Приговор № 98445283, 19.07.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5572/19

1-кп/310/91/21

ВИРОК

Іменем України

19 липня 2021 рокум. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Вірченко О.М.,

суддів Богомолової Л.В., Дністрян О.М.,

за участю секретарів Мельніченко А.Д., Рибалки Н.М.,

прокурорів Фоміна Г.В., Матвіїшина Т.М., Власова І.О., Клименка О.А., Хруща П.В., Кмєтя А.Г., Бичкова В.О.,

Якушева Ю.С., Очеретька Д.О., Ніколенка О.О., Грицая Ю.І.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

представника потерпілої Бубнова Д.Ю.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника потерпілих Пшеничного І.А.,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

захисників Ткачова Є.В., Чернявського Р.М., Воронова С.Ю.,

Плотниченка М.М., Яремчука Р.Л., Кравцова В.М.,

Прокопцева С.В., Горб Ю.В., Тертишної К.О., Козлова О.Ю.,

Сивової Я.В., Бзарова Р.В., Лебєдєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене 01 липня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019000000000588 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з повною середньою освітою, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 19 лютого 2014 року Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська за ч. 4 ст. 296 КК України до 4 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, вироком апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року вказаний вирок в частині призначеного покарання скасовано, призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі, у строк відбування покарання зараховано строк перебування під вартою з 26 вересня 2013 року по 19 лютого 2014 року, тобто 4 місяця 24 дні, в інший частині вирок залишено без змін,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України;

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з вищою освітою, який працює юрисконсультом ТОВ «Компанія Платінум», одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , не судимого в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янська Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, який працює директором ТОВ «Надзвичайно гарні люди 2017», одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_6 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України;

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Тореза Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, учасника бойових дій, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , проживає за адресою: АДРЕСА_8 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Макіївки Донецької області, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, учасника бойових дій, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_9 , проживає за адресою: АДРЕСА_10 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Тореза Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, який не працює, не одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_11 , проживає за адресою: АДРЕСА_12 , раніше судимого 01 листопада 2016 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України до 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 3 роки, вироком Дніпровського апеляційного суду від 04 грудня 2018 року вирок від 01 листопада 2016 року скасовано в частині призначеного покарання, призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, в іншій частині вирок залишено без змін, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України в строк відбування покарання зараховано строк попереднього ув`язнення з 27 березня 2016 року по 01 листопада 2016 року включно з розрахунку один попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 4 ст. 187 КК України;

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця с. Богданівка Павлоградського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, який є директором ТОВ МК «Промстрой», одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_13 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Тернівки Дніпропетровської області, громадянина України, з середньою освітою, який працює менеджером в ТОВ «Укрвуглепром», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_15 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, з середньо-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, який на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_16 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257; ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Тореза Донецької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, учасника бойових дій, який 22 січня 2015 року нагороджений медаллю «За військову службу України», не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_17 , проживає за адресою: АДРЕСА_18 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Зеленодольська Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, який має на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 , проживає за адресою: АДРЕСА_20 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 257, ч. 4 ст. 187 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 без передбаченого законом дозволу зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 сімдесят два мисливські патрони калібру 9х21 мм, які призначені до стрільби з мисливської нарізної вогнепальної зброї, одинадцять пістолетних патронів калібру .45 АСР., які призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї.

30 серпня 2018 року у період з 07 год. 45 хвил. до 10 год. працівниками поліції під час проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, за місцем проживання ОСОБА_4 виявлено та вилучено сімдесят два мисливські патрони калібру 9х21 мм, які призначені до стрільби з мисливської нарізної вогнепальної зброї, одинадцять пістолетних патронів калібру .45 АСР., які призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї.

Крім зазначеного, ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу, та реалізуючи його, у невстановлений досудовим слідством день та місці у невстановленої особи незаконно, умисно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, без мети збуту, для особистого вживання, який помістив у паперовий згорток, та незаконно умисно зберігав його до 30 серпня 2018 року за місцем свого проживання - в квартирі АДРЕСА_2 .

Працівниками поліції 30 серпня 2018 року у період з 07 год. 45 хвил. до 10 год. під час проведення обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, за місцем проживання ОСОБА_4 у кухонній шафі в кухні вказаної квартири виявлено та вилучено особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, обіг якого заборонено, загальною масою 6,377 г, що в перерахунку на висушену речовину становить 6,122 г.

Обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні вказаних злочинів не визнав в повному обсязі, пояснивши, що патрони та наркотичний засіб належать не йому, а знайомому ОСОБА_15 .

Допитаний судом свідок ОСОБА_15 пояснив суду, що вони з ОСОБА_4 товаришували з дитинства. З 15 серпня 2018 року свідок перебуває під вартою, до цього часу спілкувався з ОСОБА_4 , проживав у нього. Точну адресу не пам`ятає - на Перемозі, біля аквапарку, середній під`їзд, п`ятий поверх, квартира двокімнатна. У свідка на той час були проблеми в сім`ї, він розлучився з дружиною і з 07 червня до затримання проживав у ОСОБА_4 , доглядав за його домашніми тваринами, коли обвинувачений перебував у відрядженнях. Свідку відомо, що в квартирі обвинуваченого ОСОБА_4 проводився обшук, під час якого було виявлено наркотичний засіб та патрони. ОСОБА_15 курив наркотик, оскільки у нього безсоння, наркотичний засіб був у кухні в червоній банці. Це була перероблена конопля, готова для паління вагою приблизно 3-4 г. В цій банці ще були горіхи. Конопля в банці лежала приблизно місяць до затримання свідка. Коноплю ОСОБА_15 вживає кожного дня, але якість тієї коноплі була поганою, тому вона і лежала в банці. Не викинув він вказаний наркотичний засіб тому, що забув про нього. Також у спальні в шафі в кармані його куртки було 9 або 10 патронів 45 калібру, які свідок купив і зберігав. Поклав їх свідок приблизно 08 червня, ОСОБА_4 про це нічого не говорив. Якби ОСОБА_4 знав про ці патрони, він би не дозволив їх зберігати. Патрони свідку дав інструктор зі стрільби із Швейцарії приблизно на початку липня. Лежали вони в кармані кофти на нижній поличці шафи, були в пакеті. Які двері в під`їзді, свідок не пам`ятає, в під`їзд його завжди впускав ОСОБА_4 , сам він з квартири не виходив. Про обшук ОСОБА_15 дізнався від батьків, потім із Інтернету, про наркотики та патрони - від адвоката.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, пояснення свідка ОСОБА_15 , вина ОСОБА_4 за обставин, встановлених судом, повністю підтверджуються матеріалами кримінального провадження, дослідженими під час судового розгляду.

30 серпня 2018 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 старшим слідчим в ОВС Чалим С.О. в присутності понятих ОСОБА_16 , ОСОБА_17 було проведено обшук, під час якого вилучено, в тому числі - паперовий згорток з подрібненою рослинною речовиною, пакет з набоями в кількості 11 штук калібру 45 «AUTO», патрони 72 шт. калібру 9х21 «SIB» в коробці з-під крему (т. 13 а.к.п. 58-60).

Під час судового розгляду судом оглянуто відеозапис вказаної слідчої дії (т. 13 а.к.п. 61).

Адвокатом Чернявським Р.М. було заявлено клопотання про визнання вказаних патронів та наркотичного засобу недопустимими доказами, оскільки не всі дії та обставини проведення обшуку були зафіксовані в протоколі, протокол обшуку не містить додатків, в ньому не вказані всі учасники слідчої дії, поняті є заінтересованими особами, відсутня відеофіксація перерахування патронів. Крім зазначеного, до ОСОБА_4 були застосовані кайданки, що позбавляло його можливості вільного пересування.

Вказане клопотання суд вважає безпідставним з наступних підстав.

Не зазначення в протоколі обшуку додатка - відеозапису слідчої дії не свідчить про його відсутність, оскільки він є в матеріалах кримінального провадження та був оглянутий під час судового розгляду. Реєстрація місця проживання понятих, які приймали участь при проведенні обшуку у ОСОБА_4 , не може свідчити про їх заінтересованість. Відсутність в протоколі даних всіх осіб, які були присутні під час обшуку, не може свідчити про недопустимість даного доказу.

Кайданки до ОСОБА_4 , на думку суду, були застосовані відповідно до положень п. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», оскільки перед початком обшуку ОСОБА_4 , який є інструктором з рукопашного бою, східного єдиноборства, про що було відомо слідчому, чинив опір, не допускав працівників правоохоронних органів до помешкання.

Таким чином, підстави для визнання протоколу обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 , а також речей та предметів, вилучених під час проведення обшуку, недопустимими доказами у суду відсутні.

Згідно з висновком експерта від 19 вересня 2018 року № 25/3.1/802:

1. Вісімдесят три патрона, вилучених 30 серпня 2018 року в ході обшуку квартири ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_22 , є бойовими припасами.

Сімдесят два патрона є мисливськими патронами калібру 9x21 мм. Дані патрони призначені до стрільби з наступної мисливської нарізної вогнепальної зброї: карабінів МКЕ Т94А2 9 мм, Automatic М.Р.38/40, Automatic ППД-38, Taurus CT9G2 30S, Systeme Dittrich BD38 та ін.

Одинадцять патронів є пістолетними патронами калібру .45 АСР. Патрони призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї: пістолетів Кольт 1911, Heckler & Koch НК45, Glock 21 та ін., та пістолетів-кулеметів: пістолет-кулемет системи Томпсона, пістолет-кулемет М 3 та ін.

2. Патрони до стрільби придатні (т. 18 а.к.п. 100-103).

Згідно з висновком експерта від 27 вересня 2018 року № 1/8.6/3692, надана на експертизу речовина масою 6,377 г, вилучена (згідно ухвали про призначення експертизи) у ОСОБА_4 , є наркотичним засобом - канабісом, який відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонений. Маса канабісу в перерахунку на висушену речовину складає 6,122 г (т. 18 а.к.п. 125-128).

Твердження обвинуваченого ОСОБА_4 , що вилучені у нього патрони та наркотичний засіб, належать не йому, суд розцінює як обраний ним спосіб уникнути відповідальності за скоєні правопорушення. Пояснення обвинуваченого та свідка ОСОБА_15 спростовуються матеріалами кримінального провадження, зокрема - відеозаписом проведення обшуку.

Як вбачається з вказаного відео, під час виявлення речовини рослинного походження ОСОБА_4 не заперечував, що вона належить йому, та повідомив, що зберігає її для власного вживання. Свідок ОСОБА_15 зазначав, що наркотичний засіб він без відома ОСОБА_4 положив в банку з горіхами. В шафі, дійсно, була банка з горіхами, але паперовий згорток лежав у чашці. Патрони були виявлені на полках шафи, а не в карманах одягу, причому під час обшуку ОСОБА_4 не зазначав про наявність у нього чужих речей. Крім того, свідок не зміг описати зовнішній вид дверей до квартири, спосіб потрапляння в під`їзд будинку, в якому мешкав ОСОБА_4 зазначене вище свідчить про неправдивість показань свідка.

При виявленні патронів 45 калібру ОСОБА_4 пояснив, що вони залишились у обвинуваченого після тренування зі швейцарськими спеціалістами. Коли особа, що проводила обшук, взяла в руки коробку, в якій були патрони калібру 9х21 мм, ще до її відкриття ОСОБА_4 повідомив про наявність в ній саме патронів, що свідчить про його обізнаність в зберіганні вказаних предметів.

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в носінні, зберіганні і придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

Суд вважає необхідним виключити з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України кваліфікуючі ознаки «носіння» та «придбання» з огляду на наступне.

Відповідно до п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26 квітня 2002 року № 3, незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).

З досліджених судом доказів вбачається, що об`єктивних даних про носіння ОСОБА_4 вказаних патронів немає.

Згідно з п. 12 вищевказаної постанови, незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов`язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.

Як вбачається з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 263 КК України, орган досудового розслідування вказує, що … ОСОБА_4 … без передбаченого законом дозволу у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, у невстановленої особи сімдесят два мисливські патрони калібру 9х21 мм, які призначені до стрільби з мисливської нарізної вогнепальної зброї, одинадцять пістолетних патронів калібру .45 АСР., які призначені до стрільби з бойової нарізної вогнепальної зброї, які без передбаченого законом дозволу переніс та до 30 серпня 2018 року зберігав за місцем свого проживання. Таким чином, які дії вчинив ОСОБА_4 до того, як він переніс та зберігав патрони, орган досудового розслідування не вказав.

Суд самостійно позбавлений можливості припускати, яка ознака міститься в діях обвинуваченого ОСОБА_4 , а прокурор своїм правом в порядку ст. 338 КПК України не скористався.

Крім зазначеного, суд вважає необхідним виключити з пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України ознаку «незаконне перевезення» і кваліфікувати дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту,з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 КК України придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів являє собою три альтернативні кримінально карані дії, кожна з яких підлягає доведенню.

Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів», незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.

Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, під час якого транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів і речовин.

Як вбачається з формулювання пред`явленого ОСОБА_4 обвинувачення за ч. 1 ст. 309 КК України, орган досудового розслідування вказує, що ОСОБА_4 придбав наркотичний засіб та незаконно переніс до місця свого проживання, слова «перевіз» в формулюванні обвинувачення ОСОБА_4 не міститься, тобто обвинувачення ОСОБА_4 щодо перевезення наркотичного засобу не пред`явлено.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, свідка, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, тобто зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, а також кримінальне правопорушення (проступок) передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

31 липня 2018 року близько 11 год. 00 на автомобілі марки «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням невстановленої особи, ОСОБА_8 , маючи із собою обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який був заряджений двома мисливськими патронами 16-го калібру, приїхав на просп. Східний в м. Бердянську, де автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія» було припарковано неподалік місця проживання ОСОБА_18 на просп. Східному біля перехрестя проспекту з вул. Горького, передньою частиною автомобіля в напрямку місця проживання ОСОБА_18 , де ОСОБА_8 очікував приїзду ОСОБА_18 .

Близько 12 год. 30 хвил. ОСОБА_19 , керуючи автомобілем «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3 , в салоні якого знаходились ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_18 , рухаючись по просп. Східному в напрямку місця проживання ОСОБА_18 , під`їхав та зупинив автомобіль біля місця проживання ОСОБА_18 , а саме - біля огорожі його домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_23 .

Після зупинки автомобіля ОСОБА_20 і ОСОБА_18 вийшли із вказаного автомобіля і пішли у подвір`я ОСОБА_18 .

Відразу після цього ОСОБА_8 на автомобілі «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням невстановленої особи, під`їхав до входу в домоволодіння ОСОБА_18 , вийшов з автомобіля з вогнепальною зброєю, швидко підійшов до вхідних воріт домоволодіння ОСОБА_18 .

Діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин до потерпілого, з метою умисного вбивства ОСОБА_18 , ОСОБА_8 із обрізу рушниці, виготовленого саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який був заряджений 2 мисливськими патронами 16-го калібру, здійснив два прицільні постріли в голову і в задню частину тулубу ОСОБА_18 , заподіявши йому два вогнепальних проникаючих поранення тулуба та голови.

Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок двох вогнепальних дробових проникаючих в порожнину черепа, в черевну та ліву плевральну порожнини, сліпих поранень голови та тулуба, з руйнуванням по ходу ранових каналів головного мозку, пошкодженням грудної частини аорти, з лівостороннім гемотораксом (1 200 мл крові), руйнуванням тіла 12-го грудного хребця та спинного мозку на даному рівні.

Відразу після здійснення пострілів ОСОБА_8 , тримаючи в руках обріз мисливської рушниці, побіг до автомобіля «ЗАЗ 1102 Таврія», за кермом якого знаходилась невстановлена особа, після чого на вказаному автомобілі уїхав з місця вчинення злочину.

Доїхавши до дитячого садка «Казка» № 41, розташованого по вул. Ямбольська, 1 в м. Бердянську, ОСОБА_8 вийшов з автомобіля, залишивши в салоні автомобіля «ЗАЗ 1102 Таврія» знаряддя вчиненого злочину, а саме - обріз, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який є вогнепальною зброєю, після чого зник в невідомому напрямку.

Обвинувачений ОСОБА_8 пояснив суду наступне. Наприкінці липня 2018 року він поїхав до м. Бердянська на змагання по боям без правил. Прийняти в них участь запропонував ОСОБА_7 , він також повинен був приймати в боях участь, але за сімейними обставинами не зміг. Вони часто приймали участь в таких заходах, оскільки займались рукопашним боєм, виступали за збірну України, а там можна було заробити грошей. В м. Бердянськ ОСОБА_8 поїхав з ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 . З ними обвинувачений познайомився в спортзалі, де вони займались. Оскільки у ОСОБА_12 є автомобіль, ОСОБА_8 попросив його відвезти до м. Бердянська. Інші хлопці займались боксом, вони є спортсменами, тому обвинувачений запропонував їм посекундувати в боях. Коли приїхали до м. Бердянська, вони поселилися. Наступного дня, це було 30 число, ОСОБА_8 гуляв по набережній та звернув увагу, як під`їхав синій «Опель», з нього вийшов міцний чоловік, який виражався нецензурною лайкою, з ним було ще двоє хлопців. В цьому чоловікові обвинувачений впізнав ОСОБА_18 . Коли ОСОБА_8 під час АТО ще був на війні, він познайомився з волонтером на позивний «Коловрат», який допомагав амуніцією, харчуванням, медикаментами, останній інколи залишався ночувати у обвинуваченого в кубрику. Одного разу він дивився в телефоні відео і дуже обурювався. Волонтер пояснив ОСОБА_8 , що на відео - це одіозна особа ОСОБА_18 , колишній боєць батальйону «Донбас», який після того, як потрапив у полон, всіх здав, його завербували російські спецслужби. Наразі він повернувся до м. Бердянська та прикривається тим, що є учасником АТО, бореться нібито за справедливість, а сам здав хлопців, яких вже не повернути, є мародером, забирає землі, розхитує ситуацію в Запорізькій області, заважає властям наводити порядок. ОСОБА_8 цим зацікавився і на каналі «Ютуб» почав знаходити відео як про самого «Сармата», де він різко висловлюється, так і відео, на яких про нього розповідають інші люди - як за гроші Бердянських мешканців він незаконно будує готель, вимагає у фермерів гроші. Обвинувачений знайшов відео, де боєць батальйону «Донбас» з позивним «ОСОБА_139» розповідає, як «Сармата» завербували та ОСОБА_18 говорив «ОСОБА_139», що зберуть групу полонених і будуть спокутувати провину перед «ДНР». ОСОБА_8 все це обурило, йому не сподобалось, що ОСОБА_18 прикривається АТОвцями, а сам створює дестабілізацію, працює на Росію, тому обвинувачений вирішив його провчити. Наступного дня обвинувачений взяв обріз, який у нього був ще з АТО і який він з собою взяв до м. Бердянська, оскільки у нього були кошти в розмірі 10 000 грн., а біля м. Бердянська зона бойових дій. ОСОБА_8 замотав обріз в целофан, вийшов та попрямував до готелю, де бачив «Сармата». По дорозі вирішив, що необхідно знайти машину. Коли він побачив, як якийсь чоловік копається в «Таврії», обвинувачений сказав цьому чоловіку, що він підозрює свою дружину, яка йому зраджує, і за якою необхідно послідкувати, запропонував йому за це 500 грн. Цей чоловік погодився, вони сіли в «Таврію», обвинувачений показав, куди необхідно їхати, де стати. Вони зупинились і приблизно через 20-30 хвил. ОСОБА_8 побачив, як назустріч наближається «Опель». Обвинувачений сказав хлопцю під`їхати, зупинитися, але не виключати двигун, вони під`їхали ближче. ОСОБА_8 вийшов з машини, на ходу дістав обріз, в цей час ОСОБА_18 заходив у двір, навскидку від стегна нажав на спусковий гачок, стався гучний постріл. Обвинувачений злякався, нічого не роздивився, розвернувся, сховав обріз в пакет, побіг до машини, сказав «Поїхали», почали стріляти. Вони від`їхали приблизно 500-800 м в якісь дворики, хлопець почав кричати, говорити, навіщо йому все це потрібно. ОСОБА_8 дав йому ще 500 грн. та сказав, щоб той забув, що тут відбувалось. Він вискочив і втік, а ОСОБА_8 залишив обріз в автомобілі та направився до місця проживання. Коли прийшов, сказав хлопцям, що необхідно терміново їхати в м. Дніпро, по боям - відбій, і вони поїхали. В м. Василівка їх було затримано, там він дізнався, що «Сармата» вбито. Зазначив, що не хотів його убивати, просто мав намір провчити ОСОБА_18 , думав, що прострелить йому ногу - нехай полежить в лікарні, подумає. Коли купував патрони, йому сказали, що вони на дрібну дичину, чому обріз вистрелив дуплетом - йому не зрозуміло. Зазначив, що інші обвинувачені не винуваті. Про скоєне щиро розкаюється. Додатково зазначив, що з ОСОБА_7 вони дружили сім`ями, ОСОБА_4 бачив приблизно 3 рази на місяць, тісно з ним не спілкувався. ОСОБА_9 та ОСОБА_13 знає в зв`язку з бойовими діями, але зі ОСОБА_13 вони не спілкувались. Інші хлопці ходили до спортзалу. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ОСОБА_8 взагалі не знає.

Незважаючи на часткове визнання ОСОБА_8 своєї вини у вчиненому злочині, його вина повністю підтверджується поясненнями потерпілої, свідків та матеріалами кримінального провадження.

Так, потерпіла ОСОБА_1 пояснила суду наступне. 30 липня 2018 року ОСОБА_18 довго розмовляв телефоном з батьком з приводу операції, наступного ранку, коли вони прокинулись, ОСОБА_18 попросив потерпілу з`ясувати, як їм можливо поїхати на всю зиму, після чого пішов по справах. В цей же день, тобто 31 липня 2018 року, родичі привезли паралізовану тітку потерпілої та по поверненню ОСОБА_18 планувалось чаювання. Коли конкретно чоловік повинен був повернутися, потерпілій не було відомо. ОСОБА_18 уходив з ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 приблизно на 1,5-2 години. Потерпіла займалась справами, пов`язаними з готелем. Зазначила, що біля дворів є проблемним поставити автомобіль. Приблизно за 5-10 хвилин до події до неї зайшла дівчина, яка торгує коктейлями, та сказала, що на перехресті вулиць Пролетарської та Свердлова стоїть автомобіль «Мазда» синього кольору з номерами, відмінними від Запорізького регіону, який напевно приїхав до них, попросила прибрати вказаний автомобіль. ОСОБА_1 збиралась піти подивитися на автомобіль, але почула, як у двір заходить її чоловік. Потерпіла в цей момент стояла спиною до хвіртки біля бесідки. Вона побачила, як заходять у двір ОСОБА_18 та ОСОБА_20 , ОСОБА_18 зробив приблизно три кроки, потерпіла почула два гучних постріли, після чого ОСОБА_18 упав обличчям вниз, потерпіла підбігла до чоловіка та зрозуміла, що він мертвий. У воротах потерпіла побачила хлопця в шортах, футболці, панамі, колір яких вона не пам`ятає, без маски, що у нього було в руках - ОСОБА_1 не зрозуміла. Бачила на цьому хлопці татуювання на всю руку та помітила бороду. За ОСОБА_18 йшов ОСОБА_20 , коли чоловік потерпілої упав, ОСОБА_20 був у дворі, ОСОБА_19 та ОСОБА_21 - на вулиці. ОСОБА_1 вийшла на вулицю, побачила на розі автомобіль «Таврія» червоного кольору, який повертав на вул. Свердлова, в автомобілі потерпіла побачила два силуети. Інших автомобілів, які би привернули увагу, ОСОБА_1 не бачила. ОСОБА_21 , який запам`ятав номери автомобіля, викликав поліцію. ОСОБА_1 зрозуміла, що вбивство її чоловіка є замовним. Все відбувалось в обідній час, о 12.30 год., відпочиваючі повернулись з моря, у дворі був крик, потерпіла не розуміла, що їй робити. Приїхали працівники поліції, ОСОБА_1 повідомила їм, що її чоловіку погрожували. Наразі потерпілій відомо, що особа, яка стріляла в її чоловіка, - це ОСОБА_8 , дізналась про це вона під час обрання останньому запобіжного заходу. Під час пострілів він знаходився на рівні хвіртки або близько 1 м від неї зі сторони вулиці, в 3-4 м від ОСОБА_18 . Зрозуміла, що стріляв саме ОСОБА_8 , оскільки крім нього нікого не було. Після пострілів ОСОБА_20 намагався закрити хвіртку, тому, як ОСОБА_8 тікав та сідав в автомобіль, потерпіла не бачила. ОСОБА_1 також не бачила, як стріляв ОСОБА_19 , але чула постріли. Чоловік приїхав на автомобілі ОСОБА_19 , оскільки останнім часом він за кермо не сідав. Чому дівчина з приводу автомобіля синього кольору прийшла саме до неї, потерпілій не відомо. Через дорогу від будинку потерпілої на розі вулиць Пролетарської та Свердлова є літнє кафе «Анна», з якого видно вхід до будинку ОСОБА_1 , об`єкти, які би закривали вид з кафе до їх будинку, відсутні. Чи були там кущі підстрижені, не пам`ятає. Навпроти будинку потерпілої автомобіль поставити неможливо через велику кількість автомобілів відпочиваючих, тому вважає, що синя «Мазда» стояла приблизно в 30-40 м від їх будинку, зі сторони кафе по АДРЕСА_13 , не доїжджаючи до кафе. Сама ОСОБА_23 вказаний автомобіль не бачила. Зазначила, що у ОСОБА_8 не було мотивів для вбивства, раніше вона його не знала, ніколи не бачила, у чоловіка з ним, як і з іншими обвинуваченими, не було жодних справ. ОСОБА_18 приймав участь в АТО, служив в батальйоні «Донбас», був в Іловайському котлі, 6 місяців - в полоні. Вважає, що під час бойових дій з обвинуваченими він не спілкувався. Пояснила, що у ОСОБА_18 не було певного розпорядку дня, він періодично виїжджав з будинку займатися громадською діяльністю. Потерпіла чула про нібито конфлікт між ОСОБА_18 та фермерами, але зазначила, що такого конфлікту не було. Про погрози чоловіку зі сторони учасників бойових дій ОСОБА_1 не відомо. ОСОБА_18 декілька разів виїжджав з м. Бердянська, але коли - потерпіла не пам`ятає, куди - їй не відомо. Пояснила, що ОСОБА_18 постійно займався громадською роботою, був не згодний з позицією керівництва міста. Замовниками вбивства вважає ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

Крім зазначеного, потерпіла підтримала поданий нею цивільний позов, пояснила, що з чоловіком вони були нерозлучними, ОСОБА_18 дуже багато часу приділяв дочці, займався її вихованням, дочка дуже переживає з приводу загибелі батька. Просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_21 пояснив суду наступне. 31 липня 2018 року приблизно о 12.30 год. на автомобілі ОСОБА_19 він, ОСОБА_20 , ОСОБА_19 та ОСОБА_18 під`їхали до будинку останнього, розташованого по АДРЕСА_23 . Зазвичай ОСОБА_18 приїжджав додому та виїжджав в різний час, в цей день вони приїхали саме в цей час, оскільки їм необхідно було їхати до виконкому на комісію. Район, де проживав ОСОБА_18 , є курортною зоною, там постійно перебуває багато людей, тому вони ні на що не звернули уваги під час під`їзду до будинку. ОСОБА_19 припаркував автомобіль справа відносно воріт будинку лобовим склом до стіни. Хвіртка відкривається вліво всередину двору. ОСОБА_18 першим зайшов у двір, оскільки він був дуже швидким, після нього - ОСОБА_20 . Свідок ОСОБА_21 біля дверцят автомобіля переодягав штани на шорти. В цей час свідок побачив чоловіка, який швидко наближався, цей чоловік вистрелив і почав бігти до автомобіля «Таврія» червоного кольору, який стояв паралельно дорозі та у якого були відкриті передні праві дверцята. Під час пострілу ОСОБА_18 та ОСОБА_20 перебували у дворі, ОСОБА_21 одразу перемістився до сусіднього автомобіля та пригнувся так, щоб був мінімальний огляд. У ОСОБА_19 є зареєстрована зброя, він вийшов на проїжджу частину та почав стріляти вслід «Таврії». Особа, яка здійснила постріл, була приблизно в 3-4 м, свідок зміг побачити її в момент пострілу і коли він біг до автомобіля. Коли вказаний чоловік підходив до місця пострілу, він був розташований перпендикулярно свідку, стояв в позі стрілка. Одягнутий цей чоловік був в шорти нижче колін, футболку, на голові була панама з полями, яка не закривала його обличчя, цей чоловік широкої статури, з бородою. Чоловік стояв навпроти входу у двір приблизно в 2 м від хвіртки, підняв рушницю на рівні плеча та вистрелив. Зброя, з якої було здійснено постріл, нагадувала свідку рушницю або обріз, була двухствольною, оскільки був подвійний хлопок. Після пострілу ОСОБА_21 набрав номер поліції, повідомив колір, марку автомобіля, його реєстраційний номер, напрямок, короткий опис особи, що стріляла. Автомобіль «Таврія» уходив настільки швидко, що залишився слід шин. На узбіччі вказаний автомобіль зупинитися не міг, оскільки узбіччя було зайняте іншими автомобілями, знаходився автомобіль на відстані приблизно 4-5 м від чоловіка, який здійснив постріл, з автомобіля більш ніхто не виходив, через вікна не було видно, хто в ньому знаходився, оскільки скло в ньому було затемнене. Раніше чоловіка, що стріляв, свідок не бачив, вдруге побачив у міськвідділі під час впізнання. Наразі свідку відоме прізвище цього чоловіка - ОСОБА_26 . ОСОБА_19 здійснив близько 5 пострілів, поки автомобіль не повернув вліво. Після цього вони увійшли у двір, побачили вбитого ОСОБА_18 , потім приїхали поліція, швидка допомога. Як під`їжджав автомобіль «Таврія», ОСОБА_21 не бачив. Після вбивства вони намагались знайти вбивцю, з ОСОБА_19 переглядали запис відеореєстратора, побачили на ньому в день вбивства ОСОБА_12 , який, перебуваючи на відстані приблизно кварталу від будинку ОСОБА_18 , йшов за коктейлем, побачив їх автомобіль та розвернувся на 180 градусів. Недалеко від будинку ОСОБА_18 є кафе з літнім майданчиком, саме біля нього і бачили ОСОБА_12 , який йшов від будинку потерпілого та розвернувся в зворотному напрямку. Крім обвинуваченого вони на відео побачили автомобіль «Мазда», що знаходився перед перехрестям перед будинком ОСОБА_18 . З того місця, де стояв вказаний автомобіль, видно будинок потерпілої та можна розгледіти все, що відбувається біля двору. Запис з відеореєстратору ОСОБА_19 передавав до поліції, де знаходяться оригінали відео, свідку не відомо. На той факт, що на відеореєстраторі встановлений інший час, свідок не звернув увагу. Під час досудового розслідування не було питань по обставинам з відеореєстратора, впізнання ОСОБА_12 не проводилось. Про те, що це ОСОБА_12 , ОСОБА_21 дізнався в суді, до цього свідок обвинуваченого не бачив, не знав. Свідок не знає, чи було відомо обвинуваченому, на якому автомобілі вони пересуваються. Вважає дивною поведінку ОСОБА_12 , який йшов і різко розвернувся у зворотному напрямку. ОСОБА_18 свідок знає з 2017 року, вони перебували в дружніх стосунках, багато часу проводили разом, займались громадськими справами. Вони їздили з акціями в різні міста, в тому числі - в Херсон, Запоріжжя, там були конфлікти. ОСОБА_18 служив в батальйоні «Донбас», конфліктів з учасниками АТО у нього не було. Погрози ОСОБА_18 були з боку місцевих депутатів ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , колишнього народного депутата ОСОБА_25 , від представників місцевої влади. Відносно ОСОБА_18 були ініційовані кримінальні провадження місцевою владою м. Бердянська. Крім зазначеного, за заявами чиновників відносно ОСОБА_18 було близько 10 адміністративних справ. В день вбивства складався фоторобот, наскільки він був якісний, свідок не пам`ятає. Про затримання обвинувачених дізнався від працівників поліції, коли йому повідомили про необхідність проведення процедури впізнання. В мережі Інтернет інформацію про обвинувачених не відстежував. При проведенні впізнання проводився відеозапис, хто проводив зйомку - не знає, на яку камеру - не пам`ятає, впізнання проводив слідчий, були 4 статиста, присутній адвокат. До впізнання свідку показували багато фотознімків, свідок впізнав конкретну людину. Осіб, які були статистами, ОСОБА_21 раніше не бачив, одягнуті вони були приблизно всі однаково, приблизного типажу, з поросллю на обличчі. Панам на особах під час впізнання не було, татуювання спочатку свідок не побачив, при впізнанні не придавав татуюванням значення. Після проведення впізнання його запис не дивився, де наразі відео - йому не відомо. Протокол впізнання ОСОБА_21 підписував, зауважень не було. Впізнання проводилось в кабінеті міськвідділу, чому в протоколі вказаний коридор, свідку не відомо. За участю свідка проводився слідчий експеримент, під час його проведення вівся відеозапис, де наразі відеозапис слідчого експерименту свідку невідомо. ОСОБА_21 , ОСОБА_20 та ОСОБА_19 під час слідчого експерименту знаходились поруч, свідок чув, що говорили інші. ОСОБА_6 до вбивства ОСОБА_21 не знав, ОСОБА_18 його також не знав. Вважає, що вбивство ОСОБА_18 замовили ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 .

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 31 липня 2018 року приблизно о 08-08.15 год. він приїхав до ОСОБА_18 і вони поїхали до міськвиконкому на оперативну нараду, яка проводилась о 09 год., пробули там приблизно годину, поїхали в парк ім. Шмідта, після чого поїхали на вул. 50 років СРСР з метою впливу на ситуацію з приводу вивозу сміття. Потім вони поїхали до ОСОБА_18 , приблизно о 12.25-12.30 год. він припаркував автомобіль, ОСОБА_18 та ОСОБА_20 майже одночасно вийшли з автомобіля, ОСОБА_21 затримався. Як ОСОБА_18 з ОСОБА_20 заходили у двір, свідок не бачив, але вважає, що першим увійшов ОСОБА_18 . Коли свідок замикав автомобіль, почув постріли, побачив молодого чоловіка, який стояв в отворі в стійці для пострілу з обрізом. Вся його увага була направлена у двір. Чоловік опустив обріз і дуже швидко почав пересуватися до автомобіля «Таврія» червоного кольору, стрибнув в автомобіль, який різко рушив з місця, і поїхав. Вказаний автомобіль стояв приблизно в 3-3,5 м від паркану, стрілку на його шляху ніхто не перешкоджав. Безпосередньо моменту пострілу ОСОБА_19 не бачив, але помітив, що чоловік, який стріляв, був з бородою, одягнений у футболку, в панамі. Оскільки свідок був нижче рівня його обличчя, він побачив обличчя стрілка. Татуювання у стрілка свідок не бачив. Вказану особу ОСОБА_19 назвав під час впізнання. Постріл був дуплетом, витягнутим, гучним, як здалось свідку - з обрізу мисливської рушниці. Як чоловік тримав рушницю - горизонтально чи вертикально, свідок не пам`ятає. Під час пострілу між ОСОБА_19 та стрілком знаходився автомобіль «Фольцваген», свідок присів, побачив чоловіка з обрізом, дістав належну йому зброю - травматичний пістолет «Форт», порівнявся з хвірткою, побачив, що ОСОБА_18 лежить, та почав стріляти вслід автомобілю. Пострілами свідок хотів якимось чином позначити автомобіль - розбити скло тощо, здійснив приблизно 5-6 пострілів. Вважає, що влучив в автомобіль, але кулі не заподіяли пошкодження автомобілю. На реєстраційний номер автомобіля «Таврія» ОСОБА_19 не звертав уваги, так як він чув, що ОСОБА_21 диктував номер працівникам поліції. Вказаний автомобіль стояв практично біля хвіртки, навпроти входу для забезпечення найкоротшого шляху особи, що здійснювала постріл. Узбіччя в цей час було зайнято іншими автомобілями, тому автомобіль «Таврія» знаходився безпосередньо на проїзній частині. Автомобіль був заведений, пасажирські дверцята відкриті, водій чекав стрілка, оскільки щойно чоловік сів у автомобіль, він одразу поїхав. Водія свідок не бачив, водійські дверцята не відчинялись, але ОСОБА_19 бачив два силуети. Автомобіль доїхав до найближчого перехрестя приблизно в 60 м від будинку ОСОБА_18 , повернув та зник. На асфальті залишились чорні смуги від скатів. Коли свідок повернувся, побачив ОСОБА_18 і зрозумів, що він мертвий. ОСОБА_19 згадав, що в його автомобілі є відеореєстратор, який був постійно ввімкнений, вночі вирішив передивитись запис на реєстраторі та побачив, що коли вони під`їжджали до будинку ОСОБА_18 , їм назустріч їхав автомобіль «Таврія». Після першого судового засідання, коли один з обвинувачених говорив, що на відео - це він іде за коктейлем, вони подивились відео та побачили, як іде чоловік, і після того, як їх побачив, різко розвернувся. Свідок все переніс на диск та передав його поліції. Файли створювали в офісі, хто створював файли і скільки їх було - точно не пам`ятає. Файлів було декілька, приблизно 10 хвил. Карту пам`яті свідок носив начальнику відділу поліції, той сказав, які файли потрібні, ОСОБА_19 скачав їх на диск і віддав. Карту пам`яті у нього ніхто не вимагав. Час та дата на відеореєстраторі не відповідають дійсним, оскільки реєстратор був старий, його налаштування збивались. На перезапуск налаштувань необхідно було витрачати час, тому свідок не здійснював переустановку. Зазначив, що на відео чутно, як при розмові з дружиною він говорив, що сьогодні 31 число і їй необхідно оплатити послуги Інтернету. В цей час вони вели прямий ефір, тому, щоб встановити правильний час на реєстраторі, необхідно співставити запис з прямим ефіром. При передачі диску з відео свідок зазначав про те, що час на ньому встановлений не правильно. Наразі свідок свій автомобіль продав, відеореєстратор у нього не залишився. Вказаний реєстратор речовим доказом не визнавали, свідка не попереджали про обов`язок його зберігати. Під час процедури впізнання свідок впізнав ОСОБА_8 , оскільки добре запам`ятав його обличчя. Впізнання проводилось у міськвідділі в підвальному приміщенні, відеозапис при цьому вівся. Зовнішність осіб, яких впізнавав свідок, наразі він не пам`ятає. Протокол впізнання свідок підписав без зауважень. ОСОБА_19 було відомо про затримання обвинувачених ввечері 31 липня на автомобілі «Мазда». Фото затриманих в мережі Інтернет свідок не дивився, щоб це не вплинуло на процедуру впізнання. Зі свідками проводився слідчий експеримент, під час якого велась відеозйомка, після слідчого експерименту відео свідок не дивився, де воно наразі - свідку не відомо. При проведенні слідчого експерименту ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_20 перебували поруч, давали пояснення по черзі, чули пояснення інших. Під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу свідок в залі судових засідань не був присутнім, про те, що говорив ОСОБА_12 , йому стало відомо зі слів осіб, які були присутні під час обрання запобіжного заходу. На автомобіль «Мазда» на відео свідок звернув увагу одразу після затримання обвинувачених, на ОСОБА_12 - після того, як він сам звернув на себе увагу. ОСОБА_12 на відео - це чоловік в чорній футболці, чорних шортах, в шкарпетках вище щиколотки, з короткою стрижкою, взуття свідок не пам`ятає. Для того, щоб розгледіти обличчя на відео необхідна спеціальна апаратура. Після того, як ОСОБА_19 зрозумів, що на відео ОСОБА_12 , слідчим він нічого про це не говорив. Пояснив, що на відеозаписі видно, що ОСОБА_12 стояв на перехресті, куди потім повернула «Таврія», це приблизно за 80-100 м від будинку ОСОБА_18 . Шляхом зупинки та збільшення кадрів свідок побачив номер автомобіля «Мазда». Зазвичай в літній час графіку приїзду додому не було, в день вбивства приїхали до ОСОБА_18 , оскільки у них був вільний час і вони вирішили випити чаю. ОСОБА_18 останній час за кермом не їздив, його возили або дружина, або свідок. ОСОБА_18 . ОСОБА_19 знає з весни 2014 року, в 2017-2018 роках вони займались громадською роботою. ОСОБА_18 служив в батальйоні «Донбас», про існування неприязних стосунків ОСОБА_18 з іншими учасниками АТО свідку не відомо. ОСОБА_19 разом з ОСОБА_18 їздили в м. Херсон, конфліктів там не було. Неприязні стосунки у загиблого були з місцевою владою - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 . З їх сторони на адресу ОСОБА_18 надходили прямі погрози. Свідку також відомо про існування кримінального провадження, пов`язаного з фермерами, по якому ОСОБА_18 був свідком. 02 липня 2018 року вони їздили в м. Маріуполь. Обвинувачених, в тому числі - ОСОБА_6 , ОСОБА_19 раніше не знав, свідку не відомо, щоб між ОСОБА_18 та ОСОБА_6 були конфлікти.

Допитаний судом свідок ОСОБА_20 пояснив, що 31 липня 2018 року близько 12 год. він був безпосереднім свідком вбивства ОСОБА_18 обвинуваченим ОСОБА_8 . Свідок з ОСОБА_18 займались громадською діяльністю, зранку в цей день були у виконкомі, потім за заявою громадян міста були на вулиці, звідки не вивозять сміття, проводили прямий ефір. Після цього він, ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 приїхали до будинка ОСОБА_18 . Їхали вони по просп. Східному, будинок ОСОБА_18 розташований по цьому ж проспекту, зліва по ходу руху. Оскільки було літо, курортний сезон, навколо багато людей, їх увагу нічого не привернуло. В день вбивства було тепло, сонячно. Припаркувались біля будинку ОСОБА_18 вони приблизно о 12.25-12.30 год., автомобіль зупинили біля воріт, зліва від них ближче до воріт стояв автомобіль. ОСОБА_18 першим вийшов з автомобіля та обходив його спереду, ОСОБА_20 - за ним, але обійшов автомобіль ззаду. ОСОБА_18 ходив швидко, він першим увійшов у двір. ОСОБА_21 та ОСОБА_19 свідок не бачив, вони повинні були складати апаратуру. ОСОБА_18 та ОСОБА_20 переступили через хвіртку, зробили кілька кроків. ОСОБА_18 йшов прямо, знаходився прямо перед свідком приблизно за 2-3 м від нього, свідок намагався його обігнати, тому знаходився правіше по відношенню до хвіртки, в цей час він дивився в телефон. Свідок почув постріл, побачив, як упав ОСОБА_18 , розвернувся на 180 градусів та побачив ОСОБА_8 з гвинтівкою. Гвинтівка була направлена на ОСОБА_20 , тому він ударив ногою по хвіртці, після чого почув постріли на вулиці. В момент пострілу свідок не розумів, що це саме постріл. Постріл був як один, але свідок зрозумів, що це був дуплет, оскільки в тілі ОСОБА_18 було два отвори. Останній упав головою вперед. Коли свідок почув постріли за хвірткою, подумав, що можуть ліквідувати хлопців. ОСОБА_8 стояв в отворі, при цьому його руки були у дворі, в руках - двоствольна гвинтівка, розташована горизонтально по відношенню до землі. Коли ОСОБА_20 побачив стрілка, свідок був на відстані 1-1,5 м від краю хвіртки, після розвороту хвіртка була справа. Коли ОСОБА_20 закривав хвіртку, думав, що вона зачиниться, на стрілка не дивився, розвернувся і підбіг до ОСОБА_18 . Обвинувачений був у світлій футболці, панамі з широкими полями, яка не заважала побачити обличчя, в шортах або бриджах. Вважає, що панаму ОСОБА_8 одягнув з метою приховування від камер відеоспостереження. Крім зазначеного, у стрілка була рудувата борода, рожевий відтінок на передпліччі в районі кисті, свідок припустив, що це тату, колір очей стрілка свідок не пам`ятає. Рушницю свідок описати не може. Хлопці повідомили йому, що обвинувачений уїхав на автомобілі «Таврія». Потерпілу свідок побачив, коли вона вже була біля трупа чоловіка. Коли вони почали проглядати запис з відеореєстратора, побачили автомобіль «Мазда» та одного з обвинувачених - ОСОБА_12 , який йшов в сторону моря приблизно в 50-100 м від будинку ОСОБА_18 і повернувся, коли їх побачив, та пішов у протилежну сторону. На відео чітко видно очерти обличчя ОСОБА_12 . Автомобіль «Мазда» стояв біля кафе, з цього місця проглядалась територія біля будинку ОСОБА_18 . Також на відео є автомобіль «Таврія», в який день - свідок не пам`ятає. До липня 2018 року ОСОБА_20 з ОСОБА_12 та іншими обвинуваченими знайомі не були. Висновок про те, що на відео ОСОБА_12 , зробив після того, як останній був затриманий. Флешку з відеореєстратора дивились разом з начальником Бердянського відділу поліції та його заступником, віддавали особисто начальнику в присутності ОСОБА_20 . Чи повернули їм флешку, свідок не пам`ятає. Не пам`ятає він також, чи давав він пояснення відносно ОСОБА_12 , описати його зображення на відео наразі не може, оскільки проглядав відеозапис у 2018 році. Інших обвинувачених на відео свідок не бачив. На час, який виставлений на відеореєстраторі, ОСОБА_20 уваги не звертав. Свідок зазначив, що за його участю складався фоторобот, опис ОСОБА_8 він давав одразу після того, як розповів хронологію дня, пізніше по фотознімкам він впізнав ОСОБА_8 . При впізнанні були поняті - чоловік та жінка, слідчий, прокурора Фоміна Г.В. не було. Затриманих їм не пред`являли. Під час проведення слідчого експерименту проводилась відеозйомка, де відео слідчої дії свідку не відомо. Слідчий експеримент проводився за участю його, ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , пояснення вони давали по черзі, при цьому стояли поруч, пояснення один одного можна було почути. Зазвичай ОСОБА_18 пересувався на автомобілі «КІА» червоного кольору, коли вони були разом - на автомобілі «Опель», належному ОСОБА_19 . Конкретного плану в день вбивства у них не було. ОСОБА_18 свідок знав більше року, стосунки у них були дружні, разом займались громадською роботою, проводили акції протесту, їздили по різним містам. Про факти неприязних стосунків ОСОБА_18 з учасниками АТО ОСОБА_20 не відомо. Неприязні стосунки у нього були з народними депутатами ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , яким ОСОБА_18 наносив шкоду своєю діяльністю. Також був серйозний конфлікт з місцевою владою, були погрози з боку депутатів ОСОБА_28 , ОСОБА_27 . З обвинуваченими ОСОБА_18 не був знайомий. Зазначив, що була поїздка в м. Херсон, де спочатку виникла конфліктна ситуація, але потім було знайдено порозуміння. Можливо там і були погрози на адресу ОСОБА_18 , але свідок їх не пам`ятає, оскільки не сприймав їх всерйоз. Вважає, що вбивство ОСОБА_18 замовили ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . З ОСОБА_6 ОСОБА_18 не був знайомий.

Протоколом слідчого експерименту від 10 серпня 2018 року з ілюстраційною таблицею до нього, проведеного за адресою: АДРЕСА_23 за участю свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 встановлено наступне.

Свідок ОСОБА_19 пояснив, що 31 липня приблизно о 12 год. 30 хвил. він, ОСОБА_20 , ОСОБА_21 та ОСОБА_18 на автомобілі свідка під`їхали до будинку АДРЕСА_23 , де проживав ОСОБА_18 , останній швидко вийшов з машини та пішов в напрямку будинку, при цьому ОСОБА_19 залишився біля автомобіля.

Свідок ОСОБА_20 підтвердив пояснення свідка ОСОБА_19 , показав, де знаходились він та ОСОБА_18 під час пострілу, місце, де і як лежав останній після пострілу, місце знаходження чоловіка з рушницею, в якій позі стояв останній, як свідок закрив хвіртку перед чоловіком, який стріляв. Пояснив, що ОСОБА_18 зайшов у двір домоволодіння на два-чотири кроки раніше від нього, точніше він пояснити не зміг, оскільки відволікся на телефон. ОСОБА_20 зробив два-три кроки від хвіртки у двір і пролунав подвійний постріл - дуплет, після чого він побачив, що ОСОБА_18 лежить ногами до хвіртки, головою у двір. Як він падав, свідок не бачив. Обернувшись, свідок побачив чоловіка, який знаходився біля хвіртки обличчям у двір з направленою на свідка рушницею, можливо обрізом, схожою на двоствольну горизонтальну гвинтівку. Чоловік стояв в позі військової людини, був одягнений в шорти (бриджі), футболку світлого кольору, на голові панама, у нього була невелика рижа борода та трохи заглиблені очі. Після розвороту свідок одразу штовхнув хвіртку, щоб вона закрилась, однак хвіртка знову відкрилась, але чоловіка вже не було. Після вказаного свідок та дружина ОСОБА_18 підбігли до останнього. В цей час ОСОБА_20 почув постріли з вулиці, вийшовши з двору, свідок побачив, що до будинку йшли ОСОБА_21 та ОСОБА_19 . Далі свідки викликали поліцію.

Свідок ОСОБА_21 показав місце перед хвірткою, на якому стояв стрілок, яким чином він підняв зброю, в якій позі стояв, в яку сторону поїхав автомобіль «Таврія», до якого сів стрілок після здійснення пострілу, та пояснив, що коли вони вчотирьох під`їхали до будинку ОСОБА_18 , останній, а за ним ОСОБА_20 , одразу пішли в двір будинку, свідок залишився в автомобілі, де оглядав свої речі. Коли він вийшов з автомобіля та попрямував до хвіртки, звернув увагу на швидкий рух людини. Стрілок був з невеликою рижою бородою, одягнений в шорти, футболку світлого кольору і панаму з полями. Він вибіг з автомобіля «Таврія», наблизився до хвіртки, підняв рушницю, поставив її в плече або в область грудей, його вміле поводження зі зброєю свідчило про бойовий досвід, він став в стійку, якій навчають бійців. Потім пролунав один постріл, схожий на подвійний. Одразу стрілок швидким шагом пішов до автомобіля «Таврія», в якому були відкриті праві передні двері, він сів на переднє пасажирське сидіння і автомобіль поїхав в сторону вул. Свердлова, на якій повернув ліворуч. Зазначив, що в автомобілі знаходився водій, оскільки машина одразу після того, як стрілок в неї сів, зрушила з місця. Свідок ОСОБА_19 з легальної зареєстрованої травматичної зброї здійснив постріли вслід від`їжджаючого автомобіля. Марку, колір та номер автомобіля ОСОБА_21 запам`ятав, під час телефонної розмови з оператором поліції він називав чотири цифри реєстраційного номеру, які наразі не пам`ятає, розмова з оператором у нього записана. Вважає, що метою стрілка був саме ОСОБА_18 .

Свідок ОСОБА_19 показав місце, на якому знаходився стрілок, яким чином він тримав, а потім опускав зброю, додатково пояснив, що після зупинки біля будинку ОСОБА_18 свідок затримався біля автомобіля, його увага була прикута до замку автомобіля. Почувши постріл, він побачив чоловіка, який опускав зброю, та почав рух, свідок достав травматичний пістолет «Форт 17» та направився в сторону стрілка. Коли він проходив мимо хвіртки, побачив ОСОБА_18 , який лежав на землі, і зрозумів, що стріляли саме в нього, в цей час автомобіль «Таврія» вже почав від`їжджати, свідок побіг за ним та здійснив 5-6 пострілів в бік автомобіля з метою його пошкодження.

Під час слідчого експерименту було встановлено, що відстань від стрілка до ОСОБА_18 склала 3,80 м, від стрілка до ОСОБА_20 - 2,40 м, від ОСОБА_20 до ОСОБА_18 - 1,65 м (т. 22 а.к.п. 13-26).

Доданий до вказаного протоколу оптичний диск з відеозаписом слідчого експерименту від 10 серпня 2018 року було оглянуто судом під час судового розгляду (т. 22 а.к.п. 27).

Згідно протоколу огляду місця події від 31 липня 2018 року з фотознімками до нього було оглянуто ділянку місцевості та територію домоволодіння АДРЕСА_23 , де навпроти території домоволодіння АДРЕСА_24 між автомобілями «БМВ Х5», реєстраційний номер НОМЕР_4 , та «Кіа церато», реєстраційний номер НОМЕР_5 , на автомобілі «Кіа церато», біля заднього колеса автомобіля «БМВ Х5» виявлено 6 предметів циліндричної форми, схожі на гільзу Форт 9 мм Р.А. На території домоволодіння АДРЕСА_23 виявлено труп ОСОБА_18 , відстань від нижніх кінцівок якого до металевої хвіртки сягає 4,06 м, від лівої ноги трупу до господарських будинків відстань сягає близько 1,77 м. Труп знаходився в положенні лежачі на животі на бетонному покритті; ліва кінцівка зігнута в ліктьовому суглобі та підведена під тулуб; задня поверхня передпліччя лежить на плитці; права верхня кінцівка зігнута в ліктьовому суглобі, задньою поверхнею лежить на плитці, підвернута під тулуб; ліва та права нижні кінцівки рівні. На трупі одягнуті кеди з поліуретановою підошвою, замшевим верхом бордового кольору зашнуровані; джинси синього кольору з ременем чорного кольору зі шкіри; футболка червоного кольору. Одяг одягнутий вірно, з ознаками природного зносу. На задній поверхні футболка має місце ушкодження тканини 2,5 х 3 см невизначеної форми, краї ушкодження рівні. Ушкодження розташоване від п`яткової поверхні лівої стопи до нижнього краю на відставні 119 см, навколо нього тканина футболки змочена рідиною темно-червоного кольору на ділянці розміром 48 х 45 см. В ділянці бугру на відстані від п`яткової поверхні до нижнього краю 185 см рана невизначеної форми розміром 8,5 х 6 см. В центрі м`які тканини відсутні, також відсутні частини потиличної кістки. Донизу від рани та правіше має місце потік рідини червоного кольору. При піднятті футболки виявлено і вилучено деформоване чужорідне тіло (предмет схожий на пиж-контейнер) розміром 4,5 х 2,7 см прозорого кольору. В ході огляду виявлено та вилучено: змив РБК та контроль до нього, мобільний телефон «Aplle» у вимкненому стані з зарядним пристроєм, шість циліндричних предметів схожих на гільзу Форт 9 мм Р.А., змив речовини чорного кольору на марлевий тампон, фрагмент асфальту, предмет схожий на кулю гумовий, мікрочастки, змиви з правої та лівої кистей трупу та контроль до них, речі, вилучені з кишень огляду трупу, пиж-контейнер (т. 19 а.к.п. 2-58).

До вказаного протоколу додано диск з відеозаписом огляду місця події, який був оглянутий судом (т. 19 а.к.п. 15).

З протоколу огляду трупа від 01 серпня 2018 року вбачається, що в приміщенні секційної зали Бердянського міжрайонного відділення Запорізького обласного бюро СМЕ у трупа ОСОБА_18 були виявлені наступні пошкодження: в ділянках верхніх повік очей з обох сторін виявлені косо-горизонтальні, неправильно-овальної форми блідо-сині синці, повіки тут набряклі. На волосистій частині голови, в потиличній ділянці виявлена рана № 1 неправильної П-подібної форми, відкрита вгору, розташована в 163 см від підошовної поверхні стоп (ППС) та в 80 см від рівня сідничних горбів (СГ). На задній поверхні грудної клітки, в проекції 12 грудного хребця по лівій навколохребтовій лінії виявлена косо-горизонтальна, неправильно-овальної форми рана № 2, нижній край якої розташований в 115 см від ППС та в 31 см СГ, по верхньому-правому краю вказаної рани № 2 між цифрами 12 та 3 умовного циферблата (УЦ) годинника, виявлене невизначеної форми осадження, на фоні якого виявлені дві додаткові рани: верхня неправильно-округлої форми, нижня - косо-горизонтальна, неправильно-щилиноподібної форми. На нижньому краю рани № 2 на відстані від 0,5 см до 1,0 см виявлені ще три додаткові рани, розташовані: на цифрі 10 УЦ - косо-горизонтальна неправильно-овальної форми, на цифрі 6 УЦ - косо-горизонтальна неправильно-щилиноподібної форми, на цифрі 5 УЦ - косо-горизонтальна неправильно-овальної форми. Інших будь-яких ушкоджень та змін при зовнішньому дослідженні трупа не виявлено. Відібрані зразки волосся з п`яти ділянок голови, зрізані вільні кінці нігтьових пластин з піднігтьовим вмістом пальців рук; зроблені змиви кистей рук двома марлевими тампонами. Для можливого визначення ДНК взята кров, висушена на марлі, зі зразком марлі; для можливої експертизи з метою визначення категорії видільництва взята жовч, висушена на марлі, з контролем марлі. В три окремих пакета відібрані пластиковий контейнер з порожнини черепу, картеч (12 штук) з порожнини черепу, картеч (10 штук) з м`яких тканин тулуба. Всі вказані об`єкти вилучені та упаковані до паперових конвертів з пояснювальними записами та підписами учасників (т. 19 а.к.п. 63-65).

Відповідно до висновку експерта від 30 серпня 2018 року № 286 на підставі даних судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_18 , 1975 року народження, результатів лабораторних та додаткових методів дослідження, а також з огляду на обставини справи експерт прийшов до наступних підсумків:

1. Причиною смерті ОСОБА_18 стали два вогнепальних дробових проникаючих в порожнину черепа, в черевну та ліву плевральну порожнини, сліпі поранення голови та тулуба, з руйнуванням по ходу ранових каналів головного мозку, пошкодженням грудної частини аорти, з лівостороннім гемотораксом (1 200 мл крові), руйнуванням тіла 12-го грудного хребця та спинного мозку на даному рівні.

2. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_18 були виявлені тілесні ушкодження:

- вогнепальне дробове, проникаюче в порожнину черепа, сліпе поранення голови, з локалізацією шкірних вхідних ран (загальною кількістю 11) в потиличній ділянці голови, переважно справа, розташоване в 163 см від рівня підошовних поверхонь стоп; уламковий перелом луски потиличної кістки, лінійні переломи тіла потиличної кістки, тім`яних та скроневих кісток; уламкові переломи очних пластин лобової кістки та решітчастої кістки, крововилив між кістками черепа та твердою мозковою оболонкою в ділянці перелому (об`ємом близько 3,5 куб.см); ділянка руйнування твердої мозкової оболонки; крововиливи під м`якими мозковими оболонками та руйнування речовини правої потиличної частки, підкіркових ядер правої півкулі мозку та речовини задньої поверхні мигдалин мозочка; пошкодження речовини правих скроневої та тім`яної часток мозку; сліди крові в шлуночках мозку; інфільтруючі крововиливи в клітковині очниць; масивний крововилив в м`яких тканинах волосистої частини голови;

- вогнепальне дробове, проникаюче в черевну та ліву плевральну порожнину, сліпе поранення тулуба, з локалізацією шкірних вхідних ран (загальною кількістю 11) на задній поверхні грудної клітки, в проекції 12 грудного хребця по лівій навколохребтовій лінії, розташована в 115 см від рівня підошовних поверхонь стоп; багатоуламковий перелом, з руйнуванням тіла 12 грудного хребця, повний розрив на даному рівні спинного мозку та його оболонок, розрив грудної частини аорти з крововиливом в ліву плевральну порожнину (об`ємом близько 1 200 мл крові); уламковий перелом лівого 12 ребра, забої легень; пошкодження голівки підшлункової залози, скупчення близько 15 куб.см крові в малій чепцевій сумці; масивні крововиливи в клітковині навколо грудного відділу аорти, в заочеревинній клітковині, під капсулою голівки підшлункової залози, в корені брижі кишківника; ушкодження пристінкової плеври та м`язу між 5 та 6 ребрами по лівій навкологрудинній лінії з крововиливом в м`які тканини.

3. Два вогнепальних дробових проникаючих в порожнину черепа, в черевну та ліву плевральну порожнини, сліпі поранення голови та тулуба, з пошкодженнями по ходу ранових каналів головного мозку та внутрішніх органів, як у сукупності, так і окремо, як небезпечні для життя в момент спричинення, та як такі, що призвели до смерті - мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Між вогнепальним пораненням голови та тулуба та настанням смерті існує прямий причинний зв`язок.

4. Виявлені при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_18 поранення потиличної ділянки голови, а також задньої поверхні грудної клітки були вхідними вогнепальними та утворились в результаті двох пострілів, які були зроблені в короткий проміжок часу з гладкоствольної вогнепальної зброї, патрони якої були споряджені свинцевим дробом (картеччю).

Даний висновок підтверджується:

- даними медико-криміналістичного дослідження ран на шкірних клаптях потиличної ділянки голови та задньої поверхні грудної клітки;

- морфологічними характеристиками вхідних ран на шкірі потиличної ділянки голови та грудної клітки - наявність множинних, частина яких з`єднуються між собою, ран (всього по 11) округлої форми, з нерівними, дрібнофестончатими краями, які кільцеподібно осаднені; дефектами тканини в центрі ран при співставленні її країв (мінус-тканина);

- виявленням в порожнині черепа 12 свинцевих сторонніх тіл - картечі розмірами від 1,0 x 0,5 x 0,2 см до 1,0 x 1,0 x 0,6 см та пластикового пиж-контейнеру; виявленням картечі в кількості 10 штук в м`яких тканинах та органах тулуба.

5. При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_18 будь-яких ушкоджень, які могли бути вихідними пораненнями, виявлено не було.

6. При медико-криміналістичному дослідженні на шкірі в ділянках вхідних ран потиличної ділянки голови та задньої поверхні грудної клітки виявлені додаткові фактори пострілу (кільцеподібне осаднення навколо ран, відкладення навколо ран частинок свинцю), які свідчать про те, що постріли були здійснені з дистанції відносно суцільної дії дробу, та проникненням полімерного пижа контейнеру в рановий канал порожнини черепа. Більше детально висловитись про дистанцію (відстань) пострілу можливо після дослідження пошкодженого одягу на наявність додаткових факторів пострілу, з урахуванням ступеня розсіювання дробового (картечного) заряду.

7. При судово-медичній експертизі було виявлене пошкодження тканини задньої поверхні футболки, яке розташоване в ділянці та в проекції вхідних ран задньої поверхні тулуба ОСОБА_18 .

8. З огляду на морфологічні характеристики ушкоджень, а також, враховуючи дані судово-гістологічного дослідження м`яких тканин з ділянок ушкоджень, вогнепальні ушкодження голови та тулуба у ОСОБА_18 утворились в короткий проміжок часу, зажиттєво, безпосередньо перед настанням смерті.

Враховуючі морфологічні характеристики поранень, наявність скупчення крові в лівій плевральній порожнині, а також дані судово-гістологічного дослідження, з отриманим пораненням ОСОБА_18 жив короткий проміжок часу, який обчислюється секундами - десятком секунд.

9. Оскільки поранення голови та тулуба у ОСОБА_18 спричинені в короткий проміжок часу, достовірно висловитись, яке поранення (голови, чи тулуба) було спричинено першим - не видається можливим.

10. Ранові канали в тілі потерпілого (при звичайному ортоградному вертикальному положенні тіла):

- в ділянці голови - по ходу ранових каналів були пошкоджені кістки черепа та головний мозок, ранові канали йшли в напрямку ззаду наперед та злегка знизу вгору; довжиною 10-12 см;

- в ділянці тулуба - по ходу ранових каналів були пошкоджені м`які тканини, аорта, 12 грудний хребець та спинний мозок, підшлункова залоза; ранові канали йшли в напрямку ззаду наперед, зліва направо та знизу вгору, довжиною від 3,5 см до 21,0-23,0 см.

11. При судово-медичному дослідженні трупу ОСОБА_18 будь-яких сторонніх тіл по ходу ранових каналів в ділянці голови та тулуба виявлено не було.

12. Локалізація вхідних ран (в потиличній ділянці голови та на задній поверхні тулуба), напрямки ранових каналів, а також локалізація ушкоджень на одязі, особливості накладення крові на одязі та на тілі, дозволяють зробити висновок, що в момент пострілів взаємне розташування того, хто стріляв і потерпілого практично не змінювалося - потерпілий був звернений до того, хто стріляв, (до дульного зрізу зброї) задньою поверхнею тіла, в той час як той, хто стріляв був ззаду потерпілого.

13. Визначення, чи завдані ушкодження пострілами з одного екземпляра зброї або декількох, не входить до компетенції судово-медичного експерта.

14. При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_18 будь-яких посмертних тілесних ушкоджень не виявлено.

20. При судово-медичній експертизі крові, проведеної у відділенні судово-медичної імунології КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР встановлено, що рідка кров від трупа ОСОБА_18 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, ізосерологічної системи АВ0.

21. Судячи зі ступеню розвитку трупних явищ, з урахуванням причини смерті і умов, при яких знаходився труп до розтину, а також з огляду на дані спектрофотометричного дослідження рідини склоподібного тіла ока трупа, з часу настання смерті ОСОБА_18 до початку огляду його трупа на місці події (31 липня 2018 року о 17:40-17:45 годин), пройшло близько 5 годин (т. 23 а.к.п. 3-12).

Згідно з висновком експерта від 09 жовтня 2018 року № 2-558, складеним за результатами балістичної експертизи:

1. Наданий на дослідження предмет схожий на пиж-контейнер є деформованим пиж-контейнером;

5 (п`ять) фрагментів металу є елементами споряджання боєприпасів - деформованою картеччю діаметром 7-7,2 мм.

Відповісти на запитання: «Чим є наданий на дослідження предмет, схожий на пиж-контейнер, чужерідні тіла зі слідами деформації?» стосовно 16 (шістнадцяти) фрагментів металу не є можливим у зв`язку з їх деформацією та фрагментацією, однак не виключається можливість, що дані фрагменти металу могли бути складовими частинами боєприпасів - снарядами (картеччю), якими саме - встановити неможливо в зв`язку з їх деформацією та фрагментацією внаслідок зіткнення з твердою перешкодою.

2. Наданий на дослідження пиж-контейнер боєприпасом не є.

3. Наданий на дослідження пиж-контейнер є елементом споряджання мисливських патронів 16-го калібру. Мисливські патрони 16-го калібру призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру;

5 (п`ять) картечин є елементами споряджання патронів гладкоствольних мисливських рушниць.

Відповісти на запитання: «До зброї якого виду, моделі, калібру призначено наданий на дослідження пиж-контейнер, чужерідні тіла зі слідами деформації?» стосовно 16 (шістнадцяти) фрагментів металу не є можливим у зв`язку з їх деформацією, однак не виключається можливість, що дані фрагменти металу могли бути складовими частинами боєприпасів - снарядами, якими саме - встановити неможливо в зв`язку з їх деформацією внаслідок зіткнення з твердою перешкодою.

4. Наданий на дослідження пиж-контейнер є елементом спорядження мисливських патронів 16-го калібру. Мисливські патрони 16-го калібру призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру (т. 23 а.к.п. 31-35).

Висновком експерта від 16 листопада 2018 року № 6-399 встановлено:

1. Надані на дослідження об`єкти - 9 (дев`ять) фрагментів металу та 12 (дванадцять) фрагментів металу неправильної округлої форми сірого кольору з металевим блиском виготовлені зі сплаву на основі свинцю.

2. Надані на дослідження фрагменти металу неправильної округлої форми сірого кольору виготовлені зі сплаву (сплавів), які мають спільну родову належність (т. 23 а.к.п. 38-40).

У відповідності з комплексною судовою біологічною та балістичною експертизою від 20 серпня 2018 року № 2-561:

1. Наданий на дослідження предмет, схожий на пиж-контейнер, є пиж-контейнером - елементом споряджання мисливських патронів 16-го калібру.

2. Елементи споряджання не є боєприпасами.

3. Наданий на дослідження пиж-контейнер є елементом споряджання мисливських патронів 16-го калібру. Мисливські патрони 16-го калібру призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру.

4. Наданий на дослідження пиж-контейнер є елементом споряджання мисливських патронів 16-го калібру (т. 23 а.к.п. 64-66).

22 серпня 2018 року за результатами проведення судово-біологічної експертизи та судово-балістичної експертизи експертом складено висновок № 8-954 з ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким:

1. Встановлені генетичні ознаки зразка крові ОСОБА_18

2 -4. Встановлені генетичні ознаки зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 .

5. На предметі, схожому на пиж-контейнер встановлена наявність клітин з ядрами та гемоглобіну крові людини.

6. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами в слідах крові на предметі, схожому на пиж-контейнер.

7. Генетичні ознаки клітин з ядрами в слідах крові на предметі, схожому на пиж-контейнер, належать одній особі чоловічої генетичної статі.

8. Генетичні ознаки клітин з ядрами в слідах крові на предметі, схожому на пиж-контейнер, співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 . Ймовірність випадкового співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами в слідах крові на предметі, схожому на пиж-контейнер та зразка крові ОСОБА_18 складає 1,27 х 1025. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 7,86 x 1024 осіб.

9-11. Генетичні ознаки клітин з ядрами в слідах крові на предметі, схожому на пиж-контейнер не співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т. 23 а.к.п. 51-61).

05 жовтня 2018 року було складено висновок експерта з ілюстративною таблицею до нього № 8-951 за результатами проведення комплексної судово-біологічної експертизи та судово-хімічні експертизи, відповідно до якого:

1. У змиві з пиж-контейнера встановлено наявність клітин з ядрами.

2. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з пиж-контейнера.

3. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з пиж-контейнера належать одній особі чоловічої генетичної статі.

4. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з пиж-контейнера співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 .

Ймовірність випадкового співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами у змиві з пиж-контейнера та зразка крові ОСОБА_18 складає 1,27 x 1025. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 7,86 x 1024 осіб.

5-7. Генетичні ознаки клітин з ядрами у змиві з пиж-контейнера не співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т. 23 а.к.п. 21-28).

У вищенаведених експертних висновках прізвище обвинуваченого ОСОБА_11 вказано « ОСОБА_11 », як вбачається з таблиці відбитків та відтисків рук вказаного обвинуваченого (т. 23 а.к.п. 98 зворот) його прізвище вказано також « ОСОБА_11 », однак суд вважає вказане технічною опискою, оскільки відбитки та віддиски відбирались саме у обвинуваченого ОСОБА_11 , що не спростовується останнім.

14 серпня 2018 року за результатами проведення судово-балістичної експертизи експертом складено висновок № 2-551, згідно з яким:

1. Надані на дослідження 6 предметів, схожих на гільзи, є стріляними гільзами пістолетних патронів калібру 9 мм P.A. промислового виробництва казенного науково-виробничого об`єднання «Форт» МВС України, м. Вінниця, Україна, що споряджаються еластичними кулями.

2. Наданий на дослідження предмет, схожий на кулю, є полімерною кулею - елементом споряджання травматичних патронів калібру 9 мм P.A.

3. Відповісти на запитання: «Чи були надані куля і надані на

дослідження шість гільз до пострілу частинами одного патрона?» не надається можливим у зв`язку з відсутністю науково обґрунтованих методик встановлення належності гумової кулі та гільзи до одного патрону (т. 23 а.к.п. 71-76).

У відповідності з протоколом огляду місця події від 31 липня 2018 року з фототаблицею до нього на ділянці місцевості біля дитячого садка № 41 «Казка», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ямбольська, 1, виявлено автомобіль марки ЗАЗ «Таврія» 1102 в кузові «хечбек» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Капот автомобіля на момент огляду дещо у привідчиненому стані, багажне відділення автомобіля замкнуто, ймовірно, на замок. Автомобіль має дві передні двері - пасажирську та водійську. На останній укріплено дзеркало заднього огляду та молдінг у вигляді полімерного дощовика з написом «Таврія» над склом, саме скло привідчинено від вказаного молдінгу на 17 см до низу. Двері на момент огляду відчинені. Передні пасажирські двері мають дзеркало заднього огляду та молдінг, аналогічний розташованому на водійських дверях, вікно на момент огляду привідчинено на 2 см донизу від молдінгу. Автомобіль знаходиться в положенні ручних гальм. В замку запалення наявність ключів відсутня, тому переглянути наявність робочого стану, ємкість бензину не має можливості. Біля переднього пасажирського сидіння виявлено предмет, схожий на обріз мисливської рушниці. При огляді рушниці виявлено, що в стволі знаходяться два предмети, схожі на гільзи з маркуванням Тахо картеч 7,2 мм 16/70 26,5 г. В лівому - аналогічний предмет, схожий на гільзу, з аналогічним маркуванням. Цифрове маркування на цівці «НОМЕР_2», маркування на стволі «НОМЕР_2 1951», маркування на основі «НОМЕР_2». В зібраному стані предмет по довжині приблизно 52 см, довжина стволів приблизно 33 см, має дерев`яну цівку та дерев`яну рукоятку коричневого кольору по висоті близько 11 см. Також на пусковій скобі є маркування «НОМЕР_2». З підлоги біля пасажирського сидіння вилучено полімерний пакет з написом синього кольору «Мастер сервіс», всередині якого знаходиться полімерний пакет жовтого кольору, в якому містяться полімерні гумові рукавички білого кольору. У відділенні для рукавичок виявлено полімерний пакет, в якому знаходяться 6 предметів, схожих на набої до мисливської рушниці, корпус яких комбінований з білого полімеру та металу жовтого кольору, по довжині близько 60 мм з маркуванням Тахо картеч 7,2 мм 16/70 26,5 г та з маркуванням на донці 16*, інші 5 предметів мають аналогічне маркування. В ході огляду виявлено та вилучено: шість предметів, схожих на набої, та полімерний пакет; предмет, схожий на обріз мисливської рушниці НОМЕР_2, та два предмети, схожі на гільзи; полімерний пакет білого кольору «Мастер сервіс» з полімерним пакетом червоного кольору з гумовими рукавичками; полімерний пакет з написом «я серце опріорі»; змиви на марлеві тампони та контролі до них; візитки, а саме - натяжні стелі Престиж АН Гарант Євгеній 26 шт.; три паперові серветки; дроти в полімерній обплівці білого та червоного кольору, на кінцях дротів є затискачі довжиною кожного дроту 2,15 м; мікрооб`єкти; утримувач сім-карти; панель автомагнітоли «Кенвуд»; полімерну пляшку об`ємом 2 л із залишками рідини білого кольору; рушник блакитного кольору; фрагмент газети «Спасение» випуск № 133 - 2018; підголівник з правого переднього сидіння; заводські обшивки з підголівників водійського та переднього пасажирського сидінь, пасажирського, водійського, заднього сидіння; гумові килимки з-під водійського та пасажирських сидінь; фрагмент обшивки з заднього сидіння; картонну коробку з різними документами, пару кедів з полімерним пакетом, в кожному кеді по шкарпетці; полімерний пакет, в якому знаходяться штани рожевого кольору; тент синього кольору полімерний; пачку вологих серветок «100%», дві полімерні пляшки об`ємом 1,5 л кожна з написом «Моршинська», наповнені прозорою рідиною; дерев`яний предмет, схожий на биту, 2 СПУ (т. 19 а.к.п. 66-120).

До вказаного протоколу додано 2 диски з відеозаписом огляду автомобіля «Таврія», які були оглянуті в судовому засіданні (т. 19 а.к.п. 80).

05 вересня 2018 року за результатами проведення комплексної судової дактилоскопічної, молекулярно-генетичної, хімічної та балістичної експертизи експертом складено висновок № 2-559, згідно з яким:

1. Наданий на дослідження обріз рушниці є вогнепальною зброєю, а саме - обрізом, виготовленим саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, виробництва Іжевського механічного заводу, СРСР, шляхом вкорочення стволів до залишкової довжини 328 мм та видалення основної частини прикладу. Обріз рушниці придатний для проведення пострілів.

2. Надані на дослідження 6 патронів є боєприпасами - мисливськими патронами 16-го калібру, що призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру. Патрони споряджені промисловим способом та придатні до стрільби.

3. Надані на дослідження 2 гільзи є стріляними гільзами - складовими частинами мисливських патронів 16-го калібру. Складові частини патронів не є боєприпасами.

4. На наданих на дослідження 2 гільзах є сліди від частин та деталей зброї, що утворились при пострілі. Надані на дослідження 2 гільзи стріляні з наданого на дослідження обрізу мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2, 16-го калібру, одна гільза стріляна з лівого ствола, інша гільза з правого ствола.

5. Наданий на дослідження обріз рушниці придатний до проведення пострілів наданими на дослідження мисливськими патронами 16 калібру (т. 23 а.к.п. 126-134).

Допитаний судом експерт ОСОБА_31 , який проводив вказану експертизу, пояснив, що під час проведення експертизи він здійснював з наданого йому на дослідження обрізу мисливської рушниці постріли, але дистанційно, тобто для цього обріз затискався в спеціальні станки, здійснювався постріл з одного ствола, потім - з іншого. Сказати про можливість прицільних пострілів він категорично не може, все залежить він навичок тієї особи, яка здійснює ці постріли. Надання висновків про те, чи буде змінюватися прицільність рушниці у разі виготовлення з неї обрізу, - не входить до компетенції експерта. Приціл на рушниці, що досліджується, був зрізаний. Направлення ствола після вистрілу залежить від тієї особи, яка здійснює постріл, від того, як вона тримала зброю. Здійснення пострілів одразу з обох стволів можливо, але таке питання під час дослідження йому не ставилось, перевірити таку можливість експерт не може, оскільки Методикою заборонено здійснення пострілів одразу з обох стволів переробленої зброї, постріли експерт робив почергово. Кучність пострілу з обрізу рушниці встановити важко, вона залежить від певних ситуацій, в тому числі - від відстані. Чим далі дистанція, тим більше буде розсіюваність. Швидко перезарядити після пострілу зброю для здійснення другого пострілу можливо, все залежить від навичок особи, яка стріляє.

Аналізуючи вищезазначені докази, які були досліджені під час судового розгляду, у відповідності до вимог ст.ст. 85-86 КПК України суд приходить до висновку, що вони є належними та допустимими, оскільки пояснення свідків послідовні, логічні та не викликають сумнівів, протоколи слідчих дій складені у відповідності до вимог ст.ст. 104-105КПК України, а слідчі дії проведені у відповідності до вимог ст. 223 КПК України.

31 липня 2018 року за участю свідка ОСОБА_20 було проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками обвинуваченого ОСОБА_8 , під час якого свідок серед осіб, зображених на фотознімках, на фото № 1 впізнав особу, яку бачив 31 липня 2018 року приблизно о 12 год. 30 хвил. біля входу до двору ОСОБА_18 , і зазначив, що саме ця особа здійснила постріл з двоствольної рушниці дуплетом в ОСОБА_18 та вбила його (т. 22 а.к.п. 1-3).

Довідка про дані осіб, фото яких пред`являлись свідку для впізнання, в матеріалах кримінального провадження відсутня, що позбавляє можливості визначити, яка саме особа була під № 1 та на яку свідок показав як на особу, яка вчинила злочин.

Крім зазначеного, перед пред`явленням для впізнання ОСОБА_20 було запропоновано описати зовнішній вид особи, яку він буде впізнавати, на що свідок зазначив, що під час вбивства ОСОБА_18 він бачив раніше незнайомого хлопця на вид приблизно 30 років, з ОСОБА_32 , який був одягнений в панаму з бортами і тримав у руках двоствольну рушницю. Таким чином, свідком було вказано лише на вік, руду бороду та панаму, однак, для впізнання останньому надавались фотознімки чорно-білого кольору, що позбавляє визначити колір бороди, особи, зображені на них, мали різні зачіски. Коли ОСОБА_20 впізнав особу на фото № 1, він не зазначив, за якими саме ознаками впізнав цю особу, лише пояснив, що у вказаного чоловіка він бачив двоствольну рушницю.

Допитаний судом свідок ОСОБА_33 пояснив, що йому нічого не відомо по цьому кримінальному провадженню та не зрозуміло, чому його викликано до суду. Про події, що відбулись 31 липня 2018 року, свідку відомо із засобів масової інформації, оскільки це гучна справа. Зазначив, що його вже декілька років запрошують бути понятим по іншим кримінальним провадженням. Понятим по даному кримінальному провадженню ОСОБА_33 не був, при ньому процедура впізнання по фото не проводилась. Свідка взагалі не викликали до відділу поліції в той період, коли було вбито ОСОБА_18 . При пред`явленні свідку матеріалів кримінального провадження зазначив, що в т. 22 на а.к.п. 1, 2, 3 (протокол пред`явлення свідку ОСОБА_20 особи для впізнання за фотознімками від 31 липня 2018 року) підписи схожі на його, але ці підписи ставив не він. Спочатку сказав, що підпис його в зв`язку із схожістю. Наразі у свідка покалічена права рука, він погано пише, підпис ставить криво. Травма руки була приблизно 3-4 роки тому, раніше липня 2018 року. Особи, присутні в залі судового засідання, в тому числі - прокурор, свідку не відомі. Всі гучні справи, по яких свідка запрошували бути понятим, ОСОБА_33 пам`ятає, справу «Сармата» він би запам`ятав. Зазначив, що завжди читає протоколи, які підписує, чисті аркуші він не підписував. Наразі пояснення дає добровільно, без заохочень та примусів.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_34 , події, пов`язані з убивством ОСОБА_18 , вона не пам`ятає. В липні 2018 року вона була в міськвідділі пізно вночі, після 21 год. Її запросили впізнати за фотороботом чоловіка, запрошував за телефоном оперуповноважений ОСОБА_35 . Під час впізнання був слідчий і ще один поліцейський. Прокурора ОСОБА_36 свідок знає, його в той день точно не було. Впізнання проводилось в кабінеті слідчого, цивільних осіб не було. Телефон, вказаний в протоколі, -не її, адреса ОСОБА_34 зазначена правильно. На той період свідок мала номер телефону НОМЕР_6 . Зазначила, що впізнання проводилось не по фото, а по фотороботу, який був розпливчатим; фотознімків, які наразі є в протоколі, на той час не було. Почерк та підпис в протоколі належить нібито їй. Після проведення впізнання ОСОБА_34 у міськвідділі ще була в зв`язку з її обвинуваченням за скоєння злочину, коли - не пам`ятає. Наразі вона затримана за скоєння злочину з 12 вересня 2019 року. Свідок не пам`ятає, чи розписувалась вона в журналі під час відвідування міськвідділу. ОСОБА_20 свідок не знає. Не пам`ятає, щоб іншій людині пред`являли фото, а вона була пойнятою. Під час впізнання показували молодого хлопця, говорили, що він скоїв вбивство, його прізвище не пам`ятає. Підпис біля фото № 3 в протоколі схожий на її підпис. Не пам`ятає, щоб їй давали підписувати чисті аркуші, протокол вона не підписувала, 4 фото їй не пред`являли.

01 серпня 2018 року було проведено пред`явлення особи для впізнання зі свідком ОСОБА_21 . Під час проведення вказаної слідчої дії ОСОБА_21 серед пред`явлених йому осіб впізнав в особі під № 3 чоловіка, який скоїв убивство ОСОБА_18 . Згідно протоколу особою № 3 є ОСОБА_8 (т. 22 а.к.п. 4-7).

Як вбачається з вказаного протоколу, пред`явлення для впізнання здійснювалось за допомогою цифрової відеокамери «Panasonic», однак відео даної слідчої дії прокурором надано не було. Також в протоколі міститься зауваження ОСОБА_8 , який заявив, що статисти не схожі на нього, а також зауваження його захисника, згідно з якими статисти не відповідають параметрам особи, впізнання якої проводилось.

Свідок ОСОБА_37 пояснив суду, що влітку, дату не пам`ятає, він був статистом на впізнанні. Одягнутий свідок був у футболку з коротким рукавом, у нього на правій руці є татуювання від плеча до ліктя, яке на плечі було видно. Зріст свідка - 1,77 м, тату у нього не кольорове, на той час була рудувата борода, яка в приміщенні є темною. На час впізнання свідок був менше ОСОБА_8 - і за зростом, і в плечах, але у свідка був більший живіт, а також вважає, що відрізнявся від обвинуваченого віком - ОСОБА_8 молодше свідка. ОСОБА_37 точно не пам`ятає, чи проводилась відеофікасція слідчої дії, напевно проводилась. Чи був адвокат і чи були якісь зауваження, свідок не пам`ятає. У що були одягнуті інші статисти та чи були у них на руці татуювання, свідок також не пам`ятає. Бачив, що у ОСОБА_8 татуювання було. Інших статистів ОСОБА_37 не пам`ятає, раніше з ними знайомий не був. Всього, як здається свідку, було 5 осіб, які приймали участь. Під час процедури впізнання стояли в ряд, а чоловік, який впізнавав, зайшов пізніше. Не пам`ятає, чи були у інших статистів відмінності, не звертав на це увагу. ОСОБА_37 працював на центральному ринку, звідти працівники поліції запросили його бути статистом. Коли прийшов до відділу поліції, його дані було зафіксовано, права свідку роз`яснювались, за участь в слідчій дії він ставив свій підпис. ОСОБА_21 свідок раніше не знав, як його запрошували - не пам`ятає. Останній впізнав ОСОБА_8 практично одразу.

03 серпня 2018 року проводилось пред`явлення особи для впізнання свідку ОСОБА_19 , під час якого останній вказав на особу № 3 як на особу, яка в момент убивства ОСОБА_18 знаходилась поруч і тримала в руках обріз, після чого сіла в автомобіль та поїхала з місця скоєння злочину. Згідно протоколу особою № 3 є ОСОБА_8 (т. 22 а.к.п. 8-10).

У відповідності з вказаним протоколом слідча дія проводилась з використанням відеокамери «Panasonic», причому відео з фіксацією пред`явлення особи для впізнання до матеріалів кримінального провадження не додано.

Допитаний судом свідок ОСОБА_38 , який був статистом під час впізнання ОСОБА_8 , пояснив суду наступне. Перед впізнанням ОСОБА_38 зателефонував поліцейський на ім`я ОСОБА_39 , спитав, чи є у свідка борода , і отримавши позитивну відповідь, запросив свідка бути понятим. Вони з іншими учасниками слідчої дії чекали адвокатів, після їх приходу відбулось впізнання. Чи відбувалась під час процедури впізнання відеофіксація, свідок не пам`ятає, оскільки пройшов час. Як були одягнуті інші статисти, свідок не пам`ятає. Чи були зауваження від адвокатів, також не пам`ятає. Свідок зазначив, що він за статурою відрізнявся від ОСОБА_8 , оскільки останній був в 2 рази крупніше ОСОБА_38 . Крім зазначеного, у ОСОБА_38 не було такої бороди, як у ОСОБА_8 . Свідок мав татуювання на руці. Оскільки було літо, його повинно було бути видно. У інших осіб татуювання свідок не бачив. Зазначив, що якщо би тату у них були, ОСОБА_38 їх би побачив, оскільки він сам є майстром тату. День та час проведення впізнання свідок не пам`ятає, слідча дія проводилась в підвальному приміщенні. Чи був ОСОБА_8 в кайданках, свідок не пам`ятає, напевно - ні.

Свідок ОСОБА_41 пояснив суду, що він був присутній при процедурі впізнання. Свідок прогулювався по Приморській площі і його запросили бути понятим. Через 1-1,5 години відбулось впізнання, відеозйомка напевно була, перед початком були зачитані права. З учасниками слідчої дії ОСОБА_41 не був знайомий. Процедура впізнання пройшла швидко, зауважень не було. Осіб, яких впізнавали, було четверо. Вони всі були з бородою, але різної статури, приблизно одного зросту, молоді. Явних відмінностей між особами свідок не пам`ятає. Впізнано було ОСОБА_8 , майже одразу. За якими ознаками відбувалось впізнання свідок не знає, не пам`ятає, чи зазначала особа, яка впізнає, ознаки та опис того, кого буде впізнавати. При процедурі впізнання було 4 статиста, оперуповноважений, 2 понятих, адвокат та особа, яка проводила відеозйомку. Статисти та ОСОБА_8 були в одязі з коротким рукавом. Таких тату, як у ОСОБА_8 , у статистів свідок не бачив.

Свідок ОСОБА_42 пояснив суду, що він як старший групи у кримінальному провадженні по вбивству ОСОБА_18 проводив слідчі дії. Було повідомлено, що в м. Василівка зупинено автомобіль, в якому знаходились особи, можливо причетні до вказаного вбивства. ОСОБА_20 описував особу, яка здійснила постріл в ОСОБА_18 . ОСОБА_20 та ОСОБА_21 були допитані в якості свідків, потім проводились два впізнання. ОСОБА_20 впізнавав по фотознімкам, до цього він був допитаний по прикметам, за якими він може впізнати особу. Було запрошено двоє понятих, які були не заінтересованими особами. В їх присутності ОСОБА_20 впізнав за фото особу, яка здійснила постріл в ОСОБА_18 . Після цього було складено протокол, всі учасники ознайомились з протоколом, поставили свої підписи. Слідча дія проводилась у відповідності з нормами КПК України. Впізнання проводилось в міськвідділі поліції. Фото ОСОБА_8 надав хтось з працівників кримінальної поліції. ОСОБА_20 вказав саме на фото ОСОБА_8 . Зі свідком ОСОБА_21 впізнання проводилось в ІТТ вживу. До цього ОСОБА_21 був допитаний, за якими обставинами він зможе впізнати особу, під час слідчої дії вказаний свідок показав на ОСОБА_8 . Протокол також було складено відповідно до норм КПК України, чи були до протоколу зауваження - не пам`ятає. Під час проведення даної слідчої дії був захисник, поняті, хто саме - не пам`ятає. Ще були три особи, зовні схожі на ОСОБА_8 . Наразі свідок не пам`ятає особливих ознак у осіб, які приймали участь у впізнанні, цих осіб запрошували працівники кримінальної поліції. Відеофіксація слідчої дії проводилась, ким - не пам`ятає, де наразі відеозапис - свідку не відомо, оскільки через декілька днів кримінальне провадження було передано до Головного слідчого управління. Процес передачі провадження свідок не пам`ятає. Також не пам`ятає, де первинний носій інформації та чи записувалась інформація на диск, оскільки пройшов тривалий час. Впізнання проводилось влітку, у що були одягнені особи, яких впізнавали, ОСОБА_42 не пам`ятає. Статистів на його вимогу запрошували працівники кримінальної поліції, звідки - не знає. Зовнішність статистів свідок не пам`ятає, чи було у них татуювання, чи були вони однакові за віком та зростом, свідок також не пам`ятає. У разі наявності відмінностей даний факт він повинен був зафіксувати в протоколі. Якщо під час проведення слідчої дії хтось був присутній, ця особа повинна бути вказана в протоколі. Хто визначав порядок розташування фотознімків, а також, чи давав він комусь читати протокол допиту ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , свідок не пам`ятає. Всіх обвинувачених після їх затримання ОСОБА_42 не бачив. Чому пред`являли для впізнання саме ОСОБА_8 , свідок не пам`ятає. Під час проведення слідчих дій поняті були, вони зазначали свої анкетні дані, ставили підписи. Чи складався фоторобот ОСОБА_8 , а також як він пересвідчився, що на фото зображений саме ОСОБА_8 , свідок не пам`ятає. Фототаблицю формував ОСОБА_42 , яким чином - не пам`ятає, але вважає, що фотознімки є ідентичними. Заперечення захисника були відображені в протоколі. Чи були у понятих документи, яким чином він пересвідчувався в особах понятих та чому адресу ОСОБА_43 зазначено АДРЕСА_25 , що є адресою Бердянського відділу поліції, свідок не пам`ятає. Виправлення на початку протоколу від 01 серпня 2018 року - це технічна помилка, але всі підписи ставились після виправлення, чому виправлення не засвідчено іншими особами - не пам`ятає. Всі учасники слідчої дії могли зробити зауваження.

Крім вказаних свідків за клопотанням адвоката Козлова О.Ю. до суду неодноразово, а саме - на 22 липня, 19 серпня, 02 листопада, 30 листопада, 01 грудня 2020 року, 14 січня, 27 січня, 08 лютого 2021 року викликались свідки ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_43 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_41 , ОСОБА_48 , які були учасниками вищевказаних слідчих дій.

Судові повістки про виклик вказаних свідків повертались в зв`язку із закінченням терміну зберігання, в зв`язку з не проживанням, для уточнення адреси, з інших причин.

Згідно з витягами з Державного реєстром актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 04 серпня 2020 року № 00027283950 (т. 41 а.к.п. 246-247), від 31 липня 2020 року № 00027248440 (т. 42 а.к.п. 9-10) ОСОБА_45 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , ОСОБА_49 помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Враховуючи наведене, захисник в подальшому не наполягав на виклику вказаних свідків.

В зв`язку з порушенням норм КПК України при проведенні вказаних слідчих дій захисником обвинуваченого ОСОБА_8 адвокатом Козловим О.Ю. було заявлено клопотання про визнання протоколів пред`явлення для впізнання недопустимими доказами.

Порядок пред`явлення особи для впізнання врегульовано ст. 228 КПК України.

Так, згідно з вказаною нормою перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Особа, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими особами тієї ж статі, яких має бути не менше трьох і які не мають різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі. За необхідності впізнання може провадитися за фотознімками, матеріалами відеозапису з додержанням вимог, зазначених у ч.ч. 1, 2 цієї статті. Фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред`являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню.

Зауваження в протоколі від 01 серпня 2018 року про суттєві відмінності між ОСОБА_8 та іншими особами, які пред`являлись для впізнання; пояснення свідка ОСОБА_37 , який зазначив, що особисто він був з ОСОБА_8 різної статури; свідка ОСОБА_38 , який також пояснив суду, що він суттєво відрізнявся за статурою від ОСОБА_8 , не мав такої бороди, як у ОСОБА_8 , а також не пам`ятає татуювань у інших статистів; свідка ОСОБА_41 , який відмітив про відмінності в статурі, неможливо перевірити під час судового розгляду, оскільки суду не було надано відео слідчих дій, проведених 01 серпня та 03 серпня 2018 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що протокол пред`явлення для впізнання за фотознімками від 31 липня 2018 року, протоколи пред`явлення для впізнання від 01 серпня та від 03 серпня 2018 року складені з грубими порушеннями процесуального закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 86 КПК України доказ, отриманий з порушенням порядку, встановленим цим Кодексом, не може вважатися допустимим.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання захисника та визнає вказані протоколи недопустимим доказами. Однак, наведене не впливає на висновок суду про доведеність вини ОСОБА_8 у вчинені злочину.

Позицію ОСОБА_8 , яка полягає в тому, що він не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_18 , а хотів тільки прострелити йому ногу для того, щоб провчити за його діяльність, з якою ОСОБА_8 не був згодний, суд розцінює як обраний обвинуваченим спосіб уникнути відповідальності за скоєний ним злочин з наступних підстав.

За нормативним визначенням умисне вбивство (ст. 115 КК України) з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді протиправного посягання на життя іншої людини, наслідками у вигляді смерті та причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідками, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямий або непрямий умисел), коли особа усвідомлює, що у результаті її дій потерпілий помре, і бажає настання смерті або свідомо припускає настання таких наслідків.

Для вчинення злочину обвинуваченим ОСОБА_8 було заздалегідь приготовлено обріз мисливської рушниці, який відповідно до висновку експерта від 05 вересня 2018 року № 2-559 є вогнепальною зброєю, а саме - обрізом, виготовленим саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці 16 калібру, придатним для проведення пострілів.

У відповідності з експертним висновком від 09 жовтня 2018 року № 2-558 наданий на дослідження пиж-контейнер, вилучений під час огляду трупа ОСОБА_18 , є елементом споряджання мисливських патронів 16 калібру, які призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16 калібру.

Твердження обвинуваченого ОСОБА_8 , що при покупці патронів йому не повідомили, що вони споряджені картеччю, а тому він не припускав таких наслідків, які стались від його пострілу, суд вважає неспроможними.

Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_8 у відповідності з посвідченням серії НОМЕР_7 , виданим 06 листопада 2015 року, є учасником бойових дій (т. 52 а.к.п. 196), згідно з довідкою від 18 червня 2015 року № ВДЗ/5864/А, виданою заступником начальника ГУ МВС України у Луганській області, а також рішення комісії МВС України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 21/І/ХІІІ/23, ОСОБА_8 приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (т. 52 а.к.п. 197, 198).

Таким чином у суду відсутній сумнів щодо вміння ОСОБА_8 поводження зі зброєю та можливості визначення ним, які саме патрони він використовує при стрільбі, а також щодо розуміння останнім наслідків застосування такої зброї.

Надаючи пояснення, обвинувачений ОСОБА_8 зазначав, що коли він вийшов з автомобіля біля будинку ОСОБА_18 , обріз дістав на ходу, навскидку нажав на спусковий гачок, після чого стався гучний постріл, після якого обвинувачений, нічого не роздивившись, розвернувся, сховав обріз в пакет і побіг до машини.

Вказані твердження спростовуються поясненнями свідків. Так, свідок ОСОБА_21 зазначав, що коли ОСОБА_8 здійснював постріл, він стояв в позі стрілка, рушницю піднімав до рівня плеча. Свідок ОСОБА_19 пояснював, що бачив ОСОБА_8 , який перебував у стійці для пострілу, його увага була направлена у двір, після чого обвинувачений швидко пішов до автомобіля і поїхав з місця скоєння злочину.

Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_8 , здійснюючі постріл в ОСОБА_18 , у спосіб та за обставин, викладених у вироку, не міг не розуміти можливі негативні наслідки своїх дій, що фактично настали у виді смерті ОСОБА_18 , і бажав їх настання.

З урахуванням викладеного, допитавши обвинуваченого ОСОБА_8 , потерпілу ОСОБА_1 , свідків, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд прийшов до переконання, що своїми діями ОСОБА_8 вчинив умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, і його дії необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_8 кваліфіковані за п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України як вчинення умисного вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене на замовлення та за попередньою змовою групою осіб.

Крім зазначеного, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обвинувачуються в організації умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому на замовлення та за попередньою змовою групою осіб, а саме - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 обвинувачуються в пособництві у вчиненні умисного вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому на замовлення та за попередньою змовою групою осіб, а саме - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Відповідно до обвинувального акту обвинувачені скоїли вказані злочини за наступних обставин.

У 2018 році невставлена досудовим розслідуванням особа замовила ОСОБА_6 вчинити умисне вбивство мешканця м. Бердянська Запорізької області ОСОБА_18 , який на початку червня 2018 року в м. Бердянську з метою вчинення цього злочину вступив в злочинну змову із ОСОБА_5 і ОСОБА_4

ОСОБА_4 , знаючи про особисті якості ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та їх бажання вчинити умисне вбивство ОСОБА_18 , маючи до них довіру, у червні 2018 року залучив їх до складу раніше створеної ним озброєної банди, повідомивши про склад учасників банди, після чого отримав від ОСОБА_5 і ОСОБА_6 згоду на участь в озброєній банді та у вчинюваному бандою умисному вбивстві ОСОБА_18 .

Після цього ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у червні 2018 року розробили детальний та узгоджений між учасниками озброєної банди план вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , який довів до відома інших учасників озброєної банди, а саме - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_9 , та отримав від них схвалення цього плану та згоду на участь у вчиненні злочину.

ОСОБА_4 по узгодженню з іншими учасниками озброєної банди ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було прийнято рішення про вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 із вогнепальної зброї.

Так, у відповідності до злочинного плану та розподілених ролей, ОСОБА_4 за попереднім узгодженням із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 27 червня 2018 року наказав ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 виїхати в м. Бердянськ, де зустрітись з іншим учасником озброєної банди ОСОБА_6 , від якого отримати інформацію щодо ОСОБА_18 , спільно з ним провести розвідувальні заходи з метою встановлення місця проживання ОСОБА_18 , його способу життя, оточення, визначення часу, місця та способу вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 . При цьому ОСОБА_4 наказав ОСОБА_7 здійснювати керівництво учасниками озброєної банди під час проведення розвідувальних заходів.

У відповідності до злочинного плану та розподілених ОСОБА_4 ролей ОСОБА_5 для фінансування витрат, пов`язаних з виїздом у м. Бердянськ з метою проведення розвідувальних заходів, пов?язаних зі збором інформації відносно ОСОБА_18 , 28 червня 2018 року в м. Дніпро передав ОСОБА_7 1 000 доларів США.

Цього ж дня учасники озброєної банди ОСОБА_7 і ОСОБА_9 на автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким керував ОСОБА_12 , виїхали з м. Дніпра і цього ж дня прибули в м. Бердянськ Запорізької області, де зустрілись із ОСОБА_6 , який, діючи у відповідності до розробленого плану, повідомив ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 відомості про ОСОБА_18 , про його місце проживання, сімейний стан, спосіб життя, його оточення, автомобіль, яким користується потерпілий.

У період з 28 червня 2018 року по 03 липня 2018 року ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , діючи у відповідності до розробленого плану, використовуючи автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 провели розвідувальні заходи, в ході яких здійснювали спостереження за ОСОБА_18 , його оточенням, місцем його проживання та автомобілем, яким користувався ОСОБА_18 , та встановили необхідні відомості про особу потерпілого.

Діючи у відповідності до розробленого плану, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_12 , після проведення спостереження за ОСОБА_18 на автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , 03 липня 2018 року виїхали з м. Бердянська та цього ж дня у м. Дніпро зустрілись із ОСОБА_4 та повідомили йому про проведення розвідувальних заходів, а також отримані відомості про особу потерпілого.

З урахуванням цих відомостей ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у відповідності до плану вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 та з метою його реалізації 26 липня 2018 року надав вказівку ОСОБА_7 організувати виїзд учасників озброєної банди для вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 .

За вказівкою ОСОБА_4 . 29 липня 2018 року ОСОБА_7 , перебуваючи в м. Дніпро, знаючи про навички володіння ОСОБА_8 вогнепальною зброєю, його намір та можливість вчинити вбивство ОСОБА_18 , доручив йому з вогнепальної зброї вчинити умисне вбивство ОСОБА_18 та призначив його керівником членів озброєної банди, які будуть надавати йому необхідну допомогу у вчиненні цього злочину. Також ОСОБА_7 дав вказівку ОСОБА_8 зустрітись в м. Бердянську з учасником озброєної банди ОСОБА_6 , який для реалізації злочинного умислу надасть вогнепальну зброю і автомобіль.

Також ОСОБА_7 цього ж дня надав вказівку ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , на автомобілі під керуванням ОСОБА_12 виїхати з м. Дніпро в м. Бердянськ, де спільно з ОСОБА_8 та у відповідності до розподілених між членами озброєної банди ролей сприяти ОСОБА_8 у підготовці до вчинення злочину, у його вчиненні та втечі з місця вчинення злочину.

У цей же день близько 17 год. ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_12 виїхали з м. Дніпро та близько 20 год. 30 хвил. прибули в м. Бердянськ.

У відповідності до раніше розробленого злочинного плану, цього ж дня близько 21 год. ОСОБА_6 на автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_9 , приїхав у заздалегідь обумовлене місце, а саме - до готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованого по АДРЕСА_27, де зустрівся з ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . Під час зустрічі ОСОБА_6 передав ОСОБА_8 заздалегідь придбані та підготовлені для вчинення умисного вбивства вогнепальну зброю, а саме - обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру та 8 мисливських патронів 16-го калібру, що призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру.

Також, у цей же час ОСОБА_6 надав ОСОБА_8 заздалегідь підготовлений для вчинення злочину автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був залишений на території готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13».

Після цього, згідно злочинного плану ОСОБА_6 , керуючи автомобілем «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_9 , разом із ОСОБА_8 поїхав до місця проживання потерпілого ОСОБА_18 , яке розташоване по АДРЕСА_23 , показав ОСОБА_8 місце проживання потерпілого і фото ОСОБА_18 .

Крім того, ОСОБА_6 у відповідності до розробленого злочинного плану забезпечив учасників банди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 житлом на час підготовки до вчинення злочину, а саме - кімнатами у готелі «ІНФОРМАЦІЯ_13».

Протягом дня 30 липня 2018 року в м. Бердянську ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , у відповідності до розробленого злочинного плану, використовуючи автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , під керуванням ОСОБА_12 , здійснювали стеження за ОСОБА_18 біля місця його проживання з метою ідентифікації його як особи, яку необхідно вбити, з метою визначення можливого місця, часу та способу реалізації злочинного умислу.

В ході підготовки до вчинення злочину учасники озброєної банди визначили зручне місце для ведення спостереження за ОСОБА_18 , яке розташоване біля перехрестя просп. Східний та вул. Гостинна неподалік місця проживання ОСОБА_18 , де у день вчинення злочину ОСОБА_12 і ОСОБА_11 на автомобілі «Mazda 6» повинні були стежити за обстановкою і у разі появи автомобіля з ОСОБА_18 відразу повідомити про це ОСОБА_8 і ОСОБА_10 .

Також було визначене місце, де в автомобілі «ЗАЗ 1102 Таврія» ОСОБА_8 і ОСОБА_10 повинні були очікувати на приїзд додому ОСОБА_18 і з якого повинні були під?їхати до потерпілого та вчинити його вбивство, яке також розташоване неподалік місця проживання ОСОБА_18 , а саме - біля перехрестя просп. Східний та вул. Горького.

Крім того, в ході підготовки до вчинення злочину учасники озброєної банди розробили план втечі з місця злочину, у ході якого визначили маршрут руху автомобілів «Mazda 6» і «ЗАЗ 1102 Таврія» відразу після вчинення умисного вбивства, визначили місце, де буде залишений автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія», в якому ОСОБА_12 з ОСОБА_11 на автомобілі «Mazda 6» заберуть ОСОБА_8 і ОСОБА_10 .

В ході підготовки до вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 . ОСОБА_8 ввечері 30 липня 2018 року в кімнаті готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », розташованого по АДРЕСА_27, обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру зарядив двома мисливськими патронами 16-го калібру, що призначені для стрільби з гладкоствольних мисливських рушниць 16-го калібру.

Реалізуючи злочинний план вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , у відповідності до чітко розподілених ролей, діючи у складі озброєної банди, ОСОБА_8 спільно з ОСОБА_10 31 липня 2018 року близько 11 год. на автомобілі «ЗАЗ 1102 Таврія», маючи з собою обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який був заряджений двома мисливськими патронами 16-го калібру, приїхали на просп. Східний в м. Бердянську. ОСОБА_10 припаркував автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія» неподалік місця проживання ОСОБА_18 на просп. Східному біля перехрестя просп. з вул. Горького передньою частиною автомобіля в напрямку місця проживання ОСОБА_18 , де разом з ОСОБА_8 очікували повідомлення від інших учасників банди ОСОБА_12 і ОСОБА_11 про рух автомобіля з потерпілим ОСОБА_18 до місця свого проживання.

Також, близько 11 год. інші учасники озброєної банди ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у відповідності до злочинного плану та чітко розподілених ролей між учасниками банди, на автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , приїхали на просп. Східний, зупинили автомобіль неподалік місця проживання ОСОБА_18 , а саме - біля перехрестя проспекту з вул. Гостинна, де спостерігали за обстановкою, чекаючи на приїзд ОСОБА_18 .

Близько 12 год. 30 хвил. ОСОБА_19 , керуючи автомобілем «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3 , у салоні якого знаходились ОСОБА_20 , ОСОБА_21 і ОСОБА_18 , рухаючись по просп. Східному в напрямку місця проживання ОСОБА_18 , проїхали повз автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , який був припаркований на узбіччі дороги перед перехрестям з вул. Гостинна.

ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , знаходячись в автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , у відповідності до злочинного плану та чітко розподілених ролей, відразу за допомогою невстановленого засобу зв`язку повідомили ОСОБА_8 і ОСОБА_10 про рух автомобіля з ОСОБА_18 до його місця проживання.

Відразу після цього ОСОБА_10 , керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102 Таврія», в якому знаходився ОСОБА_8 , почав рухатись по просп. Східному до місця проживання ОСОБА_18 . У той же час ОСОБА_19 , керуючи автомобілем «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під`їхав та зупинив автомобіль біля місця проживання ОСОБА_18 , а саме - біля огорожі його домоволодіння, яке розташоване по АДРЕСА_23 .

Після зупинки автомобіля ОСОБА_20 і ОСОБА_18 вийшли з вказаного автомобіля і пішли у подвір`я ОСОБА_18 .

У той же час ОСОБА_10 зупинив автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія» біля входу в домоволодіння ОСОБА_18 . Відразу після цього із автомобіля вийшов ОСОБА_8 з вогнепальною зброєю, швидко підійшов до вхідних воріт домоволодіння ОСОБА_18 .

Реалізуючи злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_18 , ОСОБА_8 у відповідності до злочинного плану та розподілених ролей, діючи у складі озброєної банди, з обрізу рушниці, виготовленого саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який був заряджений 2 мисливськими патронами 16-го калібру, умисно здійснив два прицільні постріли в голову і в задню частину тулубу ОСОБА_18 , заподіявши йому два вогнепальних проникаючих поранення тулуба та голови.

Смерть ОСОБА_18 настала внаслідок двох вогнепальних дробових проникаючих в порожнину черепа, в черевну та ліву плевральну порожнини, сліпих поранень голови та тулуба, з руйнуванням по ходу ранових каналів головного мозку, пошкодженням грудної частини аорти, з лівостороннім гемотораксом (1 200 мл крові), руйнуванням тіла 12-го грудного хребця та спинного мозку на даному рівні.

Відразу після здійснення пострілів ОСОБА_8 у відповідності до розробленого злочинного плану, тримаючи в руках обріз мисливської рушниці, побіг до автомобіля «ЗАЗ 1102 Таврія», за кермом якого знаходився ОСОБА_10 , після чого вони на цьому автомобілі втекли з місця вчинення злочину і приїхали до дитячого садка «Казка» № 41, який розташований по вул. Ямбольська, 1 в м. Бердянську, куди також відразу після вчинення умисного вбивства на автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , приїхали ОСОБА_12 і ОСОБА_11 .

У відповідності до розробленого злочинного плану ОСОБА_8 в салоні автомобіля «ЗАЗ 1102 Таврія» залишив знаряддя вчиненого злочину, а саме обріз, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який є вогнепальною зброєю, після чого він і ОСОБА_10 сіли в автомобіль «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , і разом із ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , який керував цим автомобілем, втекли з вказаного місця, виїхавши з м. Бердянська.

Обвинувачені свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів) не визнали та пояснили наступне.

Пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 викладені у вироку вище.

Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив суду, що будь-яких злочинів він не скоював, банд не організовував. Із ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 він познайомився в 2015 році на війні. З ОСОБА_8 - пізніше, коли приїхали в м. Дніпро. ОСОБА_6 раніше особисто не знав, вони колись бачились за святковим столом. ОСОБА_5 обвинувачений ОСОБА_4 знає, їх дружини спілкувались між собою, у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були товариські стосунки, але обвинувачений ніколи не чув від ОСОБА_5 про «Сармата» та про те, що у нього інтерес в м. Бердянську. ОСОБА_4 знав, що ОСОБА_5 є бізнесменом в м. Дніпрі. З ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 він познайомився в лютому 2018 року, з ОСОБА_12 обвинувачений перетинався, оскільки вони з одного району. Зустрічались вони в спортзалі, але не спілкувались. Із ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вони постійно бачились 5 разів на тиждень, ходили до спортзалу, товаришували. З ОСОБА_8 бачився, але не спілкувався. Стосунки зі ОСОБА_13 у ОСОБА_4 пов`язані зі спортом, вони разом їздили на полігон на стрільби. Про вбивство « ОСОБА_50 » обвинувачений дізнався з Інтернету. Пізніше ОСОБА_4 до себе викликав ОСОБА_51 , оскільки йому було відомо, що ОСОБА_4 знайомий з ОСОБА_8 , під час спілкування з ОСОБА_51 від останнього обвинувачений дізнався більш детально про вбивство ОСОБА_18 . Про розбійний напад обвинувачений дізнався під час проведення обшуків. В матеріалах кримінального провадження взагалі відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_4 . Свідок ОСОБА_15 дав суду пояснення, що вилучені у ОСОБА_4 патрони та наркотичний засіб належали саме свідку. Вилучений «помповик» з патронами калібру 9.21 є легальними, на них є дозвільні документи і належать вони ОСОБА_13 . Напередодні перед обшуком вони приїхали зі стрільбищ та оскільки ОСОБА_13 випив, він залишив належну йому зброю та патрони у ОСОБА_4 .

Обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, він не визнає та пояснив суду наступне. З ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_5 знайомий, вони спілкувались, підтримували дружні стосунки. З ОСОБА_6 у ОСОБА_5 був спільний бізнес-проект в м. Дніпрі. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обвинувачений бачив з ОСОБА_4 , вони зустрічались в залі, але не спілкувались. Коли в клубі «ІНФОРМАЦІЯ_15» виникла конфліктна ситуація, ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_5 та попросив забезпечити охорону і безпеку клубу, оскільки там надходили якісь погрози. ОСОБА_5 є співзасновником охоронного агентства і на прохання ОСОБА_6 відреагував позитивно. Під час телефонного дзвінка обвинувачений перебував на тренуванні разом з ОСОБА_4 , останній зацікавився цими подіями. Не пам`ятає, хто саме виїжджав на місце, але хлопці виїжджали подивитися об`єкт, з`ясувати, як на ньому забезпечити охорону, скільки чоловік потрібно. Коли приїхали, ніяких провокацій, нападів вже не було, тому вони повернулись. Був ще дзвінок з приводу погроз, але обвинувачений не пам`ятає, чи виїжджав він, оскільки пройшло багато часу. ОСОБА_5 зазначив, що він займається бізнесом, у нього є фірма, обвинувачений має певні можливості, тому коли до нього зверталися з проханням позичити гроші, він ніколи не відмовляв. ОСОБА_18 обвинувачений ніколи не знав, не бачив та не спілкувався з ним. Ніхто до ОСОБА_5 з проханням замовлення, організації, фінансування злочину не звертався. Його обвинувачення в організації банди є фантазією слідства та прокуратури. З іншими обвинуваченими ОСОБА_5 познайомився в СІЗО та під час судових засідань. Нічого не фінансував, замовлень не приймав, всі спілкування були пов`язані зі спортом та бізнес-проектом з ОСОБА_6 .

Обвинувачений ОСОБА_6 пояснив суду, що він ніяких злочинів не скоював, не планував, в банді не перебував. ОСОБА_18 обвинувачений не знав, з ним не перетинався, не бачився. ОСОБА_6 приїхав до м. Бердянська з м. Донецька, збудував два нічних заклади, займався бізнесом. В одному із закладів у нього, дійсно, була якась стрілянина, в зв`язку з чим він звертався до знайомих, у яких є охоронні фірми. Приїжджали хлопці з інших міст, але він з ними навіть не перетинався, з ними спілкувався керуючий закладом. ОСОБА_4 обвинувачений раніше бачив лише один раз на дні народження у ОСОБА_5 . З ОСОБА_5 товаришує, у них спільний бізнес, в м. Дніпрі планували будівництво нічного закладу. Всіх інших обвинувачених ОСОБА_6 не бачив, можливо один раз перетинався з ОСОБА_7 з питань по спорту, але це було давно. Зазначив, що матеріали кримінального провадження сфальсифіковано, обвинувачених намагаються зробити винуватими не зрозуміло в чому. З тим, що зазначено в матеріалах провадження, ОСОБА_6 не згоден - він ні з ким не спілкувався, нікому нічого не пропонував, нікого не поселяв. Прокурор декілька разів зазначав, що після вбивства ОСОБА_18 . ОСОБА_6 поїхав до Криму, але обвинувачений в тому році в Криму був три рази і це була запланована відпустка. Якщо би обвинувачений був причетний до злочину, то з Криму він би просто не повернувся. Після поїздки з сім`єю до Криму ОСОБА_6 вів громадську діяльність, в зв`язку з робочими моментами декілька разів приїжджав до МВС, ні від кого не переховувався.

Обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що до жодного злочину він відношення не має, в розбійних нападах, вбивстві участі не приймав, своєї вини він не визнає. Пояснив, що ОСОБА_4 він знає давно, їх батьки дружили, вони разом тренувались. Також обвинувачений давно знає ОСОБА_9 , вони товаришували, разом тренувались. ОСОБА_7 дружить з ОСОБА_8 , вони познайомились на війні, тренувались в збірній України з рукопашного бою. З ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_12 обвинувачений перетинався в спортзалі. ОСОБА_12 . ОСОБА_7 зустрічав у Придніпровському районі, оскільки його дружина з цього району. Обвинувачений ні за ким не слідкував, не спостерігав. В м. Бердянськ, точної дати не пам`ятає, здається - на початку липня, він приїжджав стосовно спортивного заходу по ММА . Вказаний захід був не офіційний, по змішаному єдиноборству та кулачному бою. Ці змагання не офіційні, але оплачувані. Захід повинен був відбутися приблизно в кінці липня, а ОСОБА_7 приїжджав до м. Бердянська на початку місяця, повинен був зустрітися з хлопцями, які організовували захід, познайомитися, поспілкуватися. Обвинувачений тренувався в збірній, їздив у різні клуби по змішаному єдиноборству. Більш нічого в поїздці до м. Бердянська не планувалось. З приводу 1 000 доларів пояснив наступне. Після тренувань вони з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відпочивали в закладі, на той момент ОСОБА_7 було необхідно їхати до м. Бердянська, але у нього не було грошей і ОСОБА_5 просто дав йому гроші на поїздку та проживання. Приблизно 03 липня ОСОБА_7 приїхав додому, 03-04 липня він проводжав мати та бабу, які їхали до м. Донецька. Точно обвинувачений не пам`ятає - 04 або 05 липня у нього хворіла дружина, вони після роботи сиділи вдома, а потім ОСОБА_7 з ОСОБА_53 та ОСОБА_9 до 04 год. ранку відпочивали в «Уткабарі». Обвинувачений не скоював злочини, вів спокійне розмірене життя, працював, відпочивав з друзями. Згідно з матеріалами НСРД за ними тривалий час спостерігали, правоохоронним органам було відомо, де обвинувачені перебувають, чим займаються, а також те, що обвинувачені нічого не скоювали. З приводу флеш-накопичувача, який було виявлено у нього під час обшуку, обвинувачений пояснив, що флешку йому підкинули. Такої флешки у ОСОБА_7 не було, всі флешки у нього зберігались в окремому місці. Невідомо, яким чином флешка опинилась у шафку для взуття, причому обвинувачений під час обшуку одразу повідомив, що знайдена флешка йому не належить.

Обвинувачений ОСОБА_10 пояснив суду, що наприкінці липня 2018 року хлопці в спортзалі говорили, що ОСОБА_8 буде їхати до м. Бердянська приймати учать в боях без правил та спитали, чи не хоче ОСОБА_10 також поїхати, подивитися, посекундувати. Обвинувачений погодився, оскільки у нього були вихідні. Коли вони приїхали, декілька днів відпочивали, купались. Потім ОСОБА_8 повідомив, що необхідно повертатись додому, бої відклали, і вони поїхали додому. В м. Васильєвка на посту їх з невідомих причин зупинили, привезли до райвідділу, де обвинувачений дізнався про вбивство ОСОБА_18 . Коли їх привезли до ІТТ, постійно приходили слідчі, давали підписувати якісь папери з поясненнями, говорили, щоб він ці папери підписав, після чого обвинувачений поїде додому, але ОСОБА_10 не погоджувався, оскільки в документах була неправдива інформація. Ніякого злочину обвинувачений не скоював, банду не бачив, ні про що ні з ким не домовлявся, в будь-які угрупування не вступав, про автомобіль «Таврія» йому нічого не відомо. ОСОБА_10 займається бізнесом, у нього будівельна фірма, він спокійно працював. Внаслідок даної ситуації втратив бізнес, здоров`я. З ОСОБА_11 та ОСОБА_14 обвинувачений знайомий давно. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 ніколи не знав та не бачив. З іншими хлопцями перетинались в спортзалі, спілкувались з питань спорту.

Обвинувачений ОСОБА_11 пояснив суду, що він приїжджав до м. Бердянська відпочити, про змагання йому відомо не було. Запропонував йому поїхати на декілька днів ОСОБА_10 . Про вбивство обвинуваченому нічого не було відомо, вбивство він не планував, в ньому участі не приймав. Приблизно два дні вони побули на морі, потім різко поїхали, були зупинені в м. Василівка. Із обвинувачених ОСОБА_11 знає ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 - з ними він тренувався в спортзалі. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 обвинувачений раніше ніколи не бачив, познайомився з ними вже під час судових засідань. ОСОБА_9 , ОСОБА_13 можливо в залі бачив, точно не пам`ятає. Зазначив, що свою вину не визнає в повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_12 пояснив, що йому запропонували поїхати відпочивати та море. Оскільки у нього є економічний автомобіль, йому платили за бензин і він з хлопцями декілька разів їздив на море, в тому числі - до м. Бердянська. Того разу, коли їх затримали в м. Василівка, обвинувачений їздив з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 відпочити та подивитися на бої. Коли вони повертались назад, їх затримали, забрали машину ОСОБА_12 та все його майно. Про злочини обвинувачений не знав, вбивство не готував, ні за ким не стежив. ОСОБА_12 пересувався по місту на автомобілі, тому можливо його машина і потрапила на відео. ОСОБА_4 обвинувачений знає з дитинства, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 бачив у спортзалі, але ніяких справ у ОСОБА_12 з ними не було, з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 грали у футбол. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 обвинувачений не знав. Хто в той раз оплачував проживання в готелі, ОСОБА_12 не відомо, його дане питання не цікавило. Обвинувачений будь-яких злочинів не скоював, обвинувачення є видуманим.

Обвинувачений ОСОБА_9 зазначив, що до жодного злочину він не причетний. Під час розбійного нападу вони з ОСОБА_7 та ОСОБА_53 відпочивали. В м. Бердянськ вони їздили з ОСОБА_7 , оскільки у останнього були питання по спорту. ОСОБА_9 з ОСОБА_7 дружать, і коли ОСОБА_7 запропонував обвинуваченому поїхати разом, той погодився, тому що на той час не був зайнятий та мав намір відпочити. ОСОБА_9 знає ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , з яким він служив. Зі ОСОБА_13 , ОСОБА_7 обвинувачений дружить. З ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 вони перетинались в залі, але тісного спілкування між ними не було. ОСОБА_5 ОСОБА_9 раніше бачив один або два рази, з ОСОБА_6 познайомився в СІЗО. Речовий доказ, який було вилучено у нього під час обшуку, обвинуваченому підкинуто, що видно на відео.

Під час допиту свідка ОСОБА_54 обвинувачений ОСОБА_9 пояснив, що при проведенні обшуку було 4 працівника «Корд». Обвинувачений приблизно 20-30 хвилин пролежав на підлозі. Коли ОСОБА_9 зателефонував адвокату, останній прийшов приблизно через 20 хвилин, ОСОБА_54 вийшов до нього і після цього адвокат не зайшов. За час обшуку приїжджали 4 адвоката, які не були допущені.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом правопорушення.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КК України вбивством є умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Об`єктивна сторона основного складу злочину, передбаченого ст. 115 КК України, характеризується діянням - протиправним заподіянням смерті іншій людині, наслідком - смертю іншої людини, причинним зв`язком між діянням та зазначеним наслідком.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується виною у формі умислу - прямого або непрямого.

У відповідності з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України від 07 лютого 2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров`я особи» у разі, коли до кримінальної відповідальності притягнуто кількох осіб, які діяли спільно з умислом, спрямованим на позбавлення життя потерпілого чи заподіяння шкоди його здоров`ю, належить з`ясовувати і зазначати у вироку характер їхніх дій, ступінь участі у вчиненні злочину кожної з них.

Відповідно до п. 15 вказаної Постанови умисне вбивство, вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК), - це умисне позбавлення життя потерпілого, здійснене особою (виконавцем) за дорученням іншої особи (замовника). Таке доручення може мати форму наказу, розпорядження, а також угоди, відповідно до якої виконавець зобов`язується позбавити потерпілого життя, а замовник - вчинити в інтересах виконавця певні дії матеріального чи нематеріального характеру або ж не вчинювати їх.

Замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватися або підбурювачем або організатором злочину, якщо він не є співвиконавцем. Його дії належить кваліфікувати за відповідною частиною ст. 27, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК.

Відповідальність за п. 11 ч. 2 ст. 115 КК настає лише у випадках, коли замовляється саме умисне вбивство особи, а не якийсь інший насильницький злочин щодо неї.

У відповідності з п. 16 Постанови вчиненим за попередньою змовою групою осіб (п. 12 ч. 2 ст. 115 КК) умисне вбивство вважається тоді, коли в позбавленні потерпілого життя брали участь декілька осіб (дві і більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його виконання.

За цей злочин несуть відповідальність і ті особи, котрі хоча й не вчинювали дій, якими безпосередньо була заподіяна смерть потерпілому, але, будучи об`єднаними з іншими співвиконавцями вбивства єдиним умислом, спрямованим на позбавлення потерпілого життя, виконали хоча б частину того обсягу дій, який група вважала необхідним для реалізації цього умислу.

Як визначено положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її винуватість не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, Рішенням Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року № 12-рп/2011, ст.ст. 7, 86 та ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть лише фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства; перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини у кримінальному процесі та ухвалення справедливого рішення у справі.

Європейський суд з прав людини під час вирішення питання щодо справедливості судового розгляду в цілому враховує, серед іншого, й спосіб отримання доказів. За практикою цього Суду (рішення від 06 грудня 1988 року у справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії», заява №10590/83) саме на сторону обвинувачення покладається тягар доведення вини особи, а всі сумніви повинні тлумачитися на користь останньої. Згадана сторона зобов`язана надати суду докази, достатні для визнання обвинуваченого винуватим.

В обґрунтування вчинення обвинуваченими вищевказаних злочинів, прокурор посилався на наступні докази:

- протокол огляду місця події від 31 липня 2018 року, під час якого було оглянуто місце скоєння злочину за адресою: АДРЕСА_23 (готель «Атмосфера») та прилеглу територію;

- висновок судової балістичної експертизи від 14 серпня 2018 року № 2-551, відповідно до якого було досліджено виявлені та вилучені під час огляду місця події 6 гільз та гумову кулю;

- протокол огляду трупа потерпілого ОСОБА_18 , у відповідності з яким під час розтину ОСОБА_18 з порожнини черепу вилучено пластиковий пиж-контейнер, з порожнини черепу та м`яких тканин тулубу - 21 фрагмент металу;

- висновок судово-медичної експертизи від 01 серпня 2018 року № 286, яким було встановлено причину смерті ОСОБА_18 ;

- висновок судово-балістичної експертизи від 09 жовтня 2018 року № 2-558, під час проведення якої було досліджено пиж-контейнер, 21 фрагмент металу, вилучені під час проведення огляду трупа ОСОБА_18 ;

- пояснення потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , які були очевидцями скоєння вбивства;

- протокол впізнання від 03 серпня 2018 року за участю свідка ОСОБА_19 , протокол впізнання за фотознімками від 31 липня 2018 року за участю свідка ОСОБА_20 , протокол впізнання від 01 серпня 2018 за участю свідка ОСОБА_21 , під час яких останні вказали на ОСОБА_8 як на особу, яка скоїла умисне вбивство ОСОБА_18 ;

- протокол слідчого експерименту, проведеного за участю свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 , під час якого свідки розповіли та показали на місці обставини вбивства ОСОБА_18 ;

- протокол огляду відеозапису з камери відеоспостереження, встановленої на території домоволодіння АДРЕСА_26 , якою було зафіксовано рух автомобіля «Таврія» червоного кольору;

- запис з відеореєстратора, який був встановлений в автомобілі «Оpel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_19 , яким ОСОБА_18 та свідки ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 31 липня 2018 року приїхали до будинку за місцем мешкання ОСОБА_18 , де останнього було вбито;

- протокол огляду автомобіля марки ЗАЗ «Таврія» 1102 в кузові «хетчбек» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому під килимком перед переднім пасажирським сидінням виявлено обріз мисливської рушниці, в стволі якої знаходились 2 гільзи; в ящику для рукавичок - полімерний пакет, в якому знаходились 6 набоїв до мисливської рушниці;

- висновок судово-балістичної експертизи від 05 вересня 2018 року № 2-559, яким встановлено, що вилучений в автомобілі «Таврія» обріз рушниці є вогнепальною зброєю, а 6 патронів - боєприпасами;

- пояснення свідків ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , які зазначили, що автомобіль ЗАЗ «Таврія» 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився на балансі міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську ГУ Держгеокадастра у Запорізькій області, ОСОБА_55 передав вказаний автомобіль ОСОБА_56 , а останній - ОСОБА_57 , ОСОБА_58 ;

- пояснення поліцейських СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , які 31 липня 2018 року на стаціонарному посту в м. Василівка, отримавши орієнтування на автомобіль «Мазда» синього кольору, зупинили автомобіль «Мазда» синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , в якому пересувалися ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;

- протокол огляду автомобіля «Мазда», під час якого виявлено та вилучено особисті речі вищевказаних обвинувачених, а також візитка готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », розташованого в АДРЕСА_27 ;

- протоколи затримання підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від 31 липня 2018 року, згідно з якими у останніх були вилучені їх мобільні телефони;

- пояснення свідка ОСОБА_62 , який на територій готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 » 29 липня 2018 року бачив автомобіль «Таврія» червоного кольору, свідків ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , які підтвердили факт проживання в готелі «ІНФОРМАЦІЯ_13» наприкінці липня 2018 року декількох чоловіків, які виїхали в терміновому порядку, не оплативши своє проживання в готелі;

- матеріали проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, які, на думку прокурора, підтверджують факт організації обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 умисного вбивства ОСОБА_18 , вчиненого на замовлення та за попередньою змовою групою осіб, пособництва обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 у вказаному вбивстві, а також факт вбивства ОСОБА_8 . ОСОБА_18 , вчинений на замовлення та за попередньою змовою групою осіб;

- протокол від 26 вересня 2018 року про результати аудіо-, відео контролю особи за участю підозрюваного ОСОБА_10 , проведеного з останнім в умовах ІТТ;

- протоколи від 25 вересня 2018 року та від 18 жовтня 2018 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_4 , який зазначав, що ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_8 з проханням вистрілити потерпілому ОСОБА_18 в ногу, однак ОСОБА_8 убив потерпілого;

- відомості, отримані в результаті тимчасового доступу до інформації про вхідні, вихідні дзвінки та СМС-повідомлення абонентських номерів обвинувачених, на підставі яких прокурор підтверджував маршрути пересування обвинувачених, факти телефонних розмов між ними.

Дослідивши під час судового розгляду в порядку ст. 23 КПК України наявні в матеріалах кримінального провадження докази, суд зазначає наступне.

У відповідності зі ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність.

Ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана ВРУ, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

У відповідності зі ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Обставини, які підлягають доказуванню, чітко визначені ст. 91 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора, та в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Таким чином, дотримуючись засад змагальності та виконуючи свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

Протокол огляду місця події від 31 липня 2018 року; висновок судової балістичної експертизи від 14 серпня 2018 року № 2-551; протокол огляду трупа потерпілого ОСОБА_18 ; висновок судово-медичної експертизи від 01 серпня 2018 року № 286 щодо встановлення причини смерті ОСОБА_18 ; висновки судово-балістичних експертиз від 09 жовтня 2018 року № 2-558, від 05 вересня 2018 року № 2-559, пояснення потерпілої ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , слідчий експеримент, проведений з вказаними свідками, на які в обґрунтування своєї позиції посилався прокурор, є беззаперечними доказами факту смерті ОСОБА_18 , підтверджують причину смерті останнього, вказують, якою саме зброю його було вбито, однак не мають посилання на причетність до вищевказаного злочину жодного з обвинувачених, окрім ОСОБА_8 .

Надаючи суду пояснення, ОСОБА_8 пояснив, що його знайомство з обвинуваченими ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 пов`язане зі спортивними інтересами, саме з цих причин наприкінці липня 2018 року вони приїхали до м. Бердянська. З ОСОБА_7 вони дружили сім`ями, з ОСОБА_4 спілкувався. З іншими обвинуваченим був знайомий, оскільки вони тренувались в одному залі, але тісного спілкування з ними не було. ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ОСОБА_8 взагалі не знає. Замовлення на вбивство він не отримував, про вчинене ним інші обвинувачені не знали. Крім зазначеного, обвинувачений ОСОБА_8 пояснив, що наміру на вбивство ОСОБА_18 він не мав, хотів лише покарати останнього, простреливши йому ногу, в зв`язку з незгодою з життєвою позицією ОСОБА_18 .

Інші обвинувачені свою причетність до вбивства ОСОБА_18 не визнали в повному обсязі, зазначали, що останнього вони не знали, мотивів для вбивства потерпілого у них не було.

ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_6 він особисто раніше не знав, з ОСОБА_5 у нього дружні стосунки, але він від ОСОБА_5 ніколи не чув про «Сармата», з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 спілкувались постійно, ходили до спортивного залу. З ОСОБА_8 . ОСОБА_4 бачився, але тісно не спілкувався. З іншими обвинуваченими стосунки пов`язані виключно зі спортом.

ОСОБА_5 знайомий з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 обвинувачений бачив з ОСОБА_4 , але вони не спілкувались. Зазначив, що ОСОБА_6 звертався до нього за допомогою в охороні належного йому закладу. Інших обвинувачених до затримання ОСОБА_5 взагалі не знав.

ОСОБА_6 підтвердив факт знайомства з ОСОБА_5 , з іншими обвинуваченими він не спілкувався.

ОСОБА_7 та ОСОБА_9 пояснили, що вони між собою товаришують, ОСОБА_7 , також дружить з ОСОБА_8 , ОСОБА_9 товаришує зі ОСОБА_13 , служив з ОСОБА_8 . З іншими обвинуваченими перетинались в спортзалі.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 пояснили, що з іншими обвинуваченими, крім ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , вони перетинались в спортивному залі, у ОСОБА_10 та ОСОБА_14 спільний бізнес, ОСОБА_13 знає ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , оскільки служив з ними, з ОСОБА_7 товаришує з дитинства.

Потерпіла ОСОБА_23 зазначала суду, що з жодним з обвинувачених, в тому числі - з ОСОБА_8 , вона знайома не була, про наявність можливих конфліктних ситуацій або будь-яких спільних справ у ОСОБА_18 з обвинуваченими їй відомо не було. Потерпіла зазначила, що ОСОБА_18 постійно займався громадською роботою, був не згодний з позицією керівництва міста. Замовниками вважає ОСОБА_24 та ОСОБА_25 . Зв`язок останніх з обвинуваченими пояснити не змогла.

Свідок ОСОБА_21 вказав на ОСОБА_8 як на особу, яка здійснила постріл в ОСОБА_18 , від якого потерпілий помер, але про зв`язок вказаного обвинуваченого з ОСОБА_18 йому не відомо. Погрози ОСОБА_18 були з боку місцевих депутатів ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , колишнього народного депутата ОСОБА_25 , від представників місцевої влади. Вважає, що вбивство ОСОБА_18 замовили ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , ОСОБА_29 . Інших обвинувачених раніше не знав, побачив їх вже після затримання.

Свідок ОСОБА_19 пояснив суду, що неприязні стосунки у загиблого були з місцевою владою - ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_29 . З їх сторони на адресу ОСОБА_18 надходили прямі погрози. Обвинувачених, в тому числі - ОСОБА_6 , ОСОБА_19 раніше не знав, свідку не відомо, щоб між ними були конфлікти.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_20 неприязні стосунки у ОСОБА_18 були з народними депутатами ОСОБА_25 , ОСОБА_24 , яким потерпілий наносив шкоду своєю діяльністю. Також був серйозний конфлікт з місцевою владою, були погрози з боку депутатів ОСОБА_28 , ОСОБА_27 . З обвинуваченими ОСОБА_18 не був знайомий. Вважає, що вбивство ОСОБА_18 замовили ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

Під час слідчого експерименту вказані свідки пояснювали та показували місце розташування ОСОБА_18 та особи, яка здійснила в нього постріл, наводили описання цієї особи та зброї, з якої було вбито ОСОБА_66 , розповідали, як стрілок покидав місце скоєння злочину.

Таким чином, ні потерпіла, ні свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 під час допиту та при проведенні слідчого експерименту не вказали на ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , як на організаторів, а на ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , як на пособників у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_18 .

Крім потерпілої та вказаних свідків, з метою з`ясування обставин по кримінальному провадженню судом були допитані працівники поліції.

Так,допитаний судом старший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління НП України Гуменюк С.П., який відповідно до постанови про здійснення досудового розслідування слідчою групою від 17 грудня 2018 року був призначений старшим слідчої групи по кримінальному провадженню № 12018040700000699, пояснив суду наступне. Протокол огляду роздруківок телефонних з`єднань абонентських номерів мобільного зв`язку від 06 лютого 2019 року складався в його службовому кабінеті, при його складанні свідку ніхто не допомагав та участі не приймав. ОСОБА_67 досліджувались роздруківки телефонних з`єднань, що містились на дисках, наданих оператором мобільного зв`язку. Це звичайні диски, які вставляються до дисководу, відкриваються файли, папки. Якщо цікавить певна дата, номер, там є « галочка », при натисканні якої отримуєш більш детальну інформацію. В таблиці 8 вказаного протоколу ( ОСОБА_8 ) з`єднання тривалістю 17 секунд о 21.31.40 вказано, виходячи з інформації з диску. Не може бути такого, що на диску вказана інформація відсутня. Якщо це номер ОСОБА_8 , він міг фіксуватися на іншому диску. Пояснив, що інформація, вказана в протоколі, бралась з різних дисків. Крім зазначеного, слідчий при складанні протоколів міг використовувати інформацію з іншого джерела, в тому числі - з довідки відділу оперативно-технічного забезпечення з інформацією про місце знаходження обвинувачених під час вчинення злочину. Така довідка повинна бути в матеріалах кримінального провадження Використовував він вказану інформацію, для того, щоби легше було шукати. Спочатку брав інформацію з довідки, потім відкривав диски. На диску ОСОБА_67 виділяв файли - номер телефону, азимут, базові станції, копіював і інформацію вставляв у таблиці. Інформацію, яку не вважав важливою, в таблиці не розміщував. Для зручності здійснював забарвлення різними кольорами. Невідповідність азимутів у протоколі та на диску пояснив можливою помилкою, зазначив, що можливо змістився рядок. Якщо телефон знаходився в одному і тому ж місці, а зазначені різні азимути, - відхилення є незначними. Протокол складався непослідовно, якщо брати один диск, інформація буде незрозумілою. Якщо його цікавила якась інформація, ОСОБА_67 перевіряв її по іншим особам, копіював інформацію та вносив до таблиць. Хід слідчої дії свідок не фіксував, оскільки в такому випадку в протоколі було би багато непотрібної інформації. Слідчий фіксував лише результати, а яким чином відкривав інформацію - не зазначав. Карти, що містяться в протоколах, брав з мережі Інтернет, для чого забивав адресу, азимут. Кожна людина може знайти та побачити цю інформацію в Інтернеті. Не пам`ятає, чи вказував про це в протоколі. В таблицях ОСОБА_67 міг написати місце перебування особи в певний час, робив він так для зручності сприйняття. Не може сказати, чи брав він інформацію з офіційного ресурсу, але він завжди ним користується. До оператора мобільного зв`язку із запитом про місце розташування базових станцій слідчий не звертався, оскільки вся інформація є на карті. ОСОБА_67 відомо, що нульовий азимут - на північ, 180 градусів - південна сторона. На гугл-карті забивається адреса, азимут і відбувається автоматичне зображення, північ на карті завжди зверху, інші частини світу розташовані відповідно. Зазначив, що він не є спеціалістом щодо визначення зони дії базових станцій, але йому відомо, що на їх дію впливають різні чинники (будинки, рельєф тощо). Йому пояснювали, що якщо телефон перебуває в одному місці, його можуть «ловити» різні станції. Зробив висновок про зустріч фігурантів справи, можливо використовуючи як докази інші матеріали оперативно-розшукової справи. По м. Бердянську дехто давав показання, що відбулась зустріч, були з`єднання приблизно в одному місці. Вказана в протоколах інформація це не є припущенням, оскільки ОСОБА_67 використовував матеріали ОРС, показання, дані операторів мобільного зв`язку. Якщо були відомі лише з`єднання - тоді це могло бути припущенням. Матеріали кримінального провадження повинні були надаватися стороні захисту. Не може пояснити, чому під час виконання вимог ст. 290 КПК України в протоколах огляду роздруківок телефонних з`єднань абонентських номерів мобільного зв`язку від 24 травня 2019 року (т. 42 а.к.п. 107-151, 152-172) відсутні його підписи. Не пам`ятає, коли він підписав вказані протоколи. Якщо вони під час відкриття матеріалів кримінального провадження не були підписані, ОСОБА_67 не виключає, що він протоколи підписав пізніше. В протоколі від 24 травня 2019 року на а.к.п. 10 слідчий вставив інформацію з ОРС шляхом копіювання цієї інформації, при цьому він керувався нормами закону, які регулюють проведення огляду. В протоколі про це свідок не зазначав. Інформації з НСРД на дисках не було. Зазначив, що протокол носить інформативний характер, для кращого сприйняття він використовував іншу інформацію з матеріалів кримінального провадження. Проведена ним робота - це огляд дисків і висвітлення інформації, яка має значення для кримінального провадження. Не заперечував, що це був творчій підхід до дослідження. Належність певним особам номерів телефонів була встановлена частково під час допитів, інша частина - це інформація, надана оперативними працівниками, матеріали ОРД. Звідки йому став відомий телефонний номер, яким користується ОСОБА_6 , слідчий не пам`ятає. Матеріали ОРД ОСОБА_67 надійшли через 4-5 місяців, він до матеріалів долучив оригінали дисків та протоколів. Постанову про приєднання до матеріалів він, напевно, не виносив. ОСОБА_67 звертався до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про встановлення часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та зазначав кількість доказів, кількість томів. Слідчий зазначав про наявність в матеріалах аудіо-, відео файлів, але чи вказував їх кількість, загальну тривалість - не пам`ятає. Вказане клопотання було розглянуто в день звернення, сторони захисту під час розгляду клопотання не було. Про судове засідання отримав або СМС-повідомлення, або його повідомив хтось з працівників. Не пам`ятає, як вирішувалось питання про виклик. Всі документи до суду ОСОБА_67 не носив, не знає, що саме досліджував слідчий суддя, не пам`ятає, чи було слідчому судді відомо про місце знаходження речових доказів. Свідок пояснив, що частина речових доказів була в м. Запоріжжі, частина - в м. Дніпрі, частина - в м. Києві. Обріз мисливської рушниці зберігався в м. Запоріжжі. Слідчий направляв кожному захиснику повідомлення, де зберігаються речові докази, але вони не звертались з клопотаннями про надання доказів, в тому числі - обрізу мисливської рушниці. Надати для ознайомлення цей доказ не було проблеми, якщо би було своєчасне звернення захисників. Обвинувачені та захисники тривалий час не знайомились з матеріалами провадження, а він не повинен був зобов`язувати адвокатів знайомитися зі справою. Автомобілі « Таврія », «Мазда» в ІТТ та СІЗО не доставлялись. Ознайомлювали з матеріалами провадження слідчі слідчої групи, оперуповноважені були задіяні лише з метою доставки томів провадження, оскільки їх було дуже багато. З техніки приносили 2-3 ноутбука, один з яких точно був обладнаний програмами, необхідними для ознайомлення. Копії матеріалів в умовах СІЗО зробити було неможливо. З ГУНП в Дніпропетровській області матеріали провадження були передані напевно поштовим зв`язком із супровідним листом. Не пам`ятає, чи одразу з матеріалами були передані речові докази. Оскільки призначались експертизи, речові докази могли перепаковуватися, про що зазначалось в протоколах. Відсутність в матеріалах кримінального провадження окремих дисків впізнання, НСРД ОСОБА_67 пояснити не зміг. Всі постанови повинні бути в матеріалах. Рух провадження був окремим томом. ОСОБА_67 просив слідчих перевірити диски, останні запевнили, що в матеріалах все наявне. Не заперечував того факту, що захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 звертались до нього з клопотанням про проведення психофізіологічного дослідження, чому він відмовив у задоволенні вказаного клопотання - не пам`ятає, однак він роз`яснював їм право на звернення до суду з таким клопотанням. Зазначив, що ознайомлення з матеріалами кримінального провадження відбувалось до останнього дня. Виконувати вимоги ст. 290 КПК України вони могли і під час направлення обвинувального акту до суду. Також свідок пояснив, що намагались кожного обвинуваченого утримувати окремо з метою уникнення зайвих контактів з іншими підозрюваними. З приводу визначення слідчим часу на відеореєстраторі, наданому свідком ОСОБА_19 , ОСОБА_67 зазначив наступне. Відправною точкою є час вчинення вбивства - 12 год. 30 хвил. Свідок ОСОБА_20 пояснив, що вони вийшли з автомобіля приблизно за пів хвилини до вбивства, тому слідчий визначив таку різницю. В протоколі огляду слідчий сам встановлював час у відповідності з часом вбивства та пояснень свідка ОСОБА_20 . Реєстратор до матеріалів провадження не долучався. Провадження до свідка надійшло через 4-6 місяців, реєстратор не був вилучений, здається свідку повідомили, що інформація на ньому не збереглась. Схему руху автомобіля «Таврія» слідчий визначав наступним образом - він брав дані з реєстратора, використовував карту «Гугл мапс» з мережі Інтернет, відповідно до якої можливо побачити карту рельєфу, знайти будь-який будинок, і визначав місце знаходження автомобіля «Таврія». Було видно, що вказаний автомобіль від`їжджає зі сторони моря, потім його було залишено біля дитячого садка. Слідчий не заперечував того факту, що на відеореєстраторі дата відповідала травню 2002 року і він би не встановив правильну дату, якщо би не пояснення свідка ОСОБА_20 . Потерпілих ОСОБА_69 в м. Київ ОСОБА_67 не викликав, з ними працювали в м. Дніпрі. Чому не проводилось впізнання за голосом, враховуючи, що один з нападників гаркавить, пояснити не зміг. Пояснив, що певні відео з камер відеоспостереження біля місця скоєння злочину вилучались, але інформація, що стосується злочину, на них була відсутня. Не пам`ятає, яким чином було встановлено автомобіль, на якому обвинувачені добиралися до місця вчинення розбійного нападу.

Свідок ОСОБА_70 , старший оперуповноважений ДКР НП України, пояснив суду, що відомості, пов`язані з проведенням оперативно-розшукових заходів, він розголошувати не може. Хто ініціював питання про розсекречення ухвал про проведення ОРЗ, він не пам`ятає, в документах повинні бути зазначені дати. Свідок знімав інформацію з транспортних телекомунікаційних мереж, в рамках ОРС складав відповідні протоколи, дату складення не пам`ятає. Вказані протоколи складено відповідно до чинного законодавства, в тому числі - Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність». Свідок прослухав диски із записами розмов і відобразив у протоколах ту інформацію, яка мала відношення до справи. Інформацію свідок намагався викладати відповідно до диску, не виключає того, що міг щось переплутати, але загальний зміст змінено не було. В дужках прізвища фігурантів справи він зазначав, оскільки йому були відомі інші матеріали ОРС, свідок знав їх прізвища, прізвиська. ОСОБА_70 складав протокол, маючи тільки диски, він не встановлював, є вони оригіналами чи копіями. Під час складання протоколів свідок використовував спеціальні технічні засоби, які - не може розголошувати. До кожного файлу є файли з характеристиками, їх свідок не міг видумати. Зазначив, що по кожній особі був окремий диск. Диски надійшли з підрозділу оперативно-технічних заходів із супровідним листом, який повинен бути в матеріалах ОРС. Складені протоколи свідок направляв або до прокуратури в Дніпропетровській області, або до Генеральної прокуратури. Прізвище « ОСОБА_71 » свідок вперше почув з телефонних розмов ОСОБА_7 , де останній говорив, що ОСОБА_5 повинен гроші, що було внесено до протоколу. Вказане прізвище було встановлено оперативно-розшуковими заходами, тобто ідентифікація була не за голосом, а за матеріалами ОРД. У ОСОБА_70 була інформація, з якої відомо, що ОСОБА_5 відправляв осіб у відрядження. В розмові від 29 липня 2018 року в дужках свідок зазначив прізвище « ОСОБА_72 », оскільки так вирішив під час проведення ОРЗ, в тому числі на підставі іншої інформації. Вважає, що це є не припущенням, а саме інформацією, отриманою в ході ОРД, джерело такої інформації зазначити не може. Чому в дужках зазначено прізвище « ОСОБА_72 » в розмові між ОСОБА_7 та ОСОБА_73 , відповісти не може. Особу ОСОБА_73 було встановлено, чи був він допитаний - свідку не відомо, він з цією особою не спілкувався. Зазначив, що в протоколі вказав, що ОСОБА_9 телефонує з телефону ОСОБА_12 , оскільки знає голоси всіх фігурантів по справі. Оскільки у ОСОБА_70 в розпорядженні були інші матеріали, що містили прізвища, у нього не було сумніву, що це саме ті особи, які вказані в протоколах. Вважає, що зазначати прізвища в дужках під час складання протоколу він мав право. ОСОБА_70 входив до слідчої групи, хто ще до неї входив - не може пригадати. Що свідок робив під час обшуку, він не пам`ятає, не виключає того факту, що міг фотографувати на мобільний телефон з метою складання фототаблиці. ОСОБА_70 фотографував вилучені у ОСОБА_7 речі, але фото до матеріалів не долучав, оскільки проводилась відеофіксація слідчої дії. Фото з телефону свідок в подальшому видалив, оскільки йому сказали, що вони не потрібні, ці фотознімки нікому не відправляв. Керував обшуком слідчий, хто давав вказівки - не пам`ятає. Чи проглядали під час обшуку інформацію на вилученій флешці, не пам`ятає. Хто залучав понятих, чи був під час обшуку у ОСОБА_7 захисник, як розпочався обшук та чи були до ОСОБА_7 застосовані кайданки - не пам`ятає. Не пам`ятає, чи відвідував він 13 серпня 2018 року ІТТ. В 2018 році він був в ІТТ або СІЗО, можливо у ОСОБА_7 з метою підписання процесуальних документів. ОСОБА_70 був присутній під час процедури пред`явлення речей ОСОБА_2 , де і коли - не пам`ятає. В їх будинку він також був при проведенні слідчого експерименту в 2018 році, дату не пам`ятає, ще було тепло.

Причетність обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 прокурор, крім інших доказів, обґрунтовує записом з відеореєстратора, який був встановлений в автомобілі «Opel Omega», реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_19 .

Захисниками обвинувачених неодноразово наголошувалось, що вказаний доказ необхідно визнати недопустимим з тих причин, що наданий прокурором запис є копією.

Суд не погоджується з такою думкою захисників з огляду на наступне.

Відповідно до ст.ст. 86, 87 КПК України доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, в тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Як вбачається з матеріалів провадження, наявний в матеріалах провадження диск із записом з відеореєстратора був добровільно наданий свідком ОСОБА_19 .

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення.

Таким чином, записаний на оптичний диск - носій інформації електронний файл у вигляді відеозапису є оригіналом (відображенням) електронного документу.

З огляду на викладене, суд приймає даний доказ як допустимий та надає йому оцінку як окремо, так і в сукупності з іншими.

Під час досудового розслідування слідчим Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області Шнайдером Б.В. було оглянуто два відеофайли формату МОV з назвою «ОСОБА_1830.07 мазда мпАМВА6435 (2).МОV» та «ОСОБА_1831.07 мазда и таврия на мпАМВА6435 (1).МОV», про що складено протокол огляду предмету від 01 серпня 2018 року (т. 20 а.к.п. 2-20), до якого додано диск для лазерних систем зчитування, що був оглянутий судом (т. 20 а.к.п 21). Початкові дата та час, встановлені під час відкриття першого файлу, - 03 травня 2012 року, 01 год. 32 хвил. 26 сек., на другому - 03 травня 2012 року, 22 год. 32 хвил. 38 сек.

В подальшому, 10 червня 2019 року старший слідчий в особливо важливих справах ГСУ НП України Гуменюк С.П. склав ще один протокол огляду вказаних файлів (т. 20 а.к.п. 34-43).

В даному протоколі огляду слідчим було самостійно визначено, якому реальному часу відповідає час, зафіксований на реєстраторі. Відправним моментом для визначення дати та часу слідчий для себе визначив дату і час вбивства ОСОБА_18 - 31 липня 2018 року близько 12 год. 30 хвил. та встановив, що різниця становить 6 років 2 місяці 28 днів 10 годин 16 хвилин. В подальшому в протоколі слідчий зазначав час з урахуванням вказаної різниці.

Крім зазначеного, у вказаний протокол слідчий включив складені ним самостійно схеми руху автомобілів, карту місцевості, отриману ним за допомогою інтернет-ресурсу, а також дані, зафіксовані камерою відеоспостереження, встановленою на буд. АДРЕСА_26 . Як зазначав слідчий під час його допиту, складання протоколів таким чином можна вважати його творчою роботою, що суперечить вимогам ст. 104 КПК України, якою чітко регламентується порядок складання протоколів за результатами процесуальних дій.

Прокурором було зазначено, що вказаним відеореєстратором під час руху автомобіля «Opel Omega» 30 липня 2018 року, тобто за добу до вчинення злочину, у денний час по просп. Східному в м. Бердянську неподалік від будинку ОСОБА_18 зафіксовано припаркований автомобіль «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , синього кольору із затемненим склом.

Необхідно зауважити, що під час огляду запису з даного відеореєєстратору судом ретельно оглядались кадри, на яких зафіксовано зазначений прокурором автомобіль, однак на відео неможливо було однозначно визначити реєстраційний номер автомобіля, що позбавляє можливості категорично стверджувати про належність даного автомобіля саме ОСОБА_12 .

За версією сторони обвинувачення 31 липня 2018 року безпосередньо перед вчиненням злочину вказаним відеореєстратором знову було зафіксовано автомобіль «Мазда 6» з тим же реєстраційним номером, біля якого знаходився чоловік, що за своїми зовнішніми ознаками схожий на обвинуваченого ОСОБА_12 . Після того, як автомобіль «Opel Omega» проїхав повз автомобіля «Мазда» та почав наближатися до домоволодіння ОСОБА_18 , відеореєстратор зафіксував назустріч рух автомобіля «Таврія», в салоні якого чітко видно силуети двох чоловіків.

Свідок ОСОБА_19 під час його допиту зазначав, що час та дата на його реєстраторі не відповідає реальним даті та часу, але їх можливо визначити з фраз осіб, які були присутні в автомобілі.

Однак, суд не погоджується з думкою прокурора, що в категорично стверджувальній формі можна зазначити, що автомобіль «Мазда», зафіксований реєстратором свідка ОСОБА_19 , має реєстраційний номер НОМЕР_8 , а також той факт, що автомобіль знаходився біля будинку ОСОБА_18 саме у вказаний органом досудового розслідування час.

Під час судового розгляду судом було призначено проведення експертизи, що стосуються даного реєстратора.

Згідно з висновком експертів № 16457/16458 за результатами проведення комплексної судової експертизи відео-, звукозапису, комп`ютерно-фототехнічної та фототехнічної експертизи, складеним 22 грудня 2020 року:

1. На автомобілі блакитного кольору, який зафіксований у відеозапису «ОСОБА_1830.07 мазда НОМЕР_10 (2).МОV» у період часу з «01:37:59» до «01:38:01» проглядаються наступні знаки реєстраційного номеру - «НОМЕР_34».

Встановити більш категорично знаки реєстраційного номеру автомобіля та визначити решту його знаків не надається можливим з причини, вказаної у дослідницькій частині висновку.

2. На автомобілі блакитного кольору, який зафіксований у відеозапису «ОСОБА_1831.07 мазда и таврия на мпАМВА6435 (1).МОV» в момент часу «22:45:42» проглядаються наступні знаки реєстраційного номеру - « НОМЕР_33».

Встановити більш категорично знаки реєстраційного номеру автомобіля та визначити решту його знаків не надається можливим з причини, вказаної у дослідницькій частині висновку.

3. 3 причин, наведених у дослідницькій частині, встановити експертним шляхом, за допомогою якої саме апаратури зафіксовані відеофонограми №№ 1, 2 не надалось можливим. Ймовірно, відеофонограми №№ 1, 2, які містяться на лазерному компакт-диску DVD-R «Агеnа» № DR5F60-50013 АА, виконані або однаковим способом, або за допомогою одного пристрою/комплекту обладнання. Встановити цей факт у категоричній формі (підтвердити/спростувати) не надається можливим, оскільки пристрій запису відеофонограм на дослідження не було надано, а в метаданих файлів відсутні відомості про пристрій створення/копіювання/змінення/запису/конвертування/оцифровування файлів тощо.

4. Відеофонограми №№ 1, 2, які зафіксовані на лазерному компакт-диску DVD-R «Arena» № DR5F60-50013 АА, є копіями, записаними за допомогою комп`ютерної техніки.

5. Програмно-апаратними засобами, що є в розпорядженні експерта, при дослідженні відеофонограм №№ 1, 2, які містяться в області даних лазерного диску DVD-R «Arena» № DR5F60-50013 АА, ознак монтажу, змін, переривань тощо не встановлено. Однак, встановити ці факти у категоричній формі (підтвердити/спростувати), не надалось можливим у зв`язку з тим, що не була встановлена оригінальність цих записів.

6. Встановити, яка саме дата записів відеофонограм №№ 1, 2 (файлів «ОСОБА_1830.07 мазда мпАМВА6435 (2).MOV» та «ОСОБА_1831.07 мазда и таврия на мпАМВА6435 (l).MOV», що містяться в області даних лазерного компакт-диску DVD-R «Агепа» № DR5F60-50013 АА), а також, чи були втручання у записи, з технічної точки зору не можливо, оскільки записи є копіями, виконаними за допомогою комп`ютерної техніки (т. 49 а.к.п. 45-54).

Допитаний судом експерт ОСОБА_74 , який проводив вказану експертизу, пояснив суду, що під час проведення експертиз він робив скріншоти, покращував якість зображення та збільшував знімки, але в кінцевому результаті неможливо було визначити всі цифри та букви реєстраційного номера автомобіля «Мазда». Обладнання, яке ним використовувалось, є якісним, інше обладнання не дасть більш детального результату. Відповісти, чи один і той же автомобіль зафіксовано реєстратором 30 липня і 31 липня 2018 року, не входить в компетенцію експерта. Зазначив, що копія може відрізнятися від оригінала, але для того, щоб відповісти на питання щодо наявності такої різниці, необхідне дослідження оригіналу запису. Підтвердив, що слідів монтажу ним виявлено не було. Дати, зазначені в метаданих, можливо вважати, як дати перенесення інформації на лазерний диск. Сказати, що ці дати є датами первісного запису, не можливо. Дата на запису з відеореєстратора не відповідає реальній даті. Дата створення, копіювання налаштовується користувачем та може змінюватися. Фактів монтажу, втручання не виявлено, але достовірно це зазначити неможливо, оскільки під час створення копії монтаж можна замаскувати.

Посилання прокурора на той факт, що на відео з реєстратора в день вбивства ОСОБА_18 безпосередньо перед скоєнням злочину видно, як іде особа, схожа на обвинуваченого ОСОБА_12 , суд також вважає неспроможними, оскільки особу, на яку вказує прокурор, на відео видно зі спини. Ця особа худорлявої статури, одягнута в темну футболку, шорти синього кольору, на ногах - чорні шкарпетки. Однак, вказаного не достатньо для ідентифікації особи, обличчя якої взагалі не видно. Наявність у обвинуваченого ОСОБА_12 під час його затримання чорної футболки, синіх шортів та чорних шкарпеток ще не може безспірно свідчити про той факт, що на відео саме ОСОБА_12 , даний факт є лише припущенням сторони обвинувачення.

Експертиза з приводу встановлення особи, яка зафіксована на відео і на яку прокурор вказує як на ОСОБА_12 , під час досудового розслідування не проводилась, клопотання про проведення такої експертизи суду не заявлялось.

З листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10 серпня 2018 року № 10-8-0.7-5241/2-18 вбачається, що відповідно до акту приймання-передачі від 30 липня 2017 року комісія Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області в зв`язку з ліквідацією Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області прийняла товарно-матеріальні цінності, в тому числі і автомобіль ЗАЗ 110207 червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно додатку 1 до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10 листопада 2017 року № 8-а «Про закріплення службових автомобілів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області» та додатку 1 до наказу від 30 березня 2018 року № 15-а «Про закріплення службових автомобілів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області» вказаний автомобіль було закріплено за структурним підрозділом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області - Міжрайонним управлінням у Бердянському районі та м. Бердянську, а згодом за Міськрайонним управлінням у Бердянському районі та м. Бердянську, з місцезнаходженням транспортного засобу за адресою: вул. Правди, 80-а, м. Бердянськ, матеріально відповідальною особою визначено начальника управління у Бердянському районі та м. Бердянську ОСОБА_55. В зв`язку зі звільненням ОСОБА_55 , на підставі наказу від 24 липня 2018 року № 36-а «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30 березня 2018 № 15-а», службовий автомобіль ЗАЗ 110207, реєстраційний номер НОМЕР_1 , закріплено за

головним спеціалістом відділу у Бердянському районі Міськрайонного

управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління

Держгеокадастру у Запорізькій області ОСОБА_75 , яка відповідно до акту прийому-передачі майна від 24 липня 2018 року прийняла вказаний автомобіль. В зв`язку зі звільненням ОСОБА_55 не мав права керування зазначеним службовим автомобілем. Крім зазначеного, вказаний автомобіль був понадлімітним і не використовувався. Відносно вказаного транспортного засобу була розпочата процедура відчуження. З огляду на вищезазначене, право керування вказаним автомобілем на працівників Міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області взагалі не покладалось, тому журнал про в`їзд та виїзд автомобіля ЗАЗ 110207, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не вівся, будь-які інші документи з цього питання не створювалися.

Зазначене підтверджується копіями передавального акту від 30 жовтня 2017 року № 2 Управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області, затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 31 жовтня 2017 року № 226; наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 10 листопада 2017 року № 8-а «Про закріплення службових автомобілів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області» з додатком 1 до нього; наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30 березня 2018 № 15-а «Про закріплення службових автомобілів Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області» з додатком до нього; наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 24 липня 2018 року № 36-а «Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 30 березня 2018 року № 15-а»; акту прийому-передачі майна від 24 липня 2018 року; наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 23 липня 2018 року № 449 «Про звільнення ОСОБА_55 »; листа Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 27 липня 2018 року № 21-8-0.5-5003/2-18 «Про клопотання щодо надання дозволу на відчуження службового автомобіля Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (т. 22 а.к.п. 29-47).

Свідок ОСОБА_75 , яка працює головним спеціалістом відділу у Бердянському районі міськрайонного управління у Бердянському районі та м. Бердянську Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, пояснила суду наступне. В кінці липня 2018 року її було призначено виконуючим обов`язки вказаного управління, приблизно через два дні до неї приїхали працівники поліції та повідомили, що належний підприємству автомобіль «Таврія» червоного кольору було викрадено та задіяно в «криміналі». Згідно з бухгалтерською документацією автомобіль рахувався за відділом, але не використовувався, де він був фактично - свідку не відомо. Акт прийому-передачі ОСОБА_75 підписала через тиждень після вбивства ОСОБА_18 , причому її вимусили підписати пустий бланк. Фактичної передачі майна не було. До вбивства їй нічого не було відомо про автомобіль. Коли виникли проблеми, за вказівкою обласного управління ОСОБА_75 зателефонувала до поліції та повідомила про викрадення автомобіля. Після цього свідок зателефонувала ОСОБА_55 , який повідомив, що автомобіль знаходиться на вул. Юнатів, чому - не пояснив. Свідок поїхала на вул. Юнатів, там розташована СТО, їй повідомили, що за телефонним дзвінком автомобіль забрали. В поліції автомобіль зв`язали з Держгеокадастром, оскільки в авто були документи, що підтверджували факт його приналежності вказаному підприємству.

Свідок ОСОБА_55 в судовому засіданні пояснив, що в першій половині 2018 року він працював начальником управління Держгеокадастру, звільнився 23 липня 2018 року. На балансі у Головного управління був автомобіль «Таврія» червоного кольору. Оскільки вказаний автомобіль був понадлімітним, свідок передав його на збереження ОСОБА_56 . Останній зберігав автомобіль в с. Нововасилівка. 25-24 липня 2018 року автомобіль передавався відповідальній особі. В м. Бердянську по вул. Промисловій на СТО складався акт дефектовки і ОСОБА_55 просив ОСОБА_56 пригнати автомобіль. Пізніше ОСОБА_75 повідомила свідку про обставини вбивства ОСОБА_18 і питала, де автомобіль. ОСОБА_56 нічого не говорив ОСОБА_55 про місце перебування автомобіля «Таврія». ОСОБА_18 свідок знає як особу, що оформлювала землю, як громадського активіста, конфліктів з ним не було, про конфлікти ОСОБА_18 з іншими особами свідку не відомо. ОСОБА_6 свідок знає в зв`язку з консультаціями по роботі, приватних спілкувань з ним не було.

Допитаний судом свідок ОСОБА_56 пояснив суду, що його друг ОСОБА_55 працював у Держгеокадастрі, на той момент у підприємства був автомобіль «Таврія» в несправному стані. Свідку був потрібен автомобіль, він «Таврію» відремонтував та користувався нею, коли був необхідний транспорт. Користувався вказаним автомобілем ОСОБА_56 з 2016 року, автомобіль стояв у нього вдома, в 2018 році був у товариша на заводі по АДРЕСА_28 або 8. Свідок брав цей автомобіль на підміну, коли ламався його автомобіль. В червні 2018 року, в середу-четвер, приблизно за 5 днів до вбивства ОСОБА_18 , до ОСОБА_56 звернулись ОСОБА_58 , ОСОБА_57 із проханням дати їм машину. Вони взяли автомобіль, свідок дав їм ключі та спитав, чи потрібен їм техпаспорт, на що ті відповіли відмовою. В неділю 29 липня 2018 року ОСОБА_56 перебував в м. Маріуполі, о 20-21 год. йому зателефонував ОСОБА_57 і сказав, що останньому потрібен автомобіль. Свідок зателефонував охоронникам, щоб ті дали можливість взяти авто. На момент передачі автомобіль був у справному стані. ОСОБА_56 не питав, для чого ОСОБА_58 , ОСОБА_57 автомобіль, вони сказали, що машина потрібна на два дні. Після подій свідок почав їм телефонувати, вони сказали, що нічого не знають. ОСОБА_56 особисто ОСОБА_18 , ОСОБА_6 не знав, автомобіль останньому не передавав. Згоду ОСОБА_55 на передачу автомобіля свідок не отримував, передав авто ОСОБА_58 , ОСОБА_57 , оскільки вони є друзями. ОСОБА_58 , ОСОБА_57 повідомили, що вони залишили машину на вул. Шевченко, звідки автомобіль було викрадено. Особистих авто у них немає, наразі свідок з ними не спілкується. 31 липня 2018 року о 12 год. 30 хвил. ОСОБА_56 зателефонував ОСОБА_55 , спитав, де автомобіль, та повідомив про скоєне вбивство, після чого свідок почав телефонувати ОСОБА_58 , ОСОБА_57 .

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Однією з таких умов є виклик судом свідків у кримінальному провадженні, допит яких просять здійснити сторони кримінального провадження для підтвердження або ж спростування позицій (версій).

При цьому, забезпечення участі свідків обвинувачення з метою їх допиту перед незалежним та неупередженим судом покладається саме на сторону обвинувачення.

Свідки обвинувачення ОСОБА_58 , ОСОБА_57 , ОСОБА_76 шляхом направлення на їх адреси судових повісток, телефонним зв`язком (телефонограма) неодноразово викликалися до суду, а саме - в судові засідання, призначені на 26 березня, 06 квітня, 08 квітня, 13 травня, 27 травня, 20 липня, 19 серпня, 07 вересня, 02 листопада, 30 листопада, 14 грудня 2020 року.

23 березня 2020 року від ОСОБА_58 надійшла заява про неможливість прибуття в призначене судове засідання, визнання причини його неявки поважною та про відкладення судового розгляду на іншу дату (т. 32 а.к.п. 199).

В подальшому свідки ОСОБА_58 , ОСОБА_57 , ОСОБА_76 будь-яких заяв, клопотань суду не надавали, судові повістки не отримували, в судові засідання не з`являлись.

Крім зазначеного, судом 15 травня, 02 липня, 27 липня, 25 серпня, 22 вересня, 30 листопада 2020 року на адресу прокурора направлялись листи про забезпечення явки вказаних свідків до суду.

В зв`язку з неможливістю забезпечення явки зазначених вище свідків у судове засідання прокурор відмовився від їх подальшого виклику та допиту.

Таким чином, здійснити допит свідків ОСОБА_58 , ОСОБА_57 , ОСОБА_76 та з`ясувати, де вказані свідки залишили автомобіль «Таврія», кому вони можливо його передали, чи знайомі вони із ОСОБА_77 , чи просив він їх передати вказаний автомобіль обвинуваченим або залишити його у визначеному місці тощо, не виявилося за можливе, оскільки стороною обвинувачення в порушення вимог ч. 3 ст. 23 КПК України не було забезпечено їх участь в судовому засіданні.

Суд звертає увагу, що допитані судом свідки ОСОБА_75 ,, ОСОБА_55 , ОСОБА_56 не вказали на той факт, що службовий автомобіль ЗАЗ 110207, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який перебував на балансі відділу у Бердянському районі Міськрайонного управління у Бердянському районі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, кимось з них або іншими особами передавався будь-кому з обвинувачених, в тому числі - ОСОБА_6 , який за версією органу досудового розслідування 29 липня 2018 року надав ОСОБА_8 заздалегідь підготовлений для вчинення злочину саме вказаний автомобіль.

Так, свідку ОСОБА_75 до вбивства ОСОБА_18 взагалі не було відомо про вищезазначений автомобіль, свідок ОСОБА_55 передав його на збереження ОСОБА_56 . Останній пояснив суду, що 29 липня 2018 року він за телефонним дзвінком дозволив ОСОБА_57 взяти автомобіль «Таврія» для користування ним ОСОБА_58 , ОСОБА_57 строком на 2 дні.

Крім зазначеного, свідок ОСОБА_56 пояснив, що особисто ОСОБА_18 , ОСОБА_6 він не знав, автомобіль останньому не передавав. Свідок ОСОБА_55 повідомив, що ОСОБА_6 він знає в зв`язку з консультаціями по роботі, приватних спілкувань з ним не було.

Згідно протоколу огляду предмету за фотознімками від 01 серпня 2018 року було оглянуто диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R з відеозаписом з камери відеоспостереження, розташованої на території домоволодіння АДРЕСА_26 , отриманий в порядку ст.ст. 40, 93 КПК України від ОСОБА_78 . Оглядом встановлено, що після відкриття диску на ньому виявлено відеофайл формату dav з назвою «20180731161325. dav» розміром 8,10 МБ, тривалість якого становить 31 секунду. Переглядом вказаного відеофайлу встановлено, що на відео в нижній його частині розташований вхід на територію домоволодіння АДРЕСА_26 . У верхній частині відео зображена частина автомобільної дороги, розташованої навпроти вищевказаного домоволодіння, яка проходить по вул. Гостинній, та представлена у вигляді асфальтного покриття. У верхній правій частині екрану зазначені дата 31-07-2018 та початковий час 12 год. 35 хвил. 04 сек., який постійно змінюється. В лівому нижньому куті знаходиться напис з найменуванням камери спостереження «САМ 4». О 12 год. 35 хвил. 25 сек. на відеозаписі зафіксовано, як по проїжджій частині автомобільної дороги в направленні зправа наліво проїжджає легковий автомобіль марки «ЗАЗ Таврія» модель «1102» в кузові червоного кольору, номерний знак якого з використанням техніки, яка застосовуються під час огляду, розпізнати не є можливим. Задні пасажирські вікна вказаного автомобіля затемнені в чорний колір, скло водійської двері перебуває у відкритому на половину положенні, внаслідок чого вдається розгледіти фрагмент лівої частини тіла водія, яким є особа чоловічої статі. На голові у водія розташована шапка темного кольору, на обличчі присутня неголеність, яка представлена у вигляді невеликої бороди. На тілі водія одягнена футболка темного кольору. Праворуч від водія на пасажирському сидінні розташований пасажир, проте внаслідок того, що видно тільки фрагмент його тіла, скоріше за все лівої руки, встановити в даних умовах огляду стать особи не надається за можливе (т. 20 а.к.п. 23-32).

До матеріалів кримінального провадження додано диск для лазерних систем зчитування інформації з вказаним відеофайлом, який був оглянутий під час судового розгляду (т. 20 а.к.п. 33).

Слід зазначити, що даний доказ свідчить про рух в певний час (12 год. 35 хвил. 25 сек.) автомобіля марки «ЗАЗ Таврія» в кузові червоного кольору, номерний знак якого розпізнати неможливо. Обличчя чоловіка, який знаходиться на водійському сідінні, не видно, ідентифікувати його неможливо, в тому числі напевно сказати, що вказаний чоловік є одним з обвинувачених. Пасажира, який знаходився в автомобілі «Таврія», розгледіти взагалі неможливо.

Експертні дослідження з метою встановлення номерного знака автомобіля, ідентифікації особи, яка керувала автомобілем, органом досудового розслідування не призначались, таких клопотань суду заявлено не було.

Таким чином, даний доказ не може беззаперечно доводити пересування вказаним автомобілем ОСОБА_8 разом з ОСОБА_10 .

У відповідності з протоколом огляду місця події від 31 липня 2018 року з фототаблицею до нього на ділянці місцевості біля дитячого садка № 41 «Казка», розташованого за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Ямбольська, 1, виявлено автомобіль марки ЗАЗ «Таврія» 1102 в кузові «хечбек» червоного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , біля переднього пасажирського сидіння якого виявлено предмет, схожий на обріз мисливської рушниці, в стволі якого знаходяться два предмети, схожі на гільзи з маркуванням Тахо картеч 7,2 мм 16/70 26,5 г з цифровим маркуванням «НОМЕР_2», полімерний пакет жовтого кольору, в якому містяться полімерні гумові печатки білого кольору, 6 предметів, схожих на набої до мисливської рушниці (т. 19 а.к.п. 66-120).

За результатами проведення комплексної судово-трасологічної, судово-біологічної, судово-хімічної, судово-балістичної експертизи 16 серпня 2018 року було складено висновок експерта № 1-755 з ілюстративною таблицею, відповідно до якого:

1. На поверхні шести патронів, полімерного пакета, обріза «НОМЕР_2», двох гільз, вилучених 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля ЗАЗ Таврія 1102, реєстраційний номер НОМЕР_12 , за адресою: АДРЕСА_29 , сліди папілярних узорів не виявлені.

2-4. Відповісти на запитання: «Чи придатні виявлені сліди папілярних узорів для ідентифікації особи (осіб), яка їх залишила? Якщо так, чи належать виявлені сліди папілярних узорів трупу ОСОБА_18 .? Якщо так, чи належать виявлені сліди папілярних узорів підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 .?» не можливо в зв`язку з тим, що на поверхні шести патронів, полімерного пакета, обріза «НОМЕР_2», двох гільз, вилучених 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля ЗАЗ Таврія 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_29 , сліди папілярних узорів не виявлені (т. 23 а.к.п. 86-102).

31 серпня 2018 року за результатами проведення судово-трасологічної, судово-біологічної, судово-хімічної та судово-балістичної експертизи експертом складено висновок № 6-400, згідно з яким:

1. На наданих чотирьох фрагментах марлі білого кольору з нашаруваннями речовини сірого кольору (протирки з каналів стволів наданого предмету, схожому на обріз рушниці, з заводським номером « НОМЕР_2 » та з внутрішньої поверхні двох гільз) вибухових речовин і речовин, які могли б використовуватися в якості їх компонентів не виявлено (в межах чутливості використаних методів дослідження).

2. Відповісти на питання: «Чи здійснювалися пострілі з наданого на дослідження предмету, схожого на обріз мисливської рушниці «НОМЕР_2», після останньої чистки?» не є можливим, так як на предметі, схожому на обріз рушниці, вибухових речовин і речовин, які би могли використовуватися в якості їх компонентів не виявлено (т. 23 а.к.п. 105-111).

За результатами проведення комплексної судово-трасологічної, судово-біологічної, судово-хімічної та судово-балістичної експертизи 11 вересня 2018 року було складено висновок експерта № 8-953 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого:

1. На шести патронах, полімерному пакеті, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах встановлені клітини з ядрами.

2. На фоні деградації встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному пакеті. Генетичні ознаки клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах не встановлені в зв`язку з недостатньою кількістю ДНК.

3. Генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному пакеті належать одній невстановленій особі чоловічої генетичної статі. Відповісти на питання щодо походження генетичних ознак клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах від однієї особи (або декілька осіб) та особи (осіб) якої статі не можливо в зв`язку з невстановленням генетичних ознак у вказаних об`єктах.

4. Відповісти на питання щодо співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами між собою на шести патронах, полімерному пакеті, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах не можливо в зв`язку з невстановленням генетичних ознак клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах.

5. Генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному пакеті не співпадають з встановленими генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 . Відповісти па питання щодо співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 не можливо в зв`язку з невстановленням генетичних ознак у вказаних об`єктах.

6-8. Генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному пакеті не співпадають з встановленими генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . Відповісти на питання щодо співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 не можливо в зв`язку з невстановленням генетичних ознак у вказаних об`єктах (т. 23 а.к.п. 114-123).

Висновком експерта від 24 жовтня 2018 року № 1-861 з ілюстративною таблицею, який було складено за результатами комплексної судово-трасологічної та судово-біологічної експертизи встановлено:

1. На поверхні наданих для дослідження утримувача сім-карти «Лайф», панелі автомагнітоли «Кенвуд», полімерної пляшки об`ємом 2 літри, двох полімерних пляшок об`ємом 1,5 літри, пачці вологих серветок «100% чистоти», фрагмента газети, вилучених 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля ЗАЗ Таврія 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_29 , сліди папілярних узорів не виявлені.

2-4. Відповісти на запитання: «Чи придатні виявлені сліди узорів для ідентифікації особи (осіб), яка їх залишила? Якщо так, чи належать виявлені сліди папілярних узорів трупу ОСОБА_18 .? Якщо так, чи належать виявлені сліди папілярних узорів підозрюваним ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 .?» не можливо в зв`язку з тим, що на поверхні утримувача сім-карти «Лайф», панелі автомагнітоли «Кенвуд», полімерної пляшки об`ємом 2 літри, двох полімерних пляшок об`ємом 1,5 літри, пачці вологих серветок «100% чистоти», фрагмента газети, вилучених 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля ЗАЗ Таврія 1102, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за адресою: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Ямбольська, 1 , сліди папілярних узорів не виявлені (т. 23 а.к.п. 175-197).

У відповідності з висновком експерта від 28 листопада 2018 року № 8-1096, складеним за результатами проведення судової трасологічної та судово-біологічної експертизи:

1. На наданих на дослідження: утримувачі для сім-карти, автомагнітолі, пляшці об`ємом 2,0 літри, пляшці об`ємом 1,5 літри з маркуванням «1», пляшці об`ємом 1,5 літри з маркуванням «2», пачці вологих серветок «100% чистоти» та на фрагменті газети встановлено наявність клітин з ядрами.

2. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на горличку пляшки об`ємом 2,0 літри.

Генетичні ознаки клітин з ядрами на утримувачі для сім-карти, зовнішніх поверхнях та кнопках автомагнітоли, на етикетці та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 2,0 літри, на етикетці, горличку та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 1,5 літри з маркуванням «1», на етикетці, горличку та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 1,5 літри з маркуванням «2», на зовнішніх поверхнях пачки вологих серветок «100% чистоти» та на фрагменті газети не встановлені у зв`язку з деградацією та недостатньою кількістю ДНК.

3. Генетичні ознаки клітин з ядрами на горличку пляшки об`ємом 2,0 літри належать одній невстановленій особі чоловічої генетичної статі.

4. Відповісти на питання щодо співпадіння між собою генетичних ознак клітин з ядрами на утримувачі для сім-карти (об`єкт № 1), зовнішніх поверхнях та кнопках автомагнітоли, на етикетці та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 2,0 літри, на горличку пляшки об`ємом 2,0 літри, на етикетці, горличку та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 1,5 літри з маркуванням «1», на етикетці, горличку та зовнішніх поверхнях пляшки об`ємом 1,5 літри з маркуванням «2», на зовнішніх поверхнях пачки вологих серветок «100% чистоти» та на фрагменті газети не є можливим у зв`язку з тим, що генетичні ознаки клітин з ядрами встановлені лише в одному об`єкті - на горличку пляшки об`ємом 2,0 літри.

5-8. Генетичні ознаки клітин з ядрами на горличку пляшки об`ємом 2,0 літри не співпадають з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т. 23 а.к.п. 200-216).

Висновком експерта від 21 листопада 2018 року № 8-1093 з ілюстративною таблицею до нього, складеним за результатами проведення судово-біологічної експертизи встановлено:

1. Генетичні ознаки зразка букальних клітин ОСОБА_58 не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК.

2. Відповісти на питання щодо збігу генетичних ознак клітин з ядрами на полімерному пакеті з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_58 неможливо у зв`язку з не встановленням генетичних ознак вказаного зразка букальних клітин.

3. На наданому на дослідження полімерному стакані встановлено наявність клітин з ядрами.

4. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному стакані належать особі чоловічої генетичної статі.

5. Генетичні ознаки клітин з ядрами на полімерному стакані не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами на полімерному пакеті.

6. На наданому на дослідження фрагменті марлі встановлено наявність клітин з ядрами.

7. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі належать особі чоловічої генетичної статі.

8. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі не збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами на полімерному пакеті.

9. На наданих на дослідження двох полімерних пляшках та зубній щітці встановлено наявність клітин з ядрами.

10. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на двох полімерних пляшках та на зубній щітці належать особі чоловічої генетичної статі та збігаються між собою.

11. Генетичні ознаки клітин з ядрами на двох полімерних пляшках та на зубній щітці збігаються з генетичними ознаками клітин з ядрами на полімерному пакеті (т. 23 а.к.п. 221-232).

Таким чином, наведені вище докази, а саме - огляд автомобіля «Таврія», експертизи від 16 серпня 2018 року № 1-755, від 31 серпня 2018 року № 6-400, від 11 вересня 2018 року № 8-953, від 24 жовтня 2018 року № 1-861, від 28 листопада 2018 року № 8-1069, підтверджують лише факт встановлення місця розташування автомобіля «Таврія» після скоєння злочину, вилучення обрізу мисливської рушниці, набоїв та гумових рукавичок, однак, не доводить факту відношення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 до даного автомобіля, зброї, рукавичок.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити, як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Як зазначив прокурор, вищенаведені експертні висновки надані ним не на підтвердження позиції органу обвинувачення, а для підтвердження суми судових витрат, тобто вартості їх проведення, що суперечить завданням кримінального провадження, оскільки, як зазначалось судом раніше, завданням кримінального провадження, передбаченим ст. 2 КПК України, є, в тому числі, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 19 жовтня 2018 року, проведеного на території готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », розташованого за адресою: АДРЕСА_27, за участю свідка ОСОБА_62 останній пояснив наступне. 29 липня 2018 року приблизно о 23 год. він виходив на ганок вказаного готелю та бачив припаркований автомобіль марки «Таврія» в кузові червоного кольору з трьома дверима. Свідок показав місце розташування автомобіля «Таврія», зазначив, що вказаний автомобіль стояв передньою частиною у східному напрямку, задньою - у західному. Біля автомобіля «Таврія» були припарковані інші автомобілі, які - свідок не пам`ятає (т. 22 а.к.п. 49-53).

Доданий до протоколу оптичний диск з відеозаписом вказаного слідчого експерименту було оглянуто судом під час судового розгляду (т. 22 а.к.п. 54).

Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_62 пояснив суду, що він є співвласником готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », проживає в м. Запоріжжя, але буває в готелі. Обставини перебування автомобіля «Таврія» на території вказаного готелю не пам`ятає. В липні 2018 року свідок був у м. Бердянську, 29 липня 2018 року перебував в готелі. ОСОБА_62 не пам`ятає, чи бачив він в той день автомобіль «Таврія», оскільки пройшов тривалий час. Автомобілі на стоянці були різні, ворота для проїзду на стоянку відкрити може лише адміністратор. У вказаний період адміністраторами працювали ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , графік їх роботи - доба через три з 09 год. до 09 год. наступного дня. Адміністратори також займаються поселенням мешканців готелю. Паспорт при заселенні надається, якщо відвідувачу необхідна реєстрація. Зі свідком проводився слідчий експеримент, під час якого він пояснював слідчому, де стояв червоний автомобіль. Вказаний автомобіль міг належати як мешканцю готелю, так і іншій особі. В готелі 17 номерів, автомобілів на стоянці можна поставити до 30. Слідчий експеримент за участю свідка проводився 19 жовтня 2018 року, в цей же день в приміщенні готелю та за місцем проживання свідка проводились обшуки, в зв`язку з цим ОСОБА_62 був у поганому емоційному стані, який міг вплинути на надання ним пояснень. Коли проводився слідчий експеримент, свідку було запропоновано показати, де стояв автомобіль. До проведення слідчого експерименту обсяг пояснень вже був визначений зі слідчим. Стоянка має освітлення ліхтарями, добре розгледіти на ній автомобіль неможливо. Свідок під час слідчого експерименту пояснював, що він номер автомобіля не бачив. До спілкування зі слідчим ОСОБА_62 не був впевнений, що 29 липня 2018 року на стоянці стояв автомобіль «Таврія». До свідка ніхто не звертався із проханням поставити або приховати автомобіль, будь-яка особа за плату може поставити свій автомобіль на стоянку, для цього пред`явлення документів не вимагається. Обвинувачених ОСОБА_62 не знає, крім ОСОБА_6 , з яким він познайомився під час відкриття кафе « ІНФОРМАЦІЯ_15 ». ОСОБА_6 просив ОСОБА_62 розмістити в холі готелю рекламу його кафе, а також замовляв номери для танцівниць. Свідок з ОСОБА_6 обмінялись телефонними номерами, після вони спілкувались з питань полювання. Вказані події відбувались за 3-4 роки до вбивства ОСОБА_18 . Не пам`ятає, щоб ОСОБА_6 просив його поселити в готель осіб, з приводу яких в подальшому проводились обшуки. Питання щодо безоплатного поселення може вирішити лише він, адміністратори не мають на це права. В липні 2018 року такі питання свідок не вирішував. Працівникам поліції ОСОБА_62 показував свій телефон, пояснював, як в телефонній книзі записаний ОСОБА_6 , зазначив, що його вхідні, вихідні дзвінки не перевірялись. Після 31 липня 2018 року ОСОБА_6 або інші особи з питанням про знищення документів до нього не звертались.

Якщо під час слідчого експерименту ОСОБА_62 пояснював, що 29 липня 2018 року приблизно о 23 год. він біля готелю бачив припаркований автомобіль марки «Таврія» в кузові червоного кольору з трьома дверима, то під час його допиту судом вказаний свідок зазначив, що не пам`ятає, чи бачив він в той день автомобіль «Таврія», пояснив, що в день проведення слідчого експерименту в готелі проводились обшуки, в зв`язку з чим він мав поганий емоційний стан, що могло вплинути на його показання. Крім зазначеного, як вбачається з пояснень ОСОБА_62 , спонукало його вказати, що він бачив на парковці готелю саме автомобіль «Таврія» червоного кольору, саме спілкування зі слідчим до початку проведення слідчого експерименту.

Положеннями ст. 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Термін «показання» в контексті ч. 4 ст. 95 КПК України використовується для позначення відомостей, які надаються в судовому засіданні під час судового провадження. Правило, закріплене в цій нормі, має застосовуватися лише до відомостей, що відповідають ознакам показань як самостійному процесуальному джерелу доказів за вимогами ст. 95 цього Кодексу.

Водночас метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю свідка слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Якщо відомості повідомлено підозрюваним, обвинуваченим, свідком під час проведення процесуальних дій, то вони є складовим компонентом змісту документа як окремого процесуального джерела доказів, зокрема протоколу слідчого експерименту, де фіксуються його хід та результати. Отже, показання і протокол слідчого експерименту є окремими самостійними процесуальними джерелами доказів, які суд оцінює за правилами ст. 94 КПК України.

За встановленим кримінальним процесуальним законом порядком належна правова процедура проведення слідчого експерименту містить низку процесуальних гарантій, дотримання яких виключає обґрунтовані сумніви щодо правомірного отримання відомостей від суб`єкта, за його волею та вільним волевиявленням. До системи таких гарантій належить також участь понятих, здійснення фотофіксації слідчої дії як складові судового контролю за дотриманням засад кримінального провадження, детальне і ґрунтовне роз`яснення прав та процесуальних наслідків участі особи в проведенні слідчого експерименту тощо.

Ч. 1 ст. 23 КПК України встановлено, що суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 255 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

Суд надає перевагу показанням свідка в суді, навіть якщо вони спростовують протокол впізнання особи та слідчий експеримент з його участю. Така позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05 березня 2020 року по справі № 666/5448/15-к.

Таким чином, суд приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_62 , надані ним під час судового розгляду. При цьому, одночасно зауважує, що і наданий прокурором в обґрунтування доведеності вини обвинувачених протокол слідчого експерименту від 19 жовтня 2018 року, відповідно до якого свідок ОСОБА_62 показав, що 29 липня 2018 року у вечірній час на парковці готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13» бачив автомобіль «Таврія» червоного кольору, не може беззаперечно свідчити про вчинення обвинуваченими особливо тяжкого злочину. Якщо він і бачив автомобіль «Таврія» червоного кольору, то, оскільки реєстраційні номери вказаного автомобіля ОСОБА_62 не бачив, хто і коли міг цей автомобіль залишити на парковці, йому не відомо, хто є власником автомобіля «Таврія» не знає, обвинувачених в готелі він не бачив, відомості, здобуті органом досудового розслідування під час проведення слідчого експерименту, не свідчать безспірно про факт забезпечення ОСОБА_6 , а ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .. ОСОБА_12 .. ОСОБА_11 - користування вказаним автомобілем з метою скоєння злочину, направленого на позбавлення життя людини.

Допитана судом свідок ОСОБА_63 пояснила, що вона працює адміністратором в готелі «ІНФОРМАЦІЯ_13», в її обов`язки входить бронювання номерів, вселення мешканців, їх виселення, забезпечення побуту. 29 липня 2018 року була її зміна, в цей день вона здійснювала заселення чотирьох чоловіків, з нею розмовляв один з них, інші пройшли повз. Зазначила, що вона не завжди має бути на ресепшні, тому не завжди всі відпочиваючі проходять повз неї. Свідок точно не пам`ятає, чи разом заходили вказані чоловіки, номери для них заброньовані не були, проживали вони в двох номерах. Хто сказав їх заселити та в які номери цих осіб було заселено, свідок не пам`ятає. При заселенні осіб у них не вимагають надання документів. Наступного дня та пізніше заселених чотирьох чоловіків ОСОБА_63 не бачила, оскільки вона здала зміну. Оплата за проживання відбувається по-різному -або при заселенні, або по виїзду. У вказаних осіб оплати за проживання не було, могла бути відкритою дата, в такому випадку оплата повинна проводитись при виселенні. Завантаженість готелю в той період була високою, заявки на заселення 4 осіб не було, але у вихідні дні могли бути вільні номери в зв`язку з від`їздом відпочиваючих. На чому вони приїхали -свідок не бачила. На стоянці біля готелю могли бути автомобілі як відпочиваючих, так і інших осіб, одночасно на стоянці може стояти від 17 до 25 автомобілів, освітлення стоянки не дуже вдале, через камери відеоспостереження видно лише силуети. ОСОБА_63 двічі допитували працівники поліції, свідок зазначила про тиск з метою надання нею свідчень про автомобіль, який вона нібито бачила.

Свідок ОСОБА_64 пояснила суду, що в липні-серпні 2018 року вона працювала адміністратором готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », 30 липня прийшла на зміну, прийняла її, замінила ОСОБА_63 , остання повідомила кількість зайнятих номерів. Під час зміни всі мешканці готелю поводились нормально, ні на кому свідок не загострювала уваги. ОСОБА_64 не пам`ятає, хто проживав у двохліжкових номерах, хто жив у номері 201. Коли свідок прийняла зміну, вказаний номер буз заселений, свідок не пам`ятає, чи залишали мешканці вказаний номер. На її зміні автомобіля «Таврія» на стоянці готелю не було. Оскільки свідок не перебуває постійно на ресепшні, вона не може бачити всіх, хто заходить до готелю, або виходить з нього. 31 липня ОСОБА_64 змінилась о 09.00 год. В цей час у них сніданок, двері відкриті, всіх, хто проходив, свідок не могла бачити. Яка на той час була завантаженість, свідок не пам`ятає, оплата за проживання може проводитись як в день заселення, та в день виїзду. Парковкою готелю користуються не лише мешканці готелю.

Допитана судом свідок ОСОБА_65 пояснила, що вона без працевлаштування працювала в готелі «ІНФОРМАЦІЯ_13», підмінювала працівників, які перебували у відпустці. Графік роботи - з 09 год. однієї доби до 09 год. наступної доби, через три доби. Влітку, приблизно в серпні 2018 року вона працювала, пам`ятає, як повз неї пробігла група чоловіків, після чого наступного дня до них в готель прийшли працівники поліції. Вказаних чоловіків свідок не запам`ятала, серед присутніх в залі суду їх не бачить. Всього їх було, напевно, троє. Події відбувались після 12 год. Коли зазначені особи поїхали, номери були кинуті, в них лежали мокрі рушники, ліжка не застелені, горіло світло, ключі від номерів не здані. Після того, як ці мешканці вибігли, свідок вийшла на ганок, там вже нікого не було, куди вони побігли, ОСОБА_65 не бачила. В номери піднялись вранці, коли прийшли поліцейські та повідомили про можливу причетність цих осіб до вбивства. Свідок не виключає того факту, що постояльці могли повернутися і вона цього не побачила, оскільки могла відволіктись. В яких номерах вони проживали, свідок не пам`ятає. Зазначила, що в одному номері можуть проживати дві особи. Біля готелю є місце для паркування автомобілів. Коли приїжджає клієнт, вона відкриває ворота. Зазначила, що на відео з готелю автомобіля «Таврія» вона не бачила, у них зазвичай зупиняються більш престижні автомобілі і це автомобілі їх клієнтів, однак, окрім постояльців на стоянці могли ставити автомобілі також інші особи. На той момент, скоріш за все, стоянка була пустою. При виселенні мешканців готелю номери не перевіряються, оскільки довіряють клієнтам. Коли свідок заступила на зміну, вказані вище особи вже були в готелі, вона їх не заселяла. На який час вони були заселені, ОСОБА_65 не пам`ятає. Камери відеоспостереження, напевно, в готелі були. У неї камера була, але свідок постійно в неї не дивилась. Через камеру можливо було спостерігати за ґанком, вхідними дверима та воротами, куди в`їжджають машини. Свідку не відомо, чи зберігається запис з камер відеоспостереження. Журнал обліку автомобілів в готелі не ведеться. Всього в готелі 16 номерів, стільки ж автомобілів може розміститися на стоянці.

У відповідності з протоколом огляду від 01 серпня 2018 року було оглянуто кімнату № НОМЕР_13 , розташовану на другому поверсі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_27 . Під час огляду було вилучено змиви та контрольні змиви до них: з лівої та правої металевих ручок душової кабіни, з кнопки змиву на унітазі в ванній кімнаті, з пультів «HTR-022» та «ORION»; з внутрішньої поверхні дверей до балкону на відстані 30 см над ручкою 1 СПУ та 1 ЛТ (т. 20 а.к.п. 83-89).

До вказаного протоколу додано флеш-носій (карту) «MicroCardClassu 8 Gb» з відеозаписом даного огляду, який було досліджено судом під час розгляду провадження (т. 20 а.к.п. 90).

Згідно з протоколом огляду від 01 серпня 2018 року було оглянуто кімнату № НОМЕР_14 , розташовану на третьому поверсі готелю « ІНФОРМАЦІЯ_13 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_27 . Під час огляду було вилучено змиви та контрольні змиви до них: з лівої та правої сторін дверей душової кабіни, з кнопки змиву на унітазі, з пультів «HTR-022» та «Satcom»; із зовнішньої скляної поверхні дверей до балкону на відстані 10 см від лівого краю, 1 СПУ, який поміщено на 1 ЛТ, рушник біло-блакитного кольору, залізну банку (ж/б) червоного кольору «Cocа-Colla» об`ємом 0,250 мл, паперовий фрагмент скетч-картки оператора «Водафон» з номером « НОМЕР_15 до 30.06.2020 р.» (т. 20 а.к.п. 93-100).

Флеш-носій інформації, карта пам`яті «Teamgroup 8 Gb», на якій знаходиться відеозапис огляду місця події, долучений до матеріалів кримінального провадження, було оглянуто судом (т. 20 а.к.п. 101).

Згідно з висновком експерта від 05 жовтня 2018 року № 8-943 з ілюстративною таблицею до нього, складеного за результатами судово-біологічної експертизи:

1. У вирізках з наданих на дослідження дев`ятнадцяти фрагментів марлі встановлено наявність клітин з ядрами.

2. В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі.

Генетичні ознаки клітин з ядрами на вісімнадцяти фрагментах марлі не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК.

3. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі належать особі чоловічої генетичної статі.

4. Відповісти на питання щодо співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами на дев`ятнадцяти фрагментах марлі між собою неможливо у зв`язку з тим, що встановлені генетичні ознаки лише на одному фрагменті марлі.

5. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі не співпадають з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_18 .

6-7. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі не співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т. 23 а.к.п. 140-165).

Висновком експерта від 19 жовтня 2018 року № 8-1061 з ілюстративною таблицею встановлено:

1. У вирізках з наданого на дослідження рушника встановлено наявність клітин з ядрами.

2. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику .

3. Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику співпадають між собою та належать одній особі чоловічої генетичної статі.

Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику є змішаними, тобто походять більш ніж від однієї особи, серед яких є особа (особи) чоловічої генетичної статі та містять генетичні ознаки особи чоловічої генетичної статі, генетичні ознаки якої встановлені на рушнику.

4. Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_18 .

Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику не містять генетичних ознак зразка крові ОСОБА_18 .

5-7. Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику не збігаються з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 .

Генетичні ознаки клітин з ядрами на рушнику не містять генетичних ознак зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 (т. 23 а.к.п. 237-243).

Аналізуючи вищенаведені докази, суд приходить до висновку, що вони також не можуть свідчити про винуватість обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 у вчиненні умисного вбивства.

Так, свідок ОСОБА_62 поясняв, що обвинувачених він не знає, крім ОСОБА_6 , причому їх спілкування не було тісним - з приводу розміщення реклами, поселення танцівниць, що було задовго до вбивства ОСОБА_18 , та з приводу полювання. Свідок не пам`ятає, щоб ОСОБА_6 просив його поселити в готель осіб, з приводу яких в подальшому проводились обшуки.

Окремо суд звертає увагу на той факт, що ОСОБА_62 показував свій телефон працівникам поліції, пояснював, як в телефонній книзі записаний ОСОБА_6 , але, зазначив, що його вхідні, вихідні дзвінки ними не перевірялись.

Вказане свідчить про той факт, що орган досудового розслідування, який відповідно до п. 5 ст. 38 КПК України зобов`язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, не здійснив належної перевірки телефону свідка ОСОБА_62 для доведення або спростування вини обвинуваченого ОСОБА_6 , який за версією прокурора забезпечив заселення обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .. ОСОБА_12 , ОСОБА_11 в готель «ІНФОРМАЦІЯ_13», співвласником якого є свідок ОСОБА_62 .

Відомості про те, чи встановлювалась особа іншого співвласника (співвласників), які також могли би надати пояснення щодо процедури заселення вищевказаних обвинувачених в готель «ІНФОРМАЦІЯ_13», або щодо домовленості чи відсутності домовленості з ОСОБА_6 про таке заселення, матеріали кримінального провадження не містять, що також свідчить про неповноту досудового розслідування.

ОСОБА_63 здійснювала поселення чотирьох чоловіків, причому спілкувалась лише з одним з них, не пам`ятає, в яких номерах вони проживали, хто сказав їх заселити, зовнішність їх описати не змогла. Щодо знаходження напередодні вбивства ОСОБА_18 на парковці готелю автомобіля «Таврія» пояснити не змогла, однак зазначила, що працівники поліції намагалися нав`язати їй твердження про перебування такого автомобіля.

Свідок ОСОБА_64 пояснила, що в липні-серпні 2018 року всі мешканці готелю поводились нормально, не пам`ятає, хто проживав у двомісних номерах, на її зміні автомобіля «Таврія» на стоянці готелю не було.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_65 влітку, приблизно в серпні 2018 року повз неї пробігла група чоловіків, після чого наступного дня до них в готель прийшли працівники поліції, однак вказаних чоловіків свідок не запам`ятала, серед присутніх в залі суду їх не бачить, автомобіля «Таврія» вона не бачила.

Крім вказаного, свідки зазначали про наявність в готелі камер відеоспостереження, але матеріали кримінального провадження не містять відомостей про наявність таких камер, відео з них органом досудового розслідування не оглянуто, до матеріалів кримінального провадження не додано, що також позбавляє суд у відповідності до ст. 23 КПК України дослідити їх та надати їм належну оцінку в сукупності з іншими доказами.

31 липня 2018 року приблизно о 16 год. в м. Василівка Запорізької області на посту ДАІ було затримано автомобіль «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_8 , синього кольору під керуванням ОСОБА_12 та в якому в якості пасажирів знаходились ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Судом були допитані особи, які здійснили зупинку вказаного автомобіля.

Так, свідок ОСОБА_59 , поліцейський Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив суду, що в 2018 році, точної дати він не пам`ятає, на Василівському посту вони з ОСОБА_61 та ОСОБА_60 під час несення служби в другу половину дня в зв`язку зі скоєнням злочину на «Вайбер» отримали орієнтування на синій автомобіль «Мазда», кількість осіб в ньому була невідома, зміст орієнтування наразі свідок не пам`ятає. Коли вони побачили автомобіль «Мазда» синього кольору, який рухався зі сторони м. Мелітополя, свідок зупинив вказаний автомобіль. В ньому було 4 чоловіка, які їхали з м. Бердянська, свідок перевірив свідоцтво водія та документи на транспортний засіб. Описати осіб, які їхали в авто, свідок не може, вели вони себе нормально, спокійно. Про зупинку автомобіля повідомили начальнику райвідділу, викликали слідчу оперативну групу, при цьому залишились на місці. Чоловіки з «Мазди» були на вулиці біля посту, на пост їх не заводили. СОГ прибула приблизно через 5-7 хвилин, при цьому чоловіки бігти не намагались, спілкувались нормально, після приїзду СОГ було встановлено їх особи. Приїхав начальник райвідділу ОСОБА_79 та його заступник. Не пам`ятає, щоб після зупинки хтось проводив фотозйомку, свідок особисто не фотографував, журналістів не було. Звідки з`явились в мережі Інтернет фото з місця події ОСОБА_59 не відомо. Свідок не виключає, що він міг відійти на 5-7 хвилин. Біля посту огляд автомобіля не проводився. Швидкість автомобіля перед зупинкою не була високою, автомобіль їхав без порушень ПДД. Зазначив, що спецзасоби на дорогу не виставлялись, автомобіль на вимогу зупинився одразу, бігти ніхто не намагався, з поведінки чоловіків із авто не вбачалось, що вони скоїли злочин. Після зупинки вільне пересування чоловіків ніхто не обмежував, але вони нікуди не уходили. Якщо би вони намагались піти, обвинувачених було би затримано. Цивільних осіб не було, не пам`ятає, чи були люди на «кільці». Чи відкривали багажник автомобіля - не пам`ятає.

Поліцейський Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_60 пояснив суду, що влітку 2018 року, день свідок не пам`ятає, в другу половину дня в робочу групу в «Вайбері» надійшла інформація про скоєний злочин та орієнтування на автомобіль «Мазда» синього кольору. В цей день свідок ніс службу з ОСОБА_61 та ОСОБА_59 . Вказаний автомобіль був зупинений ОСОБА_59 . ОСОБА_60 в цей час стояв позаду автомобіля на відстані декількох метрів, розмови не чув. Через декілька хвилин приїхала слідча оперативна група та начальник поліції. З чоловіками, які були в зупиненому автомобілі, спілкувався начальник, про що - свідок не чув. Потім вони поїхали у райвідділ, ОСОБА_60 їх не супроводжував. Стояв позаду від автомобіля згідно з Інструкцією. Конфліктів, нервозності свідок не бачив, якщо би таке було - побачив би, бігти обвинувачені нікуди не збирались. Кайданки обвинуваченим не надягали. Свідок не бачив, щоб хтось їх фотографував. Документи у зупинених чоловіків перевіряли біля автомобіля, їх було 3-4. Чоловіки з «Мазди» мали можливість вільно пересуватись, якщо би вони почали уходити - були б затримані. Цивільних людей вздовж дороги свідок не бачив.

Допитаний судом свідок ОСОБА_61 , поліцейський Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області, пояснив суду наступне. Приблизно в липні 2018 року після обіду під час несення чергування з ОСОБА_60 та ОСОБА_59 вони по мобільному телефону отримали орієнтування на транспортний засіб «Мазда» синього кольору з єврономерами. Чи був зазначений конкретний номер, не пам`ятає. Такий автомобіль був зупинений ОСОБА_60 або ОСОБА_59 , свідок в цей час був на території посту. Хто телефонував керівництву ОСОБА_61 не пам`ятає, але приїхали керівник поліції, слідча оперативна група. В автомобілі було 3-4 чоловіка, їх облич свідок не пам`ятає. До приїзду СОГ автомобіль не оглядали, його обшук не проводили, тих людей в службових авто доставили до райвідділу як осіб, які підозрюються в скоєнні злочину. Не бачив, щоб зупинених осіб хтось фотографував. Звідки фото в мережі Інтернет - свідку не відомо. Обвинувачені поводили себе спокійно, відійти не намагались, кайданки до них не застосовували. Особливих їх прикмет свідок не пам`ятає. Також не пам`ятає, чи були на той час інші орієнтування, в тому числі - на осіб.

Факт зупинки 31 липня 2018 року автомобіля «Мазда» синього кольору та пересування ним разом обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не спростовують, але зазначене не може бути переконливим доказом саме того, що особи, які перебували в одному автомобілі разом з ОСОБА_8 , вину якого у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_18 суд вважає встановленою та доведеною, є співучасниками вказаного злочину. Факт перебування ОСОБА_8 разом з ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не може безумовно свідчити про те, що останні знали про вчинений злочин, а тим більше приймали участь в його підготовці.

Більше того, свідки ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 зазначали суду, що обвинувачені після зупинення автомобіля, яким вони рухались, поводились спокійно, добровільно покинули автомобіль та чекали приїзду слідчої оперативної групи, втекти не збирались.

В цей же день було проведено обшук автомобіля «Мазда», про що складено протокол з ілюстративною таблицею до нього. Під час проведення обшуку були вилучені елементи обшивки автомобіля, особисті речі обвинувачених, які свідчили їх про перебування на відпочинку (т. 19 а.к.п. 125-176).

Відеозапис проведення вказаного обшуку було оглянуто судом в судовому засіданні (т. 19 а.к.п. 177).

Серед речей, які були вилучені у обвинувачених особисто та в автомобілі, будь-які речі або документи, що мали би зв`язок з потерпілим ОСОБА_18 , а також з обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , яких орган досудового розслідування обвинувачує в організації умисного вбивства, а також із ОСОБА_9 , який за версією слідства є пособником у вчиненні вказаного злочину, виявлені не були.

Посилаючись на той факт, що під час обшуку автомобіля «Мазда» було вилучено візитку готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованого по вул. Шевченко в м. Бердянську, прокурор жодним належним та допустимим доказом не довів зв`язку наявності вказаної візитки з убивством.

Будь-яких експертних досліджень стосовно речей, вилучених під час обшуку автомобіля «Мазда», прокурором суду не надано.

Наступним доказом в обґрунтування доведеності скоєння кримінального правопорушення (злочину) передбаченого п.п. 11, 12 ст. 115 КК України, прокурором було зазначено матеріали проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, проведеного на підставі ухвал слідчого судді відносно обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , а саме - протоколи від 10 серпня 2018 року №№ 14/9-5192т, 14/9-5193т, 14/9-5194т, 14/9-5195т.

Однак, суд вважає, що інформація, відображена в даних протоколах, поза розумним сумнівом не доводить вину обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 - за ч. 5 ст. 27 п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а ОСОБА_8 - за п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону. Зокрема, у справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд в своєму рішенні повинен пояснити, яким чином встановлені ним обставини кримінального провадження доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення, або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

В обґрунтування доведеності вини обвинувачених у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_18 прокурор під час судового розгляду посилався на окремі розмови, що відбувались між обвинуваченими.

Так, 27 червня 2018 року ОСОБА_7 , який користувався абонентським номером НОМЕР_16 , о 16.46 зателефонував ОСОБА_12 та повідомив, що наступного дня вони їдуть у відрядження до м. Бердянська (т. 24 а.к.п. 13).

З даної телефонної розмови вбачається, що вказані обвинувачені знайомі, але даного факту останні навіть не заперечували. Як пояснював ОСОБА_12 , оскільки він має бюджетний автомобіль, його знайомі просили відвезти в різні міста, він неодноразово їздив в міста, розташовані біля моря, в тому числі - до м. Бердянська. Щодо твердження про підпорядкованість ОСОБА_12 ОСОБА_7 , оскільки останній зазначає про поїздку в категоричній формі, необхідно зауважити, що органом досудового розслідування не спростовано того, що вказані обвинувачені могли домовитись про вказану поїздку раніше, а під час даної розмови лише уточнюється день від`їзду.

Прокурор звертав увагу, що в телефонних розмовах ОСОБА_7 неодноразово говорив, що в м. Бердянськ він їздив у відрядження, по роботі, а не за власною ініціативою. Але доказів, що ці «відрядження, поїздки по роботі» пов`язані саме з організацією умисного вбивства ОСОБА_18 , органом досудового розслідування суду не надано, а є лише припущенням.

Роль обвинуваченого ОСОБА_5 в організації умисного вбивства, а саме - фінансування злочину, орган досудового розслідування обґрунтовує розмовою між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулась 28 червня 2018 року о 12.40 (т. 24 а.к.п. 15).

В ході вказаної розмови ОСОБА_7 говорив, що ОСОБА_80 хитрий, замість 1 000 доларів дав 300 доларів.

Дійсно, з розмови вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 дав ОСОБА_7 певну суму грошей, причому значно меншу, ніж хотілося би останньому, однак, з даної розмови неможливо зробити висновок, що 300 доларів були передані саме в рахунок фінансування злочину.

На підтвердження функції ОСОБА_7 , направленої на організацію виїзду до м. Бердянська, прокурор зазначає розмови о 14.08, 15.14 28 червня 2018 року (т. 24 а.к.п. 15), відповідно до яких останній надає вказівку ОСОБА_12 , ОСОБА_9 підготуватись до відрядження. Причому прокурор нагадував суду, що поїздка до м. Бердянська в період з 28 червня до 03 липня 2018 року була одним з етапів підготовки до умисного вбивства ОСОБА_18 , посилаючись не на зібрані органом досудового розслідування належні та допустимі докази, а на обвинувальний акт, який відповідно до ст.ст. 290, 291 КПК України складається на підставі дослідження доказів, а не є самостійним доказом, на який можливо посилатися, обґрунтовуючи свої доводи.

В обґрунтування зустрічі ОСОБА_81 з ОСОБА_6 , наявність у них спільних справ, а також факту організації ОСОБА_6 проживання ОСОБА_7 та осіб, які з ним приїхали, прокурор посилався на бесіди 29 червня 2018 року об 11.14 (т. 24 а.к.п. 16), коли ОСОБА_7 розмовляв з ОСОБА_6 і останній говорив, що під`їжджає до будинку, в якому проживав ОСОБА_7 ; о 13.43 (т. 24 а.к.п. 16) та 19.15 (т. 24 а.к.п. 17) між ОСОБА_7 та особою на ім`я Боря щодо розважального закладу «ІНФОРМАЦІЯ_15», яким на той час керував ОСОБА_6 .

Однак, знання ОСОБА_6 місця проживання ОСОБА_7 та інших (з розмови не зрозуміло, кого саме), перебування ОСОБА_7 в «ІНФОРМАЦІЯ_15» ще не свідчить про їх тісне, як зазначає прокурор, спілкування, а тим більше, про організацію вбивства або підготовку до нього. Крім зазначеного, посилання, що в розмові між ОСОБА_7 та ОСОБА_73 ім`я « ОСОБА_82 » є згадуванням саме ОСОБА_6 , прокурор знову обґрунтовує виключно обвинувальним актом, в якому йде мова лише про одного ОСОБА_6, що є неприпустимим.

Розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (з телефону ОСОБА_9 ) 03 липня 2018 року о 21.25 (т. 24 а.к.п. 33), якою прокурор обґрунтовує мотиви фінансового питання поїздки до м. Бердянська, а також обізнаність ОСОБА_4 про підстави поїздки до м. Бердянська та зацікавленість ОСОБА_5 результатами поїздки також не може свідчити, що вказана розмова стосується організації та фінансування вбивства ОСОБА_18 , а є припущенням прокурора в доведеності даних фактів.

Наступну телефонну розмову між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 26 липня 2018 року о 12.49 (т. 24 а.к.п. 20) прокурор пов`язує з відрядженням до м. Бердянська, яке замовили інші особи, однак, той факт, що вказане відрядження пов`язане із злочином, знову є його припущенням. Крім зазначеного, суд звертає увагу, що прокурор безапеляційно стверджує, що « ОСОБА_83 », який згадується в розмові, є ОСОБА_8 , не надаючи на підтвердження цьому жодного доказу. ОСОБА_7 у вказаній розмові зазначав, що він дасть Ростика, якому із «Зайцем» комфортно, але ні звертаючись до суду з обвинувальним актом, ні під час дослідження доказів прокурором не надано даних, що органом досудового розслідування перевірявся вказаний Ростик, встановлювалась його особа тощо.

Розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , яка відбулась 27 липня 2018 року о 14.46 (т. 24 а.к.п.м 33), на думку прокурора свідчить про тиск на них ОСОБА_5 , який наполягає на якнайшвидшому від`їзду групи до м. Бердянська для завершення розпочатої роботи, а саме - умисного вбивства ОСОБА_18 , але з вказаної розмови неможливо зробити висновок, що в ній йдеться мова саме про скоєння злочину. Причому прокурор не зазначив, з яких підстав він зробив такий висновок.

Не може свідчити про причетність до злочинів наведена прокурором розмова між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 29 липня 2018 року о 14.56 (т. 24 а.к.п. 34), яка свідчить про намір зустрічі, але без зазначення мети.

Визначальною прокурор вважає розмову від 29 липня 2018 року о 23.27 (т. 24 а.к.п. 34), коли ОСОБА_7 телефонує ОСОБА_12 , питає, де ОСОБА_84 , на що ОСОБА_12 відповідає, що вони поїхали. У вказаній розмові ОСОБА_12 зазначає, що він показав, говорить про дівчат, «п`яний двіж», а також про те, що ОСОБА_82 показав їм дівчат і що ці дівчата є симпатичними.

Знову посилаючись на обвинувальний акт, а не на докази, прокурор вказує, що ОСОБА_12 серед інших був єдиним, хто їздив до м. Бердянська в період з 28 червня по 03 липня 2018 року з метою розвідувальних заходів відносно ОСОБА_18 ; вважає, що ОСОБА_82 є ОСОБА_6 , і показував він не дівчат, а ОСОБА_18 та його місце мешкання. При цьому, прокурор не зазначає, на підставі чого він зробив саме такий висновок, які докази підтверджують його твердження, а тому така думка прокурора є припущенням, що не може бути підставою для ухвалення обвинувального вироку.

Крім зазначеного, є незрозумілим, чому прокурором суду надані відомості, отримані за результатами ОТЗ в період з 18 червня по 29 липня 2018 року включно, адже вбивство ОСОБА_18 було скоєне 31 липня 2018 року і, як зазначає прокурор, на його думку саме в період з 29 липня по 31 липня 2018 року обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 проводились розвідувальні заходи.

Під час судового розгляду адвокатами ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 заявлялись клопотання про визнання протоколів від 10 серпня 2018 року №№ 14/9-5192т, 14/9-5193т, 14/9-5194т, 14/9-5195т недопустимими доказами.

Дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог ст. 85 КПК України належними є такі докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно зі ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Європейський суд у рішенні від 05 лютого 2008 року у справі «Раманаускас проти Литви» (скарга № 74420/01) наголошував, що докази, одержані за допомогою застосування спеціальних методів розслідування, можуть вважатися допустимими за умови наявності адекватних і достатніх гарантій проти зловживань, зокрема чіткого та передбачуваного порядку санкціонування, здійснення відповідних оперативно-слідчих заходів та контролю за ними.

Згідно з ч. 2 ст. 1 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду від 20 жовтня 2011 року №12рп/2011 (справа № 1-31/2011) обвинувачення у вчиненні злочину не може ґрунтуватися на фактичних даних, одержаних в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом, а також одержаних шляхом вчинення цілеспрямованих дій щодо їх збирання і фіксації із застосуванням заходів, передбачених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» (№ 2135), особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.

У вказаному рішенні Конституційний Суд зазначив, що визнаватися допустимими й використовуватись як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини та громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного й справедливого рішення у справі.

Оперативно-розшукова діяльність в Україні регулюється, зокрема, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність», який є складовою кримінального процесуального законодавства.

Водночас, відповідно до положень ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 99 КПК України матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», за умови відповідності вимогам цієї статті, є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру (Єдиного реєстру досудових розслідувань - ЄРДР) або без такого внесення не допускається.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 14 травня 2018 року старший оперуповноважений ДКР НП України Руденко А.М. звернувся до Апеляційного суду міста Києва з клопотаннями, погодженими начальником ДКР НП України Тіхоновим С.В., першим заступником Голови - начальником кримінальної поліції НП України Аброськіним В.В., заступником начальника Департаменту нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності - начальником управління нагляду за додержанням законів НП України Генеральної прокуратури України Лукашенком О.О., про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів із застосуванням технічних засобів, що тимчасово обмежують права людини, - зняття інформації та установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу в режимі реального часу абонентських номерів:

НОМЕР_16 транспортних телекомунікаційних мереж ТОВ «Лайфсел», яким користується ОСОБА_7 , строком на 60 діб в межах строків ведення оперативно-розшукової справи (т. 24 а.к.п. 4-5);

НОМЕР_17 транспортних телекомунікаційних мереж ПрАТ «Київстар», яким користується ОСОБА_4 , строком на 60 діб в межах строків ведення оперативно-розшукової справи (т. 24 а.к.п. 37-38).

НОМЕР_18 транспортних телекомунікаційних мереж ТОВ «Лайфсел», яким користується ОСОБА_8 , строком на 60 діб в межах строків ведення оперативно-розшукової справи (т. 24 а.к.п. 50-51).

НОМЕР_19 транспортних телекомунікаційних мереж ПрАТ «Водафон», яким користується ОСОБА_13 , строком на 60 діб в межах строків ведення оперативно-розшукової справи (т. 24 а.к.п. 56-57).

Прокурором суду були надані протоколи за результатами проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10 серпня 2018 року №№ 14/9-5192т, 14/9-5193т, 14/9-5194т, 14/9-5195т відносно обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 (т. 24 а.к.п. 6-35, 39-48, 52-54, 58-62), а також додатки до вказаних протоколів - DVD-диски із записами розмов вказаних обвинувачених (т. 24 а.к.п. 36, 49, 55, 63), які були досліджені судом.

До обвинувального акту прокурором також було надано лист Апеляційного суду міста Києва № 01-1/1485н/т від 24 вересня 2018 року, з якого вбачається, що ухвалами слідчого судді від 31 травня 2018 року №№ 01-5329т, 01-5331т, 01-5333т, 01-5332т були задоволені клопотання від 14 травня 2018 року №№ 14/9-3188т, 14/9-3192т, 14/9-3191т, 14/9-3193т. Вказаними ухвалами надано дозвіл на проведення оперативних заходів, що тимчасово обмежують конституційні права і свободи людини і громадянина. Згідно норм Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16 листопада 2012 року, положення Інструкції поширюються на розсекречення матеріальних носіїв інформації, а саме - ухвал слідчих суддів, постановлених у процесі розслідування кримінального провадження, тобто після факту внесення відомостей до ЄРДР, і не поширюються на процедурні питання розсекречення ухвал про надання дозволів на здійснення оперативно-розшукових заходів. У разі звернення з клопотанням про розсекречення ухвал, отриманих в рамках ведення оперативних справ, в зв`язку з відсутністю законодавчо визначеної процедури розсекречення матеріальних носіїв секретної інформації, а саме - ухвал про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів, Апеляційний суд міста Києва буде позбавлений правових підстав для перегляду грифу секретності таких матеріальних носіїв інформації (т. 24 а.к.п. 2).

Порядок, установлений КПК (процесуальний порядок, форма, процедура), - це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і вчинення кримінальних процесуальних дій. Отже, першим кроком, спрямованим на проведення оперативно-розшукових заходів, є ухвала слідчого судді про дозвіл на проведення відповідних дій в межах оперативно-розшукової справи, у якій зазначається уся наявна інформація, одержана в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів. Таким чином, саме з цих процесуальних документів суд може дійти висновку, чи були в органу досудового розслідування законні підстави для проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких мають бути визнані допустимими доказами у кримінальному провадженні.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 24 січня 2019 року у справі № 711/8744/13-к.

Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні вищевказані ухвали апеляційного суду. Крім зазначеного, матеріали кримінального провадження не містять постанови про заведення оперативно-розшукової справи щодо ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , як це передбачено ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність».

Твердження прокурора про безпідставність застосування порядку, визначеного положеннями ст. 257 (глава 21 КПК України), під час вирішення питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих внаслідок проведення оперативно-розшукових заходів, суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених ст. 6 цього Закону підстав надається право здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями ст.ст. 260, 263-265 КПК України.

Ч. 1 ст. 258 КПК України встановлено, що ніхто не може зазнавати втручання у приватне спілкування без ухвали слідчого судді.

Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є, зокрема, аудіо-, відеоконтроль особи; зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 258 КПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 9 КПК України закони та інші нормативно-правові акти, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить кодексу.

Таким чином, право оперативних підрозділів на проведення оперативно-розшукових заходів, визначене п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» можливо реалізувати лише за наявності ухвали слідчого судді, яка постановляється відповідно до вимог глави 21 КПК України.

В свою чергу, главою 21 КПК України врегульовано проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Обов`язковим елементом порядку отримання доказів в результаті негласної слідчої (розшукової) дії є попередній дозвіл уповноважених суб`єктів (слідчого судді, прокурора, слідчого) на їх проведення. Сторона захисту вправі мати інформацію про всі елементи процесуального порядку отримання стороною обвинувачення доказів, які остання має намір використати проти неї в суді. Інакше від самого початку судового розгляду сторона захисту перебуватиме зі стороною обвинувачення в нерівних умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Згідно з ч. 12 ст. 290 КПК України, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази.

Велика Палата Верховного Суду у висновку від 16 жовтня 2019 року (справа № 640/6847/15-к) вказала, що для оцінки доказів, отриманих у результаті НСРД, необхідно дослідити процесуальні документи, які стали підставою для проведення цих слідчих дій. Процесуальні документи про дозвіл на проведення НСРД повинні бути взяті до уваги судом, який розглядає справу, оскільки без з`ясування їх змісту неможливо прийняти рішення про допустимість доказів, отриманих у результаті проведення НСРД.

В п. 13 постанови Верховного Суду України від 16 березня 2017 року (провадження № 5-364кс16) зазначено, що невідкриття матеріалів сторонами одна одній в порядку статті 290 КПК після закінчення досудового розслідування, а також додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду, є підставою для визнання судом відомостей, що містяться в них, недопустимими як докази.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду постановою від 16 жовтня 2019 року у справі № 640/6847/15-к уточнила свої висновки щодо застосування норми права, зроблені раніше у постанові від 16 січня 2019 року у провадженні № 13-37кс18, акцентувавши увагу на тому, що сторона обвинувачення повинна вживати необхідних і достатніх заходів для розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД, з метою їх надання стороні захисту, і виконувати в такий спосіб вимоги щодо відкриття матеріалів іншій стороні відповідно до ст. 290 КПК України.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду констатувала, що якщо сторона обвинувачення не вживала необхідних і своєчасних заходів, спрямованих на розсекречення матеріалів, які стали процесуальною підставою для проведення НСРД і яких немає в її розпорядженні, то в такому випадку має місце порушення норм ст. 290 КПК України.

У разі, коли відповідні процесуальні документи були отримані стороною обвинувачення після передачі обвинувального акта до суду, то вона зобов`язана здійснити їх відкриття згідно з ч. 11 ст. 290 КПК.

Якщо сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД, однак вони не були розсекречені до моменту передачі справи у суд з причин, що не залежали від волі або процесуальної поведінки прокурора, то в такому разі порушень вимог ст. 290 КПК України з боку сторони обвинувачення немає. Суд має оцінити докази, отримані в результаті НСРД в комплексі із розсекреченими процесуальними документами, які стали підставою для їх проведення, та не повинен автоматично визнавати такі докази недопустимими.

Обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12019000000000588 від 01 липня 2019 року надійшов до Бердянського міськрайонного суду 25 липня 2019 року (т.1 а.к.п.164).

Під час судового розгляду прокурор з листом (запитом) про розсекречення ухвал слідчого судді звернувся не до Апеляційного суду м. Києва, а 22 квітня 2020 року листом № 09/1/1-4755-18 звернувся до начальника ДКР НП України ОСОБА_89 та просив останнього звернутися до Київського апеляційного суду з клопотанням про розсекречування матеріальних носіїв інформації, а саме - ухвал Апеляційного суду м. Києва №№ 01-5329т, 01-5331т, 01-5332т, № 01-5333т від 31 травня 2018 року, про результати просив поінформувати Офіс Генерального прокурора (т. 42 а.к.п. 184).

В судовому засіданні прокурор надав листи Київського апеляційного суду від 13 квітня 2020 року та від 12 травня 2020 року, в яких викладені підстави відмови в розсекречуванні ухвал, направлені заступнику начальника ДКР НП України Пархоменку Ю. та заступнику начальника ГСУ НП України Колеснику Є. (т. 42, а.к.п. 184, 187).

Водночас, порядок розсекречення ухвал, постановлених за результатами розгляду клопотань про надання дозволу на проведення НСРД, урегульований Інструкцією про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні від 16 листопада 2012 року, системний аналіз якої передбачає, що прокурор не є самостійним суб`єктом розсекречення матеріалів. Він зобов`язаний звернутися з відповідним клопотанням до експертної комісії з питань таємниць, яка й приймає рішення про розсекречення.

Судом встановлено, що під час розгляду кримінального провадження прокурор безпосередньо не звертався до Київського апеляційного суду з листом (запитом) щодо розсекречування ухвал слідчого судді, а отже такі дії прокурора з дорученням НП України звернутися до Київського апеляційного суду не можна вважати достатніми для вжиття заходів на виконання вимог ст. 290 КПК України.

В свою чергу, наявність письмових відповідей голови Київського апеляційного суду на листи (запити) Національної поліції України не підтверджують автоматично допустимість ухвал слідчого судді.

В рішенні від 11 грудня 2008 року у справі «Мирилашвілі проти Росії» ЄСПЛ було зазначено, що у змагальному процесі повинні розглядатися не лише докази, які безпосередньо стосуються фактів справи, а й інші докази, які можуть стосуватися допустимості, достовірності та повноти останніх. Суд констатував, що рішення про відмову розкрити матеріали, пов`язані з операцією щодо прослуховування телефонних розмов, результатами якого було обґрунтовано обвинувальний вирок національного суду, не супроводжувалося адекватними процесуальними гарантіями, і крім цього не було достатньо обґрунтованим.

Отже, в даному кримінальному провадженні стороною обвинувачення ухвали слідчого судді, якими надано дозвіл на проведення ОРД, не були відкриті стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України ні до завершення досудового розслідування, ні під час судового розгляду, органом досудового розслідування не вживались необхідні та достатні заходи для їх розсекречення, тому суд був позбавлений можливості встановити, які конкретно оперативно-розшукові дії були санкціоновані слідчим суддею, на який строк, та чи діяли правоохоронні органи у межах та у спосіб, передбачений відповідними судовими рішеннями, тобто з достатньою повнотою з`ясувати правові підстави та порядок застосування заходів, які тимчасово обмежували конституційні права і свободи ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_90 , ОСОБА_13 , що становить основний критерій допустимості їх результатів як джерела доказів, що узгоджується з практикою ЄСПЛ.

З урахуванням наведеного суд констатує, що вищезазначені докази, отримані за результатами проведення ОРД, є недопустимими.

З метою з`ясування, чи беруть обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_13 в розмовах, зафіксованих під час зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж абонентських номерів вказаних обвинувачених, були проведені експертизи від 12 червня 2019 року № 19/23/1/23/-СЕ/19 (т. 25 а.к.п 12-111), від 18 червня 2019 року № 19/23/1/24-СЕ/19 (т. 25 а.к.п. 118-148), від 18 червня 2019 року № 19/23/1/25-СЕ/19 (т. 25 а.к.п. 155-175), від 18 червня 2019 року № 19/23/1/26-СЕ/19 (т.25 а.к.п. 182-207).

Висновки вказаних експертиз досліджувались судом під час розгляду кримінального провадження.

Європейський Суд з прав людини застосував у своїй практиці, зокрема - в рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України», різновид доктрини «плодів отруєного дерева» - коли визнаються недопустимими не лише докази, які безпосередньо отримані внаслідок порушення, а також і докази, які не були б отримані, якби не були отримані перші. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.

Оскільки експертні висновки №№ 19/23/1/23/-СЕ/19, 19/24/1/23/-СЕ/19, 19/23/1/25/-СЕ/19, 19/26/1/23/-СЕ/19 є похідними від доказів, отриманих з порушенням Закону, суд також визнає їх недопустимими.

Вину обвинувачених прокурор також доводив протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю за особою від 26 вересня 2018 року за участю ОСОБА_10 (т. 26 а.к.п. 43-44), протоколами від 25 вересня та 18 жовтня 2018 року про результати аудіо-, відеоконтролю за участю ОСОБА_4 (т. 26 а.к.п. 9-27, 29-39).

Під час судового розгляду судом були досліджені вказані протоколи, а також протокол огляду предмету від 12 листопада 2018 року, згідно з яким старшим слідчим в ОВС-криміналістом ГУНП в Запорізькій області Ханаєвою М.А. були оглянуті диски для лазерних систем зчитування з відеофіксацією проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_10 (т. 26 а.к.п. 45-75) та додані до протоколу від 25 вересня 2018 року і протоколу від 12 листопада 2018 року Micro SD card (т. 26 а.к.п. 28), диски для лазерних систем зчитування (т. 26 а.к.п. 75-76).

Слід зазначити, що до протоколу від 18 жовтня 2018 року безпосередньо диск, огляд якого проводився, не додано, що позбавляє суд об`єктивно оцінити відповідність протоколу змісту інформації, отриманої внаслідок проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

Допитаний судом свідок ОСОБА_91 пояснив, що в серпні 2018 року він працював слідчим Бердянського ВП та був у складі слідчої групи з розслідування вбивства ОСОБА_18 . Він звертався до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на проведення негласних слідчих розшукових дій та надавав доручення на проведення НСРД. Під час розгляду його клопотання слідчим суддею свідок був присутній, секретаря при цьому не було, не пам`ятає, чи вів хтось журнал судового засідання. Слідча дія, дозвіл на проведення якої він просив надати дозвіл, - контроль за приватним спілкуванням. Доручення він направляв до Бердянського відділу поліції, хто проводив слідчу дію свідок не пам`ятає. Копію ухвали ОСОБА_91 направив до оперативного підрозділу, не пам`ятає, чи проводив він слідчу дію, чи був присутнім під час складання протоколу, не знає, хто приймав участь в приватному спілкуванні з ОСОБА_10 . Результати вказаної слідчої дії свідку не відомі, їх результати йому не направляли. ОСОБА_91 не приймав участь під час складання протоколу про результати аудіо-, відео контролю за особою від 26 вересня 2018 року, присутність інших осіб під час складання протоколу є неможливим. Чому у вказаному в протоколі зазначено його прізвище - свідку не відомо. Результати НСРД повинні бути надіслані прокурору.

Свідок ОСОБА_92 пояснив суду наступне. У вересні 2018 року він працював оперуповноваженим Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області, отримав доручення на проведення НСРД, не пам`ятає від кого, але повинен був отримати від керівника. Оскільки пройшло багато часу, обставини проведення НСРД свідок не пам`ятає. Чому в протоколі від 26 вересня 2018 року вказаний ОСОБА_91 , чи виконував останній якісь дії, хто приймав участь в НСРД, ОСОБА_92 не пам`ятає. Свідок особисто з ОСОБА_10 в ІТТ не спілкувався, там не перебував. Не пам`ятає, на якому носії були матеріали НСРД, протокол свідок складав на підставі наданих йому матеріалів. Хто здійснював відеозапис на диск, свідку не відомо, він запис не здійснював. Як ОСОБА_92 зробив висновок, що на відео ОСОБА_10 , свідок не пам`ятає. Обвинуваченого ОСОБА_10 він не бачив взагалі. Вказаний диск надійшов до свідка із супровідним листом, де наразі вказаний супровідний лист, свідку не відомо. Після отримання доручення ОСОБА_92 діяв відповідно до Інструкції, яка має гриф секретності. Текст в протоколі - це сприйняття інформації свідком. Свідок не може зазначити технічні засоби, які використовувались під час проведення НСРД, та їх знаходження на даний час. Він складав лише протокол і не повинен зазначати, на який пристрій проводився запис.

На думку прокурора результати аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_10 повинні підтвердити обізнаність ОСОБА_10 про вчинений злочин, участь у вбивстві ОСОБА_18 ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , забезпечення ОСОБА_6 зброєю та автомобілем «Таврія», а також участь ОСОБА_7 в організації вказаного злочину.

Однак, в порушення ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор не звернув уваги на той факт, що ОСОБА_10 зазначав, що про підготовку до вбивства та безпосередньо про вбивство йому відомо не було, ОСОБА_6 він взагалі не знав, про наявність у ОСОБА_8 зброї він не здогадувався, причина поїздки до м. Бердянська йому не пояснювалась, автомобіля «Мазда» з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 біля будинку ОСОБА_18 перед вбивством останнього не було.

Крім зазначеного, перед тим, як ОСОБА_10 почав працівникам поліції розповідати про обставини, які йому відомі, обвинуваченому було запропоновано вирішити питання про укладення угоди за умови надання ним відповідних відомостей.

Результатами аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_4 прокурор намагався довести факт знайомства ОСОБА_93 з ОСОБА_6 , а також той факт, що останній попросив ОСОБА_8 прострелити ногу ОСОБА_18 .

Однак, сам прокурор зазначив, що коли ОСОБА_4 говорив, що одну з поїздок в м. Бердянськ фінансував ОСОБА_5 , він переконував, що ця поїздка ніяким чином не пов`язана з ОСОБА_18 ; про вбивство ОСОБА_18 . ОСОБА_93 дізнався з різних джерел, про обставини підготовки до вбивства не знав; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 відношення до вбивства зовсім не мають.

Під час судових дебатів прокурор не посилався на результати проведення НСРД за участю ОСОБА_7 , однак судом досліджувався протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій за участю ОСОБА_7 від 18 жовтня 2018 року (т. 26 а.к.п. 80-97).

Слід зазначити, що зміст зафіксованої розмови жодним чином не свідчить про вчинення обвинуваченими злочинів; додатку до вказаного протоколу додано не було, що позбавило суд можливості перевірити зміст результатів, отриманих внаслідок проведення вказаної слідчої дії. Крім наведеного, суд звертає увагу на той факт, що розмова відбувалась між ОСОБА_7 та двома оперативними працівниками в умовах ІТТ.

Під час судового розгляду захисниками ОСОБА_85 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_86 були подані клопотання про визнання вказаних протоколів недопустимими доказами, які суд вважає обґрунтованими з огляду на наступне.

У відповідності з протоколом огляду предмету від 12 листопада 2018 року та доданих до нього дисків, аудіо-, відеоконтроль за ОСОБА_10 відбувався в умовах ІТТ з працівниками поліції.

Зазначене підтверджується листом ІТТ № 1 ГУНП в Запорізькій області, відповідно до якого згідно журналу «Реєстрації виведення затриманих та взятих під вату осіб з камер ІТТ № 1» 19 вересня 2018 року ОСОБА_10 відвідували співробітники ДКР НПУ ОСОБА_94 , ОСОБА_95 (т. 31 а.к.п. 236-239).

Згідно з протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 25 вересня 2018 року відносно ОСОБА_4 спочатку спілкування відбувалось 17 серпня 2018 року за участю ОСОБА_4 та співробітників поліції, потім - 18 серпня 2018 року за участю ОСОБА_4 , працівників ІТТ, співробітника поліції та ОСОБА_96 , вказане спілкування відбувалось в умовах ІТТ.

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 18 жовтня 2018 року, складеними відносно ОСОБА_4 , спілкування відбувалось між ОСОБА_4 та співробітниками поліції в службовому кабінеті. Як зазначав ОСОБА_4 під час дослідження даного протоколу, особа ОСОБА_97 , вказана в протоколі як ОСОБА_98 , - це заступник Голови НП України ОСОБА_51 .

Цивільні особи, яких опитували поліцейські з питань обставин злочину, - ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , розуміли та знали що вони надають показання службовим особам правоохоронного органу - Національної поліції України, які проводять це опитування при виконанні ними своїх службових обов`язків як працівників поліції.

Зі змісту вказаних протоколів НСРД вбачається, що всім працівникам ДКР НП України, які брали участь у контрольованому опитуванні цивільних осіб, було достовірно відомо, що вони приймають участь у негласній слідчій (розшуковій) дії, передбаченій ст. 260 КПК України, а саме - аудіо-, відеоконтролі цивільних осіб, та про фіксування цієї розмови за допомогою спеціальних засобів для негласного отримання відомостей.

Відповідно до ст. 260 КПК України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом вручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Згідно з ч. 3 ст. 258 КПК України спілкуванням є передання інформації у будь-якій формі від однієї особи до іншої безпосередньо або за допомогою засобів зв`язку будь-якого типу. Спілкування є приватним, якщо інформація передається та зберігається за таких фізичних чи юридичних умов, при яких учасники спілкування можуть розраховувати на захист інформації від втручання інших осіб.

Ч. 4 ст. 258 КПК України визначено, що втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним.

Зі змісту протоколів вбачається, що одним із учасників спілкування є працівники поліції, які достовірно знали, що їх опитування та фактичний допит цивільних осіб, тобто передача інформації, передається та зберігається за фізичних та юридичних умов, які не здійснюють захист переданої інформації від втручання інших осіб.

Для отримання відомостей працівниками правоохоронного органу - Національної поліції України, під час виконання своїх службових обов`язків у формі опитування, спілкування, допиту, з метою отримання відомостей, які мають значення для кримінального провадження, передбачено спеціальну процедуру, зміст, форма та порядок проведення якої закріплено як в Законі України про «Національну поліцію України» так і в КПК України.

Так, відповідно до відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах протидії злочинності.

Згідно з п.п. 3, 6 ч. 1 ст. 18 даного Закону поліція вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявленні кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює досудове розслідування кримінальних правопорушень у межах визначеної підслідності.

Ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліцейський може опитати особу, якщо існує достатньо підстав вважати, що вона володіє інформацією, необхідною для виконання поліцейських повноважень.

Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення.

Надання особою інформації є добровільним. Особа може відмовитися від надання інформації.

До матеріалів кримінального провадження не надано доказів того, що будь-хто з поліцейських, які проводили опитування цивільних осіб, відомості щодо яких містяться в зазначених протоколах НСРД, повідомляли цивільним особам про їх права, визначені ст. 33 Закону України «Про Національну поліцію».

Відповідно до ч. 1 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.

Ст. 224 КПК України встановлено поняття такої слідчої дії, як допит та порядок її проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 КПК України показання - це відомості, які надаються усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

З вищевказаних протоколів чітко вбачається, що працівниками поліції від цивільних осіб отримувалися саме показання, так як отримані відомості мають відношення та значення для кримінального провадження, до оперативного супроводження якого були залученні вказані працівники Національної поліції України.

Крім того, ст. 224 КПК України містить ряд інших правил та вимог для проведення такої слідчої дії, як допит.

Так, відповідно до даної статті допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці з погодженням із особою, яку мають намір опитати. Перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту. У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих сказань. У разі відмови підозрюваного відповідати на запитання, давати показання особа, яка проводить допит, зобов`язана його зупинити одразу після отримання такої заяви. Особа має право не відповідати на запитання з приводу тих обставин, щодо яких є пряма заборона у законі, або які можуть стати підставою для підозри, обвинувачення у вчиненні нею, близькими родичами чи членами її сім`ї кримінального правопорушення, а також щодо службових осіб, які виконують негласні слідчі (розшукові) дії.

Окремо суд вважає за необхідне зазначити, що під час проведення НСРД ОСОБА_10 перебував у кайданках, пояснення він давав, посилаючись на зміст клопотання про продовження тримання під вартою, в якому були викладені обставини, що встановлені органом досудового розслідування.

Крім зазначеного, суд звертає увагу, що працівники поліції по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні особливо тяжкого злочину обговорювали з останнім умови угоди, яке проводилось без захисника, без наявної згоди потерпілої на укладення угоди, що є суттєвим порушенням права обвинуваченого на захист.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що зазначені вище протоколи є недопустимими доказами, отриманими внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України.

З урахуванням доктрини «плодів отруєного дерева» недопустимими доказами є також висновки експертів від 16 липня 2020 року № 6431/12410, від 30 жовтня 2020 року № 12434/16948-16950, проведених під час судового розгляду з метою з`ясування певних обставин здійснення запису проведення НСРД з ОСОБА_10 та з`ясування, чи брав останній в розмовах, зафіксованих під час проведення з ним негласної слідчої (розшукової) дії.

Крім зазначеного, на підтвердження своєї позиції прокурор посилався на відомості, отримані в результаті тимчасового доступу до інформації про вихідні, вхідні дзвінки та СМС-повідомлення абонентських номерів обвинувачених (протоколи огляду від 24 травня 2019 року (т. 28 а.к.п. 105-149), від 24 червня 2019 року (т. 28 а.к.п. 150-160), від 06 лютого 2019 року (т. 28 а.к.п. 161-167)).

В протоколі огляду від 06 лютого 2019 року старшим слідчим в ОВС ГСУ НП України Гуменюком С.П. зафіксовано огляд роздруківок телефонних з`єднань абонентських номерів мобільного зв`язку, отриманих під час тимчасового доступу, якими користувались ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 . У відповідності з вказаним протоколом було встановлено наявність здійснення з`єднань між абонентськими номерами, якими користувались вказані обвинувачені, а саме - між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які і не спростовували факту спілкування, а також 7 з`єднань між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які зазначали, що інколи вони спілкувались.

Згідно протоколів від 24 травня 2019 року та 24 червня 2019 року старший слідчий в ОВС ГСУ НП України Гуменюк С.П. провів огляд роздруківок телефонних з`єднань абонентських номерів мобільного зв`язку, які отримано під час проведення тимчасових доступів до речей та документів і які знаходяться на чотирнадцяти оптичних дисках, та протокол за результатами проведення оперативно-технічного заходу - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 10 серпня 2018 року № 14/19-5193т (який судом визнано недопустимим доказом).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК України до документів, за наявності в них відомостей, передбачених ч. 1 цієї статті, можуть належати складені в порядку, встановленому цим кодексом, протоколи процесуальних дій та додатки до них, а також носії інформації, на яких за допомогою технічних засобів зафіксовано процесуальні дії. Таким чином, протокол процесуальної дії є документом і відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК може бути джерелом доказів.

Разом з тим, згідно із ч. 2 ст. 99 КПК такий протокол можна визнати документом (і, відповідно, джерелом доказів) лише за умови, якщо він складений у порядку, передбаченому КПК. Інакше такий протокол не є ні документом, ні джерелом доказу.

Як зазначалось судом вище, вимоги до складання протоколу зазначені в ст. 104 КПК України.

У відповідності з п. 2 ч. 3 вказаної статті описова частина протоколу повинна містити відомості про послідовність дій; отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження, в тому числі виявлені та/або надані речі і документи.

Всупереч вказаної норми слідчим ОСОБА_67 в протоколі не була зазначена послідовність його дій, однак, як вбачається з даних протоколів, слідчий самостійно складав таблиці з`єднань абонентських номерів обвинувачених, на власний розсуд вибірково вставляв у текст протоколу певні телефонні розмови, зазначаючи при цьому власні думки та міркування; карти, використані з мережі Інтернет із самостійним зазначенням базових станцій, радіусу та напрямку їх дії; карти з розташуванням міст та зазначенням місця перебування обвинувачених.

В той же час, до матеріалів кримінального провадження не додано довідку про місце розташування базових станцій, на які посилався слідчий, станом на час вчинення злочину, відстані покриття даними станціями, що унеможливлює однозначно визначити місце перебування особи в зоні дії однієї чи іншої базової станції.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КПК України сторонами кримінального провадження під час досудового розслідування і судом під час судового розгляду може бути залучений спеціаліст для надання безпосередньої технічної допомоги (фотографування, складення схем, планів, креслень, відбір зразків для проведення експертизи тощо), а також для надання висновків у випадках, передбачених п. 7 ч. 4 цієї статті.

Для надання технічної допомоги під час дослідження вищевказаних протоколів за клопотанням прокурора в судові засідання викликались спеціалісти ОСОБА_99 , ОСОБА_100 , ОСОБА_101 .

Під час дослідження в судовому засіданні за участю вказаних спеціалістів дисків для лазерних систем зчитування з інформацією, наданою мобільними операторами (т. 28 а.к.п. 26, 46, 64, 75, 84), судом було встановлено, що складені слідчим таблиці не в повній мірі відповідають інформації, розміщеній на дисках а саме - не співпадають зазначені в протоколі азимути дії базових станцій, час телефонних з`єднань, деякі з`єднання відсутні або зазначені зайві.

Надаючи допомогу під час дослідження протоколів та дисків, спеціалісти зазначали, що з наданої оператором мобільного зв`язку інформації можна визначити лише орієнтовне місцезнаходження абонентського номеру (а не безпосередньо особи) в конкретний час. Діапазон охоплення кожної вишки є різним, тому зробити стовідсотковий висновок про той факт, що відбулась зустріч, неможливо.

Крім зазначеного, слідчий в дужках самостійно вказував прізвища обвинувачених, на власний розсуд зазначав про наявність зустрічей між обвинуваченими.

Під час допиту в якості свідка слідчий ОСОБА_67 пояснював, що він дійсно, самостійно копіював деякі витяги з матеріалів ОРЗ та вставляв у протоколи, однак відомості про вказані дії в протоколах не зазначав. Прізвища в дужках він вказував, оскільки ці прізвища йому були відомі з інших джерел. Висновки про зустрічі між обвинуваченими також робив на підставі наявних у нього матеріалів ОРС. Не заперечував про можливість допущення ним технічних помилок, а також того факту, що його діяльність по складанню протоколів є творчою.

Матеріали ОРС в матеріалах даного кримінального провадження відсутні, тому суд позбавлений можливості зробити висновки про відповідність або невідповідність інформації, зазначеної слідчим в протоколі з урахуванням відомих йому матеріалів ОРС, фактичним обставинам.

Таким чином, складання слідчим вищезазначених протоколів є не фіксацією ходу і результатів процесуальних дій, а результатом аналітичної діяльності зі складання схем, карт, таблиць, які не в повній мірі відповідають інформації, що міститься на дисках.

Крім зазначеного, суд вважає слушними доводи захисників обвинувачених, що готель «ІНФОРМАЦІЯ_16» розташований майже біля моря, неподалік від пляжу, тому перебування обвинувачених в літній час в радіусі дії вишки, що охоплює і місце розташування готелю « ІНФОРМАЦІЯ_16 », не може беззаперечно свідчити про той факт, що вони проводили розвідувальні заходи для з`ясування способу життя ОСОБА_18 .

Спростовує твердження прокурора про здійснення розвідувальних заходів ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 в період з 28 червня по 03 липня 2018 року і той факт, що відповідно до наданої адвокатом Кравцовим В.М. інформації, ОСОБА_18 02 липня 2018 року перебував в м. Маріуполі, однак, абонентські номери обвинувачених продовжували фіксуватися в м. Бердянську.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що інформація, яка зафіксована в протоколах з неточностями, особистими висновками слідчого та припущеннями, не може поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Обґрунтовуючи свої доводи, прокурор просив також врахувати результати проведеної відповідно до ст. 264 КПК України такої негласної слідчої (розшукової) дії, як зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Зняття інформації проводилось на підставі ухвал слідчого судді Апеляційного суду Запорізької області від 24 вересня 2018 року (т. 26 а.к.п. 99, 110, 123), предметом даної негласної слідчої (розшукової) дії були мобільні телефони, вилучені у обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Прокурор також зазначив про проведення такої дії щодо телефону обвинуваченого ОСОБА_12 , однак відповідних підтверджень такої негласної слідчої (розшукової) дії суду не надав.

Відповідно до протоколів про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 05 листопада 2018 року (т. 26 а.к.п. 101-107, 111-120, 124-129) та доданих до них дисків, які були оглянуті під час судового розгляду (т. 26 а.к.п. 108, 121, 130), під час зняття інформації були отримані переліки контактів обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .

Вказана інформація підтверджує той факт, що обвинувачені мали телефонні контакти один одного, однак вказані обвинувачені під час судового розгляду і не заперечували факту знайомства та спілкування між собою.

В телефонній книзі ОСОБА_8 згідно протоколу є абонентський номер ОСОБА_6 , а також встановлено наявність одного з`єднання між обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_6 29 липня 2018 року о 17 год. 28 хвил., але з`єднання було «нульовим», тобто розмова між абонентами не відбулась. Твердження прокурора, що в подальшому спілкування між цими обвинуваченими відбулось з використанням недоступної для прослуховування та фіксації з`єднання мережі, є лише його припущенням і не може бути покладено в основу обвинувального вироку.

На підтвердження невинуватості у вчиненні злочинів ОСОБА_6 , а також для доведеності факту спілкування ОСОБА_6 з ОСОБА_5 на початку червня 2018 року з метою забезпечення останнім охорони закладу, належного ОСОБА_6 , за клопотанням захисника останнього були допитані свідки ОСОБА_102 , ОСОБА_103 .

Так, допитаний судом свідок ОСОБА_102 пояснив, що він знає ОСОБА_6 , свідок працював офіціантом в кафе «ІНФОРМАЦІЯ_15» в 2017-2018 роках. З потерпілими не знайомий. Зазначив, що 02 червня 2018 року в кафе були проблеми - стрілянина, у охоронця розбитий ніс. ОСОБА_102 розповідали, що агресію проявив невідомий чоловік. Після вказаного конфлікту до них приїхала охорона з м. Дніпра, було приблизно 15 чоловік. З ними свідок не спілкувався, вони перебували в закладі і на вході. Інших конфліктів не було і охоронці поїхали. Достеменно свідку не відомо, але він чув, що цих охоронців викликав ОСОБА_6 . Також ОСОБА_102 не знає, чи був у ОСОБА_6 водій. ОСОБА_58 , ОСОБА_57 не знає.

Свідок ОСОБА_103 пояснила суду, що з ОСОБА_6 вона знайома 3 роки. Він є засновником нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_15», стосунки з ним робочі. Потерпілих не знає. Влітку 2018 року ОСОБА_103 працювала керуючою в клубі «ІНФОРМАЦІЯ_15» по АДРЕСА_37. 02 червня 2018 року у них в кафе була стрілянина, пов`язана з тим, що двоє осіб намагалися зайти безоплатно. Також одному з охоронців було розбито ніс. Зазначила, що з тими особами і раніше не одноразово виникали конфліктні ситуації. Після конфлікту було викликано поліцію, приїхав ОСОБА_6 . Оскільки боялися провокацій, наступного дня було запрошено охорону з м. Дніпра, приїхало приблизно 12-15 осіб. Обвинувачених серед них не було. ОСОБА_58 , ОСОБА_57 свідок не знає.

У відповідності з п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосудця» при розгляді кримінальних справ суд має суворо додержуватись закріплений у ч. 1 ст. 62 Конституції України принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості. Згідно з ч. 3 зазначеної статті усі сумніви щодо доведеності вини особи трактуються на користь останньої.

Згідно з п. 19 вказаної Постанови визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини. При цьому слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінальним-процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

Ст. 7 КПК України закріплені найважливіші засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, а ст. 8 КПК України встановлює, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципів верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ст. 17 КПК України вказує, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий обов`язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наявність обґрунтованих сумнівів, встановлених судом, не узгоджується з принципом доказування поза розумним сумнівом. При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Аналогічна позиція зазначена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Коробов проти України» від 21 липня 2011 року, що дає підстави відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України для постановлення виправдувального вироку.

У справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» від 6 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

У справі «Федорченко та Лозенко проти України (заява № 387/03 20 вересня 2012 року) Європейським судом зверталася увага на факти неможливості встановити «поза розумним сумнівом» причетність до вчинення злочину, відтак констатовано порушення ст. 14 у поєднанні з ст. 2 Конвенції в її процесуальному аспекті, у зв`язку з не проведенням державними органами розслідування можливих інших мотивів.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» судам вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

Виправдувальний вирок згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: 1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Аналізуючи показання допитаних в судовому засіданні обвинувачених, потерпілих, свідків, досліджені письмові докази, суд прийшов до наступних висновків.

Органом досудового розслідування не надано переконливих доказів та не доведено суду тих фактів, що невстановлена досудовим розслідуванням особа в 2018 році замовила ОСОБА_6 умисне вбивство ОСОБА_18 ; ОСОБА_4 , вступивши у змову з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , розробив спільно з останніми детальний та узгоджений план умисного вбивства ОСОБА_18 , який довів до відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 і отримав від них схвалення та згоду на участь у вчиненні злочину; факту направлення ОСОБА_4 27 червня 2018 року ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 до м. Бердянська під керівництвом ОСОБА_7 з метою зустрічі з ОСОБА_6 , отримання від останнього інформації щодо ОСОБА_18 та проведення розвідувальних заходів для встановлення місця проживання ОСОБА_18 , його способу життя, визначення часу, місця, способу вчинення умисного вбивства останнього; факту фінансування ОСОБА_5 витрат, пов`язаних з виїздом до м. Бердянська з метою проведення розвідувальних заходів відносно ОСОБА_18 ; проведення ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 вказаних розвідувальних заходів та зустрічі з ОСОБА_6 для отримання відомостей; доручення ОСОБА_7 29 липня 2018 року за вказівкою ОСОБА_4 обвинуваченому ОСОБА_8 з вогнепальної зброї вчинити умисне вбивство ОСОБА_18 , а також зустрітись в м. Бердянську із ОСОБА_6 , який надасть для реалізації злочинного умислі вогнепальну зброю та автомобіль; факту надання ОСОБА_7 вказівки ОСОБА_104 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 виїхати з ОСОБА_8 до м. Бердянська для сприяння останньому в підготовці до вчинення злочину, його вчинення та втечі з місця скоєння злочину; надання ОСОБА_6 ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 вогнепальної зброї - обрізу рушниці, автомобіля «ЗАЗ Таврія 1102» та забезпечення їх житлом; здійснення 30 липня 2018 року обвинуваченими ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 стеження за ОСОБА_18 , визначення ними плану скоєння злочину та втечі; сприяння ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 ОСОБА_8 у вчиненні вбивства ОСОБА_18 та втечі з місця скоєння злочину.

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані в сукупності докази, надані стороною обвинувачення щодо причетності обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 - кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 - кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також приймаючи до уваги докази сторони захисту, суд приходить до висновку, що докази обвинувачення не можуть вважатися такими, що доводять поза розумним сумнівом вину вказаних обвинувачених у вчиненні інкримінованому їм злочину (п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України).

Доведення має впливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких обставин не можна констатувати, що винуватість обвинувачених доведена поза розумним сумнівом (п. 43 рішення ЄСПЛ від 14 лютого 2003 року у справі «Кобець проти України»).

Підсумовуючи досліджені та проаналізовані в сукупності докази, надані стороною обвинувачення щодо причетності обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, обвинувачених ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 - кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 - кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також приймаючи до уваги докази сторони захисту, суд приходить до висновку, що докази обвинувачення не можуть вважатися такими, що доводять поза розумним сумнівом вину вказаних обвинувачених у вчиненні інкримінованому їм злочину (п.п. 11,12 ч. 2 ст. 115 КК України).

Враховуючи наведене, обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повинні бути виправдані за обвинуваченням в організації умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненому на замовлення та за попередньою змовою групою осіб (ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України), обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 повинні бути виправдані за обвинуваченням в пособництві у вчиненні умисного вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненому на замовлення та за попередньою змовою групою осіб (ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України) в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення (злочин) вчинене обвинуваченими, за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Дії ОСОБА_8 з урахуванням вищенаведеного необхідно кваліфікувати за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Також ОСОБА_4 обвинувачується в організації нападу з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України.

ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються в нападі з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою, тобто вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Відповідно до обвинувального акту обвинувачені скоїли вказаний злочин за наступних обставин.

У червні 2018 року ОСОБА_4 , виконуючи роль керівника банди, отримавши за невстановлених обставин інформацію про наявність у колишнього заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 , а також у його дружини ОСОБА_3 значної суми коштів і цінностей, вирішив організувати вчинення розбійного нападу на них з проникненням у житло, з метою незаконного заволодіння їх майном у особливо великих розмірах для особистого збагачення учасників банди та забезпечення фінансування подальшої діяльності банди.

З цією метою організатор озброєної банди ОСОБА_4 розробив план вчинення збройного розбійного нападу на ОСОБА_2 , визначив осіб із числа членів організованої ним банди, які будуть вчиняти розбійний напад, розподілив роль кожного з них під час вчинення злочину.

Так, ОСОБА_4 для вчинення розбійного нападу залучив членів організованої ним банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , розподілив між ними ролі, у відповідності до яких керівником розбійного нападу призначив ОСОБА_7 , який під час підготовки і під час вчинення нападу повинен був координувати дії кожного учасника організованої групи в залежності від обставин на місці вчинення злочину.

Визначивши об`єкт для нападу, готуючись до його вчинення, організатор та учасники озброєної банди ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 завчасно зібрали необхідну інформацію про потерпілих, у тому числі через мережу Інтернет, місце їх проживання, спосіб їх життя, наявність значної суми грошей та цінностей, можливі місця їх зберігання.

Для прибуття учасників банди на місце вчинення злочину, перевезення вогнепальної зброї, ножів, балаклав, рукавичок, а також залишення місця вчинення злочину було прийнято рішення про використання автомобіля «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_20 , власником якого є ОСОБА_14 .

Оцінивши зібрані дані про сім`ю ОСОБА_2 , можливість непомітного для сторонніх осіб проникнення у їх будинок, ОСОБА_4 прийняв рішення про вчинення злочину у вечірній час, використання учасниками банди під час нападу вогнепальної зброї - двох пістолетів невстановлених зразків, які були незаконно придбані членами банди за невстановлених обставин, двох ножів, липкої стрічки типу скотч для зв`язування потерпілих.

Крім того, ОСОБА_4 , будучи обізнаним про методи розкриття працівниками правоохоронних органів злочинів, у тому числі із використанням даних з`єднань мобільного зв`язку, для попередження викриття працівниками правоохоронних органів учасників розбійного нападу, а також з метою створення алібі кожному учаснику нападу, прийняв рішення про маскування за допомогою балаклав і кепок рис обличчя та голови, про використання під час нападу рукавичок, а також залишення усіма учасниками увімкнених своїх мобільних телефонів за місцем проживання одного із учасників нападу, яке знаходиться на значній відстані від місця вчинення злочину.

З урахуванням отриманої у ході підготовки до вчинення злочину інформації ОСОБА_4 було прийнято рішення про вчинення розбійного нападу у вечірній час 04 липня 2018 року. План вчинення розбійного нападу було доведено до учасників банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , які схвалили цей план та надали згоду на участь у вчиненні цього злочину.

Діючи у відповідності до розробленого плану, 04 липня 2018 року учасники організованої банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_14 , на автомобілі «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_20 , яким керував ОСОБА_14 , прибули до місця проживання ОСОБА_13 , яке розташоване у АДРЕСА_30 , де ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у квартирі АДРЕСА_31 залишили свої мобільні телефони в увімкненому стані.

Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , будучи одягненими у формений одяг, що схожий на військовий, маючи із собою балаклави, кепки, рукавички, липку стрічку - скотч, два пістолети невстановлених зразків та два ножі, на вказаному автомобілі близько 22 год. прибули до домоволодіння ОСОБА_2 , яке розташоване на АДРЕСА_32 .

Приховавши обличчя балаклавами та кепками, ОСОБА_7 і ОСОБА_9 , озброївшись вогнепальною зброєю - пістолетами невстановленого зразка, а ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , взявши ножі, через паркан проникли на подвір`я вказаного домоволодіння, де, спостерігаючи за обстановкою, чекали на відкриття вхідних дверей будинку та виходу когось із мешканців на подвір`я.

Близько 22 год. 30 хвил. із будинку вийшов ОСОБА_2 , після чого ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 підійшли до нього. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_2 пройти у будинок. Однак, ОСОБА_2 відмовився впускати осіб у будинок та сказав їм залишити його домоволодіння, після чого учасники озброєної банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 раптово вчинили напад на нього, у ході якого вони погрожували застосуванням вогнепальної зброї та ножів і, схопивши ОСОБА_2 за руки, застосовуючи фізичну силу, заштовхали у будинок та зачинили із середини вхідні двері.

Відразу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 умисно нанесли чисельні удари руками і ногами по голові, тулубу та по іншим частинам тіла ОСОБА_2 , від чого потерпілий впав на коліна. Тоді ОСОБА_2 почав чинити опір нападникам та відштовхувати їх від себе, а також відчинив двері будинку, намагаючись вийти на двір, та крикнув про допомогу. У той же час один із учасників озброєної банди схопив рукою за шию ОСОБА_2 , затягнув його назад у будинок, замкнув із середини двері будинку. Після цього ОСОБА_7 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 повалили ОСОБА_2 на підлогу і знову умисно нанесли чисельні удари по голові, тулубу та по іншим частинам тіла ОСОБА_2 .

У той же час, у відповідності до злочинного плану вчинення розбійного нападу та розподілених ролей, один із учасників озброєної банди ОСОБА_9 , маючи в руках пістолет невстановленого зразку, побіг на другий поверх будинку, де у спальній кімнаті будинку побачив ОСОБА_3 , яка намагалась викликати працівників поліції, та з її рук вихопив мобільний телефон. Після цього він примусив ОСОБА_3 лягти на ліжко, липкою стрічкою - скотч зв`язав їй ноги і руки, накрив ковдрою та, тримаючи в руках пістолет невстановленого зразку, погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, вимагав повідомити про місце зберігання грошей і золотих виробів.

У той же час, ОСОБА_7 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , подолавши опір ОСОБА_2 , відтягнули його від вхідних дверей, зв`язали йому руки і ноги липкою стрічкою - скотч, накрили голову одягом, погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров`я потерпілого, продовжили умисно наносити удари ногами по голові, вимагаючи повідомити про місце зберігання грошей та цінностей. Однак, ОСОБА_2 не повідомив про місце зберігання золотих виробів і грошей.

Тоді один із учасників озброєної банди ОСОБА_13 у відповідності до розподілених ролей пішов на другий поверх у спальню кімнату, де перебували ОСОБА_9 і ОСОБА_3 , а ОСОБА_7 і ОСОБА_14 відтягнули ОСОБА_2 на сходини, які ведуть на другий поверх будинку.

ОСОБА_9 , погрожуючи пістолетом невстановленого зразку, продовжив вимагати у ОСОБА_3 повідомити про місце зберігання грошей і золотих виробів. Тоді ОСОБА_3 , почувши, що нападники наносять удари її чоловікові, усвідомлюючи серйозність намірів нападників, побоюючись за своє і за свого чоловіка життя та здоров`я, повідомила, що гроші зберігаються у сейфі, ключі від якого знаходяться у жіночій сумці на першому поверсі будинку. Тоді ОСОБА_7 із сумки, яка знаходилась на столі у вітальній кімнаті першого поверху будинку, взяв ключі, зайшов у спальню кімнату ОСОБА_3 та відкрив сейф, у якому виявив та заволодів золотими виробами.

Після того, як ОСОБА_7 не зміг відчинити другий сейф, який був всередині відчиненого ним сейфу, ОСОБА_14 , який спостерігав за ОСОБА_2 , умисно наніс рукою близько 5 ударів у голову ОСОБА_2 , вимагаючи від нього повідомити спосіб відкриття цього сейфу.

Через деякий час ОСОБА_7 відчинив другий сейф, де виявив і заволодів 200 000 грн. і 4 500 доларами США. Також на поличці шафи, у якій знаходились два сейфи, ОСОБА_7 виявив і заволодів жіночим наручним годинником та золотими виробами.

Після цього ОСОБА_13 , погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої, вимагав від ОСОБА_3 повідомити про місце знаходження іншого сейфу, сказавши, що їм відомо, що у них є двісті тисяч. Тоді ОСОБА_3 сказала, що ще один сейф знаходиться у спальній кімнаті ОСОБА_2 .

Тоді ОСОБА_7 зайшов у цю кімнату, під час пошуку сейфу у шафі у шухляді виявив і заволодів почесною відзнакою Національної школи суддів України та почесним знаком Вищого адміністративного суду України, а, виявивши сейф, відкрив його та виявив у ньому лише ключі.

Так як грошей у сейфі не було виявлено, ОСОБА_9 знову погрожував ОСОБА_3 застосуванням фізичного насильства, вчинення катування та зґвалтування, при цьому спрямувавши ствол пістолету невстановленого зразку у її голову.

Тоді ОСОБА_3 , побоюючись за своє і свого чоловіка життя та здоров`я, повідомила, що ще один сейф знаходиться на першому поверсі будинку і місце його знаходження вона згодна показати. Після цього ОСОБА_9 розв`язав ноги потерпілій і звів її на перший поверх будинку, куди разом з ними також прийшли ОСОБА_13 та ОСОБА_7 .

У кухні на першому поверсі будинку ОСОБА_3 показала сейф, вмонтований у кухонній шафі, після чого ОСОБА_7 відкрив його, виявив в ньому і заволодів 50 000 доларів США.

Крім того, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 у вітальній кімнаті, що на першому поверсі будинку, виявили на тумбочці три USB-флеш-накопичувачі та наручний чоловічий годинник, а у шухляді цієї тумбочки два наручні чоловічі годинники, якими вказані особи заволоділи під час вчинення розбійного нападу

Заволодівши грішми, цінностями та іншим майном ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , для того щоб потерпілі не змогли повідомити правоохоронні органи про вчинення злочину, зв`язали ременем та електричним шнуром руки ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , умисно розбили мобільний телефон ОСОБА_3 та сховали у тумбочці в кухні мобільний телефон ОСОБА_2 .

Під час розбійного нападу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 умисно заподіяли ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох синців: на задній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу з переходом на кисть до проекції основи 3-ї п`ясної кістки, на задній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу та на зовнішній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу; двох синців: на передньо-зовнішіній поверхні правої гомілки у нижній третині та на зовнішній поверхні лівої гомілки у нижній третині.

Під час розбійного нападу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 умисно заподіяли ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження у вигляді трьох синців: у лівій параорбітальній області, у правій параорбітальній області, у носо-губному трикутнику ліворуч з переходом на проекцію нижньої щелепи та далі в підщелепну область і далі на проекцію шиї до нижньої третини; двох синців: на внутрішній поверхні лівого плеча в середній та нижній третині.

У ході організованого ОСОБА_4 розбійного нападу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 заволоділи:

- 200 000 грн.;

- 54 500 доларами США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 04 липня 2018 року в гривневому еквіваленті становить 1 433 309,62 грн.;

- жіночим наручним годинником вартістю 2 700 грн.;

- золотим ланцюжком 585 проби вагою 9,99 г вартістю 10 975,41 грн.;

- золотою підвіскою ікони Богородиці із цирконієвим камінням 585 проби вагою 6,45 г вартістю 4 500 грн.;

- золотим кільцем з брильянтом 585 проби вагою 3,34 г вартістю 2 400 грн.;

- золотою обручкою з діамантами 585 проби вагою 6,45 г вартістю 6 450 грн.;

- золотим кільцем з цирконієвим камінням 585 проби вагою 4,84 г вартістю 3 400 грн.;

- золотим кольє 585 проби вагою 19,16 г вартістю 21 049,93 грн.;

- золотим ланцюжком 585 проби вагою 6,80 г вартістю 6 000 грн.;

- золотим хрестиком з рубінами та діамантами 585 проби вагою 4,60 г вартістю 12 000 грн.;

- сережками пусетами із білого золота з діамантами та сапфіром 585 проби вагою 2,95 г вартістю 20 000 грн.;

- підвісом із білого золота 585 проби вагою 1,38 г вартістю 12 000 грн.;

- сережками пусетами із білого золота з ізумрудом 585 проби вагою 1,2 г вартістю 1 300 грн.;

- золотими сережками з аметистом 585 проби вагою 5,42 г вартістю 2 200 грн.;

- золотим кільцем з аметистом 585 проби вагою 7,05 г вартістю 4 000 грн.;

- золотими сережками з топазами 585 проби вагою 7,10 г та золотим кільцем із топазами 585 проби вагою 5,07 г вартістю 10 000 грн.;

- золотими сережками із топазом 585 проби вагою 6,83 г вартістю 8 000 грн.;

- золотим кільцем із топазом та цирконієм 585 проби вагою 3,89 г вартістю 5 000 грн.;

- золотими сережками з цирконієм 585 проби вагою 5,32 г вартістю 7 500 грн.;

- ланцюжком з білого золота 585 проби вагою 5,87 г вартістю 500 гривень;

- алмазною ниткою із підвіскою з білого золота 585 проби вагою 1,5 г вартістю 4 000 грн;

- кольє із перлин та сережками пусетами із перлин вартістю 1 300 грн.;

- золотим підвісом 585 проби вагою 1 г вартістю 1 500 грн.;

- срібним ланцюжком вагою 10 г з кулоном каміння «сваровський» вагою 6 г та сережками з камінням «сваровський» вагою 3 г вартістю 2 700 грн.;

- чоловічою золотою обручкою 585 проби вагою 7,65 г вартістю 8 000 грн.;

- чоловічим перснем із білого золота з чорним камінцем 585 проби вагою 8 г вартістю 2 700 грн.;

- чоловічим золотим перснем із цирконієм вагою 6 г вартістю 2 700 грн.;

- чоловічою золотою обручкою 585 проби вагою 2,10 г вартістю 1 000 грн.;

- чоловічим браслетом з білого золота 585 проби вагою 8 г вартістю 2 700 грн.;

- чоловічим золотим тримачем краватки із ланцюжком 585 проби вагою 2 г вартістю 700 грн.;

- флеш-накопичувачем марки «Remax» модель «RX-801» 32 Gb вартістю 535 грн.;

- флеш-накопичувачем марки «ADATA» модель «UV131» 16 Gb вартістю 277 грн.;

- флеш-накопичувачем марки «Samsung» 4 Gb вартістю 100 грн.;

- чоловічим годинником «Орієнт» вартістю 2 700 грн.;

- чоловічим годинником «Casio» 200037 модель BEM 1110-7AVEF вартістю 2 000 грн.;

- чоловічим годинником вартістю 14 000 грн.;

- почесним знаком Вищого Адміністративного суду України вартістю 336 грн.;

- почесною відзнакою Національної школи суддів України вартістю 400 грн.;

- чоловічим шкіряним портфелем вартістю 3 000 грн.

У ході розбійного нападу ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 умисно заволоділи майном ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на загальну суму 1 823 932,96 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто майном у особливо великому розмірі, чим заподіяли потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_3 майнову шкоду.

Незаконно одержаними коштами та майном, які належать ОСОБА_2 , ОСОБА_4 спільно з іншими учасниками озброєної банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 розпорядилися на власний розсуд.

Обвинувачені свою вину у вчиненні злочину не визнали в повному обсязі.

Надані обвинуваченими ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 пояснення викладені у вироку вище.

Обвинувачений ОСОБА_13 підтвердив пояснення ОСОБА_4 щодо належних йому рушниці та патронів, які він залишив у обвинуваченого ОСОБА_4 . У них так було заведено, що якщо хтось під час відпочинку випиває, залишає зброю у тверезого, а наступного дня забирає, щоб не було ніяких інцидентів. Коли йому вручили повідомлення про підозру, ОСОБА_13 сказав, щоб подивились відео з камер, розташованих на магазинах, будинках. Крім того, його дружина ходила дивитися відео по міським камерам, але все було стерто. Злочинів ОСОБА_13 не скоював. ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 обвинувачений знає по батальйону, з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 . ОСОБА_13 родом з одного міста, з ОСОБА_7 обвинувачений знайомий з дитинства, воював в батальйоні «Торнадо», «Шахтарськ», із ОСОБА_9 - в батальйоні «Україна». З ОСОБА_12 вони проживають в одному районі, ОСОБА_106 , ОСОБА_5 бачив приблизно по два рази, ОСОБА_10 , ОСОБА_6 раніше не знав, познайомився з ними в СІЗО. Крім того, зазначив, що він займався ремонтом автомобілів, тому у нього вдома були відповідні інструменти і до нього навіть вночі знайомі могли звернутися за допомогою в термінових ремонтах своїх машин. Коли в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_3 намагалась впізнати особу, яка під час розбійного нападу була без балаклави, ОСОБА_13 дійсно навмисно пересів на інше місце, ніж зазвичай перебував під час судових засідань, оскільки, знаючи постійне місце, яке займав обвинувачений, вона могла би легко одразу назвати його. Натомість, під час впізнання потерпіла спочатку впізнала ОСОБА_4 , потім ОСОБА_8 , після чого процедура впізнання судом була припинена.

Обвинувачений ОСОБА_14 пояснив суду, що обвинувачених він знає, оскільки бачив їх в спортзалі, але близько вони не спілкувались. З ОСОБА_7 декілька разів пили чай. ОСОБА_4 обвинувачений особисто не знає, але хотів у нього займатися. ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не знав взагалі. Злочинів ОСОБА_14 не скоював, годинник йому підкинули. З робочих питань обвинувачений кожний день їздить по місту, можливо опинився не в тому місці. В розбійному нападі участі не приймав, до м. Бердянська не їздив. У них з ОСОБА_10 будівельна фірма, навіщо їм ще чимось займатися. Під час перебування ОСОБА_14 під вартою у нього почались проблеми зі здоров`ям, при проведенні обшуку його сину заподіяно великий стрес, тому наразі він проходить постійне лікування.

Під час допиту свідка ОСОБА_107 обвинувачений пояснював, що при вилученні у нього годинника слідчий сидів з зальній кімнаті, в якій скляні рифлені двері і через яких шафу, що знаходиться в коридорі, не видно. Тому слідчий не міг бачити, як оперативний працівник знайшов годинник. Понятих поруч з оперуповноваженим в цей час також не було. Зазначив, що у нього в шафі стояв чемодан, який працівники поліції взагалі не стали оглядати. Вважає, що їх метою було підкинути доказ.

За правилами ст. 91 КПК України у кримінальному проваджені підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Як було зазначено судом раніше, відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на прокурора.

З об`єктивної сторони розбій вчинюється у формі нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Суб`єктивна сторона вказаного злочину характеризується прямим умислом та корисливим мотивом.

В обґрунтування вчинення обвинуваченими злочину, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, прокурор посилався на наступні докази:

- пояснення допитаних в судовому засіданні потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- протоколи слідчих експериментів, проведених за участю потерпілих ОСОБА_2 ОСОБА_3 ;

- висновки судово-медичних експертиз від 11 лютого 2019 року №№ 500е, 504е, якими було зафіксовано тілесні ушкодження, заподіяні потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;

- протоколи впізнання за фотознімками від 23 серпня 2018 року, в ході яких потерпіла ОСОБА_3 впізнала ОСОБА_13 , ОСОБА_9 ;

- протокол огляду місця події від 05 липня 2018 року, проведеного за місцем проживання потерпілих;

- висновок судово-медичної експертизи від 28 травня 2019 року № 19/10-1/197-СЕ/19 щодо збігу генетичних слідів крові зі змивів зі сходів з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_2 ;

- протокол огляду місця від 05 липня 2018 року, де було виявлено флеш-накопичувач «REMAX RX-801» 32 ГБ, належний потерпілому ОСОБА_2 ;

- оглянутий під час судового розгляду флеш-накопичувач «ADATA», який належить потерпілому;

- висновок товарознавчої експертизи від 03 травня 2019 року № 19/13-1/15-СЕ/19 щодо ринкової вартості вказаних флеш-накопичувачів;

- пояснення свідків ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , надані щодо знайденого флеш-накопичувача;

- протоколи обшуків за місцем мешкання обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , під час яких у ОСОБА_7 були виявлені та вилучені флеш-накопичувач, належний потерпілому ОСОБА_2 , камуфляжна форма, ніж, взуття; у ОСОБА_9 - почесний знак Вищого адміністративного суду України, взуття; у ОСОБА_13 - камуфляжна куртка, балаклава, взуття; у ОСОБА_14 - жіночий годинник DKNY;

- протокол огляду від 24 червня 2018 року, інформація в якому стосується епізоду вчинення розбійного нападу; результати негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем.

Так, потерпілий ОСОБА_2 зазначив, що 04 липня 2018 року він з дружиною перебував в своєму будинку за місцем реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_32 . В цей період вони були у відпустці, яка розпочалась з 02 липня, ввечері дивились телевізор, потім дружина пішла спати, а ОСОБА_110 залишився. Потерпілий почув шум на вулиці, підійшов до вікна на кухні, кватирка в якому була відчинена, прислухався, але більше нічого не почув. О 22.30-22.40 год. він збирався спати, вийшов на вулицю, включив зовнішнє освітлення, зробив 3-4 кроки і йому назустріч з тильної сторони вискочили чотири чоловіка в масках, камуфляжній формі, привітались, назвавши його по імені та по батькові, що його здивувало, сказали, що йде планова перевірка, та запросили в будинок. Потерпілий відмовився і сказав їм покинути його ділянку. Вказані особи були озброєні пістолетами та ножами, двоє з них були попереду, у одного в руках був пістолет, у іншого - ніж, двоє інших були позаду, у них також були пістолет та ніж. Один з ножів з довгим лезом, шириною 3,5 см, з заточкою з обох сторін, рукоятку описати потерпілий не може. Пістолети були схожі на пістолет Макарова. Маски у тих осіб, яких запам`ятав потерпілий, були не на два ока, а одним овалом, за всіх стверджувати не може, на головах у них були кепки. Той, хто був першим від нього по ліву руку, заговорив першим, він був без дефектів мови. Погрозу вбивством ОСОБА_2 сприймав і від пістолета, і від ножа. Нападники заштовхали його в будинок, почали наносити удари, намагалися збити з ніг. ОСОБА_2 почав кричати, кликав на допомогу, намагався відкрити двері та повідомити дружині. Його збили з ніг, потерпілий почув, як хтось побіг нагору по сходах. Потерпілому скотчем зв`язали руки і ноги, поклали в коридорі і накинули халат дружини, щоб він нічого не бачив. В цей момент 2-3 чоловіка були біля нього, вимагали віддати гроші, золото. Постійно звучала сума 200 тисяч доларів. Потерпілий намагався встановити словесний контакт, запевнити, що вони помилились, але нападники сказали, що їм відомо, що потерпілий суддя і у нього є гроші. ОСОБА_2 зазначив, що 1,5 роки він вже не працює, на що йому відповіли, що це розплата за те, що він неправильно себе поводив. В зв`язку з наведеним вважає, що напад пов`язаний з його суддівською діяльністю. Грабіжники в будинку не орієнтувались, не знали, скільки у потерпілих в будинку сейфів, ніхто з його оточення не знає, скільки в будинку ОСОБА_2 сейфів, нападники питали, де ще закопані гроші. Нападники вимагали віддати ключі від сейфа, наносили ногами удари по тулубу, голові, у потерпілого сильно було пошкоджено ліве око. В цей момент ОСОБА_2 чув, що погрожують його дружині. Коли пройшло 5-7 хвилин, він почув, як хтось спускається, та зрозумів, що дружина розповідає, щоб захистити їх від смерті. Зазначив, що під час нападу вони реально боялися за життя. Нападники пішли з дружиною нагору, з потерпілим залишився один з нападників, він гаркавив, тому потерпілий подумав, що це його племінник і спитав, чи не ОСОБА_111 він. Також потерпілий зазначив, що цей нападник зковтував закінчення. Дефект мови був схожий на дефект, наявний у племінника потерпілого ОСОБА_111 , але у ОСОБА_111 інший тембр голосу. Інших особливостей у нападника не було. Правоохоронними органами відпрацьовувалась версія з племінником, в тому числі розглядали ОСОБА_111 як навідника, його не допитували. Раніше у ОСОБА_111 були проблеми із законом - бійка з сусідкою, потерпілому не відомо, чи є у племінника судимість. ОСОБА_2 задихався, тому попросив відкрити його, халат трохи відкрили, через нього потерпілий бачив нову камуфляжну форму, кросівки на чорній підошві з тонкими білою та чорною смугою. Потерпілий добре запам`ятав мокасини з матерчатим верхом та сполошною тонкою підошвою з білою полосою, без інших особливостей. Кросівки були чорного кольору з тонкими білою та червоною смугами, четверту пару потерпілий не пам`ятає. У грабіжників не виходило відкрити сейф - металевий ящик, вмонтований в сейф, потерпілий підказав, як правильно зробити. Через якийсь час потерпілого підняли, не знімаючи скотч з рук та ніг і він скакав нагору 2 поверхи. Потім його залишили сидіти на сходинах, ОСОБА_2 був з прикритою халатом головою, з ним був один чоловік. Нападники не могли зрозуміти, як відкрити сейф, хоча ключі були у них. Потерпілий побачив, як вони намагалися сковирнути маленький ящик, за його підказками відкрили, там були гроші, прикраси дружини та ключі від другого сейфа. Зазначив, що постійно велась агресивна психологічна атака на нього. Коли у них не виходило, один з них з підстрибуючою ходою бив його, один з ударів прийшовся в ніс, від чого ніс у потерпілого був зламаний. Спосіб відкриття сейфу був простий - необхідно вставити ключ в зовнішні дверцята, потім в невеличкі дверцята. У них застряг ключ, тому продовжувалось побиття, поки вони не зрозуміли, як дверцята відкрити. Потім вони відкрили ще одну шухлядку в кімнаті потерпілого, там лежали ключі ще від одного сейфу. Нападаючі стали агресивніше, оскільки вони знайшли 200 000 грн. та 400 доларів, їх це не влаштовувало. Коли вони побачили ключі, зрозуміли, що є ще один сейф. Цей сейф був на кухні, дружина розповіла, як до нього дістатися, нападники відкрили сейф, забрали гроші, поклали дружину потерпілого на диван на першому поверсі. Потерпілого посадили, додатково зв`язали шнурами від ноутбука, поправили халати на головах, після чого потерпілі попрощалися. Зазначене вище продовжувалось приблизно 40 хвилин, весь цей час момент смерті міг настати миттєво. За звуком рухів потерпілі зрозуміли, що нападники пішли. Руки дружини були зв`язані спереду, вона зубами розв`язала руки, дісталася кухні, взяла ніж, розв`язала потерпілого. Після цього вони викликали поліцію. Нападники самі говорили, щоб потерпілі викликали поліцію, оскільки їм не страшно, їх не знайдуть. Потерпілі вийшли на вулицю, телефону ОСОБА_2 не було, телефон дружини розбили, коли вона намагалась викликати поліцію. Потерпілі пішли до сусіда, останнього не було вдома, тоді вони підійшли до таксиста, який викликав поліцію. Після цього потерпілі пішли додому, але в будинок не заходили, оскільки ОСОБА_2 розумів, що там залишились сліди злочину, чекали працівників поліції на проїжджій частині. Працівники поліції опитали потерпілих, вони надали опис нападників - зріст, камуфляж, балаклави, через які було видно брова, очі. Камери відоспостереження у потерпілих були відсутні, але камери є у сусідів. Розпочалось оперативне відпрацювання району. Через певний час приїхали ще працівники поліції з собакою. Потерпілі весь цей час чекали їх на вулиці. Коли працівникам поліції відкрили хвіртку, собака покрутився на першому поверсі, вийшов за будинок до того місця, де нападники спостерігали за потерпілим, пройшов приблизно 50 м і знайшов флешку потерпілого, після чого пройшов ще приблизно 150 м і далі не йшов. Припустили, що там стояв автомобіль. Коли працівники поліції повідомили про необхідність зняти відбитки, ОСОБА_2 повідомив, що нападники були в рукавичках, лише на кухні на фальш-панелі могли залишитися потожирові сліди. Коли потерпілі приїхали до лікарні, було встановлено, що у ОСОБА_2 зламаний ніс, у нього черепно-мозкова травма, обличчя розпухло, піднявся тиск. В подальшому потерпілі давали пояснення, з ними проводили впізнання. У грабіжників було 2 пістолета та 2 ножа, при впізнанні потерпілий впізнав один з ножів. Взуття нападників потерпілий запам`ятав, оскільки перші 20-25 хвилин він лежав на підлозі і був накритий халатом, через щілину бачив відстань 20-25 см від підлоги, потерпілому було видно кросівки та частину камуфляжних штанів. ОСОБА_2 бачив мокасини та кросівки. Розмір взуття можливо 42, 43, 44, взуття було нове, без пилу. Під час досудового розслідування він впізнавав кросівки - на подіумі було розташовано взуття, йому запропоновано впізнати взуття та пояснити, чому він його впізнав. Потерпілий впізнав ті, що були схожі на кросівки нападника, по білій смузі. У потерпілих були викрадені жіночі ювелірні прикраси, які вони зазначили в позовній заяві, його обручальний перстень, ще персні не дорогі, але пам`ятні. Дружина зберігає усі бирки. Їх копії та копії фотознімків, на яких дружина в цих прикрасах, додано до позову. Крім зазначеного, були викрадені наручні годинники, флешки, чорний дорогий портфель. Годинник пам`ятний як подарунок. На той період у потерпілого були флешки чорного кольору, білого (яку знайшов собака) і бронзувата з роботи. Через деякий час зателефонувала ОСОБА_109 і повідомила, що її син знайшов флешку, цю флешку передали слідчому. Флешку було знайдено приблизно в 1 км від будинку ОСОБА_2 на АДРЕСА_38 . Син ОСОБА_109 з другом вранці йшов на рибалку, знайшов флешку і віддав її матері, вони відкрили флешку і ОСОБА_109 впізнала ОСОБА_2 по фото та символу НШС. Чорну флешку потім знайшли у когось з нападників. Кожна флешка в залежності від об`єму мала фото-, відеофайли, пов`язані з ОСОБА_2 , крім зазначеного, тексти на флешках можна було впізнати по стилю написання документа потерпілим. На білій флешці були світлини з життя потерпілих, які розкладені як архів, там є папки «Будівництво будинку», « Музика ». На флешках є алгоритм пошуку необхідного документа. Коли потерпілі вранці після нападу зайшли в кімнату, їх попросили скласти список викрадених речей. Ними були зазначені гроші, прикраси. В своїй кімнаті ОСОБА_2 побачив перевернуті речі, відкриті коробочки з відзнаками, не було почесної відзнаки НШСУ, врученої 15 грудня 2015 року. Зазначив, в що в його декларації за 2015 рік ця відзнака указана як цінний подарунок. Потерпілий також не побачив відзнаку ВАСУ в коробочці, а відзнака ради суддів була. Знак та флешка потерпілому слідчим поверталась, до знаку потерпілий слідчому приносив посвідчення, номеру воно не має, але на розгорнутій стороні посвідчення є кольорове зображення знаку. ОСОБА_2 не пам`ятає, чи одразу заявив про пропажу знака, до теперішнього часу йому не відомо про долю відзнаки НШСУ. ОСОБА_108 показав місце, де він знайшов флешку. Вул. Новоміська - це сусідня вулиця, проходу між вулицями немає. Знайдена відзнака пред`являлась потерпілому для впізнання, вона була схожа на належну йому, вважає, що це і є належна йому відзнака. Протокол потерпілий підписував, читав, не пам`ятає, чому в протоколі написано, що відзнака йому поверталась. В першому сейфі в кімнаті дружини були 4 500 доларів та жіночі прикраси, в другому сейфі, що знаходиться в його кімнаті, - ключі від третього сейфу, в третьому сейфі були 50 000 доларів купюрами по 100 доларів. Викрадені гроші - це гроші, які ОСОБА_2 отримав при відставці, а також заробітна плата його дружини. Чеки про придбання доларів потерпілий не збирав, доходи може підтвердити довідками з місця роботи. Чорна довгаста флешка лежала на тумбочці біля телевізору, там була різна інформація - фото за різні проміжки часу. Потерпілому відомо, що її знайшли у одного з обвинувачених. Слідчі дії з вказаною флешкою проводились, які - потерпілий не пам`ятає, але пам`ятає, що проводилась процедура її впізнання, процедуру впізнання не пам`ятає, під розписку про збереження флешку йому не передавали. Проводилось впізнання одягу, взуття, масок, потерпілий впізнав камуфляжні костюми, балаклаву, взуття; кепки - не пам`ятає. З приводу взуття проводилось кілька різних слідчих дій, подробиці наразі потерпілий не пам`ятає. В декларації за 2017 рік ОСОБА_2 вказував суму 200 000 грн. та 30 000 доларів, вказана сума знаходилась у потерпілого вдома. В 2008 році потерпілий був в Америці , там на виставці за 100 доларів придбав для дружини годинник жовтувато-коричневого кольору. Документів на цей годинник не було, помітили його пропажу, коли запропонували згадати, що викрадено. Перелік викрадених речей постійно доповнювався. Потерпілому відомо, що вказаний годинник було знайдено у когось із затриманих. Із дружиною слідчий експеримент по годинникам проводився, чи проводився з ним - не пам`ятає. Наразі вищевказаного годинника у них вдома немає, він був вилучений і потерпілим не повертався. Не пам`ятає, щоб його повертали під час досудового розслідування та щоб дружина писала розписку про його збереження. Будинок потерпілих освітлюється. Собаки під час нападу у потерпілих не було, у сусідів є, але на той час вони не гавкали. Камери відеоспостереження є у сусідів в кінці та на початку вулиці, потерпілому не відомо, чи вилучались у них відео. ОСОБА_2 на план-схемі вказував, де відбулась перша зустріч, щоб було зрозуміло, як нападники проникли в будинок. Потерпілий зазначив, що конфліктів під час його роботи суддею не було, але вважає, що напад на його сім`ю - це лише розплата за розгляд ним конкретної справи. Нападники називали себе « ОСОБА_113 » та « ОСОБА_95 », вважає, що ці імена називались з метою приховування справжніх імен. Автомобіль, на якому нападники пересувались, потерпілий не бачив. Під час досудового розслідування називав лише автомобілі, на яких міг пересуватися його племінник. ОСОБА_2 не помічав, щоб за ним спостерігали.

Цивільний позов потерпілий підтримав у повному обсязі. Пояснив, що в позові зазначено лише те, що було викрадено. Під час нападу потерпілий просив, щоб грабіжники не забирали все та залишили 1 000 доларів сину на рейс та 1 000 доларів - гроші ОСОБА_111 , але взяли все. Експертизу викрадених золотих прикрас не робили, на старі прикраси вартість вказали як лому, на останні прикраси - з невеликим зносом від вартості по биркам. Також в позові зазначили вимогу про відшкодування моральної шкоди, заподіяну побиттям, травмами. Моральна шкода оцінена в 125 000 грн. Пояснив, що після нападу повністю змінився уклад його життя, кожна ніч приносить нові переживання, оскільки кожного дня можна чекати нового нападу. На підтвердження стану здоров`я є первинні документи, висновок СМЕ, виписка з історії хвороби. Лікування з приводу переламу носу потерпілий не проходив. Він консультувався, потім почалась пандемія, в цих умовах лікарі не рекомендують робити операцію. Погрози з боку нападників були реальними - вони погрожували тортурами, вбивством його та дружини, у потерпілого був зламаний ніс, біля нього - калюжа крові, він чув крики дружини, вказане свідчить, що над ними здійснювалось насилля та була реальна загроза життю. Насиллям також є зв`язування їх, утримання. Крім зазначеного, потерпілий вважає, що він отримав тяжкі тілесні ушкодження.

Потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що 04 липня 2018 року, перебуваючи в своєму будинку по АДРЕСА_32 , вони з чоловіком дивились телевізор, о 22 год. вона пішла спати до спальні, швидко заснула. Прокинулась потерпіла від розмов чоловіків в будинку, спочатку подумала, що це чоловік спілкується з сусідами. Потім ОСОБА_3 почула звуки бійки при вході в будинок, хлопки, удари по меблям і зрозуміла, що щось не те відбувається. Коли потерпіла прислухалась, зрозуміла, що бійка відбувається не з однією людиною, почула крики чоловіка про допомогу. ОСОБА_3 присіла на ліжко та почала набирати номер «102», при цьому чула, як внизу б`ють чоловіка. Через деякий час вбігла людина в чорній камуфляжній формі, балаклаві, рукавичках, вихопила у неї телефон, почала зв`язувати їй ноги широким скотчем сірого кольору, сказала лягти на живіт і завести руки назад для того, щоб їх зв`язати. Потерпіла сказала, що не може, оскільки у неї артрит, тоді нападник наказав їй лягти на спину, зв`язав руки спереду та сказав, що якщо вона повідомить, де знаходяться гроші та цінності, її не тонуть. В цей час ОСОБА_3 чула, як б`ють її чоловіка. Потерпіла розгледіла очі нападника в балаклаві - круглі, карі, він був худорлявим, зросту приблизно 1,70 м. Він накрив потерпілу ковдрою, під нею було важко дихати, погіршився кровообіг. ОСОБА_114 розповіла, що необхідно відчинити перші дверцята шафи, розташованої в її кімнаті, там є невеличка металева коробочка з коштовностями. Потерпіла почула кроки нагору, команду «Контроль», зрозуміла, що нападників багато і вони мають відношення до служби. Той нападник, що був біля неї, вимагав, щоб вона сказала, де знаходиться сейф із грошима, звучала сума 200 тисяч. Потерпіла сказала, що на полиці вище треба прибрати коробки з-під взуття, там буде сейф. Оскільки під ковдрою було жарко, ОСОБА_3 почала її відсувати і побачила людину в зеленій камуфляжній формі, в капюшоні та кепці. Потерпіла запам`ятала його обличчя, оскільки він був без балаклави - густі чорні брова, невеликий ніс та вузькі губи, обличчя не примітне, вік приблизно 35-38 років, міцної статури, зріст - 1,65-1,70 м. Цього чоловіка вона впізнала під час процедури впізнання за фотознімком. Він віддавав команди. Той, що стояв поруч, наказав закритися ковдрою, інакше буде гірше, питав, де ключі. ОСОБА_3 сказала йому, що на першому поверсі при вході на столі в боковому кармані рожевої сумки. Вони передавали інформацію по ланцюжку, хтось приніс ключі, зв`язка була велика, вони стали відчиняти і заплутались в ключах, при цьому продовжували бити чоловіка. Потерпіла запропонувала відкрити сейф, але вони відкрили самі, виявили ще дверцята, не могли відразу знайти ключ та відкрити сейф, хтось підбіг на допомогу. Коли нападники сейф відкрили, взяли гроші і, побачивши номінал, почали нецензурно лаятись, кричати, де долари, продовжували бити чоловіка. Коли ОСОБА_3 відкрила ковдру, побачила, що людина справа тримає над головою пістолет. Вона повідомила, де знаходиться другий сейф і як виглядає ключ від цього сейфу, чула, як намагались відкрити сейф, а коли його відкрили, він був пустий, після чого почалась лайка на її адресу та на адресу чоловіка, продовжувалось його побиття. Потерпіла сказала, що є ще один сейф на першому поверсі, але, щоб його знайти, вона повинна показати. Нападники зібрались в коридорі, порадились, вивільнили ноги потерпілої та повели її вниз, пригнувши, щоб вона не дивилась по сторонах, однак ОСОБА_3 побачила чоловіка, який сидів на сходинах в калюжі крові, накритий ковдрою. На кухні потерпіла показала, яку полицю необхідно відкрити, посунути фальш-панель. Підійшов один з нападників, самого високого зросту, в балаклаві, рукавичках, почав відкривати фальш-панель, не знімаючи рукавички, на що потерпіла сказала, що відкривати треба рукою. Нападник зняв рукавичку, підняв фальш-панель, після чого виключили світло на кухні, щоб не було видно на вулицю, потерпілу відтягнули на диван та накрили ковдрою. В останньому сейфі нападники взяли 50 000 доларів. Потім всі піднялись на другий поверх, довго радились, потерпіла відкрила ковдру і побачила, як один з грабіжників спускався з новим чемоданом її чоловіка (потім зазначила, що це був шкіряний портфель чорного кольору вартістю 3 000 грн.). Після цього до неї підтягнули чоловіка, зв`язали їм ноги шнурами від ноутбука. Потерпіла в цей час прощалася з життям. В будинку є підвал, потерпіла чула, як туди хтось спускався, подумала, що їх там зачинять. Коли ОСОБА_3 почула тишу, зняла ковдру, побачила, що нікого немає, дострибала до кухні, взяла ніж, розрізала шнури, підійшла до чоловіка та розв`язала його. У нього згустками йшла кров. Оскільки у сусідів було темно, вони вирішили їх не будити, пішли до опорного пункту поліції, але двері їм ніхто не відчинив. Так як у потерпілих не було мобільного телефону, вони попросили таксиста зателефонувати, він дав телефон і потерпілі викликали поліцію. Коли прибула слідча оперативна група з собакою, їх попросили відчинити ворота і почекати, поки собака візьме слід. Собака побіг вліво в сторону перпендикулярної вулиці, там знайшли належну чоловікові флешку. Була викликана також «швидка допомога», але вони від госпіталізації відмовились. Оперативно-розшукові заходи тривали до ранку, у чоловіка постійно йшла кров. Потім їх покликали в будинок, питали, що було викрадено. Потерпіла зазначила, що золото та гроші, перелік вказала не весь, оскільки ще було необхідно оглянути будинок. Близько 10 год. вони поїхали до лікарні за медичною допомогою потерпілому, потім чоловіка поклали в стаціонарне відділення обласної лікарні. Всього нападників було чотири. Коли відкрили другий сейф на другому поверсі, забігав грабіжник високого зросту, у нього був пістолет, тобто потерпіла бачила два пістолети, той, що був ближче - матовий, схожий на ПМ. Один з нападників був у темній камуфляжній формі, високий - 1,75-1,8 м, в балаклаві, рукавичках, з пістолетом, він же відкривав на першому поверсі сейф. Нападники були в балаклавах чорного кольору з тонкого в`язаного матеріалу з овальними розрізами навколо очей, так, що було видно брова та очі, один - без балаклави. Той нападник, що був біля неї, був в балаклаві, рукавичках, чорному камуфляжі, тримав пістолет в її бік та погрожував, що вони будуть ґвалтувати, різати руки, виколювати очі. Всі погрози ОСОБА_3 сприймала реально. Вказана особа - ОСОБА_9 , вона його впізнавала по очах. Той нападник, якого вона бачила без балаклави - ОСОБА_13 , їх прізвища стали відомі потерпілій у слідчого. Між собою грабіжники одного називали « ОСОБА_113 ». Одночасно всіх грабіжників потерпіла не бачила. Жіночий годинник, який було викрадено, чоловік привіз з Америки в 2007 році. Потерпіла зазначила, що серед наданих їй годинників вона впізнавала свій - з коричневим браслетом з камінцями та з прямокутним циферблатом. Впізнання проводилось за участю понятих, в протоколі потерпіла ставила підпис, годинник їй не повертався, розписки вона не писала. Викрадений годинник знаходився в коробочці з золотими прикрасами в її кімнаті. ОСОБА_3 відомо, що належні чоловікові флешки було знайдено, коли - не пам`ятає. Флешки лежали на столику біля телевізора на першому поверсі, там же зазвичай чоловік клав годинник. Відзнака знаходилась в шафі на другому поверсі у висувному ящичку серед речей. Від застосування шнурів, оскільки сильно було передавлено судини, у потерпілої на руках та ногах були синці. З племінником у них гарні стосунки, ніяких підозр щодо нього не було. Слідчі дії за участю потерпілої проводились в їх будинку, в головному управлінні по пр. Слобожанському в м. Дніпрі, в м. Київ ОСОБА_3 не їздила.

Цивільний позов ОСОБА_3 підтримала в повному обсязі. Моральну шкоду вона оцінила в 125 000 грн., оскільки внаслідок нападу у неї був страх за їх здоров`я та життя, вони з чоловіком думали, що їх вб`ють. Наразі змінився уклад їх життя, вони бояться за себе, дітей, чоловіку необхідно проведення операції. В обґрунтування матеріальної шкоди потерпілими були надані чеки на придбання ювелірних прикрас, частину ювелірних виробів було оцінено як лом.

Під час судового розгляду судом були досліджені протоколи слідчих експериментів, проведених 23 серпня 2018 року та 06 лютого 2019 року за участю потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , під час яких вони надавали пояснення, аналогічні даним під час судового розгляду. Крім зазначеного, ОСОБА_2 показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, показав, де знаходились сейфи, годинник, флеш-карти, а також знак Національної шкоди суддів та почесний знак Вищого адміністративного суду України (т. 11 а.к.п. 38-42, 47-50, 73-77, 81-84).

Також судом були оглянуті диски з фіксацією вказаних слідчих дій (т. 11 а.к.п. 45, 51, 80, 85).

За результатами судово-медичної експертизи від 13 лютого 2019 року № 504е:

1. При огляді 12 липня 2018 року у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- трьох синців: у лівій параорбітальній області, у правій параорбітальній області, у носо-губному трикутнику ліворуч з переходом на проекцію нижньої щелепи та далі в підщелепну область і далі на проекцію шиї до нижньої третини;

- двох синців: на внутрішній поверхні лівого плеча в середній та нижній третині.

За даними медичної документації (внесеної в акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2076) він знаходився на стаціонарному лікуванні з клінічно встановленим діагнозом: «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, переломи кісток носу зі зміщенням уламків».

2. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців на обличчі з переходом на шию та в області лівої верхньої кінцівки не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесенні, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів), що діяв (діяли) в область обличчя та лівої верхньої кінцівки.

Металевий предмет (пістолет) володіє характеристиками тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею, будь-яких тілесних ушкоджень характерних для спричинення вищевказаним предметом при огляді не виявлено.

3. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці жовто-зеленого кольору, без чітких меж, місцями з синюшним відтінком), дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до первинного звернення за медичною допомогою в лікувальні заклади.

4. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синців лівого плеча (як кожне окремо) - відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

За даними медичної документації (внесеної в акт судово-медичного дослідження (обстеження) № 2076) ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні з клінічно встановленим діагнозом: «закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, переломи кісток носу зі зміщенням уламків», тому всі виявлені у нього зовнішні тілесні ушкодження на обличчі будуть оцінені по ступеню тяжкості після закінчення стаціонарного лікування та надання оригіналів медичної документації і рентгенівського дослідження.

5. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння (т. 18 а.к.п. 5-8).

Додатковим висновком судово-медичної експертизи від 16 квітня 2019 року № 1143е також встановлено, що локалізація та характер виявлених у ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які він вказує в ході проведення слідчого експерименту за його участю. Оцінка свідчень потерпілих, обвинувачених, свідків та інших осіб щодо умов та обставин отримання тілесних ушкоджень не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів (т. 18 а.к.п. 10-15).

За результатами судово-медичної експертизи від 13 лютого 2019 року № 500е:

1. При огляді 12 липня 2018 року у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді:

- трьох синців: на задній поверхні лівого променево-зап`ясткового суглобу з переходом на кисть до проекції основи 3-ї п`ясної кістки, на задній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу та на зовнішній поверхні правого променево-зап`ясткового суглобу;

- двох синців: на передньо-зовнішній поверхні правої гомілки у нижній третині та на зовнішній поверхні лівої гомілки у нижній третині.

2. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: синців на верхніх та нижній кінцівках не відображають на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким були нанесенні, можливо лише вказати, що вони спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при стисненні поміж ними, що діяв (діяли) в область верхніх та нижніх кінцівок.

Металевий предмет (пістолет) володіє характеристиками тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею, будь-яких тілесних ушкоджень характерних для спричинення вищевказаним предметом при огляді не виявлено.

3. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння (синці жовто-зеленого кольору, без чітких меж), можливо вказати, що термін їх отримання становить біля 6-8 діб до моменту огляду, тобто вони могли бути спричинені і в термін, на який вказує обстежена.

4. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження (як кожне окремо) відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки.

5. Виявлені у ОСОБА_3 тілесні ушкодження не є небезпечними для життя, так як останні не спричинили загрозливих для життя явищ в момент заподіяння (т. 18 а.к.п. 33-34).

У відповідності з додатковим висновком судово-медичної експертизи від 16 квітня 2019 року № 1144е локалізація та характер виявлених у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, механізм їх спричинення, встановлений при проведенні судово-медичної експертизи, не суперечать механізму, локалізації та характеру, на які вказує ОСОБА_3 в ході проведення слідчого експерименту за її участю. Оцінка свідчень потерпілих, обвинувачених, свідків та інших осіб щодо умов та обставин отримання тілесних ушкоджень не входить до компетенції судово-медичного експерта, а є прерогативою судово-слідчих органів (т. 18 а.к.п. 36-40).

Відповідно до протоколу огляду місця події від 05 липня 2018 року за участю потерпілого ОСОБА_2 з фототаблицею до нього, було оглянуто домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_32 . В ході огляду в будинку було виявлено та вилучено п`ять слідів рук, відкопійовані на три липкі стрічки, п`ять слідів структури тканини, на п`яти липких стрічках, два марлевих тампони зі змивами речовини бурого кольору, два марлевих тампони зі змивами пото-жирової речовини, фрагменти скотчу, шнура та ременя (т. 11 а.к.п. 3-27).

За результатами судової молекулярно-генетичної експертизи 28 травня 2019 року було складено висновок експерта № 19/10-1/197-СЕ/19 з фототаблицею до нього, відповідно до якого:

1. У наданому на дослідження змиві зі східців виявлено кров людини. У змиві з підлоги крові людини не виявлено.

2, 3. Встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та слідів крові, виявлених у змиві зі східців, які наведено в таблиці 1.1 додатку 1.

4. Генетичні ознаки слідів крові, виявлених у змиві зі східців збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_2 і не збігаються з генетичними ознаками зразків букального епітелію ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_115 .

Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку букального епітелію ОСОБА_2 та в об`єкті № 4, складає 8,91х1037. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об`єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 1,12х1036 осіб.

Походження слідів крові в об`єкті № 4 від ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та ОСОБА_115 виключається (т. 18 а.к.п. 54-72).

Згідно з актом від 05 липня 2018 про застосування службового собаки, 05 липня 2018 року о 01 год. 50 хв. було застосовано службового собаку по запаховому сліду, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_32 . За результатами роботи собаки було виявлено флеш-карту, яка належить потерпілому ОСОБА_2 (т. 11 а.к.п. 28).

У відповідності з протоколом огляду місця події від 05 липня 2018 року з фототаблицею до нього за участю потерпілого ОСОБА_2 було оглянуто ґрунтову ділянку місцевості розмірами близько 2 х 2 м, розташовану на відстані близько десяти метрів від будинку АДРЕСА_39, та на відстані близько шістдесяти метрів від будинку АДРЕСА_32, де виявлено металеву сріблясто-чорну флеш-карту пам`яті з карабіном, що має маркування «32 GBIRX-801 REMAX», та на відстані близько одного метру від неї два недопалки від цигарок. ОСОБА_2 зазначив, що вказана флеш-карта належить йому та вона зберігалась у нього вдома. Флеш-карту пам`яті та два недопалки вилучено. (т. 11 а.к.п. 29-31).

Вилучений флеш-накопичувач було оглянуто під час судового розгляду та встановлено, що на ньому міститься інформація, пов`язана з роботою ОСОБА_2 в Національній школі суддів.

Крім зазначеного, під час досудового розслідування потерпілим ОСОБА_2 було видано флеш-накопичувач «ADATA» 32 Гб, який з його слів було виявлено ОСОБА_108 .

Вказаний флеш-накопичувач було оглянуто в судовому засіданні, під час огляду встановлено, що на ньому міститься інформація, яка має відношення до потерпілого ОСОБА_2 та його роботи в НШСУ.

Щодо виявлення зазначеного флеш-накопичувача судом були допитані свідки ОСОБА_108 , ОСОБА_109 , ОСОБА_116 .

Допитаний судом свідок ОСОБА_108 пояснив наступне. 07 липня 2018 року, день тижня не пам`ятає, він направлявся на рибалку, оскільки в той день був дощ, і на вул. Новоміській знайшов флешку. Наступного дня він подивився її вміст, побачив файли, які мали юридичний характер, папки з прізвищем ОСОБА_2 , якого свідок знає, оскільки вони проживають поруч, а також потерпілий є батьком колишнього однокласника свідка. Про це ОСОБА_108 повідомив матері, вона знайшла номер телефону потерпілого, зателефонувала йому і ОСОБА_2 флешку забрав. Точний час, коли була знайдена флешка, свідок не пам`ятає, це було до обіду. ОСОБА_108 був зі своїм братом ОСОБА_117 та другом ОСОБА_116 . Вони направлялись на рибалку до річки, йшли по ґрунтовій дорозі, яка використовується як автомобільним транспортом, так і пішоходами. Місцевість там тиха, автомобілі часто не їздять. Флешка лежала посеред дороги, засипаної відсівом, флешка металева, блискуча, без ковпачка, з вушком, 32 Гб, була припорошена відсівом, трохи вологою, тому свідок вставив її в комп`ютер наступного дня. Біля цього місця є стежка до річки, а також з нього можна виїхати на трасу в напрямку міста. ОСОБА_116 та брат знаходились поруч, вони бачили, як свідок знайшов флешку. Зв`язувалась з ОСОБА_2 мати свідка, хто передавав флешку - не пам`ятає, але знає, що потерпілий приїжджав до них додому, говорив, що їх пограбували, на обличчі потерпілого були видні сліди побоїв. ОСОБА_108 показував ОСОБА_2 місце, де він знайшов флешку, це було приблизно на відстані 600-800 м, можливо 1 км від будинку ОСОБА_2 та приблизно в 2 км від будинку свідка. Вулиця, де знайшли флешку, є тупиковою. Свідок зазначив, що він приймав участь у слідчому експерименті, який проводився наприкінці зими 2019 року. Там були слідчий, ще люди, ОСОБА_108 допитували на місці події, інших свідків при цьому не було. Під час слідчого експерименту слідчим здійснювалась зйомка, на який пристрій - свідок не пам`ятає. Оскільки слідчий експеримент проводився в 2019 році, можливо на той час він щось забув, дату зазначає правильно зараз. Пов`язує дату, коли знайшов флешку, з днем народження товариша - 06 липня. Свідку відомо, що його брата працівники поліції також допитували. ОСОБА_108 пояснив, що він проходив службу з 29 травня 2017 року по 28 травня 2020 року, під час служби був у відпустках. В липні 2018 року він був у відпустці, точні дати відпустки не пам`ятає, але до того дня, як він знайшов флешку, вдома був уже приблизно тиждень. Де свідок був 04 липня 2018 року після 22 год. він не пам`ятає, про це його питали працівники поліції і ОСОБА_108 сказав, що можливо гуляв або був у гостях. Під час відпустки свідок зазвичай був на районі, виїжджав у місто. Коли ОСОБА_108 приїжджав у відпустку, він знімав камуфляжну військову форму і носив цивільний одяг. Камуфляж у свідка був піксельний, спортивної форми він не мав. Свідок носить переважно чорні кросівки, в якому взутті був у 2018 році - не пам`ятає. В той період у нього були сітчасті чешки і китайські тапки для рибалки. Товариш в основному взуває тапочки. Про напад на сім`ю ОСОБА_2 свідку стало відомо пізніше. Відстань від його будинку до будинку ОСОБА_2 приблизно 3 км, ОСОБА_108 не звертав уваги, чи є там камери відеоспостереження. Вулиця, де знайшли флешку, довга, флешка була ближче до тупика, від будинку ОСОБА_2 до того місця пішки йти приблизно 5 хвилин. Зріст свідка - 1,81 м, розмір взуття - 42; зріст товариша - 1,75-1,76 м; зріст брата - 1,70 м, розмір його взуття - 40. Товариш інколи букву «р» не вимовляє. У брата також є вади мови, він гаркавить, у нього проблеми з опоно-руховим апаратом та психічний розлад. Підстрибуючою, танцюючою ходу брата назвати не можна, він скоріш переминається з ноги на ногу, покачується. Кросівки у брата були, але які - свідок не пам`ятає.

Свідок ОСОБА_109 пояснила суду, що 07 липня 2018 року, коли її син ОСОБА_108 був у відпустці, він, його товариш та другий син свідка пішли на рибалку, а коли ОСОБА_108 повернувся, повідомив їй, що знайшов хорошу флешку. Наступного ранку син повідомив, що ця флешка належить ОСОБА_2 , попросив знайти його телефон, щоб зателефонувати та віддати флешку власнику. При свідку син флешку не відкривав, тільки пояснив, чия ця флешка. У ОСОБА_109 була візитка потерпілого, вона повідомила ОСОБА_2 про флешку в телефонному режимі, він приїхав до них наступного дня або через день та повідомив, що флешку було не просто втрачено, а був напад на їх сім`ю. Обличчя потерпілого було сильно побито. Через 2-3 дні до ОСОБА_109 приїжджав слідчий та опростив її за даним фактом, допитував також сина ОСОБА_118 . Останнього викликали і для проведення слідчого експерименту. Другий син свідка є особою з інвалідністю з дитинства - у нього мислення 15-річної дитини, проблеми з головою, ущемлення м`язів рук, клишоногість. Флешку потерпілому свідок не віддавала, хто віддавав - не знає. Де був її син ОСОБА_108 04 липня 2018 року свідок не пам`ятає. Коли син був у відпустці, він практично весь час знаходився вдома, до нього приходили друзі. Під час відпустки він одягався в цивільний одяг. Коли син приїжджав, форму привозив у рюкзаку, ОСОБА_109 її прала. У ОСОБА_118 спортивного взуття немає, в 2018 році у нього, крім тапочок, іншого взуття не було. У другого сина є тільки зимове взуття і тапочки, оскільки інше взуття він носити не може. Дату 07 липня 2018 року пам`ятає, оскільки це було зафіксовано під час допиту.

Свідок ОСОБА_116 пояснив суду наступне. Коли вони з ОСОБА_108 та його братом повертались з рибалки, на ґрунтовій дорозі по вул. Новоміській ближче до виходу на вул. Броньова в м. Дніпрі знайшли флешку USB 3,0 сріблястого або золотистого кольору, інших ознак свідок не пам`ятає, чи була вона з ковпачком - також не пам`ятає, вона була трохи в піску. ОСОБА_108 взяв її собі подивитись, а потім приблизно через тиждень повідомив, що вона є речовим доказом по кримінальному провадженню, по якому - не повідомив, що конкретно на цій флешці ОСОБА_108 не розповідав. Пору року, коли була знайдена флешка, свідок не пам`ятає, але було тепло, подія відбулась вдень. Флешка лежала на колії ґрунтової дороги, там, де автомобіль проходить колесом, з лівої сторони, тобто з боку водія, першим її побачив ОСОБА_108 , її добре було видно. Чи був дощ, ОСОБА_116 не пам`ятає. Взагалі район, де була знайдена флешка, спокійний, переважно по дорозі їздять місцеві мешканці. До місця, де вони рибалили, є декілька шляхів, якими і коли вони ходили, свідок не пам`ятає. Свідок проживає приблизно в 1,5 км від місцевості, де було знайдено флешку. Сім`я ОСОБА_2 йому не відома. З ОСОБА_108 свідок знайомий з дитинства, ОСОБА_116 знає, що ОСОБА_108 проходив військову службу, в цей час у нього була військова форма, її колір свідок описати не зміг, пояснив, що звичайна, як у всіх військових - плямиста, з наліпками, колір ближче до оливкового. Коли ОСОБА_108 був у відпустці, приїжджав у формі, потім переодягався та був у цивільному одязі. Не пам`ятає, чи ходив ОСОБА_108 у кросівках, свідок влітку ходив у шльопанцях. У ОСОБА_108 є брат, який є особою з інвалідністю ІІ групи, не працює, має вади мовлення та говорить, наче плямкає, але не гаркавить. Де був свідок з 04 по 05 липня 2018 року, не пам`ятає, де були ОСОБА_119 - не знає. ОСОБА_116 має автомобіль ВАЗ, який знаходиться в ремонті з 2012 року. Пояснення працівникам поліції свідок давав один раз, прізвища слідчого, що його допитував, ОСОБА_116 не пам`ятає, інші слідчі дії з ним не проводились. Розмір взуття свідка - 45, зріст - 1,75 м.

Згідно з протоколом проведення слідчого експерименту від 14 березня 2019 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_34 , за участю свідка ОСОБА_108 , останній показав місце, де приблизно в кінці літа, точно не пам`ятає, він побачив флешку на 32 Гб та забрав її з собою. Також повідомив, що після того, як прийшов додому та відкрив цю флешку, побачив на ній файли і папки та зрозумів, що це флешка батька його однокласника, після чого зв`язався з ним та в цей же день віддав цю флешку (т. 11 а.к.п. 109-115).

Згідно з висновком судової товарознавчої експертизи від 03 травня 2019 року № 19/13-1/15-СЕ/19 з ілюстративною таблицею до нього:

1. Визначити ринкову вартість наручного годинника марки «DKNY», моделі «NY 3898», придбаного в 2007 році за 100 доларів США з урахуванням зношування на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - станом на 04 липня 2018 року, не надається за можливе з причин, наведених у дослідницькій частині цього висновку.

2. Визначити ринкову вартість флеш-накопичувача марки «SAMSUNG» з об`ємом пам`яті 4 Gb на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - станом на 04 липня 2018 року, не надається за можливе з причин, наведених у дослідницькій частині цього висновку.

3. Ринкова вартість флеш-накопичувача марки «REMAX» модель «RX-801» з об`ємом пам`яті 32 Gb на момент вчинення кримінального правопорушення, а саме - станом на 04 липня 2018 року, могла становити 535,17 грн.

4. Ринкова вартість флеш-накопичувача марки «ADATA» модель «UV131»

з об`ємом пам`яті 32 Gb на момент вчинення кримінального правопорушення, а

саме - станом на 04 липня 2018 року, могла становити 277,64 грн. (т. 18 а.к.п. 144-157).

За результатами судової товарознавчої експертизи 14 лютого 2019 року було складено висновок експерта № 19/12.1/96, яким встановлено наступне:

Станом на 04 липня 2018 року ринкова вартість жіночих прикрас:

- золотого ланцюжка з трьох ланцюжків, які сплетені в одну косичку, вагою 9,99 г, довжиною 50 см, могла складати 10 975,41 грн.

- золотого кольє у вигляді кілець, скріплених між собою (ланцюг), довжиною 50 см, вагою 19,16 г, могла складати 21 049,93 грн.

Визначити ринкову вартість жіночих прикрас: годинників наручних коричневого кольору з оливом золота; золотої підвіски ікони Богородиці на голові 5-6 цирконієвих камінців вагою 6,45 г; золотого кільця у виді складеного банту з одним брильянтом загальною вагою 7,05 г; золотої обручки широка з двома доріжками з брильянтів; золотого кільця у вигляді ромбу; золотого ромбу, заповненого цирконієвими камінцями, одного камінця не має; золотого ланцюжка гладкого цільного довжиною 50 см; золотої підвіски хрестика гладкого, рівного, з рубіновими камінцями в кількості 4 шт.; золотих сережок - пусєт круглої форми з брильянтами та сапфіром (розсипані), до яких йшов підвіс такий саме; золотих сережок - пусєт в виді квітки з ізумрудом, біле золоте; золотих сережок та кільця з аметистом у виді квітки; золотих сережок з кільцем із топазом овальної форми; золотих сережок з кільцем із топазом прямокутної форми; алмазної нитки із підвіскою круглої форми білого золота; кольє із перлин; золотих сережок - пусєт із перлин; золотої підвіски у вигляді серця; золотих сережок у вигляді листка; ланцюжка білого золота гладкого довжиною 40 см не надається можливим.

Визначити ринкову вартість чоловічих прикрас: персня біле золото з чорним прямокутним камінцем; золотого персня випуклого - печатки із цирконієм на куті з візерунком проміння; золотої обручки вагою 2 г; золотої обручки з узором вишиванки; браслету білого кольору; золотого тримача краватки із ланцюжком не надається можливим (т. 18 а.к.п. 132-138).

На підтвердження вартості викрадених ювелірних прикрас потерпілими були надані товарні чеки та бирки, в яких зазначена ціна коштовностей (т. 11 а.к.п. 65-70).

Згідно з протоколом огляду предметів від 19 квітня 2019 року з фототаблицею до нього, були оглянуті футляри, в яких містились викрадені у потерпілого ОСОБА_2 почесний знак Вищого Адміністративного суду України та почесна відзнака Національної школи суддів України (т. 11 а.к.п. 34-37).

Наведені вище докази підтверджують факт розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_2 , внаслідок якого вони отримали тілесні ушкодження, а також під час якого було викрадено їх майно; факт виявлення флеш-накопичувачів, належних ОСОБА_2 ; вартість частини викраденого майна. Однак вказані докази не свідчать про причетність до вказаного злочину ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

Також суд звертає увагу на той факт, що обвинувальний акт не містить відомостей про тілесні ушкодження, які отримав потерпілий ОСОБА_2 , органом досудового розслідування двічі вказано про наявність тілесних ушкоддень у потрепілої ОСОБА_3 .

Доводячи вину обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , прокурор акцентував увагу на результати таких слідчих дій, як обшуки за місцем мешкання останніх.

Судом були досліджені протоколи обшуків, проведених у обвинувачених, відеозаписи вказаних слідчих дій, а також допитані свідки та встановлено наступне.

З метою з`ясування обставин проведення обшуку у обвинуваченого ОСОБА_9 було допитано свідка ОСОБА_54 , який працював слідчим слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області та був включений до групи слідчих по даному кримінальному провадженню. Свідок пояснив суду наступне. Він проводив обшук у одного з обвинувачених, прізвище його не пам`ятає. Зазначив, що була постанова про створення слідчої групи, коли вона підписана - не пам`ятає. На місці проведення обшуку особі було повідомлено про підозру, ким повідомлення підписано - не пам`ятає. Під час обшуку проводилась відеозйомка, для чого було виділено працівника, слідчий вів протокол. Відеозйомка була розпочата перед тим, як вони потрапили до квартири. Всі учасники обшуку перебували в одному приміщенні. Розпорядження покласти на підлогу підозрюваного слідчий не давав, це було зроблено працівниками підрозділу «КОРД», оскільки було повідомлено, що особа може бути озброєна. Перед тим, як потрапити до житла, опору зі сторони ОСОБА_9 свідок не бачив. В подальшому кайданки, застосовані до ОСОБА_9 , були зняті. Поки вони піднімались, спочатку до квартири увійшли працівники «КОРД». Залучити вказаний підрозділ було рішенням керівництва. Обшук розпочався після оголошення прав та обов`язків, слідчий роз`яснив усім їх обов`язок перебувати в одному приміщенні, що відбувалось за його спиною свідок не бачив. В якості понятих були запрошені перехожі з вулиці. Особи, які приймали участь в обшуку, залучались на підставі доручення, слідчий вказаних осіб не знає і не може коментувати їх дії. ОСОБА_54 не пам`ятає, де він перебував під час дій особи, яка на початку обшуку діставала з кишені сріблясту річ. Що було відшукано - не пам`ятає. Слідчий в цей час був біля вхідних дверей, в руки відзнаку він не брав. Пояснив, що ця річ була зазначена в переліку викрадених у потерпілих речей і пов`язана з суддівською діяльністю, саме тому її було вилучено. Чи був у цей час захисник - свідок не пам`ятає. ОСОБА_54 зазначив, що він здійснював максимально детальний обшук, під час якого було вилучено все, що могло бути пов`язано із злочином. Пакування відбувалось як зафіксовано на відео, все складалось в окремі пакети, при цьому зауважень не було. Всі зупинки відеозйомки здійснювались за згодою всіх учасників обшуку, в тому числі - для складання протоколу. Не пам`ятає, скільки було пауз і чи фіксував він зупинки. Всі вилучені речі детально вказані в описовій частині протоколу. Обшук було розпочато без захисника, але ОСОБА_9 роз`яснили право на захист, дали можливість зателефонувати адвокату. Коли захисник прийшов, він одразу був залучений. Коли саме він прийшов - свідок не пам`ятає. Три години захисника не чекали, оскільки в цьому немає необхідності. Чекали би захисника лише в тому випадку, якщо би проводили особистий огляд. В даному випадку це був обшук житла. Безоплатного захисника слідчим залучено не було, оскільки ОСОБА_9 заявив про бажання мати захисника, обраного ним самостійно. Зазначив, що обшук речей дівчини, з якою проживав ОСОБА_9 проводився правомірно, оскільки в її речах могли би бути і речі останнього. Вважає, що всі дії під час обшуку були правомірними. Сторонніх осіб під час обшуку не було, вільно під час слідчої дії особи не мали права переміщуватися до визначення статусу. Понятим їх права та обов`язки ОСОБА_54 міг роз`яснити двічі - до і під час відеозапису. Свої дані в протоколі особи заповнювали самостійно. Порядок і послідовність проведення обшуку визначав ОСОБА_54 , схему розташування кімнат в квартирі не пам`ятає. Відео з фіксацією обшуку слідчий не переглядав, на який пристрій здійснювався відеозапис - не пам`ятає. Напевно слідчий перед початком обшуку пропонував ОСОБА_9 повідомити про наявність заборонених речей, останній повідомив про їх відсутність. Суддівська відзнака була вилучена в зв`язку з тим, що до початку обшуку було проведено інструктаж і слідчим повідомлено, що потерпілі є суддями. Хто проводив інструктаж - не пам`ятає, доручення було передано старшому. Оперуповноважених під час обшуку було декілька, у кожного з них була своя функція, залучались вони на підставі доручення. Працівники карного розшуку допомагали проводити слідчу дію, оскільки ОСОБА_54 здійснював протоколювання. Чи були під час проведення обшуку працівники «КОРД» - не пам`ятає, можливо 1-2 спецпризначенця залишилось, оскільки була невідома подальша поведінка ОСОБА_9 . В протоколі їх прізвища не зазначались. Відео є додатком до протоколу, воно є більш детальним.

Свідок ОСОБА_120 , слідчий слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, пояснив суду наступне. В провадженні вказаного управління перебувало кримінальне провадження, по якому свідка відповідно до ЄРДР було включено до слідчої групи. Зміст кримінального провадження свідку не відомий. Зазначив, що було рішення суду про проведення обшуку у ОСОБА_13 та доручення на оперативний склад, який проводив обшук. Доручення свідок не бачив. Вважає, що спецпідрозділ «КОРД» у вказаній слідчій дії приймав також на підставі доручення. КПК України не регламентує відеофіксацію моменту проходження до житла, фіксується безпосередньо обшук, який починається з оголошення ухвали. Слідчий не давав розпорядження працівникам «КОРД» ходити по квартирі. ОСОБА_120 не пам`ятає, ким підписано повідомлення про підозру, не пам`ятає, чи уповноважував його ОСОБА_107 на вручення ОСОБА_13 повідомлення про підозру. Кодексом не передбачено, хто саме повинен таке повідомлення вручати, слідчий ОСОБА_120 був включений в групу. Права ОСОБА_13 свідок роз`яснював. Адвокат прибув на етапі проведення обшуку, що зафіксовано на відео. В протоколі вказаний факт міг не зафіксувати в зв`язку з технічною помилкою та метушнею під час проведення слідчої дії. Доручення відшукати понятих було надано працівникам ДКР. Слідчим на початку обшуку було зафіксовано їх анкетні дані, роз`яснено права. Протокол затримання підозрюваного свідок не складав, оскільки останній не затримувався. ОСОБА_13 міг покинути квартиру, однак таких клопотань він не заявляв. Після проведення обшуку ОСОБА_120 поїхав до ГУНП, де залишався ОСОБА_13 - не пам`ятає. Свідок зазначив, що КПК України не зобов`язує надавати час для очікування захисника, слідчий повинен його допустити на будь-якому етапі проведення обшуку, тому обшук було розпочато без захисника. Були дані, що ОСОБА_13 є учасником бойових дій, може надавати супротив, тому до нього з метою забезпечення безпеки учасників обшуку були застосовані спеціальні засоби - кайданки. Зазначив, що ОСОБА_13 опору не чинив. Свідок не знає, хто надавав розпорядження сідати на ОСОБА_13 , учасників обшуку було багато, тому слідчий не міг за всіма встежити. Пакування здійснювалось у спецпакети, габаритні речі складались у сміттєві пакети, на пакети прикріплювались бирки. При пакуванні взуття кожному об`єкту привласнювався номер, потім всі кросівки були поміщені в один пакет. В подальшому ОСОБА_120 передав речі слідчому Роше М.І., які ще слідчі дії проводились по даному кримінальному провадженню свідку не відомо. Зазначив, що зранку перед проведенням обшуків була нарада, на якій були присутні учасники слідства.

Допитаний судом свідок ОСОБА_121 пояснив, що він брав участь в даному кримінальному провадженні, входив до складу слідчої групи, постанова про створення якої була в матеріалах кримінального провадження, проводив обшук у ОСОБА_7 . Перед проведенням обшуку з вищевказаною постановою свідок не ознайомлювався. У слідчого була ухвала про надання дозволу на проведення обшуку, інші відомості про вчинення кримінального правопорушення у нього були відсутні. Доручення на проведення слідчих дій слідчий не бачив. Спецпризначенці також діяли на підставі доручення, хто прийняв рішення про їх залучення свідку не відомо. На відео проведення обшуку відсутній запис потрапляння до квартири, оскільки першими заходили спецпризначенці. Обшук розпочався з моменту оголошення ухвали, учасники обшуку стояли за спиною свідка, за ними під час оголошення ухвали ОСОБА_121 не спостерігав. Оскільки була інформація про можливе зберігання зброї, до ОСОБА_7 застосували кайданки. Поняті під час обшуку були в кімнаті, вони стояли за камерою. Особи понятих слідчий встановлював перед тим, як зайшли, також він зачитав понятим їх права. Запрошували понятих оперуповноважені, поняті підійшли до квартири, їм розповіли, що буде відбуватись, після чого вони увійшли. Свідок зазначив, що під час обшуку він фотографував на власний телефон, щоб впевнитись, що всі речі залишились, оскільки вони залишались в кімнаті, поки учасники обшуку йшли до іншої кімнати. Розпорядження фотографувати ОСОБА_70 слідчий не давав. Всі дії були в межах зору слідчого. Обшук було розпочато від балкону, потім поступово оглядали інші приміщення. Право на правову допомогу ОСОБА_7 було роз`яснено. Як тільки адвокат з`явився, його одразу було допущено до участі в обшуку. Впустив адвоката в квартиру спецпризначенець, який стояв на вході. Свідку не відомо, чому поняті, оператор, дружина ОСОБА_7 одразу пішли на кухню. Проведення обшуку не зупинялось. Коли прийшов захисник - свідок не пам`ятає. Слідчий перевіряв повноваження адвоката, учасники слідчої дії в цей час перебували в кімнаті. Для фіксування обшуку використовувалась відеокамера, видана керівництвом, чи має вона інвентарний номер свідку не відомо. Первинний носій було долучено до матеріалів провадження, його технічні характеристики слідчий не повинен зазначати в протоколі. Флеш-накопичувач на місці не оглядався, оскільки не було криміналіста та спеціальної апаратури. Все вилучене під час обшуку перераховувалось на відеокамеру. Пакування зафіксовано в протоколі, свідок не пам`ятає, чи зафіксовані в протоколі номери спецпакетів. Вважає, що немає підстав для відеофіксації пакування вилучених речей. Під час пакування був присутній захисник, зауважень щодо пакування у останнього не було. Після обшуку ОСОБА_121 поїхав до ГУНП, слідчі дії з ОСОБА_7 він більше не проводив. Підстави для зазначення в протоколі обшуку даних спецпризначенців відсутні, оскільки вони не є учасниками обшуку. Їх посвідчення слідчий не перевіряв, вони приїхали до адмінбудівлі ГУНП. Перед проведенням обшуку проводилась нарада, учасники обшуків були поділені на групи, їм було роздано ухвали. На нараді не зазначалось, які речі необхідно відшукати, ці речі були вказані в ухвалах.

Свідок ОСОБА_122 пояснила суду, що 30 серпня 2018 року за їх з ОСОБА_7 місцем проживання проводився обшук. Коли ОСОБА_7 відчинив двері, його схопили та поклали на підлогу, її жбурнули на диван. Після цього у них забрали телефони, зачитали ухвалу. Вони одразу попросили викликати адвоката, але запросити захисника дозволили лише після того, як було розпочато обшук. Фіксація обшуку розпочалась вже після того, як ОСОБА_7 підняли та посадили на диван. Спочатку обшук проводився на балконі, потім - в кімнаті, кухні. Всього було приблизно 7 або більше осіб, кожен перебував там, де він хотів. Потім перейшли в коридор, де було знайдено флеш-накопичувач, після чого спокійно оглядали кухню, ванну кімнату, гардероб, звідки вивалили всі речі. Після цього прийшов захисник. Зазначила, що один з понятих постійно сидів та дивився в телефон. Флешка, яку було вилучено, не належала ні їй, ні ОСОБА_7 . Були ще інші флешки, але вони працівників поліції не зацікавили, їх не вилучали. Вказаний флеш-накопичувач в комп`ютер не вставляли, тільки показали. Коли поліцейський знайшов флешку, у нього був сплеск емоцій, нібито він знав, що саме і де треба віднайти. Їх флешки в кількості 3-4 штук лежали в коробочці в серванті. Коли дивилися в серванті, флеш-накопичувачі побачили, подивилися на них, але не вилучили. ОСОБА_122 пояснила, що вона постійно здійснює прибирання, якщо би вона знайшла флешку, свідок би її перевірила та поклала разом з усіма флеш-накопичувачами. Оскільки ОСОБА_7 був учасником бойових дій, у нього був спецодяг, зброї у них не було. З ОСОБА_7 ОСОБА_122 знайома з січня 2018 року, дану квартиру вони орендували з травня 2018 року. ОСОБА_7 працював менеджером з продажу автозапчастин, де був його офіс, з ким він працював - свідок не знала. Робочий день у нього закінчувався по різному - і о 18-19 год., і після 21-22 год. Після роботи він міг із хлопцями піти в кафе, після чого повертався пізно, коли свідок вже спала. Міг повернутися і вранці. ОСОБА_14 свідок не знає, знає ОСОБА_9 , знайома зі ОСОБА_13 , ОСОБА_4 . Вони разом займалися в залі, перетинались на вечірках. ОСОБА_122 не знає, чи були у них спільні інтереси, пов`язані з роботою. В ніч з 04 на 05 липня 2018 року ОСОБА_7 був вдома. Свідок себе погано почувала, він приїхав з роботи додому і пропонував піти прогулятися, але в зв`язку з поганим самопочуттям ОСОБА_122 залишилась вдома. ОСОБА_7 пішов з хлопцями, коли він повернувся - свідок не знає, але коли вона вранці прокинулась, обвинувачений вже був вдома. Одягнутий ОСОБА_7 був звичайно, форму з собою не брав. Форма у них зберігалась на балконі за сушаркою. Не заперечувала, що ОСОБА_7 інколи гаркавить.

Допитаний судом свідок ОСОБА_107 , старший слідчий слідчого управління ГУНП в Дніпропетровській області, пояснив суду, що він здійснював досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, яке було їм скеровано, ким - не пам`ятає. Даний свідок особисто проводив обшук у ОСОБА_14 . Доручення на проведення слідчих дій, напевно було, хто його надав - не пам`ятає. В протоколі обшуку зазначені речі, які були виявлено у вказаного обвинуваченого. Повідомлення про підозру ОСОБА_14 оголошувалось пізніше. Кому повідомлення про підозру вручалась в день проведення обшуків не пам`ятає. Підпис в повідомленнях про підозру належить свідку ОСОБА_107 як старшому слідчому. Обшуки у інших обвинувачених по даному кримінальному провадженню проводили особи, включені в слідчу групу. Не пам`ятає, чи давав доручення для вручення повідомлення про підозру іншим слідчим. На час звернення до суду з клопотанням 13 серпня 2018 року у свідка були повноваження відповідно до ЄРДР. Зазначив, що проведення обшуку у ОСОБА_14 розпочалось з оголошення ухвали. Підставою застосування до вказаного обвинуваченого кайданок стала інформація про той факт, що підозрювані перебували в зоні АТО, можливо вони мають зброю. Крім зазначеного, зброя була застосована під час розбійного нападу на потерпілих по даному кримінальному провадженню. Підстави проведення обшуку наведені в ухвалі слідчого судді. Свідок не пам`ятає, чи задавав ОСОБА_14 питання про наявність предметів, які вони мали намір відшукати. Дії спецпідрозділу ґрунтувались на підставі доручення, ким воно було видано - не пам`ятає. Під час проведення обшуку слідчий повинен був постійно перебувати та перебував поруч з особами, які здійснювали обшук. Свідок не бачив, щоб хтось з тих осіб, що приймали участь в обшуку, щось виймав з кишені. ОСОБА_107 не пам`ятає, де саме він перебував в той час, коли було знайдено годинник, напевно стояв у кімнаті біля входу в коридор. Хоча годинник не було вказано в ухвалі слідчого судді про проведення обшуку, законом не заборонено вилучення інших речей, тому, враховуючи матеріали кримінального провадження, було прийнято рішення про вилучення у ОСОБА_14 годинника. Однак, зазначив, що не пам`ятає, чи знав на момент проведення обшуку весь перелік викраденого у потерпілих ОСОБА_2 майна. В подальшому свідок зазначив, що пропонував ОСОБА_14 видати, в тому числі годинники, оскільки матеріали провадження містили відомості про годинники. Оперативних працівників слідчий залучав на підставі доручення, яке він долучав до матеріалів провадження. Для залучення понятих ОСОБА_107 просив оперуповноваженого знайти осіб. Перед проведенням обшуку слідчий встановив їх особи, роз`яснив права та обов`язки. Чи роз`яснював свідок права та обов`язки ОСОБА_14 , а також право на правову допомогу, свідок не пам`ятає, напевно так. В протоколі не зазначені оперуповноважені - це технічна помилка, їх свідок не знає. Свідок зазначив, що перед проведенням слідчих дій вони збираються, чи проводився в день обшуків у обвинувачених інструктаж - не пам`ятає. Перед проведенням обшуку у ОСОБА_14 слідчий зачитав зміст ухвали, потім розпочав обшук відповідно до Інструкції. Під час проведення обшуку покидати приміщення ніхто не мав права, в тому числі ОСОБА_14 . Обшук в автомобілі обвинуваченого свідок не пам`ятає. На вказаний автомобіль було накладено арешт та доставлено до управління, за кермом при цьому напевно був ОСОБА_14 , хто останнього супроводжував - не пам`ятає. Потім ОСОБА_14 відпустили додому, його не затримували. Також свідок зазначив, що після вилучення годинника ним проводилась слідча дія - огляд, впізнання. Результати проведення вказаних дій, а також долю годинника свідок не пам`ятає. Напевно вказаний годинник потерпілим він не повертав, але точно не пам`ятає. При зазначенні дати в протоколі при поверненні годинника можливо було допущено технічну помилку. Ймовірно слідчий мав намір повернути годинник, а потім передумав. Потерпіла з протоколом ознайомлювалась. Не може відповісти, чому спочатку був огляд годинника, а потім проводилось його впізнання, вважає, що при ухваленні вироку суд може дати цьому оцінку. ОСОБА_107 не пам`ятає, звідки він діставав годинник, як його пакував. Пам`ятає, що потерпілою складались розписка та заява, але не пам`ятає в який день. Не заперечує факту повернення годинника, але не пам`ятає дати повернення. Зазначення в описовій частині постанови про визнання та приєднання речових доказів до матеріалів кримінального провадження від 30 серпня 2018 року (т. 13 а.к.п. 68-71) повного переліку майна, а в резолютивній не повного, є технічною помилкою, оскільки текст постанови складався на комп`ютері. Про пакування вилученого під час обшуку майна вказано в протоколі, вважає, що проведення відеозйомки під час пакування є недоцільним. При пакуванні були всі особи, поняті постійно перебували з оперуповноваженими. Слідчий не міг обмежувати когось в користування мобільними телефонами, власними речами, оскільки це не передбачено законом. Після завершення обшуку пакування вилучених речей здійснювалось в присутності понятих, ОСОБА_14 та його дружини. Якщо слідчий щось перепаковував, первинний пакет він клав у новий. Слідчий пояснив, що протиправних дій осіб, які приймали участь під час обшуку, він не бачив, не бачив, щоб хтось підкинув ОСОБА_14 годинник. ОСОБА_107 зазначив, що він міг відволіктись на складання протоколу, але за діями оперативних працівників постійно спостерігали або він, або поняті. Коли знайшли годинник він не бачив, але цей факт бачили поняті. Того факту, як сталось, що на відеозапису обшуку видно вилучення трьох купюр по сто доларів США, а в протоколі зазначено про наявність двох купюр, свідок пояснити не зміг. Зазначив, що міг відволіктись, він фізично не міг спостерігати за всіма учасниками. Вважає, що оскільки ОСОБА_14 не мав статусу підозрюваного, участь захисника під час проведення обшуку не була обов`язковою. Свідок зазначив, що всі процесуальні дії він проводив відповідно до норм КПК України. Впізнання ОСОБА_9 за очами проводилось в зв`язку з тим, що останній був у балаклаві і потерпілій пред`явили ту частину обличчя, яку вона бачила. Ознаки, за якими потерпіла може впізнати обличчя по фотознімкам, ОСОБА_3 зазначала усно в присутності понятих. Які слідчі дії слідчий проводив з потерпілим ОСОБА_2 свідок точно не пам`ятає. Здійснював допит потерпілого, скільки разів - не пам`ятає, чи доповнював ОСОБА_2 перелік викраденого майна також не пам`ятає. Перед проведенням впізнання ножа потерпілий ОСОБА_2 пояснював, за якими критеріями він його може впізнати. Чи здійснював пакування ножа слідчий не пам`ятає. Огляд проводився в актовому залі Слідчого управління, в огляді приймали участь потерпіла та поняті, не заперечує, що на задньому плані стояла стороння особа. Зазначив, що понятих підшуковували оперуповноважені, але останні в слідчих діях участі не приймали. В протоколі слідчий вказував лише учасників слідчих дій, інших осіб, які були присутні, але участі в слідчих діях не приймали, не вказував. ОСОБА_107 не спростовує наявності технічних помилок в процесуальних документах, вважає, що суд їх оцінить. Чи долучав до матеріалів кримінального провадження першоджерело запису слідчої дії, ОСОБА_107 не пам`ятає. Про те, що було викрадено суддівську відзнаку, свідок знав, чи була процедура її пред`явлення та впізнання слідчий не пам`ятає. Почесний знак оглядався разом з годинниками, слідчий мав намір його повернути, потім вирішив про необхідність проведення інших слідчих дій. За вказаною слідчою дією свідок складав протокол, але конкретних обставин він не пам`ятає. Під час проведення огляду взуття потерпілий при понятих пояснював, за якими критеріями він взуття впізнає. Вказані критерії зазначені в протоколі, які саме - наразі свідок не пам`ятає. Також свідок не пам`ятає, яким чином взуття було запаковане. Як оглядав флеш-накопичувач, вилучений у ОСОБА_7 , свідок не пам`ятає. Його назва та ознаки такі, як вказано в протоколі. Процедуру огляду флеш-накопичувача, хто був присутній під час огляду, свідок не пам`ятає. Свідок не пам`ятає, чи складались протоколи затримання ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 . До підозрюваних в ІТТ свідок ходив, проводив слідчі дії, які - не пам`ятає. Приблизно через 2 місяці кримінальне провадження було направлено до ГУНП, при цьому кожний том провадження містив опис наявних в ньому документів. Спочатку з ГУНП був запит про надання письмових матеріалів, потім - про направлення речових доказів, тому вони були направлені пізніше. Матеріали провадження містили певні доручення та постанови про створення групи прокурорів та слідчих.

Свідок ОСОБА_123 , яка є дружиною обвинуваченого ОСОБА_14 , надала суду наступні пояснення. 30 серпня 2018 року приблизно о 07 год. до них прийшли проводити обшук. Свідок на той час була вагітною, в квартирі також перебував їх малолітній син. Двері відчинив ОСОБА_14 . Коли вийшла свідок, побачила чоловіка на підлозі, на нього був наставлений автомат. Потім розпочалась відеозйомка проведення обшуку. Підстави проведення обшуку їм не роз`яснювали. Обшук проводили одночасно 5 осіб, причому він проводився в різних приміщеннях - наприклад, на кухні та в коморі, а свідок бігала між ними та намагалась контролювати. Під час обшуку забрали всі мобільні телефони, в тому числі і свідка, хотіли забрати прикраси. Потім покликали і сказали, що в коридорі знайшли годинник. ОСОБА_123 подумала, що це годинник гувернантки. Після того, як було знайдено годинник, інтерес до обшуку одразу зник. Так, спочатку переривали всі шафи, потім - в спальні було знайдено великий чемодан з дитячими речами з кодовим замком, а працівники поліції не захотіли його навіть відкривати. Якщо би вони були зацікавлені в обшуку, чемодан відкрили би. Крім зазначеного, в коридорі також був годинник свідка, але його не взяли та ним не цікавились. Годинник ОСОБА_123 золотий, ширше того, що вилучили. Свідок спитала у поліцейських, наскільки ситуація є серйозною, оскільки у випадку проблеми їй доведеться одній ростити двох дітей. Її запевнили, що якщо чоловік надасть пояснення такі, як треба, все буде нормально. Коли прийшла нянька і сказала, що годинники взагалі не носить, ОСОБА_123 зрозуміла, що годинник їм підкинули. Свідок зазначила, що в ящик в коридорі вони постійно щось клали, тому, якщо би там лежав чужий годинник, ОСОБА_123 одразу би його помітила. Один із понятих є їхнім сусідом, другого свідок не знає. Пізніше чоловік, що був понятим, сказав свідку, що він не бачив, звідки дістали годинник. ОСОБА_123 зазначила, що коли знайшли годинник, один з понятих однозначно перебував на балконі, де був інший - не пам`ятає. Свідок пояснила, що права та обов`язки не роз`яснювались, зателефонувати не давали ні їй, ні чоловіку. Коли прийшли працівники поліції, вони ударили чоловіка в обличчя, він упав і на нього наділи кайданки. Спочатку ОСОБА_14 перебував у коридорі, потім його перемістили в кімнату на диван, але кайданки не знімали. Під час обшуку ОСОБА_123 могла пересуватися по квартирі, але не могла спостерігати за всіма учасниками обшуку, оскільки вони перебували в різних кімнатах. Протокол свідок не читала. Її покликали, вона поставила підпис, після чого пішла приймати ліки. Після обшуку ОСОБА_14 увесь день провів у міськвідділу, потім його відпустили додому і вручили повістку в якості свідка. Куртки, балаклави, зброя в їх квартирі не зберігаються. На час обшуку в квартирі вони проживали приблизно 2 роки. Свідок пояснила, що у ОСОБА_14 з ОСОБА_10 будівельний бізнес, вони постійно займались об`єктами. В кінці червня 2018 року вони відпочивали на морі, тому після приїзду ОСОБА_14 вимушений був більше працювати, міг з роботи прийти близько 24 год., вранці не приходив. Де ОСОБА_14 перебував 04 липня 2018 року, свідок не пам`ятає. На морі вони були приблизно з 10-15 червня, повернулись в перших числах липня. У ОСОБА_124 з ОСОБА_123 був автомобіль «Форд», це був сімейний автомобіль. Перед проведенням обшуку автомобіль був не справним. Свідок з чоловіком їздили на море маршруткою, в цей час автомобіль був у ремонті. Забрали його після повернення з відпочинку. ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_4 до затримання свідок не знала. В подальшому ОСОБА_123 не допитували, щодо годинника пояснення вона не давала. Крім вказаного, свідок пояснила, що після обшуку дитина, яка була присутня при проведенні слідчої дії, боїться шуму, плаче, боїться бути один, замкнувся, оскільки син бачив, як батько був у кайданках, на нього направляли автомат. Наразі з ним працюють психологи.

Обшуки у обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_13 .. ОСОБА_7 , ОСОБА_14 проводились 30 серпня 2018 року на підставі ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2018 року.

Згідно ст. 234 КПК України обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте в результаті його вчинення. Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді, яка має відповідати вимогам, визначеним у ст. 235 цього Кодексу.

Положеннями ч. 7 ст. 223 КПК України встановлено, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

За приписами ч. 1 ст. 236 КПК України, зокрема для участі в проведенні обшуку житла чи іншого володіння особи може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката, повноваження якого підтверджуються згідно з положеннями ст. 50 цього Кодексу.

Також ч. 3 ст. 236 КПК України передбачено, що особа, у житлі чи іншому володінні якої проводиться обшук, має право користуватися правовою допомогою адвоката на будь-якій стадії проведення обшуку.

Як вбачається з протоколу обшуку, проведеного за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_9 , обшук проводив слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Канцур Я.С. в присутності понятих ОСОБА_125 , ОСОБА_126 (т. 12 а.к.п. 117-123).

Перед початком слідчої дії ОСОБА_9 , до якого були застосовані кайданки, слідчим було зачитано ухвалу про проведення обшуку, повідомлено про підозру та вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Причому, у відповідності з відеозаписом слідчої дії, ОСОБА_9 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. Слід зазначити, що в кайданках ОСОБА_9 при проведення обшуку перебував весь час.

З моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 набув статус підозрюваного.

Згідно з ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний має право, в тому числі - бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права, передбачені цим Кодексом, а також отримати їх роз`яснення; на першу вимогу мати захисника.

Ч. 8 вказаної статті передбачено, що одночасно з повідомленням про підозру підозрюваному вручається пам`ятка про його процесуальні права та обов`язки.

Як вбачається з відеозапису проведення обшуку (т. 12 а.к.п. 127), права та обов`язки підозрюваного ОСОБА_9 не роз`яснювались.

У відповідності з ч. 6 ст. 187 КК України злочин, передбачений ч. 4 ст. 187 КК України є особливо тяжким злочином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів участь захисника є обов`язковою. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Однак, незважаючи на вищенаведені приписи, слідчий не забезпечив захисником підозрюваного в скоєнні особливо тяжкого злочину ОСОБА_9 , хоча останній неодноразово перед початком проведення обшуку зазначав про своє бажання мати захисника. Право ОСОБА_9 зателефонувати захиснику слідчий надав, однак не став чекати його прибуття.

Згідно з рапортом про затримання особи ОСОБА_9 було затримано 30 липня 2018 року о 07 год. 30 хвил., тобто до початку проведення слідчої дії.

У відповідності з положеннями ст. 209 КПК України особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишитися поряд з уповноваженою особою.

Незважаючи на застосування до ОСОБА_9 спеціального засобу - кайданок, його фактичне затримання, всупереч вимогам ч. 5 ст. 208 КПК України протоколу про затримання ОСОБА_9 складено не було.

Відповідно до ч. 4 ст. 213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. У разі неприбуття в установлений законодавством строк захисника, призначеного органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, уповноважена службова особа негайно повідомляє про це відповідний орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги. Однак про затримання ОСОБА_9 регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги повідомлено не було.

Згідно з протоколом обшуку слідча дія проводилась за участю захисника Меженної О.В., однак в протоколі є зауваження захисника, що вона приймала участь з моменту допуску.

Під час проведення обшуку у ОСОБА_9 , серед іншого, були вилучені мобільні телефони, флеш-накопичувачі, спортивне взуття, камуфляжний одяг, муляж пістолета, почесний знак Вищого адміністративного суду України. При виявленні та вилученні вказаних речей захисника Зеленкіна Д.Д. не було.

У відповідності з відеозаписом слідчої дії адвоката було допущено лише під час пакування вилучених під час обшуку речей.

Згідно з оглянутим судом відеозаписом проведення обшуку ОСОБА_9 зазначав, що всі речі, які були у нього виявлені, належать йому, окрім почесного знаку ВАСУ, обвинувачений пояснював, що квартира, в якій він проживає, є орендованою і звідки взявся у нього в квартирі цей знак, йому не відомо.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_9 стверджував, що вказаний знак йому було підкинуто.

Захисники обвинуваченого неодноразово звертали увагу на той факт, що відеофіксація обшуку розпочиналась не з моменту потрапляння працівників поліції до помешкання ОСОБА_9 , а коли всі вже були в квартирі, ОСОБА_9 та його дівчина перебували на підлозі, до обвинуваченого були застосовані кайданки, в цей час особи, які приймали участь при проведенні обшуку, вільно пересувались по квартирі. На початку відеозапису слідчої дії видно, як один із співробітників поліції, перебуваючи в коридорі біля шафи, з кишені дістав невеликий пакет, після чого пролунав характерний звук падіння металевого предмету. Саме в цьому місці, на пустій верхній полиці шафи в подальшому під час обшуку і було виявлено почесний знак.

За даним фактом захисники обвинуваченого звертались з відповідною заявою до ДБР, однак, на теперішній час остаточне рішення за їх заявою не прийнято.

Зазначені факти вимагали ретельної перевірки органом досудового розслідування та переконливого спростування шляхом надання стороною обвинувачення допустимих доказів.

Крім зазначеного, необхідно зауважити, що слідчий, який повинен був керувати слідчою дією, не зміг пояснити причину застосування до ОСОБА_9 кайданок, не пам`ятає, ким було підписано повідомлення про підозру та хто надавав йому доручення вручити вказане повідомлення до початку проведення обшуку, підтвердив той факт, що не контролював дії всіх учасників обшуку, оскільки не міг бачити, що відбувається за його спиною.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що проведення обшуку у ОСОБА_9 відбулося з рядом істотних процесуальних порушень, в тому числі - права на захист.

Відповідно до протоколу обшуку, проведеного за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_13 , обшук у останнього проводив слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Мартиненко Б.С. в присутності понятих ОСОБА_127 , ОСОБА_128 (т. 13 а.к.п. 2-7).

Перед початком слідчої дії ОСОБА_13 , до якого також були застосовані кайданки, слідчим було зачитано ухвалу про проведення обшуку, повідомлено про підозру та вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Згідно з відеозаписом слідчої дії (т. 13 а.к.п 12) ОСОБА_13 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Таким чином, з моменту вручення повідомлення про підозру ОСОБА_13 у відповідності з положеннями ч. 1 ст. 42 КПК України набув статус підозрюваного, однак в порушення ч. 3 вказаної статті права та обов`язки підозрюваного йому роз`яснено не було, пам`ятку про права та обов`язки не вручено, захисником не забезпечено, незважаючи на повідомлення ОСОБА_13 про бажання мати захисника під час проведення слідчої дії. У відповідності з відеозаписом слідчої дії захисник Сминова С.С. з`явився лише наприкінці проведення обшуку.

Свідок ОСОБА_120 підтвердив той факт, що ним на початку слідчої дії ОСОБА_13 було вручено повідомлення про підозру, хто надав таке доручення - не пам`ятає, захисник приймав участь не з початку проведення обшуку, а також зазначив, що ОСОБА_13 опору не здійснював, добровільно перебував в квартирі під час проведення обшуку.

Крім зазначеного, слід зауважити, що у відповідності з рапортом про затримання особи ОСОБА_13 є затриманим 30 серпня 2018 року о 07 год. 33 хвил., тобто до початку проведення обшуку.

Після застосування до ОСОБА_13 кайданок та його фактичного затримання протокол про затримання в порушення вимог ч. 5 ст. 209 КПК України не складався, до органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, слідчий не звертався, що є порушенням ч. 4 ст. 213 КПК України.

Зважаючи на наведе, суд приходить до висновку, що під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_13 відбулось суттєве порушення права останнього на захист, гарантоване Конституцією України та КПК України.

Згідно з протоколом обшуку, проведеним за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_7 , обшук у останнього проводив слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Фартушний М.С. в присутності понятих ОСОБА_129 , ОСОБА_130 (т. 12 а.к.п. 2-5).

Як вбачається з оглянутого судом відеозапису вказаної слідчої дії (т. 12 а.к.п. 8), перед початком проведення обшуку слідчим в порушення вимог ч. 3 ст. 223 КПК України ОСОБА_7 та особам, які беруть участь в проведенні обшуку, не роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки. Відеофіксація розпочата з моменту, коли ОСОБА_7 та його дівчина сидять на дивані, причому до ОСОБА_7 застосовано кайданки. Останній наполягав на виклику адвоката. Таке право ОСОБА_7 було надано, але обшук було розпочато навіть ще до того, як ОСОБА_7 зміг зв`язатися із захисником.

Адвокат був залучений вже наприкінці обшуку, про що свідчить відеозапис проведення слідчої дії, хоча в протоколі даний факт не відображено.

Конституційний Суд у рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 констатував, що положення ч. 1 ст. 59 Конституції України треба розуміти як гарантовану державою можливість будь-якій особі вільно, без неправомірних обмежень отримувати правову допомогу з юридичних питань в обсязі й формах, як вона того потребує. Навіть якщо це право передбачене законом України чи іншими правовими актами, особа не може бути обмежена в його реалізації.

Як вбачається з відеозапису слідчої дії, момент потрапляння до квартири, в якій проживає ОСОБА_7 , не зафіксовано, факту вчинення опору зі сторони ОСОБА_7 з цього відео не вбачається.

Слідчий зазначив, що кайданки були застосовані в зв`язку наявною інформацією про можливість зберігання ОСОБА_7 зброї, однак, така підстава не передбачена кримінальним процесуальним законодавством.

Так, у відповідності з п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про національну поліцію» кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.

Таким чином, застосування до ОСОБА_7 кайданок, який не чинив опір, не намагався втекти, не був на той час заарештованим, дій, направлених на завдання шкоди, не вчиняв, реальну небезпеку для оточуючих або себе не створював, є порушенням його права на вільне пересування.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_7 було застосовано механізм, що застосовується до затриманої особи, однак, протокол затримання останнього не складався, до органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, слідчий не звертався, чим були порушені вимоги ч. 5 ст. 209, ч. 4 ст. 213 КПК України.

Під час обшуку у ОСОБА_7 в шафі, розташованій в коридорі, було вилучено флеш-накопичувач, який, як зазначали ОСОБА_7 та ОСОБА_122 , обвинуваченому не належав.

Захисник в момент виявлення вказаного флеш-накопичувача присутній не був. В протоколі ним було зазначено, що в ході обшуку були вилучені речі, які не відповідають меті обшуку, та деякі речі не належать ОСОБА_7 .

З урахуванням зазначеного, суд вбачає наявність суттєвих порушень прав ОСОБА_7 , допущених під час проведення обшуку за місцем його проживання.

Згідно з протоколом обшуку, проведеним за місцем мешкання обвинуваченого ОСОБА_14 , обшук нього проводив слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області Роше М.І. в присутності понятих ОСОБА_131 , ОСОБА_132 (т. 13 а.к.п. 34-36).

У відповідності з оглянутим судом відеозаписом вказаної слідчої дії (т. 13 а.к.п. 37) відеофіксацію проведення обшуку було розпочато після того, як всі учасники слідчої дії перебували в приміщенні, ОСОБА_14 знаходився в коридорі, стоячі на колінах, до нього були застосовані кайданки. При цьому слідчий зачитав ОСОБА_14 ухвалу про надання дозволу на проведення обшуку, але не роз`яснив йому гарантовані Конституцією України та КПК України процесуальні права та обов`язки, що прямо передбачено ч. 3 ст. 223 КПК України.

Слід зауважити, що особи понятих перед початком обшуку не встановлювались, права та обов`язки їм не роз`яснювались. Особи понятих слідчий встановив вже після закінчення обшуку, прізвища понятих, вказаних на першій сторінці протоколу, не співпадають з даними, вказаними на останній сторінці. Крім зазначеного, в протоколі не вказані дані оперативних працівників, які приймали участь в слідчій дії.

Суд також звертає увагу на той факт, що під час проведення обшуку гроші, які були вилучені у ОСОБА_14 , не перераховувались. Як вбачається з відео слідчої дії, у ОСОБА_14 було вилучено 3 купюри по 100 доларів США, тоді, як в протоколі вже зазначено про вилучення 2 купюр доларів США.

Зазначене вище є суттєвими порушеннями вимог ч. 3 ст. 104 КПК України.

Згідно з поясненнями свідка ОСОБА_107 , кайданки до ОСОБА_14 були застосовані в зв`язку з тим, що особи, які були причетні до скоєння злочину, служили в АТО, можуть мати зброю. Однак, у відповідності з матеріалами кримінального провадження саме ОСОБА_14 не є учасником бойових дій, зброї не мав. Крім вказаного, суду не було надано відомостей про те, що останній чинив опір працівникам поліції, створював реальну небезпеку оточуючим тощо, що могло слугувати застосування до нього спеціального засобу - кайданок.

Факт застосування до ОСОБА_14 кайданок, а також обмеження свободи його пересування шляхом обмеження можливості вільного пересування без дозволу працівників поліції та постійного контролю з їх сторони свідчить про те, що ОСОБА_14 був затриманий до початку проведення обшуку, виходячи з визначення моменту затримання особи, закріпленого ст. 209 КПК України.

З урахуванням положень, зазначених судом вище, суд приходить до висновку, що під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_14 працівниками поліції були допущені суттєві порушення прав та свобод ОСОБА_14 , які полягають в не роз`ясненні останньому прав та обов`язків, застосуванні спеціальних заходів без встановлених нормою закону підстав, не забезпеченні правовою допомогою; протокол обшуку складено з суттєвими порушеннями.

Під час дослідження вказаних доказів захисниками обвинувачених неодноразово зверталась увага на той факт, що обшуки у обвинувачених ОСОБА_9 .. ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 проводились на підставі ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2018 року, відповідно до яких дозвіл було надано на відшукання грошових коштів, ювелірних виробів, електронних носіїв, мобільних телефонів, флеш-накопичувачів, а також речей, що знаходяться в незаконному обігу. Натомість, у вказаних обвинувачених вилучались взуття, банківські карти, одяг тощо, тобто речі, які не відносяться до переліку майна, визначеного ухвалами. Не можна віднести до ювелірних виробів і годинник, вилучений у ОСОБА_14 .

В справі «Багієва проти України» Європейській суд з прав людини встановив, що хоча в ухвалі не були встановлені межі обшуку, варто зазначити, що працівники міліції вилучили низку речей, які навіть не входили в категорію розшукуваних речей, встановлених судом. Виходячи з цього, наявні гарантії національного законодавства виявилися недостатніми, а проведений обшук в квартирі заявниці становив втручання, яке не було пропорційним відповідній меті.

Крім зазначеного, суд знаходить слушними зауваження захисників щодо обставин виявлення предметів, наданих прокурором на підтвердження причетності обвинувачених до скоєння злочину.

Всі предмети, які мають відношення до потерпілих ОСОБА_2 , - Почесний знак Вищого адміністративного суду України, флеш-накопичувач, годинник, було знайдено виключно в коридорі в шафах при вході. Обвинувачені ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 категорично заперечували приналежність їм вказаних речей, зазначали, що ці речі їм було підкинуто.

Орган досудового розслідування жодним чином не вирішував питання про спростування вказаних тверджень - в матеріалах провадження відсутні навіть відомості про можливість отримання відбитків пальців з вказаних предметів, про проведення відповідних експертиз з метою надання беззаперечних доказів того, що виявлені та вилучені предмети, які не мають для обвинувачених будь-якої цінності, саме вони поклали при вході у житло. Більш того, будь-яких інших речей потерпілих, які дійсно мають певну цінність, за місцем проживання обвинувачених виявлено не було.

Захисниками обвинувачених заявлялись клопотання про визнання вищевказаних протоколів обшуку та відеозаписів даних слідчих дій недопустимими доказами в зв`язку з порушеннями прав обвинувачених на захист, а також в зв`язку процесуальними порушеннями, допущеними при складанні протоколів обшуків.

Вказані клопотання суд вважає такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. П. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України передбачено, що суд зобов`язаний визнати істотним порушенням прав людини і основоположних свобод, зокрема у разі порушення права особи на захист.

Органом досудового розслідування проводився огляд речей, вилучених у обвинувачених ОСОБА_7 (т. 12 а.к.п. 15-16, 24-25, 29-99, 100-115), ОСОБА_9 (т. 12 а.к.п. 130-136), ОСОБА_13 (т.13 а.к.п. 20-32), ОСОБА_14 (т. 13 а.к.п. 40-41, 45-50).

Крім зазначеного, потерпілому ОСОБА_2 пред`являлись для впізнання ножі (т. 12 а.к.п. 9-14), спортивне взуття (т. 12 а.к.п. 19-23, 137-141, т. 13 а.к.п. 15-19), потерпілій ОСОБА_3 пред`являвся для впізнання жіночий годинник (т. 13 а.к.п. 42-44).

При дослідженні протоколів огляду захисники неодноразово звертали увагу на чисельні порушення, допущені під час їх складання, а також порушення при пакуванні, перепакуванні вилученого у обвинувачених майна.

Крім вищенаведеного, захисники зазначали про суттєві відмінності в описі жіночого годинника, вилученого у ОСОБА_14 , вказаних в різних процесуальних документах, а також на той факт, що 18 серпня 2019 року за участю потерпілих був оглянутий жіночій годинник та повернутий потерпілій; потерпіла ОСОБА_3 отримала вказаний годинник відповідно до розписки, потім повернула його і вже 26 вересня 2018 року їй цей годинник було пред`явлено для впізнання. Такий порядок дій явно суперечить суті та процедурі пред`явлення речей для впізнання, передбачений ст. 229 КПК України. Доводів на спростування допущення вказаних порушень стороною обвинувачення суду не надано.

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини доктрини «плодів отруєного дерева», якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші дані, одержані з його допомогою, будуть такими ж (рішення у справах «Гефген проти Німеччини», п.п. 50-52 рішення у справі «Шабельник проти України (№ 2)», п. 66 рішення у справі «Яременко проти України (№ 2)»). Зазначена доктрина передбачає оцінку не лише кожного засобу доказування автономно, а і всього ланцюга безпосередньо пов`язаних між собою доказів, з яких одні випливають з інших та є похідними від них. Критерієм віднесення доказів до «плодів отруєного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні відомості не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом.

У зв`язку з вищевикладеним, вилучені під час проведених за місцем проживання у обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обшуків, які визнані судом недопустимим доказами, речові докази, а тож протоколи огляду предметів та протоколи пред`явлення речей для впізнання, які є похідними доказами, також слід визнати недопустимими.

Щодо протоколів впізнання за фотознімками від 23 серпня 2018 року, проведених за участю потерпілої ОСОБА_3 , слід зазначити наступне.

Вимоги до складання та оформлення протоколу, а також до процедури пред`явлення особи для впізнання судом зазначено у вироку вище.

Потерпілій ОСОБА_3 для впізнання пред`являлись фотознімки ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , а також очей ОСОБА_9 .

Захисники обвинувачених під час судового розгляду заявляли клопотання про визнання протоколів пред`явлення для впізнання за фотознімками недопустимими доказами, оскільки вони отримані з суттєвими порушеннями процесуального закону.

Щодо впізнання за фотознімком ОСОБА_13 (т. 11 а.к.п. 97-100) слід зазначити наступне.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 228 КПК України потерпілій було запропоновано зазначити зовнішній вид та прикмети особи, яку вона буде впізнавати, на що ОСОБА_3 пояснила, що вона впізнає особу, яка знаходилась в її будинку за адресою: АДРЕСА_32 під час розбійного нападу, дана особа знаходилась у кепці чорного кольору, тобто з відмінних рис, за якими потерпіла впізнає нападника, була кепка чорного кольору.

Натомість всі особи, зображені на фото, пред`явлені потерпілій, без кепок, з короткими стрижками.

Згідно з ч. 7 ст. 228 КПК України фотознімки, що пред`являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення.

Однак, фотознімки, що були пред`явлені потерпілій, мають істотні відмінності - серед осіб, зображених на знімках, лише ОСОБА_13 розташований під іншим ракурсом, одягнутий в темну куртку та лише ОСОБА_13 має неголеність.

Під час пред`явлення за фотознімками ОСОБА_9 були допущені наступні порушення.

Згідно з поясненнями потерпілої ОСОБА_3 остання бачила лише очі одного з нападників та добре їх запам`ятала.

Спочатку слідчим було запропоновано впізнати ОСОБА_9 за фотознімком обличчя (т. 11 а.к.п. 101-104).

Згідно з довідкою до протоколу впізнання фото ОСОБА_9 розташовано під № 1.

В протоколі зафіксовано, що на питання слідчого, за якими прикметами потерпіла впізнає особу, ОСОБА_3 відповіла, що впізнає особу під № 1, яка першою зайшла до її кімнати та зв`язувала її руки спереду, дивлячись в очі на відстані 20-30 см.

Є незрозумілим, чому потерпіла повинна впізнавати саме особу під № 1, якою є обвинувачений ОСОБА_9 .

Крім зазначеного, в порушення ч. 7 ст. 288 КПК України фотознімки, серед яких є фото ОСОБА_9 , є різними - тільки ОСОБА_9 одягнутий в темний одяг та тільки його зображення розміщено на чорному фоні.

В протоколі зазначені ознаки, за якими потерпіла впізнала особу - риси верхньої частини обличчя, худорляве обличчя, великі круглі очі, брови. Однак, виникає питання про можливість впізнання ОСОБА_9 за худорлявим обличчям, оскільки потерпіла бачила лише його очі.

Одразу після процедури впізнання ОСОБА_9 за фотознімком потерпілій було запропоновано впізнати вказаного обвинуваченого за очами (т. 11 а.к.п. 105-108).

В протоколі зазначено, що перед пред`явленням фотознімків для впізнання потерпіла вказала, що вона запам`ятала очі та погляд особи, яка її зв`язувала в ході розбійного нападу, без опису прикмет та ознак, за якими вона зможе впізнати очі.

В графі «ознаки, за якими особа впізнала особу» зазначено - великі круглі очі, худорлява статура обличчя, погляд. Однак, є незрозумілим, як за очима можна визначити худорлявість статури.

Суд також звертає увагу на той факт, що всі фотознімки у вищенаведених протоколах розташовані виключно в одній послідовності - зображення особи, яка впізнається, розташоване на першому фото, в тому числі - обличчя ОСОБА_9 та зображення його очей.

Згідно протоколів впізнання особи за фотознімками слідчі дії проводились в приміщенні Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, тоді як потерпіла ОСОБА_3 стверджувала, що всі слідчі дії з її участю проводились в м. Дніпрі, що також ставить під сумнів правомірність дій слідчого під час проведення слідчої дії.

Як зазначалось вище, згідно з ч. 2 ст. 99 КПК протокол можна визнати документом (і, відповідно, джерелом доказів) лише за умови, якщо він складений у порядку, передбаченому КПК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що інформація у вказаних протоколах зафіксована з грубими порушеннями, вона не може поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, тому у відповідності до ч. 1 ст. 86 КПК України протоколи пред`явлення для впізнання за фотознімками визнаються судом недопустимим доказами.

Наступним доказом, на який посилався прокурор в обґрунтування вчинення саме обвинуваченими розбійного нападу, є протокол огляду від 24 травня 2018 року (т. 28 а.к.п. 105-149).

Аналіз вказаного документу в цілому, а також висновок, що інформація, яка зафіксована у вказаному протоколі з неточностями, особистими висновками слідчого та припущеннями, не може поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину, наведено у вироку вище.

Крім зазначеного, суд вважає такими, що заслуговують на увагу твердження захисників обвинувачених, що інформація, зафіксована слідчим у вказаному протоколі, не містить доказів причетності ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,, ОСОБА_13 , ОСОБА_14 до розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_2 .

Посилаючись на фіксування певними базовими станціями телефонних номерів вказаних обвинувачених, прокурор робив висновки про перебування обвинувачених в одному місці, а також про факт їх спільного пересування, однак, як зазначалось вище, до протоколу довідку про розташування базових станцій, в зоні дії яких знаходились будинки, де обвинувачені проживали або перебували на момент розбійного нападу на сім`ю ОСОБА_2 , їх технічні можливості, до матеріалів провадження не додано. Таким чином, перебування тієї чи іншої особи в певному місці, а також зустріч цих осіб може бути лише припущенням.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 04 липня 2018 року в квартирі АДРЕСА_35 залишили свої мобільні телефони в увімкненому стані, після чого направились до домоволодіння ОСОБА_2 , де вчинили злочин.

Однак, сам прокурор в подальшому зазначав, що у абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , в період часу після 21 год. до 00 год. 20 хвил., тобто на момент розбійного нападу, відбувались інтернет-з`єднання.

В обґрунтування того факту, що вказані з`єднання відбувались без особистої участі обвинувачених, прокурором будь-яких доказів не надано.

Аналізуючи місце знаходження телефонів, якими користувались обвинувачені в ніч розбійного нападу, прокурор всупереч даним, викладеним в обвинувальному акті, зазначив, що ОСОБА_7 свій мобільний телефон залишив за місцем свого проживання.

Посилання прокурора на телефонну розмову, яка відбулась між обвинуваченими щодо захворювання «вітрянкою», з`ясування про той, факт, чи не прийшов хтось до одного з них, повідомлення про наявність біля будинку карети швидкої допомоги, не може свідчити про наслідки скоєння особливо тяжкого злочину, а є лише припущеннями сторони обвинувачення.

Враховуючи наведене, як було зазначене вище, суд вважає, що інформація, яка зафіксована в протоколах з неточностями, особистими висновками слідчого та припущеннями, не може поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених у вчиненні особливо тяжкого злочину.

За клопотанням захисників на підтвердження непричетності обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_9 до вчинення злочину судом було допитано свідка ОСОБА_133 , який пояснив суду наступне. В ніч з 04 на 05 липня 2018 року він бачив ОСОБА_7 . Свідок з дівчиною прогулювався по набережній, поїхали в «Макдональдс», там ОСОБА_133 згадав, що поруч живе ОСОБА_7 . Свідок приблизно о 24 год. покликав останнього з дружиною прогулятися, але він повідомив, що його дівчина погано себе почуває, тому він прийде із ОСОБА_9 . ОСОБА_7 з ОСОБА_9 під`їхали приблизно через 15-20 хвил., вони вирішили поїхати в «Уткабар». Дівчину свідка відвезли додому. Вони втрьох відпочивали приблизно до 04 год., ніхто не від`їжджав, поведінка у обвинувачених була нормальною. Не пам`ятає, чи спілкувались обвинувачені з кимось по телефону. Потім ОСОБА_133 відвезли додому, обвинувачені сказали, що також поїдуть додому. Дату точно запам`ятав, оскільки це була остання зустріч з ОСОБА_7 .

Судом також були допитані свідки ОСОБА_96 , яка перебуває у фактичних шлюбних відносинах зі ОСОБА_13 , та її син від першого шлюбу ОСОБА_134 , які охарактеризували ОСОБА_13 як порядну людину та підтвердили факт того, що останній завжди ночував вдома. Крім зазначеного, свідки пояснили, що військова форма у них була, балаклав - ні. Військову форму ОСОБА_13 використовував ОСОБА_134 , оскільки він відвідував військово-патріотичний клуб «Айдар».

Необхідно зазначити, що до обвинувального акту прокурором було надано висновок експерта № 19/17/2/14-СЕ/19 судової трасологічної експертизи від 14 червня 2019 року, відповідно до якого надані на дослідження сліди розміром 110 x 41 мм, 85 x 45 мм, які зафіксовані на фотозображенні, для ідентифікації слідоутворюючого об`єкту не придатні, тому відповісти на питання, чи залишені дані сліди взуттям, що вилучене у ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , не виявляється можливим (т. 18 а.к.п. 76-90).

Вказаний доказ не свідчить про факт перебування обвинувачених в будинку потерпілих під час розбійного нападу.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений ст. 92 КПК України, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме - винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлено обвинувачення.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання) визначеним ч.ч. 2, 4 ст. 17 КПК, які передбачають, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - версія подій, яка дає підставі для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Таттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти сполученого Королівства») який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначені кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом» (справа Севтап Везнедароглу проти Турції).

Дослідивши під час судового розгляду надані прокурором докази, з урахуванням положень ст.ст. 2, 7, 9, 84, 91, 92 КПК України, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування вина обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, доводиться виключно доказами, які отримані з істотними порушеннями прав та свобод людини, гарантованими Конституцією та законами України, та визнані судом недопустимими; доказами, зібраними з грубими порушеннями КПК України, які не можуть поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених; а також на припущеннях, що прямо заборонено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 62 Конституції України, ст. 373 КПК України.

Прокурором не доведено належними та допустимим доказами факту прийняття ОСОБА_4 рішення про організацію вчинення розбійного нападу, розроблення ним відповідного плану скоєння злочину, залучення до вчинення злочину ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_106 ; не підтверджено, що вказані особи здійснювали збір необхідної інформації про потерпілих; не доведено факту використання для прибуття на місце злочину належного ОСОБА_14 автомобіля «Ford Fiesta»; участі саме обвинувачених в розбійному нападі на потерпілих, послідовність їх дій до, під час та після скоєння злочину.

Оцінивши надані прокурором докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що органом досудового розслідування не було здійснено всіх можливих і необхідних заходів для перевірки даних, які би свідчили про безспірну доведеність у вчиненні розбійного нападу на потерпілих ОСОБА_2 саме обвинуваченими ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ОСОБА_13 , ОСОБА_106 , а також в організації вказаного нападу обвинуваченим ОСОБА_4 .

Враховуючи наведене, обвинувачений ОСОБА_4 повинен бути виправданий за обвинуваченням в організації нападу з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України), обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 повинні бути виправдані за обвинуваченням у вчиненні нападу з метою заволодіння чужим майном, з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням у житло, спрямованого на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчиненого організованою групою (ч. 4 ст. 187 КК України), в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення (злочин) вчинене обвинуваченими, за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Крім зазначеного, ОСОБА_4 обвинувачується в організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участі в такій банді та у вчинюваних нею нападах, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 обвинувачуються в участі в озброєній банді та у вчинюваному нею нападі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257КК України.

Так, у відповідності з пред`явленим обвинуваченням ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочину, передбаченого ст. 296 КК України, маючи умисел на незаконне збагачення шляхом вчинення нападів на громадян та заволодіння їх майном, на початку 2018 року в м. Дніпрі на тривалий період часу організував стійку озброєну банду, що характеризувалася стабільністю та згуртованістю, стійкими зв`язками та розподілом ролей між усіма учасниками, підпорядкуванню груповій дисципліні.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільну небезпечність організації та існування озброєної банди, втілюючи в дію свій злочинний задум, підшукав для її складу осіб, які за своїми суб`єктивними якостями схильні до вчинення злочинів, володіють навичками застосування вогнепальної зброї та рукопашного бою, мають бажання збагатитися за рахунок чужого майна, та були готовими неухильно виконувати накази лідера банди, та здатними вчинити будь-який злочин.

Так, ОСОБА_4 , знаючи про особисті якості та бажання збагатитися за рахунок заволодіння чужим майном, маючи довіру до ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , будучи впевненим у них та у їх підтримці та готовності до вчинення злочинів, на початку 2018 року залучив їх до складу організованої ним банди.

ОСОБА_4 довів до відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 пропозицію створити озброєну банду та у її складі вчинити розбійні напади на осіб та інші злочини, після чого отримав згоду всіх вказаних осіб на участь в озброєній банді та у вчинюваних нею розбійних нападах і інших злочинах.

Крім того, у червні 2018 року ОСОБА_4 , отримавши від ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пропозицію вчинити умисне вбивство на замовлення мешканця м. Бердянська Запорізької області ОСОБА_18 , знаючи про їх особисті якості та бажання вчинити цей злочин, маючи до них довіру, залучив і їх до складу раніше створеної ним озброєної банди, повідомивши про склад учасників банди, після чого отримав згоду на участь в озброєній банді та у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_18 .

Крім того, ОСОБА_4 довів до відома ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_9 намір вчинити у складі озброєної банди умисне вбивство ОСОБА_18 , після чого отримав від них згоду.

Організована ОСОБА_4 озброєна банда характеризувалась стабільністю і згуртованістю свого складу, тісними стосунками між її учасниками, їх підпорядкуванню, тривалістю злочинної діяльності, розробкою і погодженістю планів і методів здійснення злочинів, приховування слідів своєї злочинної діяльності, наявністю загальних правил поведінки, домовленістю та готовністю до постійного вчинення злочинів всіма членами озброєної банди. Дисциплінованість учасників озброєної банди підтримувалася її ієрархічністю, безумовним і невідкладним виконанням вказівок ОСОБА_4 , як її організатора, розподілом ролей між її учасниками.

У банді ОСОБА_4 відвів собі роль керівника, у функції якого входила організація злочинної діяльності банди, розподіл ролей між її членами, визначення загальних правил поведінки, конспірації, дисципліни та ієрархії, підшукання об`єктів розбійних нападів та інших злочинів, планування злочинів, підготовка до їх вчинення, визначення осіб, які будуть вчиняти злочини, забезпечення вогнепальною зброєю та бойовими припасами, коштами, та іншими необхідними засобами для вчинення злочинів.

Відповідно до розроблених ОСОБА_4 планів, учасники озброєної банди проводили підготовчі та розвідувальні заходи для вчинення злочинів. Так, для вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 за вказівкою ОСОБА_4 учасники озброєної банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 у період з 28 червня 2018 року по 03 липня 2018 року в м. Бердянську проводили розвідувальні заходи, в ході яких здійснювали спостереження за ОСОБА_18 , його оточенням, місцем його проживання та автомобілем, яким він користувався.

Готуючись до злочинної діяльності, відповідно до розробленого ОСОБА_4 плану, з відома та згоди інших учасників озброєної банди, без передбаченого законом дозволу, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у невстановлених осіб учасники озброєної банди незаконно придбали два пістолети невстановленого зразка, а також бойові припаси до вогнепальної зброї. Усі учасники банди знали про її озброєність вогнепальною зброєю, бойовими припасами, усвідомлювали можливість її застосування та використання під час вчинення злочинів.

Крім того, для вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , у відповідності до злочинного плану, учасник озброєної банди ОСОБА_6 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у невстановлених осіб незаконно придбав обріз, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який є вогнепальною зброєю, а також бойові припаси до нього.

Для забезпечення мобільності при підготовці та вчиненні злочинів, перевезення вогнепальної зброї, уникнення затримання правоохоронцями на місці злочинів члени озброєної банди використовували заздалегідь придбані транспортні засоби, а саме - автомобіль «Ford Fiesta», реєстраційний номер НОМЕР_20 , яким керував ОСОБА_14 , «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , яким керував ОСОБА_12 , «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_9 , яким керував ОСОБА_6 , «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_10 .

З метою уникнення можливості ідентифікації члени банди при вчиненні злочинів вжили заходів щодо приховування візуальних характеристик своєї зовнішності заздалегідь придбаними балаклавами, рукавичками, кепками та одягом, який схожий на військовий.

У відповідності до розробленого плану злочинної діяльності, роль та задачі кожного учасника озброєної банди були розподілені наступним чином:

ОСОБА_4 організував стійку організовану озброєну банду для вчинення розбійних нападів на громадян, вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , підшукав для її складу осіб, які за своїми суб`єктивними якостями схильні до вчинення злочинів та мають бажання збагатитися за рахунок чужого майна, особисто прийняв участь у такій банді, як організатор вчинених озброєною бандою злочинів, а також забезпечив озброєну банду вогнепальною зброєю та бойовими припасами. ОСОБА_4 підшукав об`єкти злочинних посягань та повідомляв про підібрані об`єкти учасникам банди. Для вчинення цих злочинів ОСОБА_4 розробив детальні та узгоджені між усіма учасниками озброєної банди плани злочинної діяльності, визначав необхідний склад членів банди для вчинення злочинів, їх озброєння, розподіляв роль кожного члена банди, організовував збут викраденого майна та розподіляв між членами банди кошти, одержані злочинним шляхом.

ОСОБА_5 , отримавши пропозицію від ОСОБА_6 вчинити умисне вбивство ОСОБА_18 , підшукав особу, яка зможе організувати та спланувати вчинення цього злочину, а саме - ОСОБА_4 . Після досягнення з ОСОБА_4 домовленості про вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , за пропозицією ОСОБА_4 надав свою згоду на участь в озброєній банді та у вчинюваному нею умисному вбивстві ОСОБА_18 . У відповідності до розробленого ним та ОСОБА_4 детального та узгодженого між усіма учасниками озброєної банди плану злочинної діяльності, ОСОБА_5 здійснював фінансування членів озброєної банди під час їх виїзду в м. Бердянськ для підготовки та вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , а також надавав вказівки членам озброєної банди щодо виїзду в м. Бердянськ для реалізації злочинного умислу та виконання вбивства на замовлення у певні строки.

ОСОБА_6 , отримавши від невстановленої особи замовлення на вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , для вчинення цього злочину вступив у злочинну змову із ОСОБА_5 , а згодом і з ОСОБА_4 . За пропозицією ОСОБА_4 надав свою згоду на участь в озброєній банді та у вчинюваному нею умисному вбивстві ОСОБА_18 . У відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між усіма учасниками озброєної банди злочинного плану, надав ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та іншим учасникам озброєної банди відомості про потерпілого. У період з 28 червня 2018 року по 03 липня 2018 року надав інформацію про ОСОБА_18 та сприяв учасникам озброєної банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_12 у проведенні розвідувальних заходів у м. Бердянську, в ході яких здійснювалось спостереження за ОСОБА_18 . В ході підготовки до вчинення злочину підшукав та надав учасниками озброєної банди автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який використовувався під час вчинення злочину, а також підшукав та надав знаряддя вчинення умисного вбивства - обріз мисливської рушниці, з якої було вчинено умисне вбивство ОСОБА_18 .

ОСОБА_7 в озброєній банді, у відповідності до її ієрархії, ОСОБА_4 було надано повноваження здійснювати керівництво іншими учасниками озброєної банди, які залучались для вчинення злочинів, а саме - ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_14 , за погодженням із ОСОБА_4 визначати склад та кількість осіб із числа озброєної банди та здійснювати керівництво ними під час безпосереднього вчинення злочинів.

У відповідності до розробленого ОСОБА_4 детального та узгодженого учасниками озброєної банди злочинного плану, ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 04 липня 2018 року вчинили розбійний напад на мешканців м. Дніпра ОСОБА_2 , під час якого ОСОБА_7 здійснював безпосереднє керівництво учасниками банди на місці вчинення злочину.

У відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану, ОСОБА_7 спільно з іншими учасниками озброєної банди ОСОБА_9 і ОСОБА_12 у період з 28 червня 2018 року по 03 липня 2018 року виїжджав у м. Бердянськ, де здійснював керівництво учасниками банди та безпосередньо проводив розвідувальні заходи, в ході яких проводилось стеження за ОСОБА_18 , після чого, перебуваючи в м. Дніпрі, надав ОСОБА_4 поради щодо планування та організації вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 .

Крім того, у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану, за погодженням із ОСОБА_4 визначив склад учасників озброєної банди, а саме - ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , які виїхали в м. Бердянськ для вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 . Призначив ОСОБА_8 керівником групи та доручив йому із вогнепальної зброї здійснити умисне вбивство ОСОБА_18 . Під час готування до вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 шляхом спілкування по телефону координував дії учасників банди.

ОСОБА_8 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану, здійснював керівництво учасниками озброєної банди ОСОБА_10 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 під час виїзду в м. Бердянськ у період з 29 по 31 липня 2018 року, де з цими особами проводив стеження за ОСОБА_18 . Отримав від ОСОБА_6 автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія», який використовувався під час вчинення умисного вбивства, та обріз мисливської рушниці, з якої 31 липня 2018 року вчинив умисне вбивство ОСОБА_18 .

ОСОБА_10 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану у складі учасників озброєної банди ОСОБА_8 , ОСОБА_12 і ОСОБА_11 у період з 29 по 31 липня 2018 року в м. Бердянську спільно з вказаними особами проводив стеження за ОСОБА_18 . Керуючи автомобілем «ЗАЗ 1102 Таврія», приїхав із ОСОБА_8 до місця вчинення злочину, де з ним очікував на повідомлення від інших учасників озброєної банди про приїзд потерпілого до свого місця проживання. Отримавши від ОСОБА_12 і ОСОБА_11 повідомлення про рух автомобіля з ОСОБА_18 , ОСОБА_10 на вказаному автомобілі привіз ОСОБА_8 до домоволодіння потерпілого, після чого ОСОБА_8 , вийшовши з автомобіля, здійснив два постріли в ОСОБА_18 . Після цього ОСОБА_8 сів у вказаний автомобіль і разом з ОСОБА_10 , який керував цим автомобілем, втік з місця злочину у заздалегідь обумовлене місце, де на них чекали ОСОБА_12 і ОСОБА_11

ОСОБА_12 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану, спільно з іншими учасниками озброєної банди ОСОБА_7 і ОСОБА_9 у період з 28 червня 2018 по 03 липня 2018 року в м. Бердянську проводив розвідувальні заходи, в ході яких проводилось стеження за ОСОБА_18 , дані яких були використані ОСОБА_4 під час планування та організації вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 .

Також, у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану у складі учасників озброєної банди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 29 липня 2018 року виїхав у м. Бердянськ, де проводив спільно з вказаними особами стеження за ОСОБА_18

31 липня 2018 року близько 12 год. 30 хвил. ОСОБА_12 і ОСОБА_11 , у відповідності до злочинного плану та чітко розподілених ролей між учасниками банди, знаходячись в автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , неподалік місця проживання потерпілого, за допомогою невстановленого засобу повідомили ОСОБА_8 і ОСОБА_10 про рух автомобіля з ОСОБА_18 до його місця проживання, після чого було вчинено умисне вбивство ОСОБА_18 .

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_12 і ОСОБА_11 на автомобілі «Mazda 6» приїхали на вул. Ямбольська, 1 в м. Бердянську, де забрали ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , які у вказаному місці залишили автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія» та обріз мисливської рушниці, з якого було вчинено вбивство, після чого втекли з м. Бердянська.

ОСОБА_11 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди злочинного плану, у складі учасників озброєної банди ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 29 липня 2018 року виїхав у м. Бердянськ, де проводив спільно з вказаними особами стеження за ОСОБА_18

31 липня 2018 року близько 12 год. 30 хвил. ОСОБА_11 і ОСОБА_12 , у відповідності до злочинного плану та чітко розподілених ролей між учасниками банди, знаходячись в автомобілі «Mazda 6», реєстраційний номер НОМЕР_8 , неподалік місця проживання потерпілого, за допомогою невстановленого засобу повідомили ОСОБА_8 і ОСОБА_10 про рух автомобіля з ОСОБА_18 до його місця проживання, після чого було вчинено умисне вбивство ОСОБА_18 .

Після вчинення умисного вбивства ОСОБА_11 і ОСОБА_12 на автомобілі «Mazda 6» приїхали на вул. Ямбольська, 1 в м. Бердянську, де забрали ОСОБА_8 і ОСОБА_10 , які у вказаному місці залишили автомобіль «ЗАЗ 1102 Таврія» та обріз мисливської рушниці, з якого було вчинено вбивство, після чого втекли з м. Бердянська.

ОСОБА_9 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 і ОСОБА_5 детального та узгодженого між учасниками озброєної банди плану злочинної діяльності, спільно з іншими учасниками озброєної банди ОСОБА_7 і ОСОБА_12 у період з 28 червня 2018 року по 03 липня 2018 року в м. Бердянську проводив розвідувальні заходи, в ході яких проводив стеження за ОСОБА_18 , після чого, перебуваючи в м. Дніпрі, надав ОСОБА_4 поради щодо планування та організації вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 .

У відповідності до розробленого ОСОБА_4 детального та узгодженого учасниками озброєної банди плану, ОСОБА_9 спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 04 липня 2018 року вчинили розбійний напад на мешканців м. Дніпра ОСОБА_2 , під час якого ОСОБА_9 умисно наносив удари ОСОБА_2 , погрожуючи ОСОБА_3 застосуванням пістолета невстановленого зразка, змусив її повідомити про місце зберігання грошей і золотих виробів та спільно з учасниками озброєної банди заволодів грішми та золотими виробами.

ОСОБА_13 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 детального та узгодженого учасниками озброєної банди плану, спільно із ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_14 04 липня 2018 року вчинили розбійний напад на мешканців м. Дніпра ОСОБА_2 , під час якого ОСОБА_13 умисно наносив удари ОСОБА_2 , спільно із ОСОБА_9 , погрожуючи ОСОБА_3 , змусив її повідомити про місце зберігання грошей і золотих виробів та спільно із учасниками озброєної банди заволодів грішми та золотими виробами.

ОСОБА_14 у відповідності до розробленого ОСОБА_4 детального та узгодженого учасниками озброєної банди злочинного плану, 04 липня 2018 року, керуючи власним автомобілем «Ford Fiesta», спільно з ОСОБА_7 , ОСОБА_9 і ОСОБА_13 прибув до місця вчинення злочину, вчинив розбійний напад на мешканців м. Дніпра ОСОБА_2 , під час якого умисно наносив удари ОСОБА_2 та спільно з учасниками озброєної банди заволодів грішми та золотими виробами.

В червні 2018 року ОСОБА_4 , виконуючи роль керівника банди, отримавши за невстановлених обставин інформацію про наявність у колишнього заступника голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_135 , а також у його дружини ОСОБА_3 значної суми коштів і цінностей, організував вчинення розбійного нападу на них, з проникненням у житло, з метою незаконного заволодіння їх майном у особливо великих розмірах, для особистого збагачення учасників банди та забезпечення фінансування подальшої діяльності банди.

З цією метою організатор озброєної банди ОСОБА_4 розробив план вчинення збройного розбійного нападу на ОСОБА_2 , для вчинення якого залучив членів організованої ним банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , розподілив між ними ролі, у відповідності до яких керівником розбійного нападу призначив ОСОБА_7 , який під час підготовки і під час вчинення нападу повинен був координувати дії кожного учасника банди в залежності від обставин на місці вчинення злочину.

Діючи у відповідності до розробленого злочинного плану, 04 липня 2018 року близько 22 год. 30 хвил. учасники організованої банди ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, яка зазнала нападу, проникли в житловий будинок, який розташований по АДРЕСА_32 , де, погрожуючи застосуванням вогнепальної зброї та ножів, вчинили напад на мешканців цього будинку ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , в ході якого заволоділи 200 000 грн., 54 500 доларами США, що згідно офіційного курсу Національного банку України станом на 04 липня 2018 року в гривневому еквіваленті становить 1 433 309,62 грн., виробами із золота та іншим майном на суму 190 623,34 грн., а всього - майном на загальну суму 1 823 932,96 грн., що в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, тобто майном у особливо великому розмірі, чим заподіяли потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 майнову шкоду.

У 2018 році невставлена досудовим розслідуванням особа замовила ОСОБА_6 вчинити умисне вбивство мешканця м. Бердянська Запорізької області ОСОБА_18 , який у червні 2018 року з метою вчинення цього злочину вступив у злочинну змову з ОСОБА_5 і ОСОБА_4 .

Після цього ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розробили детальний та узгоджений між учасниками озброєної банди план вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 , який довів до відома інших учасників озброєної банди, а саме - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 і ОСОБА_9 , та отримав від них схвалення цього плану та згоду на участь у вчиненні злочину.

У відповідності до злочинного плану та розподілених ОСОБА_4 ролей 31 липня 2018 року близько 12 год. 30 хвил. на території домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_23 , ОСОБА_8 , діючи у складі озброєної банди, з обрізу, виготовленого саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, здійснив два постріли в голову і в тулуб ОСОБА_18 і таким чином умисно його вбив.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами передбаченими цим Кодексом.

Проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що під час судового розгляду не встановлено достатньо доказів для доведення винуватості осіб і вичерпані можливості їх отримання, що позбавляє суд можливості переконатися «поза розумним сумнівом» у доведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257 КК України.

Так, в ході судового розгляду даного кримінального провадження обвинувачені категорично заперечували вчинення ними вказаного злочину.

На підтвердження винуватості своїх доводів сторона обвинувачення посилалася на докази, що наведені у вироку вище, і які були детально досліджені та проаналізовані судом.

Ст. 257 КК України передбачає відповідальність за організацію озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

Як роз`яснено в постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 13 «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об`єднаннями», суди мають досліджувати докази не лише стосовно конкретних злочинів, а й щодо тих ознак, які вказують на їх вчинення саме організованою групою чи злочинною організацією, - щодо виду об`єднання, мети його створення і плану злочинної діяльності, тривалості існування, матеріальної бази, кількісного складу, вербування нових членів, структури та ієрархії об`єднання, наявності в нього корупційних зв`язків, існування певних правил поведінки його членів, розподілу між ними функцій тощо.

Бандитизм становить окремий різновид спільної злочинної діяльності, специфічними проявами якої в цьому разі є організація озброєної банди та участь у ній або у вчинюваному нею нападі. Для притягнення особи до відповідальності за ст. 257 КК України достатньо вчинення нею хоча б одного з цих діянь (за умови, що організацію банди доведено). Суд має з`ясовувати, в якій саме формі особа вчинила бандитизм, та зазначати це у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Банду слід вважати створеною з моменту досягнення її учасниками згоди щодо вчинення першого нападу за наявності планів щодо подальшої спільної злочинної діяльності такого ж характеру та за умови, що об`єднання набуло всіх обов`язкових ознак банди.

Якщо перший, а також наступні злочини були вчинені до набуття об`єднанням усіх обов`язкових ознак банди, ці злочини за наявності до того підстав необхідно визнавати такими, що вчинені організованою групою чи злочинною організацією.

Обов`язковими ознаками організації банди є мета цієї діяльності - вчинення нападів - та озброєність її учасників або хоча б одного з них (в останньому випадку інші учасники мають знати про це й усвідомлювати можливість застосування зброї під час нападів).

Організацією озброєної банди належить визнавати створення як організованої групи чи злочинної організації, що вже озброєні, але ще не вчинили нападів, так і таких стійких об`єднань, які, щоб дістати зброю, вчиняють напади на військовослужбовців, працівників правоохоронних органів тощо. Уже в момент нападу з метою заволодіння зброєю ці об`єднання стають бандою, оскільки в такий спосіб її члени озброюються.

Участь в озброєній банді слід розуміти не тільки як безпосереднє здійснення нападів, а і сам факт вступу особи до неї чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для її функціонування. Проте в будь-якому разі участь у банді (як форма бандитизму) обов`язково передбачає членство особи в цьому об`єднанні, яке набувається шляхом вступу до останнього.

Нападом озброєної банди є дії, спрямовані на досягнення злочинного результату шляхом застосування насильства до потерпілого чи створення загрози його застосування.

З наведеного вбачається, що для кваліфікації дій обвинувачених за ст. 257 КК України, як участь у банді та вчинюваних нею нападах, стороною обвинувачення слід довести як факт організації і створення банди, так і факт вступу обвинувачених до неї чи вчинення будь-яких дій, спрямованих на створення сприятливих умов для її функціонування.

В ході розгляду справ про бандитизм, стороною обвинувачення повинні бути надані докази вчинення певних дій осіб, які є свідченням вчинення бандитизму, їх розуміння чи обізнаність самого факту існування озброєної банди та бажання участі в діяльності такої групи.

Обов`язковими ознаками банди є: 1) кількісна ознака - наявність у ній кількох (трьох і більше) суб`єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учасників угрупування - вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину - напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

Стійкість, як ознака банди, має місце лише у разі, якщо вона створена для зайняття злочинною діяльністю, вчинення як правило, не одного, а кількох нападів. У окремих випадках банда може бути створена для одного, але особливо небезпечного нападу, який вимагає особливої підготовки.

Про стійкість угрупування свідчить досконалість його організаційної структури, високий ступінь внутрішньої організації, постійність форм і методів злочинної діяльності.

Для обґрунтування доведеності створення банди та керівної ролі ОСОБА_4 і її діяльності прокурор послався на наступні докази:

- протоколи, складені оперативними підрозділами в результаті проведення оперативно-розшукових заходів (зняття інформації з каналів зв`язку); протоколи огляду цих матеріалів та отриманих відомостей про телефонні з`єднання;

-протокол огляду від 24 травня 2019 року, який свідчить про телефонні з`єднання між усіма обвинуваченими;

-протоколи від 25 вересня 2018 року та від 18 жовтня 2018 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи за участю ОСОБА_4 .

Так, наявністю великої кількості телефонних з`єднань між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 прокурор доводив роль ОСОБА_7 в банді та існування певної ієрархії, однак прокурор не надав доказів на спростування твердження сторони захисту, що спілкування за телефоном між особами є лише підтвердженням їх знайомства та можливо наявності спільних інтересів, а спільні інтереси не обов`язково повинні бути пов`язаними із злочинною діяльністю.

Матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій прокурор підтверджував той факт, що ОСОБА_4 мав вплив на обвинувачених, причому зі слів ОСОБА_4 не було зрозуміло, щодо яких саме осіб він висловлювався під час спілкування з працівниками правоохоронних органів.

Висновки про той факт, що ОСОБА_4 нібито відомо про той факт, що за ними ведеться спостереження, прокурор зробив з того, що в телефонній розмові ОСОБА_4 згадав про наявність «флоту», який, як зазначив прокурор, є службою зовнішнього спостереження, причому не надаючи роз`яснень, чому саме він зробив такий висновок.

Телефонними розмовами прокурор також підтверджує і наявність зброї, а саме - згадування обвинуваченими про «семечки», «гаечний ключ», «молотило», однак лінгвістична експертиза з приводу вживання вказаних слів по кримінальному провадженню під час досудового розслідування не проводилась, клопотань про її проведення під час судового розгляду заявлено не було, висновки прокурора, що розмови про вказані предмети свідчить про наявність у обвинувачених зброї, є лише його припущенням.

Згадування про «чехли» та автомат, причому в контексті з передачею дозволу, також не може свідчити про наявність у обвинувачених зброї, яка використовується для вчинення злочинів, а не є зброєю, оформленою у відповідності до діючого законодавства.

Крім того, що вказані вище докази не доводять поза розумним сумнівом вину обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257 КК України, слід зазначити, що докази, отримані за результатами проведення ОРД та НСРД були визнані судом недопустимими доказами.

Також у судовому засіданні органом досудового розслідування не надано переконливих доказів, на підставі яких можливо прийти до висновку, що взаємовідносини між обвинуваченими відповідали такому рівню спільної злочинної діяльності, за якого дії кожного з них визначаються ознаками, характерними для бандитизму.

Майже всі обвинувачені (крім ОСОБА_6 ) є мешканцями одного міста, займаються спортом, ОСОБА_4 є тренером з рукопашного бою, що підтверджує їх спілкування, а також більш вагому роль ОСОБА_4 серед них. Зазначене прокурором не спростовано, а його твердження про стійке згрупування обвинувачених з метою ретельної підготовки до вчинення злочинів, а також про вчинення злочинів, є припущенням.

Не доведено прокурором з підстав, зазначених вище, і озброєності обвинувачених.

Крім зазначеного, слід звернути увагу на той факт, що в обвинувальному акті органом досудового розслідування було зазначено про придбання обвинуваченими у невстановленої особи в невстановленому місці двох пістолетів невстановленого зразка, що є неконкретним твердженням та не може поза розумним сумнівом доводити вину обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257 КК України.

Факт виявлення та вилучення у ОСОБА_4 патронів не свідчить про те, що вказані патрони були придбані та використовувались саме з метою вчинення особливо тяжких злочинів.

Також суд зауважує, що під час судового розгляду стороною обвинувачення не було доведено вчинення обвинуваченими кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187 КК України, тобто такої ознаки банди, як вчинення нападів.

Таким чином, судом встановлено, що будь-яких доказів на підтвердження того, що у обвинувачених був розроблений (хоча б у загальних рисах) і схвалений учасниками групи план злочинної діяльності або вчинення конкретного злочину, розподіл ролей, наявність організатора (керівника), заходи щодо прикриття своєї діяльності тощо, стороною обвинувачення не надано. Твердження прокурора, що ОСОБА_4 виступає організатором банди будь-якими доказами в судовому засіданні не підтвердилось, а той факт, що обвинувачені знайомі між собою певний час, не може свідчити про схвалення ними участі в організованій групі.

Зважаючи на положення ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, відповідно до яких кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом, обвинувачений ОСОБА_4 повинен бути виправданий за обвинуваченням в організації озброєної банди з метою нападу на окремих осіб, а також участь у такій банді та у вчинюваних нею нападах, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 повинні бути виправдані за обвинуваченням в участі в озброєній банді та у вчинюваному нею нападі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257 КК України, в зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення (злочину), в якому вони обвинувачуються, за п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України.

ОСОБА_6 обвинувачується в носінні, зберіганні і придбанні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, вчиненим організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно пред`явленого обвинувачення, у відповідності до єдиного плану злочинної діяльності, ОСОБА_6 , діючи у складі організованої ОСОБА_4 злочинної групи, до якої також входили ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 і ОСОБА_14 , з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 без передбаченого законом дозволу у невстановлений досудовим розслідуванням час і місці, у невстановленої особи придбав обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру, який є вогнепальною зброєю.

У відповідності до злочинного плану 29 липня 2018 року близько 21 год. ОСОБА_6 на автомобілі «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_9 , приїхав у заздалегідь обумовлене місце, а саме - до готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13», розташованого по АДРЕСА_27, де для вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 передав ОСОБА_8 обріз рушниці, виготовлений саморобним способом з гладкоствольної двоствольної мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2 , 16-го калібру.

31 липня 2018 ОСОБА_8 після вчинення умисного вбивства ОСОБА_18 вказаний обріз рушниці залишив у салоні автомобіля «ЗАЗ 1102 Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який цього ж дня був виявлений та вилучений працівниками поліції в ході обшуку вказаного автомобіля біля дитячого садка «Казка» № 41, який розташований по вул. Ямбольська, 1 в м. Бердянську.

Надаючи суду пояснення, обвинувачений ОСОБА_6 свою вину категорично заперечував, в тому числі - у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Як зазначалось вище, за приписами ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише у випадку, коли вина обвинуваченої особи у вчиненні кримінального правопорушення доведена поза розумним сумнівом. Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає у сторонньої особи будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був скоєний і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, протоколи слідчих дій, письмові документи, висновки експертів.

Під час судового розгляду при дослідженні матеріалів, отриманих в результаті проведення оперативно-розшукових заходів (зняття інформації з каналів зв`язку) та протоколів про результати аудіо- відеоконтролю осіб, визнаних судом недопустимими доказами, в обґрунтування вини ОСОБА_6 прокурор посилався на той факт, що деякими з обвинувачених згадувався ОСОБА_82 , а також, що якийсь ОСОБА_82 біля кафе «ІНФОРМАЦІЯ_15» зустрічався з ОСОБА_8 . Крім зазначеного, в телефонних книгах деяких обвинувачених є телефонний номер, яким користувався обвинувачений ОСОБА_6 .

Однак, такі посилання жодним чином не можуть свідчити про причетність ОСОБА_6 до вищевказаного злочину.

Згідно з висновком експерта від 16 серпня 2018 року № 1-755 на поверхні шести патронів, полімерного пакета, обріза «НОМЕР_2», двох гільз, вилучених 31 липня 2018 року під час проведення огляду автомобіля ЗАЗ Таврія 1102, реєстраційний номер НОМЕР_12 , сліди папілярних узорів не виявлені (т. 23 а.к.п. 86-102).

У відповідності з висновком експерта від 11 вересня 2018 року № 8-953 не встановлено співпадіння генетичних ознак клітин з ядрами на шести патронах, стволі, курку, рукоятці, бойку, спусковому механізмі, патроннику, запобіжнику, цівці обріза мисливської рушниці, на двох гільзах з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 . Питання про встановлення відповідності генетичних ознак клітин з ядрами генетичним зразкам ОСОБА_6 експерту навіть не ставилось (т. 23 а.к.п. 114-123).

Виступаючи з промовою в судових дебатах, прокурор взагалі не навів жодного доказу, який міг би хоча б опосередковано довести вину ОСОБА_6 у вчиненні злочину, який полягає в носінні, зберіганні і придбанні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу, тим більше - вчиненим організованою групою.

Таким чином, прокурором не надано суду жодних належних доказів, які би прямо чи непрямо підтверджували існування обставин, на які він посилається в обвинувальному акті.

Згідно з ч. 1 ст. 93 КПК України збирання доказів здійснюється сторонами кримінального провадження, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Суд, зберігаючи неупередженість, не може перебрати на себе функцію слідчого, прокурора, на яких у відповідності з ч. 1 ст. 92 КПК України покладено обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про недоведеність вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, тобто носіння, зберігання і придбання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, вчиненим організованою групою, в якому він обвинувачується, тому ОСОБА_6 повинен бути виправданий за обвинуваченням у вказаному злочині за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України.

Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфікуються як носіння, зберігання і придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене організованою групою, тобто він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України.

Однак, кваліфікацію щодо обставин вчинення вказаного злочину організованою групою суд вважає невірною та такою, що не відповідає обставинам, з`ясованим під час розгляду кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 28 КК України кримінальне правопорушення визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об`єднання для вчинення цього та іншого (інших) кримінальних правопорушень, об`єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Відповідно до вказаної норми суб`єктом злочину, вчиненого організованою групою, може визнаватись лише особа, яка є учасником такого об`єднання.

При вчиненні злочину організованою групою встановленню та доведенню підлягають не тільки ознаки конкретного злочину, а й ті ознаки, які вказують на його вчинення саме організованою групою.

Судом з підстав, зазначених у вироку вище, було встановлено про недоведеність створення обвинуваченими організованої групи, тому посилання органу досудового розслідування на ч. 3 ст. 28 КК України при обвинуваченні ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 263 КК України необхідно виключити.

Під час судового розгляду захисниками обвинувачених заявлялись клопотання про визнання окремих доказів недопустимими в зв`язку з відсутністю в певні періоди повноважень слідчих, які приймали по даному кримінальному провадженню відповідні постанови, приймали участь в слідчих діях, однак, зазначене спростовується матеріалами кримінального провадження та наданими прокурором витягами з ЄРДР.

Крім зазначеного, адвокат Кравцов В.М. стверджував, що сторона обвинувачення не виконала вимог ст. 290 КПК України - відкриття матеріалів відбувалось в умовах слідчого ізолятора без можливості використання фотоапаратури, без спеціальних приладів для дослідження відеофайлів. Стороні захисту не було надано можливості ознайомитися з речовими доказами. Строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування судом встановлювався без своєчасного повідомлення і без участі сторони захисту, без урахування всіх наявних матеріалів. В зв`язку з наведеним просив визнати всі докази по даному кримінальному провадженню недопустимими.

Ч.ч. 1-10 ст. 290 КПК України визначено порядок відкриття матеріалів іншій стороні на стадії закінчення досудового розслідування. Зокрема, відповідно до ч. 2 цієї статті прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання.

Всі докази, наявні в матеріалах даного кримінального провадження, ретельно були досліджені судом за участю всіх обвинувачених та їх захисників, учасники судового розгляду мали можливість висловити свої зауваження щодо досліджених документів та речей, причому сторона захисту мала достатньо часу, щоб підготуватися і скорегувати лінію захисту в зв`язку з дослідженням вищезазначених доказів.

Суд вважає, що під час розгляду кримінального провадження не було порушено балансу інтересів сторін кримінального провадження, вони нарівно використовували надані їм процесуальні права на збирання і подання до суду доказів та у зв`язку з цим мали достатньо часу для обстоювання своїх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника Кравцова В.М.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_8 у відповідності зі ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, сукупність усіх обставин, що характеризують обвинувачених, їх особи, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , передбачених ст. 66 КК України, суд не встановив.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , передбаченою ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 , суд не встановив.

З урахуванням обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який є особою, раніше судимою, не працює, що унеможливлює призначення покарання, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у вигляді штрафу або виправних робіт, на обліку у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, задовільно характеризується за місцем утримання, позитивно характеризується за місцем проживання та ФЦ «Придніпровський» з надання доступу дітям з малозабезпечених сімей до спорту, зважаючи на його відношення до скоєного та обставини провадження, враховуючи ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які кримінальний закон відносить до проступку (за ч. 1 ст. 309 КК України) та до тяжкого злочину (за ч. 1 ст. 263 КК України), суд приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого, у виді арешту в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України та позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України, оскільки саме це покарання найбільш відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України, та визначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим згідно вимог ч. 1 ст. 70 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а відповідно до ч. 4 цієї статті, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 було затримано та поміщено до ІТТ м. Києва на виконання вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року.

26 березня 2019 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до п. 26 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 21 жовтня 2003 року № 7, при вчиненні нового злочину особою, яка відбувала покарання у виді позбавлення волі, його невідбутою частиною треба вважати строк, який залишився на момент обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за новий злочин, а якщо такий захід не обирався, - то строк, який залишився після постановлення останнього за часом вироку.

З урахуванням зазначеного, суд остаточно призначає ОСОБА_4 покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року за ч. 4 ст. 296 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує характер і ступінь тяжкості злочину, який закон відносить до особливо тяжких злочинів, конкретні обставини провадження, дані про особу ОСОБА_8 , який раніше до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, є учасником бойових дій, його відношення до скоєного, та приходить до висновку про доцільність призначення покарання, необхідного і достатнього для виправлення обвинуваченого, у виді позбавлення волі в межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 115 КК України.

Правові підстави для застосування відносно обвинувачених положень ст.ст. 49, 69, 69-1 КК України відсутні.

Потерпіла ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_136 заявила цивільний позов до обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 та просила стягнути солідарно з них на користь дочки ОСОБА_18 - ОСОБА_136 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , щомісячне утримання по 1 241 грн. на місяць, починаючи з 31 липня 2018 року і до досягнення дитиною повноліття. Також просила стягнути солідарно з обвинувачених на відшкодування моральної шкоди 6 000 000 грн. Позовні вимоги в частині стягнення щомісячних виплат на користь ОСОБА_136 обґрунтовані тим, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право утримання від нього. ОСОБА_136 , як дитина потерпілого, на день його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_19 , мала право на одержання від нього утримання, та, відповідно, має право на відшкодування вказаної шкоди до досягнення повноліття. Оскільки ОСОБА_18 на час смерті не працював, відповідно до вимог ч. 2 ст. 1195 ЦК України розмір шкоди розрахований виходячи зі встановленого розміру мінімальної заробітної плати на 2018 рік, який складав 3 723 грн. Виходячи з того, що до складу сім`ї потерпілого входило троє осіб - потерпілий, його дружина та дочка, частка ОСОБА_136 від розміру вказаного доходу складає 1 241 грн. Щодо завданої обвинуваченими моральної шкоди ОСОБА_1 , яку вона оцінює в 3 000 000 грн., зазначила, що вона переносить біль втрати чоловіка, з яким вони були нерозлучні, вели спільну діяльність, багато часу проводили разом, вона відчуває безповоротність того, що сталось, що ніколи життя не стане таким, як раніше, вказане приносить їй душевні страждання, крім того, весь тягар сімейних обов`язків ліг на її плечі, вона вимушена виконувати суто чоловічу роботу по дому, нести фізичні навантаження. Крім зазначеного, протиправною поведінкою обвинувачених спричинено моральну шкоду їх дочці - ОСОБА_136 , яка втратила батька, з яким вони були дуже близькі один до одного, у разі нагадування про батька дитина постійно плаче через сум за ним, завдану моральну шкоду дочці потерпіла ОСОБА_1 оцінює в 3 000 000 грн.

Обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 заявлені потерпілою позовні вимоги не визнали в повному обсязі, посилаючись на свою непричетність до скоєного злочину, і як наслідок, відсутність підстав для задоволення даного позову.

Згідно з ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову.

Ст. 128 КПК України передбачає, що особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, суд, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

У відповідності зі ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1200 ЦК України, у разі смерті потерпілого, право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Ч. 2 ст. 1200 ЦК України передбачає, що особам, визначеним у п.п. 1-5 ч. 1 вказаної статті, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Відповідно до вимог ст. 1202 ЦК України, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального положення фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки на перед.

Враховуючи викладені в позові обставини, той факт, що на час смерті ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_19 ) його сім`я складалася з трьох осіб та він не мав доходу, який міг бути підставою для проведення розрахунку розміру відшкодування шкоди, завданої смертю фізичної особи, при визначенні розміру шкоди підлягають застосуванню положення ч. 2 ст. 1195 ЦК України, згідно з яким у разі каліцтва або іншого ушкодження здоров`я фізичної особи, яка в момент завдання шкоди не працювала, розмір відшкодування визначається виходячи з розміру мінімальної заробітної плати. Таким чином, визначаючи розмір щомісячного відшкодування шкоди на утримання дитини ОСОБА_18 - ОСОБА_136 , суд виходить з показників мінімальної заробітної плати у 2018 році - 3 723,00 грн., встановлених відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», а також враховує частку, що припадає на дитину - 1/3 (3 723,00 грн. : 3 = 1 241,00 грн.).

Зважаючи на те, що в судовому засіданні доведено, що в результаті протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 була спричинена смерть ОСОБА_18 , суд приходить до висновку про необхідність стягнення з обвинуваченого ОСОБА_8 вищезазначеної грошової суми в розмірі 1 241,00 грн. щомісячно на утримання неповнолітньої дочки потерпілого, починаючи з 31 липня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає, окрім іншого, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступені вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відповідно до ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Вирішуючи заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд приходить до висновку про те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_8 дружині вбитого потерпілого та його дочці заподіяно моральну шкоду внаслідок втрати чоловіка, батька, що призвело до їхніх душевних страждань, істотних змін в житті та негативно позначилось на моральному та психічному стані.

Зважаючи на конкретні обставини провадження, наслідки, що настали від вчинення протиправних дій, характер і глибину душевних, емоційних, моральних страждань, які перенесли позивачка та її дочка, їх тривалість, непоправність втрати, неможливість поновлення попереднього становища, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, суд виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості вважає, що позовні вимоги потерпілої про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме - з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 та її неповнолітньої дочки ОСОБА_136 у відшкодування моральної шкоди необхідно стягнути по 350 000 грн., а всього - 700 000 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення, а також у випадках, передбачених ч. 1 ст. 326 цього Кодексу, суд залишає позов без розгляду.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 повинні бути виправдані за ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 повинні бути виправдані за ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченими, за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають залишенню без розгляду.

Також потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_106 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої в результаті розбійного нападу на них.

Зважаючи на те, що в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 повинен бути виправданий за ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, а обвинувачені ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 повинні бути виправдані за ч. 4 ст. 187 КК України в зв`язку з недоведеністю, що кримінальне правопорушення (злочин) вчинене обвинуваченими, за п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, відповідно до ч. 3 ст. 129 КПК України позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до них суд залишає без розгляду.

Суд вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені при обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , не зникли, тому до набрання вироком законної сили існують підстави для залишення щодо вказаних обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 необхідно обчислювати з дня його затримання, тобто з 26 березня 2019 року.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 необхідно обчислювати з дня його затримання, тобто з 31 липня 2018 року.

Запобіжні заходи, обрані відносно обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 у вигляді домашнього арешту, відносно ОСОБА_9 - у вигляді тримання під вартою, підлягають скасуванню.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 було застосовано згідно з ухвалою Індустріального суду м. Дніпропетровська від 30 серпня 2018 року по даному кримінальному провадженню. Відомості про відбування ОСОБА_9 покарання за попереднім вироком у суду відсутні.

Враховуючи зазначене, оскільки запобіжний захід, обраний по даному кримінальному провадженню відносно ОСОБА_9 , підлягає скасуванню, останнього необхідно звільнити з-під варти негайно.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, що підтверджують вину ОСОБА_4 і які документально підтверджені, а саме - за проведення експертиз від 19 вересня 2018 року № 25/3.1/802 (т. 18 а.к.п. 100-103), 16 квітня 2019 року № 7/3.1/218 (т. 18 а.к.п. 108-122), 27 вересня 2018 року № 1/8.6/3692 (т. 18 а.к.п. 125-128) в сумі 8 282,40 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, що підтверджують вину ОСОБА_8 і які документально підтверджені, а саме - за проведення експертиз від 05 жовтня 2018 року № 8-951 (т. 23 а.к.п. 21-28), 09 жовтня 2018 року № 2-558 (т. 23 а.к.п. 31-35), 16 листопада 2018 року № 6-399 (т. 23 а.к.п. 38-40), 22 серпня 2018 року № 8-954 (т. 23 а.к.п. 51-61), 20 серпня 2018 року № 2-561 (т. 23 а.к.п. 64-66), 14 серпня 2018 року № 2-551 (т. 23 а.к.п. 71-76), 05 вересня 2018 року № 2-559 (т. 23 а.к.п. 126-134) в сумі 21 485,93 грн., відповідно до вимог ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави.

Арешти, накладені ухвалами слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року, колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року, 06 квітня 2020 року, слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2018 року, слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року, необхідно скасувати.

У відповідності з ч. 4 ст. 374 КПК України суд при ухваленні вироку повинен, в тому числі, прийняти рішення про речові докази і документи.

Згідно реєстру матеріалів досудового розслідування даного кримінального провадження, під час досудового розслідування були прийняті: постанова про визнання речовим доказом речей, які було вилучено в ході проведення обшуків у ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 від 30 серпня 2018 року; постанова про визнання речовим доказом автомобіля «Toyota Land Cruiser», реєстраційний номер НОМЕР_9 , від 17 вересня 2018 року.

Під час судового розгляду прокурор зазначив, що нормами КПК України прийняття постанов про визнання речей речовими доказами не передбачено, таке рішення слідчий може прийняти без постановлення процесуального документу. З урахуванням наведеного, прокурором було визначено, що ті речі, які ним надавалися для дослідження під час судового розгляду, і є речовими доказами.

Оскільки у суду відсутні відомості щодо визнання речовими доказами інших речей та документів, вилучених у обвинувачених, в тому числі цінних речей та грошових коштів, а також місця їх зберігання, суд позбавлений можливості вирішити їх долю.

Долю речових доказів, відомості щодо яких надано прокурором, суд вирішує у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 11 (одинадцять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_8 обчислювати з моменту затримання, тобто з 31 липня 2018 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_8 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу, яким визначено тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили, виконувати негайно.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 263 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі;

за ч. 1 ст. 309 КК України у виді 6 (шести) місяців арешту.

За сукупністю злочинів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання, призначеного вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2014 року за ч. 4 ст. 296 КК України, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту обрання запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню, тобто з 26 березня 2019 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 , залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Вирок суду в частині застосування запобіжного заходу, яким визначено тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , до набрання вироком законної сили, виконувати негайно.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 257 КК України, виправдати за недоведеністю вчинення вказаного кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 5 ст. 27, п.п. 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України виправдати за недоведеністю вини обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, виправдати за недоведеністю вини обвинувачених у вчиненні даного кримінального правопорушення.

ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, виправдати за недоведеністю вини обвинуваченого у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , у вигляді домашнього арешту, ОСОБА_9 - у вигляді тримання під вартою, скасувати.

Вирок суду в частині скасування запобіжного заходу, обраного вказаним обвинуваченим, виконувати негайно.

ОСОБА_9 звільнити з-під варти негайно після проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_136 , до ОСОБА_8 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_136 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , у відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого ОСОБА_18 , щомісячно суму 1 241 (одна тисяча двісті сорок одна) грн. 00 коп., починаючи стягнення з 31 липня 2018 року та до досягнення дитиною вісімнадцяти років - до ІНФОРМАЦІЯ_20 .

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_136 , у відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп.

Цивільний позов ОСОБА_1 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_136 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину, та стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Цивільний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 про відшкодування майнової та моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 21 485 (двадцять одна тисяча чотириста вісімдесят п`ять) грн. 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 8 282 (вісім тисяч двісті вісімдесят дві) грн. 40 коп.

Скасувати арешти, накладені:

- ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року на майно, яке було вилучено 31 липня 2018 року під час огляду місця події - ділянки місцевості на території домоволодіння АДРЕСА_23 ;

- ухвалою слідчого судді Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 02 серпня 2018 року на майно, яке було вилучено 31 липня 2018 року під час огляду автомобілю ЗАЗ «Таврія» 1102, в кузові червоного кольору, державний номер НОМЕР_1 , який розташований поряд з дитячим садком № 41 «Казка», за адресою: м. Бердянськ, вул. Ямбольська, буд. 1;

- ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 24 липня 2020 року на майно, вилучене у обвинуваченого ОСОБА_12 ;

- ухвалою колегії суддів Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 06 квітня 2020 року на майно, яке належить:

обвинуваченому ОСОБА_137 , вилучене 31 липня 2018 року при проведенні його особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, крім мобільного телефону «Huawei PRA-LA1» чорного кольору з двома сім-картами «Київстар» та «МТС» та чохлом, арешт якого було скасовано ухвалою від 15 травня 2020 року,

обвинуваченому ОСОБА_10 , вилучене 31 липня 2018 року при проведенні його особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України,

обвинуваченому ОСОБА_8 , вилучене 31 липня 2018 року при проведенні його особистого обшуку під час затримання в порядку ст. 208 КПК України,

обвинуваченому ОСОБА_6 , вилучене 14 вересня 2018 року під час обшуку автомобіля «Toyota Land Cruizer 200» та за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_36 ,

обвинуваченому ОСОБА_4 , вилучене під час обшуку за місцем його мешкання за адресою: АДРЕСА_2 ;

- ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 вересня 2018 року на майно, яке було вилучено у ОСОБА_6 14 вересня 2018 року під час затримання в порядку ст. 208 КПК України;

- ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 вересня 2018 року (202/4830/18 (кс-5153)) на майно, вилучене у ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 , та на яке ухвалою Бердянського місьрайонного суду Запорізької області від 06 березня 2020 року арешт не скасовано.

Речові докази:

- автомобіль «Toyota Land Cruiser 200 4461», 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_9 , номер двигуна НОМЕР_21 , номер шасі НОМЕР_22 , переданий під розписку ОСОБА_138 , - залишити за належністю;

- автомобіль ЗАЗ «Таврія» 1102, державний номер НОМЕР_1 , в кузові червоного кольору, з елементами салону - повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області;

- автомобіль «Мазда 6» в кузові універсал синього кольору, реєстраційний номер НОМЕР_8 , держава реєстрації Польща, з елементами салону - повернути за належністю;

- наручний годинник марки «DKNY», модель «NY 3898» - повернути потерпілій ОСОБА_3 ;

- флеш-накопичувач марки «SAMSUNG» з об`ємом пам`яті 4 Gb, флеш-накопичувач марки «REMAX» модель «RX-801» з об`ємом пам`яті 32 Gb, флеш-накопичувач марки «ADATA» модель «UV131» з об`ємом пам`яті 32 Gb, почесний знак Вищого адміністративного суду України - повернути потерпілому ОСОБА_2 ;

- мобільний телефон «Iphone» imei: НОМЕР_23 з сім-картою «МТС» НОМЕР_24 , вилучений 31 липня 2018 року в ході затримання ОСОБА_10 ; мобільний телефон «Huawei PRA-LA1» чорного кольору з двома сім-картами «Київстар» та «МТС» та чохлом, вилучений 31 липня 2018 року в ході затримання ОСОБА_12 ; мобільний телефон «Apple Iphone 5S» в корпусі сіро-чорного кольору imei: НОМЕР_25 , в якому встановлена СІМ-картка мобільного оператора «Vodafone» з мобільним абонентським номером НОМЕР_26 , вилучений 31 липня 2018 року в ході затримання ОСОБА_11 ; мобільний телефон «Meizu M5 NOTE» в корпусі сірого кольору з чохлом-бампером чорного кольору imei: 1) НОМЕР_27 , 2) НОМЕР_28 , НОМЕР_29 , з сім-картою оператора «Лайф» номер НОМЕР_30 , з сім-картою оператора «МТС» номер НОМЕР_31 , вилучений 31 липня 2018 року в ході затримання ОСОБА_8 , - повернути за належністю;

- вилучені у ОСОБА_7 - пару кедів «PUMA», пару кросівок з білою смугою по низу взуття та білою смугою на матеріалі взуття, два тактичних костюма, пару рукавичок, шеврони, бінокль, рукоятку переносу вогню, кобуру, ключ, кобуру, ніж, чотири ключі, два металевих стержня, ніж, чохол для ножа, лазерний цілевказівник;

у ОСОБА_9 - пару чорних кросівок з червоними вставками, куртку чорного кольору, кітель чорного кольору, два комплекти форми чорного кольору, п`ять кепок «безбока», два бронежилета бежевого кольору, фотоальбом, три блокноти з чорновими записами, чотири сумки чорного кольору, диктофон сірого кольору марки «Сони», жгут (турнекет), муляж пістолету чорного кольору, компас жовтого кольору, утримувач під ліхтарик, балончик з мастилом збройовим, три емблеми кокарди, шість зимових шапок, оптичний пристрій, лазерний приціл в чорному чохлі, радіостанцію «Хітера», два зарядних пристрої, дві футболки камуфльовані, ремінь чорного кольору, ремінь зеленого кольору, три штуки підсумків під магазин, три пари рукавичок, п`ять шевронів «Україна», три шеврони «Поліція», бінокль в чорному чохлі;

у ОСОБА_13 - балаклаву з флісу чорного кольору марки «М-ТАС», пару кросівок чорного кольору марки «ЕССО», флісову куртку та штани чорного кольору, два комплекти форми патрульної поліції, камуфляжну куртку, два тактичних ремені і портупею, сумку для скидання магазина,

у ОСОБА_4 - військовий костюм темно-зеленого кольору - повернути за належністю;

- шість гільз ФОРТ 9 мм РА, полімерну кулю, пиж контейнер, пакет з огляду трупу в морзі, пластиковий контейнер з порожнини черепу, картеч (12 штук) з порожнини черепу, картеч (10 штук) з м`яких тканин тулуба, візитку готелю «ІНФОРМАЦІЯ_13» м. Бердянську, полімерний пакет білого кольору «Мастер Сервіс» з полімерним пакетом червоного кольору з гумовими рукавичками, марлю з протиркою каналу лівого стволу рушниці, марлю з протиркою каналу правого стволу рушниці, паперовий згорток з речовиною рослинного походження - наркотичним засобом канабісом, маса якого в перерахунку на висушену речовину складає 6,122 г, згорток фольги з речовиною рослинного походження зеленого кольору - знищити;

- вилучені у ОСОБА_4 - 54 шт. мисливські набої, 1 патрон калібру 9 мм РА, 12 шт. мисливських набоїв 12 калібру, 15 шт. мисливських патронів 12 калібру; у ОСОБА_13 - автомат марки «norinco» № НОМЕР_32 - 11 з коліматорним прицілом та магазином, 90 патронів для автомата REM 223 - передати до камери зберігання зброї та боєприпасів інспектору з контролю за обігом зброї у сфері дозвільної системи Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області для вирішення питання щодо повернення за належністю з дотриманням вимог чинного законодавства;

- 8 шт. патронів та 3 шт. гільзи набоїв 45 калібру, а всього 11 шт., 67 шт. патронів та 5 шт. гільз калібру 9х21, а всього 72 шт., шість патронів та полімерний пакет; обріз мисливської рушниці моделі «ИЖ-49», заводський номер НОМЕР_2, 16-го калібру; чотири гільзи, на донці маркування «16» передати до Запорізького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для вміщення до інформаційно-довідкової колекції зброї та боєприпасів;

- електронні носії інформації, долучені до матеріалів кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана учасниками провадження у вказаний строк. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Судді О.М. Вірченко

Л.В. Богомолова

О.М. Дністрян