Постановление суда № 98255127, 15.04.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/3926/2012

Провадження № 2-ар/761/5/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Колзаковій К.А.

за участі:

представника заявника 2: Малиновської Е.С.,

представника відповідача 4: Бойко М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю,

в с т а н о в и в:

В липні 2020р. до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012, в якій, з урахуванням доповнень до заяви від 03 вересня 2020р., просили суд роз`яснити вказану постанову в частині того, як саме відповідачам (боржникам) Департаменту земельних ресурсів та Київській міській раді необхідно виконати постанову в частині розробки проекту рішення Київради, який згідно регламенту Київради обов`язково має містити пояснювальну записку та погодження з боку Постійної профільної комісії Київради і одного з управлінь Київської міської ради.

Заява обґрунтована тим, що позивачам (стягувачам) постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012 є не зовсім зрозумілою в її резолютивній часті стосовно того, як саме два відповідача (боржника) Департамент земельних ресурсів та Київська міська рада мають разом розробити для Київради проект її рішення, зокрема солідарно чи поетапно (кількома діями) тощо, чи за місцем знаходження Київради чи (та) за місцем знаходження Департаменту земельних ресурсів тощо. Тобто незрозумілість виникає з ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», адже за шість років жодного проекту рішення про передачу земельної ділянки не було розроблено.

15 квітня 2021р. в судовому засіданні представник заявника 2 в судовому засіданні заяву підтримала та просила задовольнити, представник відповідача 4 проти заяви заперечувала, решта учасників справи в судове засідання не з`явилися, про дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, поважності причин неявки не повідомили.

Суд, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, повно та всебічно вивчивши матеріали зазначеної вище справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2014р., у справі №2610/3926/2012 адміністративні позови третіх осіб з самостійними вимогами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено частково, а саме:

- визнано відповідь Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації за № 03-20/1576 від 19 січня 2004р. надану ОСОБА_2 , такою, що суперечить нормам земельного законодавства;

- визнано протиправною бездіяльність Київської міської ради, щодо не розгляду заяв ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р. про безоплатну приватизацію земельної ділянки, по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язано Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації та Київську міську раду у місячний строк з часу набрання постанови суду законної сили, розробити проект рішення про безоплатну передачу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин останніх в домоволодінні АДРЕСА_1 та розглянути на пленарному засіданні заяви ОСОБА_2 від 25 листопада 2003р., ОСОБА_1 від 06 червня 2005р., про приватизацію вказаної земельної ділянки, загальною площею 0,2768 га, за нормами визначені ст. 121 ЗК України, з цільовим призначенням для ведення садівництва, для будівництва і обслуговування жилого будинку, для будівництва індивідуального гаражу, з урахуванням ідеальних частин ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в домоволодінні АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Тобто, законодавець передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення, можливість неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.

Отже, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Пунктом 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013р. №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» передбачено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Суд звертає увагу, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.

Відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013р. №7 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.

Суд зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.

Водночас, суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Таким чином, проаналізувавши твердження заявників щодо необхідності роз`яснення судового рішення, дослідивши зміст рішення на предмет відповідності вище викладеним нормам та з`ясованим судом обставинам, враховуючи те, що суд розглядає і вирішує справи не інакше як за позовною заявою, поданою позивачем відповідно до КАС України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз`яснення постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р., яка залишена без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 28 січня 2014р., оскільки ані зміст постанови, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 250, 254, 293, 294 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012р. по справі №2610/3926/2012 за адміністративним позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Київської міської ради, Київської міської державної адміністрації, Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, Головного Управління Державної казначейської служби України в м. Києві, треті особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які заявляють самостійні вимоги, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртуртранс» про визнання дій/бездіяльності незаконною; зобов`язання вчинити дії; відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями/бездіяльністю - залишити без задоволення.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Шостого адміністративного апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали суду складено 16 квітня 2021р.

Суддя: