Решение № 99705347, 17.09.2021, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4879/21

Провадження №2/751/1247/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2021 р. місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

в складі: головуючого - судді - Павлова В.Г.,

секретаря - Дасюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Новозаводського районного суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення -

за участі сторін:

позивач - ОСОБА_1

представник позивача - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - Макієнко С.О.

ВСТАНОВИВ:

Вступ:

В даній справі виник спір з приводу встановлення факту, що має юридичне значення, між особою, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі, з іншою особою, а саме - факту проживання однією сім`єю.

І. Виклад позиції учасників справи.

1. Представник позивача звернувся до суду цивільним позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області /далі - Управління/ про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення.

2. Зі змісту позовної заяви вбачається, що метою встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла від COVID-19, є неможливість отримання страхової виплати через відсутність документів, які б підтверджували її належність до складу сім`ї померлого працівника.

3. Представник Управління надіслав відзив на позов, заперечував щодо обґрунтованості заявлених вимог. Узагальнені доводи зводяться до того, що позивач скористалась правом на створення власної сім`ї, визначеним ст.4 СК України, а інші докази не засвідчують реальність сімейних відносин.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.

4. Представником позивача заявлено клопотання про виклик та допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

5. Ухвалою суду від 09.07.2021 року позовну заяву залишено без руху.

6. Ухвалою суду від 20.07.2021 року відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

ІV. Пояснення учасників справи.

7. В судовому засіданні позивач та її представник заявлені вимоги підтримали та наполягали на їх задоволенні.

8. Представник відповідач категорично заперечував щодо обґрунтованості заявленого позову з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

9. Допитані в судовому засіданні свідки підтвердили, що більше десяти років позивач та ОСОБА_4 проживали однією сімєю та вели спільний побут. Висновок свідків базується на тому, що останні спільно харчувались та придбавали майно для сімейного використання, обопільно приймали участь в утриманні житла, спільно проводили відпочинок та здійснювали заготівлю овочів, надавали один одному взаємну матеріальну та моральну допомогу.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

10. В судовому засіданні встановлено, що матір`ю позивачки є ОСОБА_4 , яка за життя працювала на посаді «сестра медична дільнична відділення первинної медичної допомоги поліклініки» у поліклінічному відділенні КНП «Чернігівська міська лікарня №2».

11. 06.10.2001 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 . Згідно вказаного свідоцтва прізвище після одруження дружини зазначено як « ОСОБА_9 ».

12. Згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, ОСОБА_4 була зареєстрована в кв. АДРЕСА_1 разом з позивачем по справі - ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_10 .

13. Належність ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності квартири за місцем її реєстрації та проживання підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав.

14. Факт оплати ОСОБА_4 комунальних послуг та придбання метало-пластикових конструкцій за місцем її проживання, а також побутових предметів підтверджується копіями квитанцій, гарантійних талонів та актів.

15. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 . ЇЇ поховання, згідно свідоцтва про поховання було здійснено ОСОБА_1 .

16. Згідно акту спеціального розслідування гострого професійного захворювання від 20.04.2021 року гостре професійне захворювання зі смертельним наслідком, яке сталося з ОСОБА_4 , визнано таким, що пов`язане з виробництвом.

17. Інформаційним листом Управління від 25.05.2021 року було відмовлено позивачеві у виплаті страхових виплат, що пов`язані зі смертю ОСОБА_4 як медичного працівника, у зв`язку із невставновленням факту проживання їх однією сім`єю.

VІ. Оцінка Суду.

18. Питання щодо надання страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2 врегульовані «Порядком здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв`язку з інфікуванням гострою распіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2020 р. № 498 /далі-Порядок/.

19. Відповідно до п.3 Порядку у разі смерті медичного працівника, що настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, під час виконання професійних обов`язків в умовах підвищеного ризику зараження, членам сім`ї, батькам, утриманцям померлого медичного працівника (далі - особи, які мають право на виплату) проводиться виплата в розмірі 750-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року.

Члени сім`ї та батьки померлого медичного працівника визначаються відповідно до Сімейного кодексу України. У разі відсутності документів, що підтверджують належність до складу сім`ї померло медичного працівника або перебування на його утриманні, статус члена сім`ї або факт утримання встановлюється в судовому порядку.

20. Частиною 2 ст.315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення

Згідно п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

21. Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки; особи, які мають право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника і яким органи пенсійного фонду відмовили в її призначенні через відсутність доказів, що підтверджують родинні відносини; інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб.

22. Відповідно до ч.ч.2,4 ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права й обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

23. На сьогодні в законодавстві поняття "член сім`ї" застосовується в різних значеннях в залежності від сфери правовідносин.

Так, відповідно до ч.2 ст.64 ЖК УРСР до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до пункту 14.1.263 Податкового кодексу України членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

Згідно ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» членами сім`ї є особа, яка перебуває у шлюбі із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб`єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб`єктом; а також будь-які особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки із суб`єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з абз.5 п.6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року N 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміна "член сім`ї" членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші).

Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19).

Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю, та орієнтує суди на їх з`ясування в конкретних ситуаціях. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання.

24. В судовому засіданні встановлено та сторонами не заперечується факт спільного проживання з 02.07.1991 року ОСОБА_1 зі своєю матір`ю ОСОБА_4 в належній їм на праві спільної часткової власності квартирі, що складає більше двадцяти років /а.с.19/.

Суд погоджується, з доводами представника відповідача про те, що розподіл особових рахунків є правом співмешканців, а не обов`язком, однак останні достатньо тривалий час спільно проживали, що безумовно вказує на спільні витрати на утримання та ремонт квартири. Окрім того, вказані обставини знайшли документальне підтвердження і зворотнього не встановлено /див. п.14/.

Також суд звертає увагу на те, що допитані в судовому засіданні свідки, які на протязі досить тривалого часу обізнані про життя родини ОСОБА_9 , одностайно та ствердно підтвердили про наявність між ОСОБА_4 та позивачем по справі взаємовідносин, які притаманні саме як членам сім`ї з розподілом права та обов`язків між ними.

Тобто, в судовому засіданні позивачем доведено факт її спільного проживання, існування спільного побуту та наявність взаємних прав та обов`язків з ОСОБА_4 , що є базовими критеріями для віднесення останньої до кола членів однієї сім`ї.

Важливим також аргументом в обґрунтування заявлених позивачем вимог є її кровна спорідненість з ОСОБА_4 , що узгоджується з моральними засадами суспільства та відповідає сучасній парадигмі в сімейній сфері. Окрім того, в ОСОБА_4 відсутні будь-які інші близькі родичі і цілком логічно, що вона була саме членом сім`ї її єдиної доньки - позивачки по справі.

За встановлених обставин справи, факт перебування ОСОБА_1 в шлюбі жодним чином не спростовує можливість віднесення її матері до членів однієї сім`ї.

25. Частиною третьою ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

26. В даному випадку суд застосовує стандарт «баланс ймовірностей» і вважає, ОСОБА_1 довела, що проживала з ОСОБА_4 саме однією сім`єю, і вони вели спільне господарство, надавали взаємну допомогу один одному, користувались спільним житловим приміщенням, оскільки зворотнього в ході судового розгляду справи не встановлено.

Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують юридичний факт, встановлення якого є необхідним для отримання заявником одноразової грошової допомоги у разі смерті потерпілого.

Натомість представником відповідача, окрім буквального цитування положень ст.4 СК України та численних припущень щодо реальності сімейних відносин, в розпорядження суду надано не було.

27. Заявник не має іншої можливості підтвердити факт того, що вона та її мати, ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , були членами сім`ї, але встановлення цього факту породжує юридичні наслідки, оскільки, з таким фактом законодавство пов`язує можливість реалізації прав заявника на призначення одноразової грошової допомоги.

VІ. Розподіл судових витрат.

28. Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позову в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст.2,5,10-13,18,141,258-259,263-265 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області про встановлення юридичного факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю разом зі своєю матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 908 грн судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП № НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Чернігівській області, ЄДРПОУ №41316447, місце розташування: вул. Музична 1-А, м. Чернігів.

Суддя В.Г.Павлов