№ 9884806, 01.06.2010, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2010 р. Справа № 2-а-1662/10/0270 м.Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Драчук Тетяни Олександрівни,

при секретарі судового засідання: Димчишиній Тетяні Вікторівні,

у відсутності представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області

до: приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації"

про: стягнення заборгованості по внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

в квітні 2010 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось управління Пенсійного фонду (далі-УПФ) України у м.Ладижин Вінницької області з позовом до приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації" про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків.

В мотивування позовних вимог позивач зазначав, що відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Проте, відповідач, проводивши нарахування страхових внесків, що підлягають сплаті за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року їх не сплатив, у звязку з чим до нього застосовані штрафні (фінансові) санкції та нарахована пеня за своєчасно не сплачені страхові внески, в результаті чого, станом на 15.04.2010 року у приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації" існує заборгованість у розмірі 3153,43 грн.

Від представника УПФ України у м.Ладижин Вінницької області до суду надійшло клопотання № 775/06-31/09 від 31.05.2010 року, в якому він просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує повністю та просив щодо задоволення позову.

Відповідач заперечень на позовну заяву не надав, представника в судове засідання не направив, хоча про день, час та місце розгляду справи він був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема - повідомленням про вручення поштового відправлення № 820 від 14.05.2010 року.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про дату, час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, а тому дійшов висновку за можливе розглянути справу без участі відповідача або його повноважного представника відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Дослідивши та оцінивши надані в обґрунтування позову докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що приватне підприємство ТРК "Подільські комунікації" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області 25.04.2007 року, про що видане відповідне свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 197705 та перебуває на обліку в УПФ України у м.Ладижин Вінницької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.5,7).

Згідно визначенням даними статтею 1 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, під страховими внесками слід розуміти кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 17 цього Закону, на страхувальника покладено обовязок по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі страхових внесків.

Згідно Розрахунку заборгованості приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації" по сплаті страхових внесків перед УПФ України у м.Ладижин Вінницької області за період з жовтня 2009 року по березень 2010 року за відповідачем рахується недоїмка по сплаті страхових внесків в сумі 3153,43 грн.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані ними за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до частин 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного Фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 9 цієї ж статті передбачено, що 9 виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

- за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу (пункт 2).

Проте, відповідачем самостійно заявлені суми страхових внесків сплачувались невчасно та не в повному об'ємі, в зв'язку з чим позивачем були прийняті рішення № 30 від 23.02.2010 року, № 244 від 23.11.2009 року, № 229 від 21.10.2009 року, якими до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкцій на загальну суму 138,31 грн. та нарахована пеня в сумі 62,39 грн.

Відповідно до вимог встановлених пунктом 1 частини 13 статті 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”, на адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу, зокрема, вимоги № Ю-11.01 від 04.01.2010 року та № Ю-11.02 від 02.02.2010 року (а.с.19-20).

Відповідно до пункту 7 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

На час вирішення справи, доказів про сплату боргу не має, суму боргу відповідач не оскаржив, в звязку з чим, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому позов підлягає задоволенню в повному обємі.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).

Згідно частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачемфізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, суд приходить до висновку позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства ТРК "Подільські комунікації" (код ЄДРПОУ 34261211, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Процишина,45, кв.91,92, р/р № 2600377341 ВАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Ладижин Вінницької області (код ЄДРПОУ 26285320, Вінницька область, м.Ладижин, вул.Процишина,91, р/р № 25607736170103 в ОПЕРВ Вінницького обласного управління Ощадбанку, МФО 302076) заборгованість по страхових внесках в розмірі 3153,43 грн. (три тисячі сто п'ятдесят три гривні сорок три копійки).

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 04.06.2010 року.

Суддя /підпис/Драчук Тетяна Олександрівна

копія вірна:

суддя:

секретар:

01.06.2010