Постановление суда № 98642108, 28.07.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"28" липня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/438/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Поляна ” про вжиття заходів забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Поляна”, с. Поляна Мукачівського району

до відповідача 1 Дочірнього підприємства “Санаторій Поляна” Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, с. Поляна Мукачівського району

до відповідача 2 Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України “Укрпрофоздоровниця”, м. Київ

за участю третіх осіб, які не заявляються самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача

третя особа 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Реміра Закарпаття”, м. Київ третя особа 2 - Полянська сільська рада Мукачівського району Закарпатської області, с. Поляна Мукачівського району

про визнання права власності

секретар судового засідання – Корольчук М.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Поврозник А.П., адвокат, ордер серія ЛВ №010929;

від відповідача 1 - Олійник Р.Б., адвокат, ордер серія АО 1033196 від 24.06.2021;

від відповідача 2 - Олійник Р.Б., адвокат, ордер серія АО 1035541 від 27.07.2021;

від третьої особи 1,2 - не з`явилися.

В С Т А Н О В И В:

Позивач заявив позов, яким просить визнати за ним право власності на цех по розливу мінеральної води (літ. "А'", "Б"), загальною площею - 1 935,00 кв.м. (до реконструкції будівля колишнього клубу-їдальні (колишній корпус № 4 сан. Поляна", а саме: клуб-їдальня (літ. А'), загальною площею 1 557,00 кв.м. та склад (літ. Б), загальною площею 347,3 кв.м., які мали загальну площу 1 904,3м.кв), розташований за адресою: 89313, Закарпатська область, Мукачівський район, с. Поляна, вул. Духновича, буд.104, створений внаслідок реконструкції, шляхом виділу 111/1000 часток цілісного майнового комплексу Санаторій "Поляна" (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав №: 560100921240) в окремий новостворений об`єкт нерухомого майна, а також на вбудовані приміщення ресторану ТОВ "Аква-Поляна", загальною площею - 202, 9 кв.м., в клубі-їдальні (літ. Г) - із загальною площею - 3 566, 9 кв.м. ), на праві спільної часткової форми власності на 11/1000 часток нерухомого майна в цілісному майновому комплексі санаторій "Поляна" (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав №: 560100921240), с. Поляна, вул. Духновича, буд.104. Позов заявлено з посиланням на статті 328, 332, 356, 392, 1130, 1134 Цивільного кодексу України.

Крім того, позивачем разом з позовом подано заяву про застосування заходів забезпечення позову, згідно якої позивач просить суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам - суб`єктам у сфері державної реєстрації юридичних осіб вносити запис про припинення юридичної особи - Дочірнє підприємство «Санаторій «Поляна» приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, адреса: 89313, Закарпатська область, Свалявський район, (Мукачівський - відповідно до постанови Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-ІХ) району), с. Поляна, вул. Духновича, 104, код ЄДРПОУ 02649880 до моменту набрання законної сили рішенням у справі.

Заява мотивована тим, що відповідно до відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань один з Відповідачів, а саме Дочірнє підприємство «Санаторій «Поляна» ПАТ Укрпрофоздоровниця на даний час перебуває у стані припинення в результаті його реорганізації. При цьому позивач вважає, що вказана обставина може утруднити в подальшому виконання рішення у справі.

Позивач вказує на те, що підставами заявленого позову є правовідносини сторін, зокрема, Позивача та Відповідача 1, котрі виникли з прав та обов`язків по Договору про спільну діяльність № 2108080/2002-2 від 26.07.2002 року, а відповідно до п.3 ч.1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками).

Також, позивач стверджує, що враховуючи попередні намагання Відповідачів уникнути виконання своїх зобов`язань, що виникають з договору про спільну діяльність (встановлено рішенням Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1335/2011 від 31.10.2011 року), невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Відповідачем 1 було подано заперечення на заяву про застосування заходів забезпечення позову у яких він заперечує у задоволенні даної заяви у зв`язку із недоведеністю наявності підстав для забезпечення позову.

Розглянувши подані матеріали заяви про забезпечення позову та заперечення відповідача 1 на цю заяву, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову, викликана тим, що відповідно до відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відповідач 1 на даний час перебуває у стані припинення в результаті його реорганізації і при цьому цьому позивач вважає, що вказана обставина може утруднити в подальшому виконання рішення у справі, оскільки відповідно до п.3 ч.1 ст. 1141 Цивільного кодексу України договір простого товариства припиняється у разі смерті фізичної особи - учасника або ліквідації юридичної особи - учасника договору простого товариства, якщо домовленістю між учасниками не передбачено збереження договору щодо інших учасників або заміщення учасника, який помер (ліквідованої юридичної особи), його спадкоємцями (правонаступниками).

Водночас, як випливає з наданого відповідачем 1 рішення Наглядової ради Приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» №Р11-30 від 06.04.2021 р. ДП «Санаторій «Поляна» не ліквідовується, а перебуває у стані припинення шляхом перетворення у товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Поляна» (п. 1 рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 ЦК України, у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи.

Отже, у результаті перетворення відповідача 1 на товариство з обмеженою відповідальністю (на відміну від ліквідації при якій немає правонаступника) до вказаного товариства перейде усе майно, усі права та обов`язки попередньої юридичної особи, а це в свою чергу означає, що будуть відсутні передбачені п. 3 ч. 1 ст. 1141 ЦК України підстави для припинення договору про спільну діяльність № 2108080/2002-2 від 26.07.2002 року.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. Тобто, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Поряд з цим, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

На підтвердження своїх доводів заявником не надано жодних доказів, які б свідчили, що перетворення відповідача 1 на товариство з обмеженою відповідальністю в процесі розгляду справи, може призвести до істотного ускладнення чи унеможливить виконання рішення суду.

Що стосується посилання позивача на рішення Господарського суду Закарпатської області у справі № 5008/1335/2011 від 31.10.2011 року, то вказане рішення не може бути доказом наявності підстав для забезпечення позову, оскільки лише свідчить про те, що між сторонами справи мав місце господарській спір про розірвання договору про спільну діяльність.

Таким чином, cуд зазначає, що заявником у заяві про застосування заходів забезпечення позову не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони державним реєстраторам - суб`єктам у сфері державної реєстрації юридичних осіб вносити запис про припинення юридичної особи - Дочірнє підприємство «Санаторій «Поляна» приватного акціонерного товариства лікувально - оздоровчих закладів профспілок України Укрпрофоздоровниця, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Саме ж лише посилання в заяві на потенційну можливість істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення поданої на розгляд заяви.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.

Керуючись статтями ст.ст.136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Закарпатської області,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Аква Поляна” про забезпечення позову– відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку, встановленому розділом IV Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст ухвали складено 29.07.2021

Суддя Л.В. Андрейчук