Решение № 99434366, 03.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1825/21

2/707/962/21

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

03 вересня 2021 року Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Суходольського О.М.

з участю секретаря Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звільнення майна з-під арешту, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Придніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про звільнення майна з-під арешту, мотивуючи позов тим, що постановою Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції було накладено арешт на його майно та оголошено заборону на відчуження, серія та номер 41591051 від 20.03.2015 року. Відомості про обтяження зареєстровано до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №9119123.

Відповідно до листів Придніпровського відділу ДВС у м.Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 10148 від 22.06.2021 року та за № 36055 від 27.07.2021 року на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 : № 7075185 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2976, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь РЕУ-1 заборгованості в розмірі 655,12 грн. в солідарному порядку, яке завершено 30.06.2010 на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження »; №36435876 з примусового виконання виконавчого листа №2а/2370/3911/2012, виданого 04.02.2013 Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаського міського центру зайнятості заборгованості в розмірі 5 780 грн.27 коп., яке завершено 07.11.2013 року на підставі п.5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»; №7249688 з примусового виконання виконавчого листа № 2-29761, виданого 29.10.2007 Придніпровського районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державного мита в розмірі 51 грн., яке завершено 30.06.2010 на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Звернувшись до відповідача із заявою про зняття арешту з майна, позивача було повідомлено, що надати копії матеріалів виконавчого провадження, які перебували на виконанні у Придніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не має можливості оскільки матеріали виконавчих проваджень знищені. Станом на 03.08.2021 року ОСОБА_1 в Єдиному реєстрі боржників не рахуюся, що свідчить про відсутність відкритих виконавчих проваджень відносно нього та те, що він не являюся боржником по виконавчих провадженнях.

З вказаних вище підстав позивач просивскасувати арешт з майна ОСОБА_1 , який накладений на підставі постанови про арешт на майно та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 41591051 від 20.03.2015 року, винесеною Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 9119123.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, проте в ухвалі про прийняття до розгляду та відкриття провадження від 06.08.2021 року відповідачу був наданий строк у 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Відповідач був повідомлений про розгляд вказаної справи у встановлений законом порядку, зокрема і через оголошення на офіційному сайті Судової влади України, проте у встановлені строки відзиву на позов не надійшло. Відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено що, відповідно до листів Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за № 10148 від 22.06.2021 року та за № 36055 від 27.07.2021 року на виконанні у відділі перебували виконавчі провадження відносно ОСОБА_1 : № 7075185 з примусового виконання виконавчого листа № 2-2976, виданого Придніпровським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь РЕУ-1 заборгованості в розмірі 655,12 грн. в солідарному порядку, яке завершено 30.06.2010 на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження »; №36435876 з примусового виконання виконавчого листа №2а/2370/3911/2012, виданого 04.02.2013 Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Черкаського міського центру зайнятості заборгованості в розмірі 5 780 грн.27 коп., яке завершено 07.11.2013 року на підставі п.5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження»; №7249688 з примусового виконання виконавчого листа № 2-29761, виданого 29.10.2007 Придніпровського районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави державного мита в розмірі 51 грн., яке завершено 30.06.2010 на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».

Як вбачається з інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №265191833 від 09.07.2021 року на майно ОСОБА_1 накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження постановою, серія та номер: 41591051 виданої 20.03.2015 року Придніпровським ВДВС Черкаського МУЮ.

Згідно листа Придніпровського відділу ДВС у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 36055 від 27.07.2021 року позивача повідомлено про відсутність підстав для зняття арешту з майна ОСОБА_1 , оскільки боржником в повному обсязі не погашено заборгованість по виконавчих провадженнях №№7075185,7249688,36435876, а по виконавчому провадженню №41591051 не міститься інформація про сплату виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників від 03.08.2021 року інформація відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутня.

Також, судом встановлено, що накладений арешт на майно позивача в ході виконавчих дій до цього часу не скасований. В іншому порядку усунути перешкоди у вільному володінні та розпорядженні майном позивач не може.

Статтею 41 Конституції України передбачено право кожного громадянина володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст. 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправне позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 60 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Позивач має право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, однак не може цього робити через наявність обтяження на належне йому майно.

Таким чином, арешт накладений на майно порушує право власності позивача.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми закону, те, що збереження арешту майна чинить позивачу перешкоди в користуванні та розпорядженні своїм майно, виконавчі провадження завершені та знищені, правові підстави для збереження арешту на нерухоме майно відсутні, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 56, 59, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 16, 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 30, 76-89, 258, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати арешт з майна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) який накладений на підставі постанови про арешт на майно та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер 41591051 від 20.03.2015 року, винесеною Придніпровським відділом державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції, реєстраційний номер обтяження 9119123.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: О. М. Суходольський