Постановление суда № 99259097, 27.08.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-з/447/13/21 Справа №447/2721/21

У Х В А Л А

27.08.2021 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Павліва В.Р.,

з участю секретаря судового засідання Стронської Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області заяву про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

23.08.2021 ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд з позовною заявою до ТзОВ «РОЯР», ПП «КОМПРОФБУД», третя особа: ПП «ІНТРА-ЛЬВІВ» про відновлення порушеного права власності.

23.08.2021 разом із позовною заявою ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову у якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на споруду будівництво багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями на першому поверсі на перехресті АДРЕСА_1 та заборонити проводити подальше будівництво до вирішення питання в суді.

В обгрунтування заяви наведено наступне. Проводячи будівельні роботи, для подальшого будівництва будинку за адресою: АДРЕСА_1 , фактично позбавлено заявницю права власності та подальшої можливості користуватися підвальним приміщенням №1, площею 5,4 м.кв. Дані приміщення є частиною нежилих приміщень, які знаходяться за адресою АДРЕСА_2 та належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу ВАЕ №288180, зареєстрованому в реєстрі №603 від 13.03.2003, що підтверджується витягом ВАА №921693.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями заява про забезпечення позову надійшла на розгляд судді Павліву В.Р. 25.08.2021.

Розгляд заяви здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам частини 2 статті 247 ЦПК України.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об`єктивно оцінивши їх, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Заявницею не обгрунтовано яким чином саме накладення арешту зможе забезпечити виконання рішення суду в майбутньому. Крім того, заява про забезпечення позову відповідно до п.6 ч.1 ст.151 ЦПК України не містить пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову.

Згідно частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Відповідно до п.7 ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову має містити інші відомості необхідні для забезпечення позову. Судом встановлено, що заявницею не вказана точна адреса житлового будинку на який просить накласти арешт, що унеможливлює виконання ухвали про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно чи шляхом заборони проводити подальше будівництво.

Враховуючи наведене, у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 149, 151, 153 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Павлів В. Р.