Решение № 996905, 26.09.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.07

Справа № 17/475-07.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл»

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Сумський рафінадний завод»

про стягнення 56 759 грн. 89 коп.

Суддя Коваленко О.В.

Представники:

Від позивача Прядко В.М.

Від відповідача не з‘явився.

У засіданні брали участь: секретар судового засідання Котенко Н.М.

СУТЬ СПОРУ: Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 56 759 грн. 89 коп., з яких 25 980 грн. 00 коп. основного боргу, 25 980 грн. 00 коп. пені, 1 084 грн. 75 коп. 3% річних, 3 715 грн. 14 коп. інфляційних витрат, нарахованих в наслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору №2067-04 на виконання робіт на підставі замовлення – 2067-04 від 06.03.2006 р., а також судові витрати по справі.

Відповідач в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Подав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв‘язку з відрядженням його представника. Суд вважає клопотання відповідача необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню, оскільки він не подав суду докази неможливості направлення іншого представника для участі в судовому засіданні. Крім того, суд дійшов до висновку про те, що позивачем подано достатньо доказів для прийняття рішення в даному судовому засіданні, тому відповідно до вимог ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні докази по справі, суд встановив:

06.03.2006 р. між ТОВ «Завод ПластАл» і ВАТ «Сумський рафінадний завод» був укладений договір №2067-04 на виконання робіт на підставі замовлення – 2067-04, згідно з умовами якого позивач взяв на себе зобов‘язання по виготовленню та встановленню конструкцій з профілю ПВХ у відповідності до ДСТУ БВ.2.6-15-99 згідно проектно-кошторисної документації, яка надається відповідачем, а відповідач, в свою чергу, зобов‘язувався сплатити позивачу виконані ним роботи.

Відповідно до п. 2.1. Договору вартість робіт становить 25 980 грн. 00 коп. (з ПДВ).

Пунктом 2.5.1. Договору передбачено, що відповідач, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача, сплачує вартість робіт протягом 3 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивач належним чином виконав свої зобов‘язання по договору та виконав на його користь обумовлені договором роботи, про що свідчить підписаний сторонами акт виконаних робіт від 05.04.2006 р., який містяться в матеріалах справи (а.с. 15), але в порушення своїх зобов‘язань відповідач не розрахувався з позивачем та станом на день розгляду справи його заборгованість становить 25 980 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Таким чином, відповідач не подав суду доказів сплати боргу в сумі 25 980 грн. 00 коп., тому вимоги позивача в цій частині правомірні, обґрунтовані, і підлягають задоволенню.

Згідно п. 8.3. Договору за порушення відповідачем строків розрахунків, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 2% від суми неплатежу за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків від загальної суми договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов‘язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню, а з відповідача на користь позивача необхідно стягнути пеню в розмірі 2 289 грн. 08 коп.

Відповідно до п. 2 ст. 625 чинного Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 715 грн. 14 коп. інфляційних збитків та 1 084 грн. 75 коп. – 3 % річних правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вони нараховані у відповідності з вимогами діючого законодавства

Суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо відсутності у нього даних про укладення спірного договору, оскільки в матеріалах справи містяться копії договору та акту виконаних робіт, підписані належним чином та скріплені відбитками печаток сторін.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та судово-інформаційні-витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумський рафінадний завод» (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 4, код 00372925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод ПластАл» (40000, м. Суми, вул. Огарьова, 5/89, код 32778589) 25 980 грн. 00 коп. основного боргу, 2 289 грн. 08 коп. пені, 3 715 грн. 14 коп. інфляційних збитків, 1 084 грн. 75 коп. – 3 % річних, 330 грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 68 грн. 75 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Суддя О.В. КОВАЛЕНКО