Постановление суда № 99774607, 21.09.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3680/21

1-кс/0203/2169/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

слідчого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Биченковій Г.С.

за участі прокурора - Саломатіної О.О.

адвоката - Пришедька А.Л.

підозрюваного - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важких злочинів та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гоги В.М., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чаплинка, смт.Петриківка,

Дніпропетровської області, громадянина України/, не одруженого, утриманців не маючого,

депутата Петриківської селищної ради, керівника ТОВ «Екофілд», раніше не судимого,

зареєстрованого та проживаючого:

АДРЕСА_1

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України, заявлене у рамках кримінального провадження №12021040000000304,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Дніпропетровській області знаходиться кримінальне провадження №12021040000000304, відомості за яким внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.04.2021 року з правовою кваліфікацією за ч.3 ст.149 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

З долученого до клопотання витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань вбачається, що кримінальне провадження №12021040000000304 розпочато на підставі заяв потерпілих осіб за фактом вербування людей невстановленими особами, шляхом обману, з використанням уразливого стану, змушуючи останніх здійснювати різні види робіт на промислових базах, які належать приватним підприємствам. При цьому періодично застосовуючи фізичну силу та психологічний вплив до заявників та не виплачуючи грошову винагороду за виконану роботу.

19.09.2021 року в порядку ст.208 КПК України було затримано ОСОБА_1 та в цей же день останньому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України.

В наданому клопотанні слідчим поставлено питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав.

Підозрюваний та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на необгрунтованість підозри, недоведеність прокурором наявності зазначених у клопотанні ризиків. З огляду на це, а також з урахуванням даних про особу підозрюваного, просили відмовити в задоволенні клопотання.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із видів останніх є запобіжні заходи.

Згідно ч.ч.1,3 ст.132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Мета та підстави застосування запобіжного заходу визначені ст.177 КПК України, а обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу - ст.178 КПК України.

Перевіряючи наявність обгрунтованої підозри, слідчий суддя враховує, що остання передбачає наявність фактів або відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач може зробити висновок, що дана особа могла б скоїти злочин.

Так, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень: слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу, оскільки факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу.

Надані до нього матеріали кримінального провадження, а саме: заяви та протоколи допиту потерпілих та свідків; протоколи пред`явлення осіб для впізнання; висновки судово-медичних експертиз; а також протокол за наслідками проведення НСРД, в достатній мірі свідчать про факт вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України та про наявність обгрунтованої підозри у його вчиненні ОСОБА_1 .

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 на підставі достатніх доказів повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років.

Таким чином, можливість притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні наслідки, зокрема, суворість передбаченого покарання, є факторами, що значно підвищують ймовірність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, вказані обставини, а також обізнаність підозрюваного про обставини кримінального провадження та особу потерпілих і свідків, інших підозрюваних, свідчить про наявність ризиків незаконного впливу на них, з метою зміни свідчень на користь підозрюваного; за допомогою вказівок, порад сприяти переховуванню та уникненню від кримінальної відповідальності інших осіб, причетність яких до вчинених кримінальних правопорушень на теперішній час перевіряється.

Вказане свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено та належним чином не обгрунтовано наявність ризиків, передбачених п.2 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливого знищення, схову або спотворення підозрюваним речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з огляду на те, що на теперішній час в рамках кримінального провадження проведено обшуку за місцем мешкання фігурантів, у належних ним транспортних засобах та за місцем здійснення протиправної діяльності. При цьому, в клопотанні слідчого та прокурором під час розгляду клопотання також не зазначено, які саме речі та документи, що мають значення до кримінального провадження, на теперішній час органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено, та які перебувають у володінні або доступі підозрюваного та можуть бути ним приховані або знищені.

Частиною 1 ст.183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Згідно ч.ч.1,4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Поряд з наявними ризиками, передбаченими п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, які слідчий суддя визнає доведеними прокурором, слідчий суддя також враховує дані про особу підозрюваного, якому на момент розгляду клопотання виповнилось 64 роки; який працює, є депутатом, раніше не судимий, має постійне місце проживання, де зареєстрований та мешкає на протязі тривалого часу.

Таким чином, враховуючи наявні ризики, передбачені п.п.1,3,4 ч.1 ст.177 КПК України, а також фактичні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що прокурором не доведено наявності підстав, які б об`єктивно свідчили про неможливість запобігання наявним ризикам, застосуванням до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

В зв`язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку, що необхідним та достатнім запобіжним заходом, який має бути застосований до підозрюваного, є цілодобовий домашній арешт, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, що на даному етапі досудового розслідування забезпечить запобіганню наявним ризикам та належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст.177,178,181,183,184,193,194,196 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо важких злочинів та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Гоги В.М., погоджене прокурором, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, тобто до 19 листопада 2021 року включно.

Заборонити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом вказаного строку:

- залишати місце зареєстрованого та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за винятком необхідності отримання невідкладної медичної допомоги;

- прибувати до слідчого, прокурора та суду за кожним викликом;

- утриматись від спілкування у будь-який спосіб зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні №12021040000000304;

- здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Копію ухвали направити прокурору та відповідному відділу поліції за місцем проживання підозрюваного для організації контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням ним вимог даної ухвали.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Слідчий суддя С.Ю.Казак