Постановление суда № 98594460, 04.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/25101/20

Провадження № 4-с/761/155/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В

за участю секретаря: Бражніченко І.О.

представників скаржника: Соколова В.В., Зубицької Л.М., Сабєтова Д.В.

стягувача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ясинської Катерини Михайлівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, стягувач: ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в :

У березні 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва матеріали скарги боржника ОСОБА_2 , стягувач: ОСОБА_1 , державний виконавець суб`єкт оскарження: Старший виконавець Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ясинська Катерина Михайлівна на дії та бездіяльність державного виконавця, в якій заявник просить суд: визнати бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ясинської Катерини Михайлівни, яка полягає у невинесенні 24.02.2021 року постанови про закінчення виконавчого провадження № 63929513 - неправомірною, та зобов`язати старшого державного виконавця Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ясинську Катерину Михайлівну винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 6392951.

У скарзі зазначено, що постановою Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № 761/25101/20 забезпечено позов стягувача до боржника, третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківський прав, шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , з матір`ю - стягувачем, до винесення судом першої інстанції рішення: - щотижня у будні дні: з 10:00 год. кожної середи до 10:00 год. кожної суботи; - щомісячно у вихідні дні з 10:00 год. кожної першої суботи до 20:00 год. кожної першої неділі та з 10:00 год. кожної третьої суботи до 20:00 год. кожної третьої неділі та, коли випадає п`ята субота, з 10:00 год. кожної п`ятої суботи до 20:00 год. кожної п`ятої неділі. Даною Постановою було зобов`язано батька - Боржника, передавати малолітню дитину ОСОБА_3 матері - стягувачеві, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у дні, які визначені цією ухвалою, для побачень.

У скарзі вказано, що Боржник намагався виконати дану Постанову, і державний виконавець (на самому початку це була заступник начальника відділу Дарда І.М.) особисто переконалася у неможливості її виконання, так як дитина відмовляється від будь- якого спілкування зі Стягувачем, а Стягувач поводить себе вкрай трубо, неетично та конфліктно. Дані спроби виконання вищезазначеної Постанови мали наслідком значний стрес для малолітньої дитини (5 років), і необхідність подальшої ґрунтовної роботи психолога для нівелювання травмуючих наслідків спілкування зі Стягувачем. У подальшому дитина перебуває разом з Боржником в іншому місті (приблизно за шістсот кілометрів від місця виконання), де Боржник на даний момент працює і проживає.

Разом з тим скаржник зазначає, що 18.03.2021 року ним було отримано повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, датоване 24.02.2021 року. Тобто, Суб`єкт оскарження звернувся до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві щодо притягнення Скаржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду. Водночас, державний виконавець продовжує виносити постанови про накладення штрафів на Боржника, навіть без присутності на місці виконання Постанови як державного виконавця, так і Стягувача.

Також зазначено, що крім того, жодних виконавчих дій (накладення штрафів) починаючи з 24.02.2021 року, згідно ч. 3 ст. 63 Закону «Про виконавче провадження», бути не може. Таким чином, має місце протиправна бездіяльність (та протиправні рішення) Суб`єкта оскарження, що виражаються у: - відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження починаючи з 24.02.2021 року, - і водночас у наявності постанов про накладення штрафів від 24.02.2021 року та від 10.03.2021 року.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 26.03.2021 року поновлено строк для подання скарги та прийнято до розгляду вказану скаргу.

13.05.2021 року до суду надійшли пояснення стягувача (Вхід. №45041) у яких ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 та зазначено, що у випадку закінчення виконавчого провадження ВП №63929513 без фактичного виконання Постанови КАС - становитиме порушення вимог ч. 1. ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, за що держава несе відповідальність.

14.05.2021 року до суду надійшло від представника скаржника ОСОБА_2 адвоката Зубицької Любов Миколаївни клопотання про долучення додаткових доказів та пояснень, у яких частково повторюються обставини викладені у скарзі (а.с. 45-74).

18.05.2021 року до суду від представника скаржника ОСОБА_2 - адвоката Сабєтова Дмитра Володимировича клопотання про долучення додаткових доказів та пояснень, у яких частково повторюються обставини викладені у скарзі та в поясненнях від 14.05.2021 (а.с. 73-99).

03.06.2021 до суду від представників скаржника ОСОБА_2 надійшли заперечення на пояснення стягувача від 12.05.2021 року у яких зазначено, що міркування ОСОБА_1 викладені у її поясненнях з приводу поданої скарги на бездіяльність старшого виконавця Дніпровського РВ ДВС у м. Києві Ясинської К.М., є такими, що не відносяться до предмету розгляду справи не спростовують доводів скаржника щодо підстав визнання незаконною бездіяльності державного виконавця (а.с. 102-108).

21.05.2021 року до суду надійшли пояснення від Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у якому простять відмовити в задоволення скарги ОСОБА_2 .

Представники заявника в судовому засідання скаргу підтримали в повному обсязі та просили задовольнити з підстав наведених у ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги у повному обсязі.

Заінтересована особа старший державний виконавець Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ясинська Катерина Михайлівна в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення представників скаржників та заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що в провадженні Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебуває виконавче провадження №63929513 з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 09.12.2021 року по справі № 761/25101/20, а саме забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей та сім`ї Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання та відібрання дитини від батька без позбавлення його батьківських прав шляхом визначення місця та часу спілкування малолітньої дитини ОСОБА_3 , з матір`ю - стягувачем, до винесення судом першої інстанції рішення: - щотижня у будні дні: з 10:00 год. кожної середи до 10:00 год. кожної суботи; - щомісячно у вихідні дні з 10:00 год. кожної першої суботи до 20:00 год. кожної першої неділі та з 10:00 год. кожної третьої суботи до 20:00 год. кожної третьої неділі та, коли випадає п`ята субота, з 10:00 год. кожної п`ятої суботи до 20:00 год. кожної п`ятої неділі, зобов`язано батька - Боржника, передавати малолітню дитину ОСОБА_3 матері - стягувачеві, за місцем проживання матері за адресою: АДРЕСА_1 у дні, які визначені цією ухвалою, для побачень,

В межах виконавчого провадження що 18.03.2021 року здійснено повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення датоване 24.02.2021 року. Тобто, Суб`єкт оскарження звернувся до Дніпровського УП ГУНГІ у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_2 , до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, а саме постанови №761/251401/20 від 09.12.2020, що видав Київський апеляційний суд (а.с. 9).

Як на підставу для задоволення скарги, скаржник вказує, що жодних виконавчих дій (накладення штрафів) починаючи з 24.02.2021 року, згідно ч. 3 ст. 63 Закону «Про виконавче провадження», бути не може. Таким чином, має місце протиправна бездіяльність (та протиправні рішення) Суб`єкта оскарження, що виражаються у: - відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження починаючи з 24.02.2021 року, - і водночас у наявності постанов про накладення штрафів від 24.02.2021 року та від 10.03.2021 року.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Разом із тим, відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон) виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:1) верховенства права;2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

За змістом ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно зі ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Як вбачається з матеріалів справи, що в межах виконавчого провадження 18.03.2021 року було повідомлено про вчинення боржником кримінального правопорушення, датоване 24.02.2021 року. Тобто, Суб`єкт оскарження звернувся до Дніпровського УП ГУНГІ у м. Києві щодо притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, а саме постанови №761/251401/20 від 09.12.2020, що видав Київський апеляційний суд (а.с. 9)

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі: надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону;

Згідно ч. 3 ст. 63 Закону виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Виконавче провадження №63929513 з примусового виконання ухвали суду про забезпечення позову у цивільній справі №761/25101/20 є рішенням про встановлення побачень з дитиною, а тому його виконання проводиться за правилами положень ст. 64-Закону.

Так відповідно до положень ст. 64-1 Закону у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Вказані положення повністю кореспондуються з положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень , затвердженої Наказом Міністерства Юстиції від 02.04.2012 року № 512/15 ( надалі Інструкція).

Так згідно пункту 9 Розділу IX Інструкції у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною третьою статті 64-1 Закону.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішення, передбачені частиною четвертою статті 64-1 Закону.

При кожному наступному невиконанні боржником зазначеного рішення державний виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною четвертою статті 64-1 Закону.

Тлумачення наведеної норми права свідчить про те, що підставою для закінчення виконавчого провадження є виконання рішення боржником.

Зазначене положення закону має застосовуватися не формально, а сутнісно, коли рішення суду реально й фактично виконано, з огляду на таке.

Забезпечення виконання судового рішення є обов`язком держави, яка повинна забезпечувати ефективні системи виконання судових рішень, а також функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалено обов`язкове судове рішення.

Аналогічних висновків дійшов Верховний суд у Постанові від 12.04.2021 року у справі №638/12278/15-ц.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий судовий розгляд та закріплює принцип верховенства права, на якому будується демократичне суспільство, і найважливішу роль судової системи в здійсненні правосуддя. Проте, право на справедливий суд було б позбавлено сенсу, якщо б допускало невиконання остаточних судових рішень, які набрали законної сили (рішення Європейського суду з прав людини «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» передбачено, що за результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд постановляє ухвалу, яка має відповідати вимогам статей 210, 213, 387 ЦПК. Виходячи зі змісту статті 387 ЦПК, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України визначено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відтак, дії Старшого виконавця Дніпровського РВДВС у м. Києві ЦМУМЮ (м. Київ) Ясинської Катерини Михайлівни щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження №63929513 є правомірними.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір..

Відповідно до ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на вище викладене, до скарги не було додано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів в розумінні ст. ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України, які підтверджують факт завершення виконавчого провадження у зв`язку з виконанням рішення суду.

Скаржником не надано належних та допустимих доказів на, як підставу своїх вимог, саме в тому, що вказаних арешт на його рахунки перешкоджає діяльності кооперативу та створює умови заборгованості по заробітній платі працівникам, тому твердження заявника не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

У відповідності до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Також, як зазначено в ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Підсумовуючи вище викладене, враховуючи, що на виконанні державного виконавця перебуває постанова Київського апеляційного суду від 09.12.2020 про встановлення побачень з дитиною, вказана ухвала суду не виконана, а тому виконавче провадження №63929513 не може бути закінчено, тому суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-82, 131, 259-261, 268, 352-355, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

у х в а л и в :

в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ясинської Катерини Михайлівни про визнання бездіяльності неправомірною та зобов`язання вчинити дії, стягувач: ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлений 12.07.2021.

Суддя :