Постановление суда № 99298633, 16.08.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/5725/21

Провадження № 2/487/2493/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2021 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Оцабера М.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про визнання недійсним договору №951/К купівлі-продажу майнових прав від 09.11.2018 року.

Позивачем разом з позовною заявою було подано заяву про забезпечення позову, в якій просила: заборонити приватному виконавцеві виконавчого округу Миколаївської області Баришнікову А.Д. проводити будь-які виконавчі дії з примусового виконання в межах виконавчого провадження №64454135 та зупинити стягнення на підставі виконавчого листа Корабельного районного суду міста Миколаєва, виданого 08.02.2011 року, справа №2-2556/2010 р., про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» у виконавчому провадженні №64454135.

Вивчивши матеріали справи, заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Згідно вимог ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Види забезпечення визначені ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

Як убачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить визнати недійсним Договір №951/К купівлі-продажу майнових прав, посвідчений 09.11.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Юдіним М.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 662, укладений між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з моменту його укладення в частині передачі зобов`язань (відступлення прав вимоги) за Договором про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11344892000 від 12.05.2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банк «УкрСиббанк».

На думку суду, статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження», передбачений порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності приватних виконавців.

Так, рішення, дії чи бездіяльність виконавця щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Заявником не надано доказів, співмірності заборони зазначеної у заяві про забезпечення позову самим позовним вимогам та в подальшому невиконання рішення прийнятим судом.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150,153 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в 15-ти денний строк.

Суддя Д.Г. Нікітін