Постановление суда № 98522088, 23.07.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10064/19

Провадження №2-р/369/13/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючої судді Дубас Т.В.,

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства Оборони України – Лесько Ганни Євгенівни про роз`яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства Оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві, про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності,-

ВСТАНОВИВ:

02 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Києво - Святошинського районного суду Київської області з позовом до Міністерства оборони України Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України, Національного військово - медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Ухвалою Києво - Святошинського районного суду Київської області від 10.12.2019 року замінено первісного відповідача Центральну військово- лікарську комісію на належного відповідача Міністерство оборони України.

Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово - медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м.Києві про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності задоволено частково.

Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 15 950,00 грн. допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

У задоволені решти позовних вимог - відмовлено.

07.07.2021 до суду надійшла заява представника відповідача про розяснення рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства Оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві, про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Представник відповідача посилається на те, що рішення суду від 23.10.2020 року, є не зовсім зрозумілим (неясним) оскільки ні в описовій, ні у результативній частині рішення не йдеться про утримання податку з доходів фізичних осіб (18% від суми 15950,00 грн.) та військового збору (1,5% від суми 15950,00 грн.), що унеможливлює виконання зазначеного рішення, оскільки порушує вимоги податкового законодавства.

Відповідно із п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п.14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставки податку 18 відс., визначені п. 167.1 ст. 167 Кодексу, і, крім того, ставку військового збору у розмірі 1,5 відс. об`єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16і підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Тому на підставі вищевказаного просив суд роз`яснити рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.10.2020 по справі № 369/10064/19, яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної військово- лікарської комісії Збройних Сил України, Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військово-клінічний госпіталь”, третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності, яким стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру “Головний військово-клінічний госпіталь” на користь ОСОБА_1 15 950 грн. допомоги по тимчасовій втраті працездатності, у частині утримання податку з доходів фізичних осіб (18% від суми 15950,00 грн.) та військового збору (1,5% від суми 15950,00 грн.)

В судове засідання представник заявника не з`явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явились. Про розгляд заяви повідомлені в установленому законом порядку. До суду направили заяву про слухання справи у їх відсутності, у якій вимоги заяви не визнали, просили відмовити у її задоволенні.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення.

Судом встановлено, що 23.10.2020 рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово - медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м.Києві про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності задоволено частково.

Стягнуто з Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 15 950,00 грн. допомоги по тимчасовій втраті працездатності.

У задоволені решти позовних вимог – відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року апеляційну скаргу представника Національного військово - медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України - Скляра Віктора Миколайовича - залишено без задоволення.

Рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 23 жовтня 2020 року в частині стягнення з Національного військово - медичного клінічного центру «Головний військово - клінічний госпіталь» Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 15 950,00 грн. допомоги по тимчасовій втраті працездатності - залишено без змін.

Відповідно до ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судове рішення в цивільній справі" № 14 від 18.12.2009 зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України (2001р.) слідує, що роз`яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз`яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз`яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз`ясненні рішення.

За своєю правовою суттю роз`яснення судового рішення зумовлене його нечіткістю, якщо рішення є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, роз`яснення полягає в тому, що суд не в праві давати відповідь на нові та невирішені ним вимоги, а лише має роз`яснити положення постановленого рішення, які нечітко сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.

Стаття 271 ЦПК України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Також, виходячи із системного тлумачення положень статті 271 ЦПК України, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Із врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим і таким, що не припускає різного тлумачення, судом не встановлено обставин, що утруднюють виконання судового рішення, судове рішення є цілком зрозумілим та роз`ясненню не підлягає, у зв`язку з чим в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення по справі №369/10064/19.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 271 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства Оборони України – Лесько Ганни Євгенівни про роз`яснення рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» Міністерства Оборони України, третя особа: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у м. Києві, про стягнення заробітної плати та допомоги по тимчасовій непрацездатності - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії.

Суддя Т.В. Дубас