Постановление суда № 98552064, 12.05.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 754/2481/21

Провадження № 2/761/8515/2021

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

12 травня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про визнання договору позики недійсним,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва за підсудністю із Деснянського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов.

19.02.2021 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва по справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

02.04.2021 ухвалою Деснянського районного суду м. Києва цивільну справу передано за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про необхідність прийняття вказаної справи до свого провадження.

Так, положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до суду, тобто право кожного на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру є складовим елементом права на суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції. Другим елементом права на суд є право розраховувати на розгляд спору судом по суті. Згідно до конвенційної практики Європейського суду право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням, які повинні також бути пропорційними, тобто щоб законна мета застосованого обмеження не зводила нанівець зміст конвенційного права на суд. Серед легітимних обмежень права на доступ до суду у практиці Європейського суду визнаються: необхідність сплачувати судовий збір за подачу заяви чи скарги (рішення по справі «Креуз проти Польщі», «Толстой-Мілославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy Miloslavsky v. United Kingdom) від 13.07.1995р.).

Так, вимоги до позовної заяви визначені статтями 175-177 ЦПК України.

Під час вивчення матеріалів вказаної позовної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на день звернення позивача до суду становить 908, 00 грн.

Так позивачем не надано до матеріалів справи доказів сплати судового збору.

Водночас позивач вказує, що звільнений від сплати судового збору як споживач на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з тим, як було встановлено ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 02.04.2021, яка не оскаржувалась позивачем в апеляційному порядку та набрала законної сили, між сторонами виник спір, на який не поширює свою дію Закон України «Про захист прав споживачів», а позивач не є споживачем та не користується правами споживача.

Саме з цих підстав суддя Деснянського районного суду м. Києва дійшов висновку про відсутність підстав для визначення підсудності за вибором позивача у відповідності до ч. 5 ст. 28 ЦПК України та передачі справи за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва за місцем знаходження відповідача у відповідності до ст. 27 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, на правовідносини, що виникли між сторонами, не розповсюджує свою дію Закон України «Про захист прав споживачів», підстав для звільнення позивача від сплати судового збору не вбачається.

З врахуванням наведеного, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908, 00 грн. за вимогу немайнового характеру та надати докази сплати судового збору (оригінали квитанцій) до суду.

Реквізити для сплати судового збору за подання заяв до Шевченківського районного суду м. Києва:

Отримувач коштівГУК у м.Києві/Шевченк.р-н/22030101 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.) Код банку отримувача (МФО)899998 Рахунок отримувачаUA628999980313151206000026011 Код класифікації доходів бюджету22030101 Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шевченківський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа)

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно положень ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на наведене, суд висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 27, 28, 175, 177, 185, 187, 293, 315 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про визнання договору позики недійсним, - прийняти до свого провадження та залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду. У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву залишити без розгляду.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: