Постановление суда № 98346052, 14.07.2021, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/5381/21

№ провадження 2-з/495/117/2021

УХВАЛА

про забезпечення позову

"14" липня 2021 р. м. Білгород - Дністровський

Суддя Білгород – Дністровського міськрайонного суду Одеської області Прийомова О.Ю., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача грошову суму у розмірі 16 659,32 доларів США, а також судові витрати по справі.

Разом з позовною заявою до суду надійшла заява про забезпечення позову, у якій представник ТОВ «Консалт Солюшенс» вказує, що у зв`язку з порушенням умов кредитного договору ОСОБА_1 , при наявній заборгованості відповідача у розмірі 195 645,23 доларів США, рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.09.2014 року по справі № 504/980/14-ц було задоволено позов ВАТ «Надра»/правонаступником якого є ТОВ «Консалт Солюшенс»/, та судом вирішено звернути стягнення на підставі договору іпотеки: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Фонтанської сільської ради, кадастровий номер: 512278640:01:001:0851 шляхом надання ПАТ КБ «Надра» права укласти договір купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем на умовах та в порядку, викладеному ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», за початковою ціною, яка дорівнює вартості предмета іпотеки,що визначається договором іпотеки від 27.02.2008 року у розмірі 576 060 грн., або за будь-якою іншою ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на час укладання правочину щодо відчуження вищевказаного предмета іпотеки.

Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки мали бути направлені на погашення заборгованості за кредитним договором № ОД05/02/2008/840-К/160 від 27.02.2008 року перед ПАТ КБ «Надра» у розмірі 195 645,23 доларів США, що станом на 24.02.2014 по курсу НБУ в еквіваленті становило 1 844 328,02 грн.

Також заявник зауважив, що ТОВ «Консалт Солюшенс» було подано до Комінтернівського райсуду заяву про заміну сторони ПАТ КБ «Надра» її правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні, за виконавчими документами, виданими Комінтернівським райсудом Одеської області у справі № 504/980/14-ц, у зв`язку з укладанням між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Союшенс», посвідченого нотаріально, договору про відступлення прав вимоги.

Наразі заявник, при зверненні до суду із відповідною заявою, вказує на своєму праві отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до вимог ч.2 ст. 625 ЦК України.

Між тим, додає, що затягуючи з повідомленням прийнятого рішення стосовно добровільного врегулювання боргу відповідач намагається відчужити належне йому майно з метою уникнення цивільно-правової відповідальності.

Так, ОСОБА_1 було опубліковано запис про продаж належної йому господарської будівлі, за адресою: АДРЕСА_1 , на веб-сайті «олх.ua».

Заявник також вказує, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у відповідача на праві власності також знаходиться 1/5 частини квартири за адресою: АДРЕСА_2 , вартість якої незначна та стягнення якої є неможливим, оскільки це є єдиним житловим приміщенням відповідача.

В свою чергу, спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на господарську будівлю ОСОБА_1 вважає співмірним із заявленими позовними вимогами.

Так, позивач у своєму позові просить стягнути з відповідача у порядку ст. 625 ЦК України 16 659,32 дол. США, в той час як згідно оголошення ОСОБА_1 продає належну йому господарську будівлю за 15000 дол. США.

Таким чином, заявник вважає, що якщо відповідач відчужить належне йому нерухоме майно, у разі не забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, рішення суду буде неможливо виконати, так як у відповідача у власності буде відсутнє майно, на яке можна звернути стягнення.

Забезпечення позову вказаним способом не може завдати відповідачу збитків, оскільки не обмежує власника в праві використання майном жодним чином.

З урахуванням викладеного, заявник і звернувся до суду із вказаною заявою.

Суд розглядає заяву без повідомлення учасників справи, що відповідає положенню ч.1 ст. 153 ЦПК України, відповідно до якої заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Як роз`яснив ВСУ у своїй постанові від 14.06.2021 у справі № 308/8567/20, провадження № 61-3480сво21, вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно з пред`явленням позову виключно після відкриття провадження у справі призведе до порушення процесуального строку розгляду такої заяви передбаченого частиною першою статті 153 ЦПК України, а крім того зволікання із вирішенням заяви про забезпечення позову може призвести до настання наслідків, запобігти яким і покликані заходи забезпечення позову. Також вирішення заяви про забезпечення позову поданої одночасно із пред`явленням позову, лише після відкриття провадження у справі, ставить осіб, які подали заяву у такий спосіб, в нерівне становище із особами, які подали заяви про забезпечення позову до подання позову або після відкриття провадження у справі, чиї заяви будуть розглянуті в строки передбачені частиною першою статті 153 ЦПК України.

Тому заяви про забезпечення позову подані одночасно із поданням позовної заяви, у разі відповідності їх змісту та форми вимогам, встановленим статтею 151 ЦПК України, та підсудності таких заяв суду, до якого вони подані згідно вимог частини першої статті 152 ЦПК України, мають бути розглянуті по суті у строк ,передбачений частиною першою статті 153 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Так, судом встановлено, що дійсно, у зв`язку з невиконанням кредитних зобов`язань за договором № ОД05/02/2008/840-К/160, укладеним між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 27.02.2008 року, на підставі рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 08.09.2014 по справі № 504/980/14-ц було задоволено позов ВАТ «Надра», звернуто стягнення на предмет іпотеки: земельну ділянку, що знаходиться за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, територія Фонтанської сільської ради, кадастровий номер: 512278640:01:001:0851 шляхом надання ПАТ «Надра» права укласти договір купівлі-продажу з будь-якою особою покупцем на умовах та в порядку, викладеному ст. 38 ЗУ «Про іпотеку», за початковою ціною, яка дорівнює вартості предмета іпотеки, що визначається договором іпотеки від 27.02.2008 року у розмірі 576 060 грн, або за будь-якою іншою ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на час укладання правочину щодо відчуження вищевказаного предмета іпотеки.

Кошти, отримані від реалізації предмета іпотеки мали бути направлені на погашення заборгованості за кредитним договором № ОД05/02/2008/840-К/160 від 27.02.2008 року перед ПАТ КБ «Надра» у розмірі 195 645,23 доларів США, що станом на 24.02.2014 рік по курсу НБУ в еквіваленті становило 1 844 328,02 грн.

На час реалізації вищевказаного майна передано його в управління ПАТ КБ «Надра».

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2020 року між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Консалт Солюшенс» було укладено договір № GL3N216954_ПВ_188 про відступлення прав вимоги, згідно якого ПАТ КБ «Надра» в порядку та на умовах, визначених цим договором, відступило новому кредитору - ТОВ «Консалт Солюшенс» належні Банку права вимоги до позичальників та/або заставодавців /іпотекодавців/та або поручителів, та/або фізичних осіб, та/або фізичних осіб-підприємців, та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору, в т.ч. до боржника ОСОБА_1 .

Крім того, на підставі ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області відкрито провадження у справі за заявою ТОВ «Консалт Солюшенс» про заміну сторони ПАТ КБ «Надра» її правонаступником ТОВ «Консалт Солюшенс» у справі за позовом ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором.

Відтепер ТОВ «Консалт Солюшенс», посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України, вважає, що воно має право отримання таким чином гарантій належного виконання зобов`язання.

Тож, предметом позову в даному судовому процесі є саме порушення відповідачем грошового зобов`язання, у зв`язку з невиконанням зобов`язань щодо сплати заборгованості за кредитним договором № ОД05/02/2008/840-К/160 від 27.02.2008 року.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 151 ЦПУ України, заява про забезпечення позову повинна містити захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

В свою чергу співмірність заявленого заходу забезпечення позову із позовними вимогами заявник пояснює тим, що ціна позову складає 16 659,32 дол. США, а згідно оголошення відповідач намагається відчужити належне йому майно на 15 000 дол. США. /л.с.9-11,12-14/.

Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Отже, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, заявником приєднані докази того, що ОСОБА_1 має у власності господарську будівлю, загальною площею 82 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 259499813 від 02.06.2021 року, а також надані докази достовірності наміру відповідача щодо її відчуження, а саме оголошення, розміщене на сайті «олх.ua»

Як зазначив у своєму висновку ВСУ, викладеному у постанові від 25.09.2019 справа № 320/3560/18, провадження № 61-5051св19: «Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір».

З урахуванням викладеного, виходячи з обсягу позовних вимог, відповідності виду забезпечення позову, співмірністі заявленого заходу забезпечення позову із позовними вимогами, а також наданих доказів, приєднаних заявником, що у разі невжиття таких заходів існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, задля захисту матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача, суд приходить до висновку про доцільність встановлення заборони на відчуження нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме господарську будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , а отже вважає заяву ТОВ «Консалт Солюшенс» обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, варто зауважити, що у сенсі розуміння ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. ч. 9, 10, 11 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Таким чином, процесуально права відповідача також захищені поданням вмотивованого клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 247, 258, 260 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів -задовольнити.

Встановити заборону на відчуження нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: господарську будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України , апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Білгород-Дністровський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: