Решение № 99751663, 21.09.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2021 року м.Кропивницький Справа № 340/400/20

провадження № 2-кас/340/16/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Пасічника Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до військової частини 2269 Національної гвардії України (вул. Діброви, 77/95, м. Олександрія, Кіровоградська область, 28000; код ЄДРПОУ 14322859) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала справа №340/400/20 за позовом ОСОБА_1 до військової частини 2269 Національної гвардії України про - визнання протиправною бездіяльність військової частини 2269 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р. та зобов`язання військову частину 2269 Національної гвардії України нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020р. залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020р., в задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.07.2021р. скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.03.2020р. та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2020р., а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою суду від 19.08.2021р. відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 10.09.2021р. витребувано у військової частини 2269 Національної гвардії України довідку про розмір грошового забезпечення позивача за червень, липень 2018р. з обов`язковим зазначенням середньоденного грошового забезпечення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2019 року по справі №340/2816/19 відповідач 30.01.2020 року здійснив нарахування та виплату грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік. Оскільки відповідач не нарахував та не виплатив середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в повному обсязі, то у позивача наявне право на виплату йому середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України.

Заперечуючи проти позову відповідач у відзиві вказав, що затримка у розрахунку при звільненні обумовлена відсутністю належного законодавчого регулювання, а сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є необґрунтовано великою порівняно з сумою невиплаченої компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка складає 37955,60 грн.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/2816/19 від 24.12.2019р. задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Військової частини 2269 Національної гвардії України:

- визнано протиправною бездіяльність військової частини 2269 Національної гвардії України щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2018 роки, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби;

- зобов`язано військову частину 2269 Національної гвардії України, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з розміру грошового забезпечення на день звільнення з військової служби.

На виконання рішення суду відповідачем здійснено виплату грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік в розмірі 37955,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №173 від 29.01.2020р., але при цьому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не нараховано та не виплачено (а.с.9).

Затримка проведення розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р. склала 373 дня.

Згідно довідки відповідача від 14.09.2021р. №336 (а.с.136) розмір середньоденного грошового забезпечення позивача склав 676,82 грн., отже, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні складає: 676,82 грн. х 373 дня = 252453,86 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд дійшов наступних висновків.

Даний спір виник між сторонами у зв`язку з несвоєчасним перерахуванням позивачеві сум належних йому при звільненні з військової служби, розмір яких та необхідність виплати встановлені судовими рішеннями, які набрали законної сили.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Зважаючи на те, що нормами спеціального законодавства, а саме, Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу”, Законом України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” не врегульовано питання відповідальності за затримку розрахунку при звільненні військовослужбовця, до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи КЗпП України, зокрема, його стаття 117, яка передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2019 р. у справі №806/889/17.

Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи затримка розрахунку при звільненні в частині несвоєчасної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р. склала 373 дня.

Розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні складає 252453,86 грн. (676,82 грн. х 373 дня).

Разом з тим суд зазначає наступне.

Статтею 116 КЗпП України на підприємство, установу, організацію покладається обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплативши всі суми, що йому належать, а у разі невиконання такого обов`язку виникає відповідальність передбачена статтею 117 КЗпП України.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника під час його звільнення, зокрема захист права працівника на своєчасну оплату праці за виконану роботу. При цьому відшкодування, передбачене ст.117 КЗпП України спрямоване на компенсацію працівнику майнових витрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку роботодавця.

Встановлений статтею 117 КЗпП України механізм компенсації роботодавцем працівнику середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не передбачає чітких критеріїв оцінки пропорційності щодо врахування справедливого та розумного балансу між інтересами працівника і роботодавця.

При цьому, відповідальність роботодавця перед колишнім працівником за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку при звільненні не обмежена в часі та не залежить від розміру простроченої заборгованості, то за певних обставин обсяг такої відповідальності може бути неспівмірним та непропорційним наслідкам порушення.

Отже, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗПП України.

Зважаючи на зміст позовних вимог, позивачем ставиться питання про стягнення грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні, що складає 373 дні, в частині несвоєчасної виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка визначена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/2816/19 від 24.12.2019р.

В даному випадку загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат, з урахуванням грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій, яка визначена рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду № 340/2816/19 від 24.12.2019р., склав 387396,31 грн., з яких:

- грошове забезпечення 5390,71 грн., або 1,39% належної до виплати суми (а.с.31);

- одноразова грошова допомога при звільненні – 319966,50 грн., або 82,5% належної до виплати суми;

- грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки – 24083,50 грн., або 6,2% належної до виплати суми;

- грошова компенсація за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як учаснику бойових дій – 37955,60 грн., або 9,79% належної до виплати суми;.

Отже, виходячи з принципу пропорційності, суд вважає належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача стягнення на його користь 24715,23 грн. (9,79% від 387396,31 грн.).

Аналогічний підхід до визначення сум належних до виплати за несвоєчасний розрахунок при звільненні міститься у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 30.11.2020р. у справі №480/3105/19.

Щодо встановлення відповідачеві строку для подання звіту про виконання судового рішення, суд зазначає, що позивачем не наведено достатніх аргументів, які б давали підстави стверджувати, що рішення суду після набрання ним законної мили, не буде виконано відповідачем.

Судові витрати сторонами не понесено.

Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 257-263, 293, 295-297, 325 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнання протиправною бездіяльність військової частини 2269 Національної гвардії України щодо не проведення нарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р.

Зобов`язати військову частину 2269 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.08.2018 р. по 30.01.2020 р. в розмірі 24715,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник