Постановление суда № 99599232, 20.07.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25927/21

Провадження № 1-кс/761/15086/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Київ

Шевченківський районний суд міста Києва у складі слідчого судді Дунаєвської Д.Л.,

за участю секретаря судового засідання Вознюк Д.М.,

прокурора Попова І.О.,

захисника Медіна В.Г.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Бондаренко О.М., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Поповим І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка Донецької області, громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, без визначеного місця реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимий,

у кримінальному провадженні № 12021100100002594, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Бондаренко О.М., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Поповим І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12021100100002594, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002594 від 03.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 03.07.2021 приблизно о 01 год. 00 хв. ОСОБА_1 перебував за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 60, де помітив двох раніше не знайомих йому чоловіків та вирішив познайомитись з останніми. Під час цього ОСОБА_1 помітив у одного з чоловіків мобільний телефон і у нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення мобільного телефону із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого та який належить ОСОБА_2 .

З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на відкрите повторне викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та подальше обернення викраденого майна на свою користь, ОСОБА_1 03.07.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Д. Щербаківського, 58, залишився наодинці з потерпілим ОСОБА_2 та пішов разом з ним у напрямку місця мешкання останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите повторне викрадення чужого майна із погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого та подальше обернення викраденого майна на свою користь, ОСОБА_1 , 03.07.2021 приблизно о 02 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Салютна, 1-А, діючи умисно, повторно, з корисних мотивів підійшов до ОСОБА_2 та погрожуючи застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, висловив вимогу передати його мобільний телефон, яку ОСОБА_2 виконав та передав ОСОБА_1 мобільний телефон марки «Xiaomi» моделі «Redmi Note 9 Pro» 128 GB зеленого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 вартістю 7000,00 (сім тисяч грн. 00 коп.), завдавши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на вказану суму.

19.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Крім того в обґрунтування клопотання також зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, і, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення аналогічних злочинів, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, є обґрунтованими і підтверджуються зібраними матеріалами в ході досудового розслідування, та просив задовольнити клопотання з підстав зазначених у ньому, оскільки менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник заперечував щодо задоволення клопотання, мотивуючи свою позицію тим, що його підзахисний зобов`язується з`являтись за першою вимогою, свою вину визнає, фізичну силу не застосовував, у нього є постійне місце проживання, проживає з матір`ю та має сина 12 років, а тому просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника.

Слідчий суддя, заслухавши доводи прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, в судовому засіданні встановлено та матеріалами клопотання підтверджено, що Слідчим відділенням відділу поліції № 3 Шевченківського УП ГУНП у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021100100002594 від 03 липня 2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

19.07.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_1 та причетність підозрюваного до вчиненого кримінального правопорушення підтверджуються долученими до клопотання матеріалами кримінального провадження, а саме: протоколом огляду місця події від 03.07.2021; протоколом допиту потерпілого; протоколом додаткового допиту потерпілого; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; протоколом огляду від 15.07.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 ; протоколом огляду від 15.07.2021; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами в їх сукупності.

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, яким закінчується судове провадження.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно неї запобіжного заходу

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочинів, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_1 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Відтак, з урахуванням змісту долучених до клопотання матеріалів кримінального провадження в їх сукупності слідчим суддею встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю доказів.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

Наведені обставини у клопотанні слідчого дають підстави вважати про наявність ризиків, що ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, і, будучи раніше неодноразово судимим за вчинення аналогічних злочинів, вчинити інше кримінальне правопорушення, у зв`язку із чим застосування менш суворого запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Вирішуючи питання щодо застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_1 , а також обставини у відповідності до вимог ст.178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного, який не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зв`язків, не працевлаштований, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних злочинів, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання підозрюваного винуватим, його вік, розмір шкоди. Вказані обставини свідчать про можливість невиконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Зазначені ризики є суттєвими і як засвідчили обставини, якими обґрунтовується клопотання, їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_1 будь-якого іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою, оскільки інші запобіжні заходи, не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, не можуть їм запобігти.

Крім того, 04.06.2021 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва вже було змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, який ОСОБА_1 порушив та знову вчинив злочин.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючина існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні "Летельє проти Франції" від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

В той же час, прокурором в судовому засіданні доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, такого ступеню, які виправдовують застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.

При цьому, будь-яких даних на підтвердження поганого стану здоров`я або існування інших обставин, що виключали би можливість тримання під вартою підозрюваного, слідчому судді не надано.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання сховатися, у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що ОСОБА_1 необхідно визначити заставу співмірну з існуючими ризиками, даними щодо завдання майнової шкоди та даними про особу підозрюваного у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, адже такий розмір застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, буде гарантією виконанням підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 186, 194, 196, 309, 532 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві Бондаренко О.М., погоджене з прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва Поповим І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12021100100002594, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.07.2021, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою визначити у межах строку досудового розслідування, тобто до 17.09.2021 включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р: № UA128201720355259002001012089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.07.2021 у справі № 761/25927/21.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за кожною вимогою;

- не відлучатися за межі населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків - 60 днів з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави у розмірі, визначеному судом.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя Д.Л. Дунаєвська