 500 грн. 00 коп. припинити.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення: 07.06.2010.

Суддя Т.В.Косенко

Помічник суддіС.А.Кулешова