Приговор № 99689441, 17.09.2021, Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області (до 25.04.2025 - Комсомольський міський суд Полтавської області)

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 534/1596/21

Провадження № 1-кп/534/200/21

17 вересня 2021 року м. Горішні Плавні

Комсомольський міський суд Полтавської області у складі

головуючого судді Солохи О.В.,

з участю: секретаря судового засідання – Чебикіної Н.А.,

прокурорів – Скрипки А.В., Накая М.В.,

обвинуваченого – ОСОБА_1

захисниці – Лашко О.О.

потерпілої - ОСОБА_2 ,

потерпілого ОСОБА_3

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду розгляд кримінального провадження від 02.08.2021 №12021170520000365 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Комсомольськ, Полтавської області, громадянина України, українця, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, не маючого інвалідності, учасника антитерористичної операції, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого:

- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.345, ч.1 ст.162 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 02.08.2021 року, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне проникнення до житла де мешкає потерпіла ОСОБА_2 прибув за адресою її проживання АДРЕСА_2 . Не маючи дозволу ОСОБА_2 та проти волі останньої, умисно, усвідомлюючи, що порушує недоторканість житла і бажаючи вчинити такі дії, не маючи на те законних підстав, у порушення вимог ст.30 Конституції України, шляхом вільного доступу, через незачинені двері технічного поверху вказаного будинку, виліз на дах і через балкон проник до приміщення вказаної квартири, де у нього виник конфлікт з останньою, у зв`язку із чим ОСОБА_2 звернулась на лінію «102».

Епізод ІІ. За викликом, що надійшов на лінію «102» від ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 , прибула слідчо-оперативна група у складі оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 та дізнавача сектору дізнання відділу поліції №2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_5 .

Перебуваючи за вказаною адресою, ОСОБА_3 , разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , з письмового дозволу останньої піднялись до квартири, де в цей час знаходився ОСОБА_1 , при цьому ОСОБА_2 відчинила працівникам двері.

ОСОБА_3 , перебуваючи на порозі зазначеної вище квартири, представився працівником поліції та запропонував ОСОБА_1 залишити приміщення квартири, однак, ОСОБА_1 , на дане прохання не відреагував та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, бажаючи їх настання наніс один удар рукою стиснутою в кулак по обличчю ОСОБА_3 , чим заподіяв останньому, тілесні ушкодження у виді: закритої черепно-мозкової травми, що утворили струс головного мозку, забій у виді рани на шкірі верхньої губи справа, з переходом на її червону кайму, крововилив і садно на слизовій оболонці нижньої губи справа, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, та садна на задній поверхні правого ліктьового суглобу, яке визначається як легке тілесне ушкодження.

Своїми умисними діями, ОСОБА_1 порушив суспільні відносини, які забезпечують нормальну законну діяльність органів державної влади, особисту недоторканість оперуповноваженого СКП ВП №2 КРУП ГУНП в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , під час виконання ним службових обов`язків, передбачених Законом України «Про національну поліцію», Законом України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів».

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю, при цьому не оспорював по справі фактичні обставини. Та надав детальні покази щодо вчинених кримінальних правопорушень. Щиро покаявся, усвідомив характер вчинених ним кримінальних правопорушень та попрохав у потерпілих вибачення.

Потерпіла ОСОБА_2 надала детальні покази щодо обставини вчинення кримінального правопорушення відносно неї, та наполягала на суворому покарання. Майнових претензій до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_3 не має матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого. Вказував, що обвинувачений відшкодував йому завдану злочином матеріальну шкоду, про що надано суду відповідні письмові докази. Також, зазначив, що примирився з обвинуваченим. Прохав суворо не карати обвинуваченого, вважав умовне покарання достатнім для виправлення обвинуваченого.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання вини обвинуваченим ОСОБА_1 думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілих, які пояснили, що бажають закінчити судовий розгляд без дослідження доказів, що маються в матеріалах справи, в частині підтвердження фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів, окрім доказів, що характеризують особу обвинуваченого та речових доказів.

З урахуванням викладеного суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за першим епізодом кримінального провадження за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до житла особи;

- за другим епізодом кримінального провадження за ч.2 ст.345 КК України, як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого є: щире каяття. А за епізодом кримінального провадження за ч.2 ст.345 КК України також добровільне відшкодування шкоди.

У силу ст.67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно медичної довідки обвинувачений не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра.

При обранні міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, відсутність судимостей у обвинуваченого, особу обвинуваченого, його стан здоров`я, зокрема обвинувачений має контузію головного мозку, є учасником антитерористичної операції, відсутність інвалідності, сімейний стан обвинуваченого, який є не одруженим, наявності на утриманні у обвинуваченого малолітніх дітей, наявності власного житла, наявність обставин, що пом`якшують та відсутність обставин, що обтяжують покарання, ставлення обвинуваченого до вчиненого ним кримінального правопорушення, зокрема щодо повного визнання обвинуваченим вини, вибачення перед потерпілими у судовому засіданні, поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду справи, думку потерпілих щодо призначення міри покарання обвинуваченому.

З урахуванням загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, враховуючи наведені вище характеризуючи дані обвинуваченого, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень необхідним і достатнім є покарання в межах санкцій ч.1 ст.162, ч.2 ст.345 КК України у виді обмеження волі.

Оскільки обвинуваченому призначається покарання у виді обмеження волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, особу винного, суд вважає можливим застосувати ст.75 КК України та звільнити його від відбування покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до ухвали слідчого судді Комсомольського міського суду Полтавської області обвинувачений ОСОБА_1 перебував під вартою з 02.08.2021 по 14.09.2021 включно.

Підстав для застосування положень статей 69 та 691 КК України суд не знаходить.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні, цивільний позов не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.162, ч.2 ст.345 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.1 ст.162 КК України – у виді 1 (одного) року обмеження волі;

-за ч.2 ст.345 КК України – у виді 3 (трьох) років обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 : періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

У відповідності до вимог ч.5 ст.72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання строк його попереднього ув`язнення з 02.08.2021 по 14.09.2021 із розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні обмеження волі включно.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту на особисте зобов`язання до вступу вироку в законну силу.

Покласти наступні обов`язки на обвинуваченого ОСОБА_1 , в зв`язку з обранням запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання, до набрання вироком суду законної сили, а саме:

- прибувати до Апеляційного суду Полтавської області на його судові виклики;

- повідомляти Комсомольський міський суд Полтавської області про зміну свого місця проживання ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Комсомольський міський суд Полтавської області, а обвинуваченим у той же строк з моменту його отримання.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому, потерпілим, роз`яснюється право подати клопотання про помилування, а також роз`яснюється учасникам кримінального провадження право ознайомитись із журналом судового засідання та подавати на них зауваження.

Суддя О.В. Солоха