Постановление суда № 98384264, 13.07.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/5265/21

Номер провадження 1-кп/495/766/2021

13 липня 2021 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого – одноособово судді Савицького С.І.

за участю секретаря – Гасанзаде М.Р.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 32020160000000067за обвинуваченням ОСОБА_1 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, суд –

сторони кримінального провадження:

прокурор відділу Одеської обласної прокуратури Учитель Г.О.

обвинувачена ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

Так, Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокозацький сир» (ЄДРПОУ 31756014) зареєстровано Білгород-Дністровською районною державною адміністрацією Одеської області 27.12.2001 за № 15301200000000062. На податковий облік підприємство взято 29.12.2001 Білгород-Дністровська ОДПІ ГУ в Одеській області (Обласна державна податкова інспекція у Білгород-Дністровському районі). Підприємство 29.12.2001 зареєстровано в якості платника податку на додану вартість та присвоєно індивідуальний податковий номер 317560115125.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Старокозацький сир» перебуває на загальній системі оподаткування та являється платником податку на додану вартість, а також інших обов`язкових податків і зборів. Податкова адреса: АДРЕСА_1 .

Основним видом діяльності є: перероблення молока, виробництво сиру та масла (КВЕД 10.51).

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 47.1.2 Податкового кодексу України визначено, що відповідальність за неподання, порушення порядку заповнення документів податкової звітності, порушення строків їх подання контролюючим органам, недостовірність інформації, наведеної у зазначених документах, несуть: фізичні особи - платники податків та їх законні чи уповноважені представники у випадках, передбачених законом.

Наказом № 150-к від 01.12.2011 на посаду директора ТОВ «Старокозацький сир» призначено обвинувачену ОСОБА_1 .

Згідно п.п. 15.1 та 15.2 ст. 15 статуту ТОВ «Старокозацький сир», затвердженого установчими зборами засновників підприємства від 22.05.2019, виконавчий орган Товариства є одноособовим в особі директора ТОВ та керівництво поточною роботою підприємством здійснюється директором.

Так, згідно п. 3.1 ст. 3 посадової інструкції директора ТОВ «Старокозацький сир», який затверджений наказом № 15 від 01.08.2019 року встановлено, що директор підприємства є його службовою особою, керує у відповідності до чинного законодавства його виробничо-господарською та фінансово-економічною діяльністю, несе повну відповідальність за наслідки прийнятих рішень, а також результати фінансово-господарської діяльності, організовує та контролює складання розрахунків, використання прибутків підприємства, витрат на виробництво, сплати платежів до бюджету, а також здійснює контроль за складанням та оформленням первинної документації Товариства, своєчасністю та правильністю складання бухгалтерської та податкової звітності.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України керівник підприємства зобов`язаний:

- вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

- подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами.

Згідно ст.ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до обов`язків обвинуваченої ОСОБА_1 входить:

- несення відповідальності за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

- забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій в первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності на протязі встановленого строку, але не менше трьох років;

- створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечення неухильного виконання усіма підрозділами, службами, працівниками, які мають відношення до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера відносно дотримання порядку оформлення та надання до звітності первинних документів;

- відображення у звітних регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, у якому вони були здійснені;

- несення відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених в них даних.

Податок на додану вартість встановлений Податковим кодексом України, є введеним у встановленому законом порядку та входить в систему оподаткування.

Також, відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування по податку на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Положенням підпункту «а» п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, ставка податку на додану вартість встановлюється від бази оподаткування в розмірі 20 відсотків.

Також, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, «датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку».

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до ч. 6 гл. 3 «Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 № 21 платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов`язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Враховуючи вищевказані вимоги законодавства України, обвинувачена ОСОБА_1 , займаючи посаду директора ТОВ «Старокозацький сир», яка пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій (обов`язків), як службова особа підприємства відповідала та відповідає за правильність нарахування та своєчасну сплату податків та обов`язкових платежів, так як це передбачено законодавством України.

Діючи в порушення зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на неї відповідальність, бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом і передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді приховування податків і не сплати їх до бюджету обвинувачена ОСОБА_1 здійснила умисні протиправні дії, що виразилися в наступному.

Так, обвинувачена ОСОБА_1 , будучи службовою особою підприємства, займаючи посаду директора ТОВ «Старокозацький Сир» при здійсненні фінансово-господарської діяльності, нехтуючи покладеними на неї службовими обов`язками, діючи умисно, маючи корисливу мету, спрямовану на ухилення від сплати податків, розуміючи протиправність своїх дій, в період січень-червень 2020 року, здійснила реалізацію за готівковий розрахунок виготовленої продукції (сиру та масла) на адресу невстановлених в ході досудового розслідування покупців, на загальну суму 9 960 000,88 грн., при цьому не відобразила вказані операції у бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства, в результаті чого не сплачено податок на додану вартість на суму 1 660 000,15та податок на прибуток підприємства на суму 1 494 000, 13 а всього податків на загальну суму 3 154 000,28 грн.

Зазначена сума податків, які не надійшли до Державного бюджету України встановлена висновком експертів Луганського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» № 235/08 від 23.06.2021 за результатами проведення судово-економічної експертизи.

Враховуючи викладене, директор ТОВ «Старокозацький Сир» ОСОБА_1 в порушення вимог в порушення вимог ст. 16, п. 44.1 ст. 44, ст. 47.1.2, п. 185.1 ст. 185, підпункту «а» п. 193.1 ст. 193, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства в розмірі 3 154 000,28 грн., що є коштами у значних розмірах.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 212 КК України «Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов`язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах».

Згідно примітки до ст. 212 КК України під значним розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов`язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями встановлено, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI встановлено, що з урахуванням норм абзацу першого підпункту 169.4.1 пункту 169.4 цієї статті платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги:дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи звітного податкового року встановлюється відповідним Законом України «Про Державний бюджет України» за відповідний рік, зокрема:

-згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 14.11.2019 № 294-IX із змінами і доповненнями прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року по 30 червня 2020 року складає 2 102 грн., а 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян, відповідно до норм Податкового кодексу України, сягає половини мінімальної заробітної плати та складає 1 051 грн.

Незаконними діями директор ТОВ «Старокозацький Сир» ОСОБА_1 за звітні податкові (періоди) з січня по липень 2020 року до Державного бюджету України не надійшло податків на загальну суму 3 154 000,28 грн. (3 154 000,28 грн./1051 грн. = 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Таким чином, директор ТОВ «Старокозацький Сир» ОСОБА_1 умисно порушено вимоги ст.16, п. 44.1 ст. 44, ст. 47.1.2, п. 185.1 ст. 185, підпункту «а» п. 193.1 ст. 193, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями, ст. 8 та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України» від 16.07.1999 № 996-XIV із змінами і доповненнями, що спричинило нанесення збитків Державному бюджету України на загальну суму 3 154 000,28 грн., що спів розмірно сумі неоподаткованих мінімумів доходів громадян у загальній кількості 3 000 раз, як зазначено вище, та є коштами у значних розмірах.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 скоїла кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України – умисне ухилення від сплати податків, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у значних розмірах.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 заявила клопотання про закриття кримінального провадження у відношенні неї на підставі ст. 48 КК України, обґрунтовуючи його тим, що вона повністю відшкодувала шкоду заподіяну державі, раніше не притягався до кримінальної відповідальності.

Прокурор Учитель Г.О. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченої та закриття кримінального провадження.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання обвинуваченої підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках передбачених Кримінальним кодексом України. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, здійснюється виключно судом.

Відповідно до вимог ст. 48 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Відповідно до ст. 283 КПК України особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Частиною 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_1 вперше вчинила кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, щиро розкаялась у скоєному, активно сприяла розкриттю злочину, раніше не притягувалася до кримінальної відповідальності, на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність, що виразилось у добровільному відшкодуванні державі заподіяної шкоди кримінальним правопорушенням, суд вважає можливим звільнити обвинувачену ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України у зв`язку із зміною обстановки

Керуючись ст.ст. 44, 48, ч. 2 ст. 376, ст.ст. 284, 288, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 212 КК України – закрити.

Звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв`язку із зміною обстановки.

Повний текст ухвали оголосити 19.07.2021 року о 08.00 год. у залі судових засідань, розташованої за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: С.І. Савицький