Постановление суда № 98764091, 04.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/4925/21

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання дій протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

22.06.2021 від представника позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду у справі, оскільки позивачем 15.06.2021 сплачено адвокатський гонорар у розмірі 5 000,00 грн згідно укладеного договору від 15.06.2021.

Вирішуючи заяву про ухвалення додаткового рішення, суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України (КАСУ) суд, що ухвалив судове рішення, може, в тому числі, за заявою учасника справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (ч.3 ст.252 КАСУ).

Право на правову допомогу гарантовано ст.ст.8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 №13-рп/2000, від 30.09.2009 №23-рп/2009 та від 11.07.2013 №6-рп/2013.

Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Згідно з ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частина третя вказаної статті).

Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.

За змістом ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

З аналізу викладених норм вбачається, що сторона до ухвалення рішення у справі має подати суду докази понесених витрат на правничу допомогу або відповідну заяву, оскільки останні підлягають розподілу, разом з іншими витратами при винесенні рішення на користь такої особи за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, щодо витрат позивача на правничу допомогу, останні не містять жодних доказів понесення позивачем таких витрат. Також відсутня заява позивача про розподіл судових витрат, які він поніс або планує понести. З огляду на що, підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу при ухваленні рішення були відсутні.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу, що докази понесення витрат позивачем на правничу допомогу надані з порушенням строків, встановлених ч.7 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, а договір про надання правової допомоги складено вже після винесення судом рішення.

Таким чином в силу положень ст.252 КАС України у суду відсутні підстави для винесення додаткового судового рішення.

Відповідно до ч.2 ст.167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Враховуючи наведену вище норму, суд вважає, що заяву про ухвалення додаткового рішення слід повернути заявнику без розгляду.

Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, 229, 241-243, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк