Постановление суда № 9895593, 15.04.2009, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22ц - 2775 / 2009р.

Головуючий у 1 інстанції: Тимченко О.О.

Категорія: 27

Доповідач: Краснощокова Н.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2009р. Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого: Краснощокової Н.С. суддів: Папоян В.В., Азевича В.Б. при секретарі: Кузмінковій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Донецьку апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2008р. про повернення заяви Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Будьоннівського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2008р. заяву ЗАТ КБ «Приватбанк» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 повернено заявнику для подачі у належний суд.

У апеляційній скарзі ЗАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати ухвалу суду, посилається на порушення судом вимог процесуального права. Зокрема, зазначає, що відповідно до вимог ст. 109 ч. 1 ЦПК України заяву подано за місцем проживання відповідача, який проживає саме в Будьоннівському районі м. Донецька.

Апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Повертаючи заявнику заяву для подачі до належного суду суддя виходив із того, що сторонами у договорі визначено територіальну підсудність спорів, що витікають із договору, а саме: місцем розгляду спорів є Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Такий висновок судді є правильним, він витікає із матеріалів справи та вимог процесуального законодавства.

Згідно із ст. 97 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Статтею 112 ЦПК України визначено, що сторони мають право письмово визначити територіальну підсудність справи, крім справ, для яких встановлена виключна підсудність.

Вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не відносяться до вимог, що мають розглядатись за правилами виключної підсудності ( ст. 114 ЦПК України).

Згідно з умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) п.5.3 сторони домовились, що усі спори, розбіжності або вимоги, які виникають із даного договору або у зв’язку з ним, у тому числі такі, що стосуються його виконання, порушення, припинення або визнання недійсним, підлягають вирішенню у суді, зазначеному у заяві позичальника. У заяві позичальника № DOXRRX26241178 сторони домовились, що місцем вирішення спорів є Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська.

Тому, оскільки сторони домовились про підсудність спору, висновок судді про повернення заяви для подачі до належного суду є правильним.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Ухвала судді винесена з дотриманням вимог процесуального права і підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 312-315 ЦПК України, Апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Ухвалу судді Пролетарського районного суду м. Донецька від 18 грудня 2008р. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набуття нею чинності шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України.