Решение № 99568968, 02.09.2021, Розівський районний суд Запорізької області

РОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________

Справа № 327/222/21

Провадження № 2-о/327/23/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.09.2021 року смт.Розівка

Розівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кущ Т.М.,

при секретарі судового засідання Беспалько Л.В.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 ,

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Розівського районного суду Запорізької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа – Розівська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) (далі - Розівська державна нотаріальна контора), -

В С Т А Н О В И В :

На підставі частини 6 статті 259 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) в судовому засіданні 02 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заявник ОСОБА_1 вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Антонівка Розівського району Запорізької області померла її мати ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 9,38 гектара (далі – га), що розташована на території Азовської сільської ради Розівського району Запорізької області (далі – Азовська сільрада) та призначена для товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №053438, виданого 20 вересня 2001 року Азовською сільрадою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №540. ОСОБА_1 вказала, що вона за заповітом має право на успадкування майна, що належить померлій ОСОБА_4 , однак не може реалізувати це право, оскільки під час звернення до Розівської державної нотаріальної контори з`ясувалося, що при заповненні та видачі свідоцтва про її народження було допущено помилку в написанні імені її матері, а саме, на російській мові замість « ОСОБА_5 » помилково вказано лише одне ім`я « ОСОБА_6 ». За таких обставин ОСОБА_1 просить суд ухвалити рішення, яким встановити факт родинних відносин зі спадкодавцем.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги по тих підставах, які були нею викладені в заяві, надавши відповідні пояснення, заяву прохала задовольнити.

Представник заінтересованої особи – Розівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить особиста розписка про отримання судової повістки (а.с.24). Разом з тим, завідувач Розівської державної нотаріальної контори Мацків Т.М. проти вимог заявника ОСОБА_1 не заперечувала, у поданій до суду письмовій заяві прохала розглянути справу без участі представника заінтересованої особи (а.с.25).

Виходячи з наведеного, а також положень ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності представника заінтересованої особи.

Суд, вислухавши пояснення заявника, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у них докази та надавши їм належну оцінку, вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Згідно з п.7 постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Заявник ОСОБА_1 (дівоче прізвище – ОСОБА_7 ) народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Азов Розівського району Запорізької області. При цьому, в свідоцтві про народження заявника, яке заповнене російською мовою, матір`ю вказаної особи записана « ОСОБА_8 » (а.с.8,9,10,11,33,34,35,36).

ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Стінка Золочівського району Львівської області та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Антонівка Розівського району Запорізької області, про що 09 лютого 2021 року складено відповідний актовий запис за №66 (а.с.4,5,28).

Після смерті ОСОБА_4 залишилось спадкове майно у вигляді, зокрема, земельної ділянки площею 9,38 га, що розташована на території Азовської сільради та призначена для товарного сільськогосподарського виробництва, що належала ОСОБА_4 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЗП №053438, виданого 20 вересня 2001 року Азовською сільрадою та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №540 (а.с.6).

За життя ОСОБА_4 залишила заповіт, який було складено та посвідчено 05 травня 2009 року секретарем виконавчого комітету Азовської сільради, згідно з яким остання все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 .. Вказаний заповіт 05 травня 2009 року зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №41 та за номером у Спадковому реєстрі 47088815 (а.с.7,31,32).

З довідок №215 від 17 травня 2021 року та № 271 від 27 липня 2021 року, виданих старостою Азовського старостинського округу виконавчого комітету Розівської селищної ради Пологівського (раніше – Розівського) району Запорізької області, встановлено, що ОСОБА_4 була зареєстрована та постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року по 04 лютого 2021 року, тобто по день смерті. Разом з ОСОБА_4 постійно проживала її донька ОСОБА_1 (а.с.14,38).

ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом звернулася до Розівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину на вищевказане майно. Проте, 12 травня 2021 року вона отримала повідомлення про надання документів, що підтверджують родинні відносини, оскільки під час вивчення наданих документів державним нотаріусом було з`ясовано, що у свідоцтві про народження ОСОБА_1 у графі «Мати» зазначено ім`я « ОСОБА_6 », що відрізняється від імені спадкодавця, зазначеного у свідоцтві про смерть, а саме « ОСОБА_9 ». у зв`язку з чим воно не може бути прийняте у якості документа, що підтверджує родинні відносини з померлою ОСОБА_4 (а.с.12,13,27,30,37).

Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру та копії спадкової справи встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Розівською державною нотаріальною конторою 12 травня 2021 року заведена спадкова справа №52/2021 за номером у спадковому реєстрі 67673092 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом. Як вбачається із наданих матеріалів спадкової справи, інші заяви щодо прийняття або відмови від спадщини до нотаріальної контори не надходили, випадків усунення спадкоємців від права на спадкування не встановлено (а.с.12,26-38).

В судовому засіданні з пояснень свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_3 встановлено, що матір`ю заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_4 , яка постійно проживала в с.Антонівка Пологівського (раніше - Розівського району) Запорізької області та яку за життя всі називали тільки одним ім`ям « ОСОБА_6 ». Разом з вказаною особою постійно проживала її донька ОСОБА_1 .. Крім того, свідки вказали, що померла ОСОБА_4 за життя працювала у колгоспі та разом з іншими працівниками отримала земельний пай.

Таким чином, досліджені у справі обставини та докази дають підстави стверджувати, що під час заповнення та видачі свідоцтві про народження заявника ОСОБА_1 в державній установі в написанні подвійного імені матері останньої було допущено помилку, а саме, на російській мові замість подвійного імені « ОСОБА_5 » помилково вказано лише одне ім`я « ОСОБА_6 ».

За таких обставин суд приходить до висновку, що померла ОСОБА_4 дійсно є матір`ю заявника ОСОБА_1 ..

Встановлення факту родинних відносин між померлою ОСОБА_4 та заявником ОСОБА_1 має юридичне значення для останньої у зв`язку з реалізацією нею права на успадкування майна, що належить померлій ОСОБА_4 ..

Вищевказаний факт не може бути встановлений в іншому порядку, крім судового.

Враховуючи все вищенаведене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин є законними, обґрунтованими та доведеними в судовому засіданні, а тому вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.259,263-265,293,315,319 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 , - задовольнити.

Визнати встановленим факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Азов Розівського району Запорізької області, (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Розівським РВ УМВС України в Запорізькій області від 19 березня 1999 року), є дочкою ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Антонівка Розівського району Запорізької області.

Рішення суду відповідно до частини 1 статті 273 ЦПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Т.М. Кущ