Решение № 99664642, 16.09.2021, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/206/21

2/746/67/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2021 р.

смт Срібне

Срібнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Ходіч В.М.,

при секретарі Сакун Н.П.,

за участю представника співвідповідача - адвоката Прохоренко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною приватизації частини житлової квартири -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною приватизації частини житлової квартири, посилаючись на те, що йому на праві спільної часткової власності належить частина житлового приміщення, квартири, що в АДРЕСА_1 . На час спірних правовідносин порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню були визначені Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15 вересня 1992 р., який складено відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», де зазначено, що за малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Тому позивач вважає, що вказане свідоцтво про право власності на житло отримане з порушенням його прав.

Позивач у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі та вказав, що його батьки розлучилися ще у 2001 році, враховуючи відсутність іншого житла його мати змушена була проживати за однією адресою з батьком, хоча спільного господарства вони не вели і шлюбних стосунків не підтримували. Його мати ОСОБА_3 згоди на участь приватизації неповнолітніх дітей не давала і заяви не підписувала.

Представник відповідача Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області в судове засідання не з`явився, належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, через канцелярію суду надали відзив на позов та заяву про розгляд справи без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечували.

Співвідповідач ОСОБА_4 до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у відзиві на позов зазначив, що їх мати згоди на приватизацію квартири не давала, а тому рішення є протиправним, позов просив задовольнити повністю.

Співвідповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі та вказав, що на день приватизації квартири вони з дружиною ОСОБА_3 були розлучені, хоча і проживали за однією адресою, але між ними шлюбні стосунки були припинені та спільного господарства не вели. Колишня дружина згоди на приватизацію квартири не давала і не давала згоду на участь у приватизації дітей, заяви не підписувала. Він вважав, що квартиру приватизовує лише на себе, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.

Співвідповідач ОСОБА_3 та її представник - адвокат Прохоренко О.Є. у судовому засіданні повністю визнали позовні вимоги, зазначили, що приватизація квартири проведена із порушенням діючого на той час закону, оскільки на час ухвалення рішення виконкомом Срібнянської селищної ради рішення про приватизацію квартири майно не могло набути статусу спільної сумісної власності, оскільки шлюб між подружжям ОСОБА_3 був розірваний ще у 2001 році, шлюбних стосунків не підтримували, спільного господарства не вели. ОСОБА_3 згоди на приватизацію квартири не давала і не давала своєї згоди на використання ОСОБА_2 приватизаційних майнових сертифікатів їх дітей. Крім цього, розпорядження №33 виконкому Срібнянської селищної ради Чернігівської області видане пізніше, тобто 26.03.2002 р., ніж видане свідоцтво про право власності на житло від 12.03.2002 р. А тому просять позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Виходячи з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 12 березня 2002 року виданого Срібнянською селищною радою на підставі розпорядження № 33 від 26 березня 2002 року, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,8 кв.м. належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і позивачу - ОСОБА_1 (а.с.10).

Як вбачається з копії паспорту номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на час приватизації квартири (12.03.2002), був неповнолітньою особою (а.с.8).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_2 , шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 розірвано, про що в Книзі реєстрації розірвань шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 20 від 31.08.2001 року (а.с.65).

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному право на житло.

На час спірних правовідносин порядок передачі квартир (будинків) у власність громадян та склад документів, що підлягають оформленню були визначені Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженим наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 56 від 15.09.1992, який складено відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Зокрема, у пункті 18 вищевказаного Положення зазначено, що за малолітніх та неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновлювачі) або опікуни. Згоду на участь у приватизації дітей батьки (усиновлювачі) або опікуни засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Так, на час приватизації позивачу було 13 років, в розумінні ст.31 ЦК України він був фізичною особою з частковою цивільною дієздатністю.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації підлягає Державний житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.

В розумінні ч.2 ст.8 Закону право на одержання у приватну власність житла повинні набувати громадяни, які на законних підставах мешкали у цих квартирах.

Законом передбачено, що передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або спільну часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають у цій квартирі.

Згідно ч.1 ст.242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.

За неповнолітніх членів сім`ї наймача рішення щодо приватизації житла приймають батьки (усиновителі). Згоду на участь у приватизації дітей вони засвідчують своїми підписами у заяві біля прізвища дитини.

Як встановлено в судовому засіданні мати позивача письмової згоди на приватизацію спільної житлової площі не давала, а також не давала і письмової заяви щодо згоди на приватизацію з урахуванням інтересів неповнолітніх. Не було з`ясовано, чи вели ОСОБА_1 після розлучення спільне господарство, чи не обумовлювався угодою між наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Крім того, розпорядження №33 виконкому Срібнянської селищної ради Чернігівської області видане пізніше, тобто 26.03.2002 р., ніж видане свідоцтво про право власності на житло від 12.03.2002 р.

Виходячи із викладених обставин, вбачається, що приватизацію цієї квартири було проведено з порушенням діючого законодавства.

Відтак, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.76-80, 89, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.47 Конституції України, ст.ст.1, 8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Срібнянської селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсною приватизації частини житлової квартири - задовольнити.

Визнати приватизацію 1/4 частки квартири загальною площею 52,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , вчинену ОСОБА_1 12 березня 2002 року - недійсною, відновивши право ОСОБА_1 на безоплатну приватизацію житла відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року з наступними змінами та доповненнями.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Срібнянський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Ходіч