Постановление суда № 98300310, 14.07.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/1142/20

Провадження № 1-кп/617/55/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2021 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,

прокурора – Тімонової Л.І.,

захисника – Атаманюка П.В.,

та обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Вовчанську Харківської області об`єднане кримінальне провадження № 12020220260000150 від 08.03.2020 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хотімля Вовчанського району Харківської області, громадянина України, холостого, освіта професійно-технічна, раніше судимого 04.07.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України – іспитовий строк один рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Вовчанського районного суду Харківської області перебуває об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, повідомлялись про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомили.

Прокурор вважав неможливим продовження судового розгляду за відсутності потерпілих. Просив продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, так як ризики, передбачені ст. 177 КПК України продовжують існувати.

Захисник та обвинувачений вказали на неможливість продовження судового розгляду за відсутності потерпілих. Щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою – заперечували, посилаючись на недоведеність прокурором ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та вини, вважали за доцільне застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думки з`явившихся учасників судового розгляду та перевіривши матеріали справи, приходить до наступного.

Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду (ст. 325 КПК України).

Таким чином, оскільки суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, враховуючи, що потерпілі в судове засідання не з`явилися, суд приходить до висновку про неможливість продовження судового засідання за їх відсутності, необхідності відкладення судового засідання та повторення виклику учасників судового розгляду.

Окрім цього, як встановлено з матеріалів кримінального провадження, ухвалою суду від 26.05.2021 року відносно ОСОБА_1 був продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою до 23.07.2021 року.

Відповідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, до спливу строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як встановлено під час судового засідання, ОСОБА_1 обвинувачується у закінченому замаху на вчинення нетяжкого злочину та вчиненні тяжких кримінальних правопорушень під час іспитового строку, раніше судимий 04.07.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до одного року шести місяців позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України – іспитовий строк один рік. Вказана судимість не знята та не погашена.

Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винуватості чи не винуватості в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів будуть вирішуватися на іншій стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід.

Таким чином, суд вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість обвинуваченого переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Судом вивчалася можливість щодо не доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

Таким чином, враховуючи продовження існування зазначених ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, враховуючи, що ОСОБА_1 раніше судимий; даних про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і ухиленню від суду. На теперішній час наявні підстави для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В той же час, виходячи з цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, принципу правової визначеності, суд вважає необхідним з урахуванням часу надходження обвинувального акту до суду, продовжити строк застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді тримання під вартою до 10.09.2021 року включно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8, 49, 52, 324, 325, 350, 372 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Судове засідання по об`єднаному кримінальному провадження за № 12020220260000150 від 08.03.2020 року відносно ОСОБА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, відкласти на 14 год. 00 хв. 11.08.2021 року, повторивши виклик учасників судового розгляду.

Міру запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без змін - у виді тримання (взяття) під вартою, продовживши строк цього запобіжного заходу до 10.09.2021 року включно.

Ухвала суду в частині продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду. Ухвала суду в іншій частині оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя –