Постановление суда № 99414310, 06.09.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15709/21

УХВАЛА

06 вересня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини 3014 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 30 серпня 2021 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини 3014 Національної гвардії України, в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини 3014 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- стягнути з військової частини 3014 Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно у розмірі 29579,31 грн.

Згідно ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пред`явлена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.

Згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Судом встановлено, що позивач в якості відповідача зазначив - військову частину 3014 Національної гвардії України.

Водночас, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 37760707 значиться - військова частина 3014 Національної гвардії України (м. Одеса).

Таким чином, позивачу необхідно зазначити вірне найменування відповідача по справі.

Згідно ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу строків звернення до адміністративного суду визначено, зокрема, ст.122 КАС України, відповідно до якої позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Приписами ч.5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Суд зазначає, що предметом позову у вказаній справі є, зокрема, вимоги позивача щодо стягнення грошової компенсації вартості за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Із наведеного вбачається, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, зокрема, невиплатою позивачу у зв`язку із його звільненням із військової служби компенсації за речове майно, право на яку він здобув під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Згідно з ч.1 ст.9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, у тому числі для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року №178 (далі - Порядок №178) виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.

Пунктом 4 Порядку №178 визначено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Із вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості неотриманого речового майна.

Таким чином, підставою для реалізації військовослужбовцем свого права на отримання компенсації за неотримане речове майно є відповідна заява (рапорт), яка може бути подана як до, так і після його виключення зі списків особового складу

Оскільки виплата компенсації військовослужбовцям за неотримане речове майно є відносинами щодо проходження публічної служби, під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення спеціальної норми - ч.5 ст.122 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 року у справі №620/1982/19.

Отже, суд зазначає, що у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

В даному ж випадку, позивача виключено зі списків особового складу військової частини 23.12.2019, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише 27.08.2021, тобто із пропуском строку, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, враховуючи факт пропуску позивачем місячного строку звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів сплати судового збору в розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».

Натомість, у позовній заяві позивач зазначає, що звільнений від сплати судового збору на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Надаючи правову оцінку такому твердженню позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори.

Згідно з п.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» №2232-XII військовий обов`язок включає проходження військової служби.

Відповідно до п.9 ст.1 цього Закону, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії, зокрема, допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Пунктом 5 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008, визначено, що громадяни, які проходять військову службу, є військовослужбовцями Збройних Сил України.

Суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15 липня 2020 року у справі №260/343/19, які відповідно до вимог ч.5 ст.242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зважаючи на те, що скаржник не перебуває на військовій службі, а є звільненим, судовий збір має сплачуватися ним на загальних підставах. При цьому Верховний Суд виходив також із того, що доказів того, що позивач є призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і цьому статусі подавав апеляційну скаргу до суду у справі, пов`язаної з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків суду апеляційної інстанції не надано.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 27.02.2020 року у справі №826/12929/17.

Згідно з матеріалами справи, позивач звільнений з військової служби наказом командира Військової частини 3014 Національної гвардії України №284 від 23.12.2019 року у запас Збройних Сил України, у зв`язку з закінченням строку контракту.

Таким чином, оскільки станом на момент звернення із вказаним позовом до Одеського окружного адміністративного суду позивач не є військовослужбовцем та, відповідно, не належить до визначених п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» суб`єктів, які звільненні від сплати судового збору.

Отже, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про судовий збір», платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону).

Згідно пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору – 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» №1082-IX від 15.12.2020 року, встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2 270,00 гривень.

Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом оформлення позовної заяви у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати причини поважності (у разі їх наявності) пропуску строку звернення до суду та надати належні докази, надання оригіналу квитанції про сплату судового збору в розмірі 908,00 грн.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв`язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв`язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 294 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини 3014 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Стефанов