Постановление суда № 98935519, 11.08.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/14316/21

Провадження № 2/761/8116/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Асоціації підприємств та організацій солевидобувної промисловості «Укрсіль», третя особа: генеральний директор Асоціації підприємств та організацій солевидобувної промисловості «Укрсіль» Сапронова Марина Ігорівна про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, за наявності; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї.

Статтею 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Дані вимоги процесуального закону позивачем дотримані не в повному обсязі,позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви, отже позивачу слід надати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви для суду із дотриманням ст. 95, 100 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві повинна бути зазначена ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивач, визначаючи зміст позовних вимог, просить стягнути заборгованість із заробітної плати за період з липня 2020 по лютий 2020 за попереднім розрахунком у розмірі 135 267, 50 грн., при цьому, не надає доказів, на підставі яких були здійснені розрахунки сум, які на його думку, підлягають стягненню, отже обґрунтований розрахунок сум (довідки про середню заробітну плату), що стягується - відсутній.

У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку, а у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог - загальною сумою всіх вимог.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Як вбачається зі матеріалів справи предметом позову є стягнення заборгованості із заробітної плати за період з липня 2020 по лютий 2020, грошової компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку, грошову компенсацію зі сплатою всіх передбачених законом податків та необхідних платежів за час вимушеного прогулу у розмірі посадового окладу за кожен місяць починаючи з березня 2021 до набрання рішенням суду законної сили, що не входять до складу заробітної плати, а тому кожна повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в Постанові Верховного Суду від від 21 квітня 2020 року у справі № 657/220/18.

Щодо позовної вимоги про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, то це є спеціальний вид відповідальності роботодавця, спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, а тому не входить до структури заробітної плати, у розумінні Закону України «Про оплату праці».

Таким чином пункт 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях, а тому повинна бути оплачена судовим збором.

Зазначене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена в Постанові Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.

Згідно аналізу норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.

З огляду на викладене, пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Крім цього позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до позиції Верховного Суду, що міститься в Постанові Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі №761/11472/15-ц, в якій зазначено, якщо вимоги про відшкодування моральної шкоди визначено сумою грошових коштів, то така позовна вимога є майновою та повинна бути оплачена судовим збором у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах, загальною сумою всіх вимог, що складаються з кількох самостійних вимог.

Предметом позову є стягнення заборгованості із заробітної плати за період з липня 2020 по лютий 2020, грошової компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячного заробітку, грошову компенсацію зі сплатою всіх передбачених законом податків та необхідних платежів за час вимушеного прогулу у розмірі посадового окладу за кожен місяць починаючи з березня 2021 до набрання рішенням суду законної сили, при цьому позивач не вказує розміри сум, які на його думку підлягають стягненню, та не надає обґрунтованого розрахунку цих сум, які мають бути окремо оплачені судовим збором, оскільки не входять до складу заробітної плати.

Таким чином, позивачу слід визначити ціну позову та, виходячи з цього, оплатити судовий збір за наступними реквізитами: отримувач коштів УК у Шевчен.р-ні/Шевченк.р-н/22030101, код отримувача 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA628999980313151206000026011, код класифікації доходів бюджету 22030101 із зазначення призначення платежу.

Документи про сплату судового збору подаються до суду в оригіналі.

У відповідності з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного вважаю, що вищезазначену позовну заяву необхідно залишити без руху з наданням позивачу п`ятиденного строку для усунення вказанихв ухвалі недоліків.

Враховуючинаведене, на підставі ст. 95, 175-177, 185 ЦПК України,суддя

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Асоціації підприємств та організацій солевидобувної промисловості «Укрсіль», третя особа: генеральний директор Асоціації підприємств та організацій солевидобувної промисловості «Укрсіль» Сапронова Марина Ігорівна про стягнення заборгованості по заробітній платі, грошової компенсацію за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на оздоровлення, грошову компенсацію за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном 5 (п`ять) днів з моменту отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя