Постановление суда № 99733374, 20.09.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

20 вересня 2021 рокуСправа № 322/825/21

Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Гасанбеков С.С., розглянувши матеріали

заяви:ОСОБА_1 заінтересована особа:Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької областіпро:встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

та перевіривши дотримання заявником вимог ст.ст. 175, 318 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України),

встановив:

14.09.2021 до суду надійшла вищезазначена заява, в якій заявник просить:

- встановити, що Державний акт на право приватної власності на землю, виданий 22.03.2002, серія ІІІ-ЗП № 016611 на земельну ділянку на території Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області (колишньої Терсянської сільської ради Новомиколаївського району Запорізької області) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в якому прізвище заявника записано « ОСОБА_2 », належить йому – ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені розділом IV ЦПК України.

Так, статтею 318 ЦПК України визначено вимоги до заяви у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст. 318 ЦПК України в заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують цей факт. Згідно з ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

В обґрунтування заяви заявником зазначено таке: «У березні 2002 року я отримав Державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЗП №016611 на земельну ділянку на території Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області (колишньої Терсянської сільської ради Новомиколаївського району) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. З`ясувалося, що в державному акті невірно записано моє прізвище « ОСОБА_2 », а треба « ОСОБА_3 ». З яких причин в державному акті зроблений неправильний запис мого прізвища мені невідомо. Такі розбіжності у написанні мого прізвища не дають можливості розпоряджатися земельною ділянкою. Земельну ділянку я отримав у спадок. В зв`язку з тим, що державний акт виданий Терсянською сільською радою, я звернувся з проханням виправити помилку в Новомиколаївську селищну раду. На жаль, отримав відмову у виправленні помилки від органу, який видав державний акт. Я звертався в архіву з метою отримання копію технічної документації, на жаль, її в архіві нема. Встановлення факту належності правовстановлюючого документ мені потрібно для усунення розбіжностей в документах».

З наведеного випливає, що заявником в порушення вимог ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві не зазначено жодного доказу, яким підтверджується факт належності йому Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 016611, виданого 22 березня 2002 року на ім`я: « ОСОБА_1 », а лише стверджується про неможливість отримання заявником копії технічної документації.

Водночас, всупереч вимог ч. 2 ст. 318 ЦПК України до заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, а саме доказів отримання заявником земельної ділянки у спадок та доказів звернення заявника до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області і відмови органу місцевого самоврядування у виправленні помилки в правовстановлюючому документі.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суддя дійшов висновку про те, що заява подана заявником без дотримання вимог ст. 318 ЦПК України, а відтак, виходячи з загальних правил цивільного судочинства, закріплених у ст. 185 цього Кодексу, заяву слід залишити без руху.

Враховуючи вищезазначене, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 263, 272, 294 ЦПК України, суддя

ухвалив:

1.Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа – залишити без руху.

2.Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків заяви тривалістю десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Недоліки заяви мають бути усунені шляхом надання суду у зазначений строк приведеної у відповідність до вимог ст. 318 ЦПК України заяви з урахуванням зауважень, наведених у мотивувальній частині цієї ухвали.

3.Роз`яснити заявнику, що у випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернена заявнику.

Ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя С.С. Гасанбеков