Постановление суда № 99501793, 10.09.2021, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/3291/21

УХВАЛА

"10" вересня 2021 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області заяву Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення доказів,

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2021 року представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з заявою про забезпечення доказів до подання позову.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між банком та ОСОБА_1 19.01.2017 року був укладений кредитний договір шляхом підписання останнім заяви про приєднання №199409/190117 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), яким визначено умови та порядок здійснення банком комплексного банківського обслуговування клієнта, врегульовано відносини сторін при наданні клієнту послуг банку.

В рамках даного договору банк надав позичальнику кредитні кошти в вигляді встановленої відновлювальної кредитної лінії на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 27 % річних. Строк кредитування 36 місяців, з можливістю продовження на той же строк. В свою чергу, відповідач зобов`язався щомісячно частинами повертати суму кредиту в порядку та на умовах, передбачених договором.

Взяті на себе зобов`язання, відповідно до умов кредитного договору, банк виконав у повному обсязі. Проте відповідач, незважаючи на це, порушив його, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредитному договору.

ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник помер.

Тому, з метою з`ясування кола спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті вказаної особи, заявник просив забезпечити докази шляхом витребування від Другої державної нотаріальної контори Миколаївської області копії спадкової справи, що заведена після смерті ОСОБА_1 , а також від Олександрівської селищної ради інформації щодо кола осіб, які постійно проживали та були зареєстровані з померлим на час його смерті. Необхідність отримання вказаної інформації в такому порядку заявник обґрунтовував неможливістю самостійно отримати відповідні докази.

В судове засідання представник заявника не з`явився, про час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином.

Дослідивши заяву АТ «Державний ощадний банк України», суд прийшов до наступного.

Так, відповідно до п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 цього Кодексу (ч.4 ст. 84 ЦПК України).

Так, відповідно до ч.1 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

За замістом вказаної норми, процесуальний механізм забезпечення доказів полягає в отриманні (збереженні) доказів, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення (потрібні) для вирішення справи, але, в першу чергу, спосіб запобігти їх імовірній втраті в майбутньому. При цьому, ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Як вбачається з поданої заяви, необхідність забезпечення доказів заявник обґрунтовував неможливістю самостійно отримати відповідні докази.

Обставин, відповідно до ч.1 ст. 116 ЦПК України, з яким закон пов`язує позитивне вирішення зазначеного питання, заявником не наведено.

В зв`язку з чим, підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів відсутні.

Керуючись ст.ст. 84, 116,118, 260, 261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про забезпечення доказів, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Л.В. Лузан