№ 9824237, 02.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

"02" червня 2010 р.Справа № 2а-8414/09/1570 Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

при секретарі Красних І.О.

за участю сторін:

представника позивача (за довіреністю) Цапенко О.В.

представник відповідача (за довіреністю) Кочурка А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іліос»до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Іліос»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2009 року № 101/1503, 14.05.2009 року № 102/1503, 22.05.2009 року № 109/1503, 22.05.2009 року № 110/1503, 24.06.2009 року № 126/1503, 24.06.2009 року № 127/1503, 28.07.2009 року № 0001491503/0, 07.09.2009 року № 0001731503/0, 16.09.2009 року №0001841503/0, 16.09.2009 року № 0001851503/0, 27.10.2009 року № 0001961503/0, 24.06.2009 року № 0001951503/0, 13.01.2009 року № 1/1503, 30.12.2009 року № 230/1503, 30.12.2009 року № 299/1503.

В судових засіданнях у звязку з прийняттям Білгород-Дністровською ОДПІ нових податкових повідомлень рішень позивачем неоднарозово уточнювались позовні вимоги про що свідчать матеріали справи (а/с. 20-22, 31-35, 86-92, 104-109).

Позивач в обгрунтування позовних вимог посилається на договір оренди від 15.08.2005 року згідно з яким визначена нормативна грошова оцінка земельної ділянки. Саме відповідно до цієї оцінки він і визначав податкове зобовязання по земельному податку. А відповідач безпідставно змінив розмір орендної плати, що призвело до прийняття протиправних податкових повідомлень рішень.

Позивач просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений адміністративний позов і проси його задовольнити..

Представник відповідача позов не визнає в повному обсязі та просить відмовити в його задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 116 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України)

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації; приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Судом встановлено, що згідно договору оренди земельної ділянки від 15.08.2005 року ТОВ «Іліос»передана в строкове платне користування земельна ділянка рекреаційного призначення загальною площею 7,1541 га (а/с-9-10).

Відповідно до ст.4 Закону України «Про систему оподаткування» товариство з обмеженою відповідальністю «Іліос»є платником податків і зборів (обов'язкових платежів). Згідно з вимогами ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», ст.4,5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (зі змінами та доповненнями) відповідач зобов'язаний проводити сплату податків та зборів в бюджет у розмірах та в строки, встановлені законодавством України.

В судовому засіданні встановлено що, ТОВ «Іліос»код 32606512, є платником орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності по Миколаївській сільській раді.

Позивачем були надані податкові декларації по орендній платі за землю та узгоджені податкові зобов'язання:

-на 2008 рік (вхідний № 1888 від 31.01.08 року) у сумі - 195627,43 грн., в тому числі місячна сума склала - 16302,35 грн.

-на 2009 рік (вхідний № 3521від 20.02.09 року) у сумі - 42044,19 грн., в тому числі місячна сума складає - 3503,68 грн.(а/с.59,63,67).

У зв'язку з несплатою останнього нарахування - за грудень 2008 року у сумі -16302,32 грн., станом на 30.01.2009 рік виник податковий борг у сумі - 13352,10 грн.

ТОВ «Іліос»проводить сплату узгодженого податкового зобов'язання на 2009 рік щомісячного у сумі - 3503,68 грн., а це є боргом минулого періоду, що підтверджується даними облікової картки платника податків (а/с.- 71).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року№2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Статтею 15 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року №2535-ХІІ встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (стаття 14 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року).

Суд вважає, що заперечення представника позивача щодо розміру орендної плати за земельну ділянку на підставі якого нараховувалось податкове зобов'язання та на підставі якого ТОВ «Іліос»подавалась податкова декларація не відповідають дійсності.

Згідно статті 27 Закону України «Про плату за землю»№2535-ХІІ від 03.07.1992 року, контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.

Законом України «Про систему оподаткування»№1251-ХІІ від 25.06.1991 року встановлено, що земельний податок є обовязковим платежем, а платниками податків та зборів (обовязкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких згідно із законодавством покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі) у встановлені законом строки.

Порядок погашення зобовязань юридичних та фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року визначено податковий борг як податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого зобовязання.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації і в такому випадку обчислена сума податкового зобовязання вважається узгодженою та не може бути оскаржена в адміністративному порядку.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000 року, з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На підставі пп. 7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181 -III від 21.12.2000 р. /зі змінами та доповненнями/ Рівність бюджетних інтересів - податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом у порядку календарної черговості його виникнення, тобто сплата враховується в порядку черговості нарахування, тому, відповідна щомісячна сплата підприємством орендної плати за 2009 рік була врахована в погашення податково боргу, який виник 30.01.2009 р.

На підставі чого, старшим державним податковим інспектором Б-Дністровської ОДПІ Матієнко Н.С. було встановлено порушення ТОВ «Іліос»строків погашення податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності по Миколаївській сільській раді згідно п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»№ 2181-11 від 21.12.2000 року, про що складено: акт № 1009/1503 від 03.04.2009 р., який згідно поштового повідомлення про вручення поштового відправлення наявного у матеріалах справи, був вручений директору ТОВ «Іліос»особисто 23.04.2009р., акт № 1410/1503 від 14.05.2009 р., вручений директору ТОВ «Іліос»особисто, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення від 18.05.2009р.та акт № 1568/1503 від 27.05.2009 р. також вручений директору ТОВ «Іліос»особисто про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 30.05.2009р.

На підставі пп. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення обов'язків платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та згідно п.6.1.7 Інструкції про порядок застосування і справляння сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби № 110 від 17.03.2001 р. нараховуються штрафні санкції в залежності від суми погашеного податкового боргу та кількості днів затримки платежу.

В зв'язку з цим, на підставі актів перевірок Білгород-Дністровською ОДПІ були прийняті оскаржувані податкові повідомлення рішення.

Суд не приймає заперечення позивача щодо неотримання ним кореспонденції від відповідача, а саме: актів перевірок податкових повідомлень рішень та уточненої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки.

Цей факт спростований судом, оскільки в судовому засіданні встановлено, що позивач за адресою яка зазначена в ЄДР (67794, Одеська область, Білгород-Дністровський район, сільська рада Миколаївська «Лебедівка»база відпочинку, автодорога Шабо Приморське Тузли 35 км) кореспонденцію не отримує, що підтверджується, доказами дослідженими в судовому засіданні (а/с. 122-138, 148-149, 173-181).

У відповідності до ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»- єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Згідно ч.1 ст.18 вищезазначеного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірним і можуть бути використані в спорі з третьої особою.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що адреса позивача у встановлено законом порядку не змінювалось, а тому кореспонденція, яка направлялась за цією адресою, вважається врученою.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що судові повістки та ухвали суду при розгляді справи також направлялись позивачу за адресою, зазначеною у позові, але лист повернувся з відміткою «за зазначеною адресою не проживає». В подальшому позивачем була надана до суду заява про уточнення поштових реквізитів, але судова повістка, направлена за цією адресою, також повернулась до суду з відміткою «за зазначеною адресою незнайдений»(а/с. 14-17, 80).

Викладені вище факти свідчать про свідоме ухилення позивача від отримання кореспонденції.

Аналізуючи вказані факти та обставини, суд приходить до висновку про доведеність відповідачем направлення кореспонденції на адресу позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі було належними та допустимими доказами підтверджено правомірність винесення оскаржуваних повідомлень - рішень 14.05.2009 року № 101/1503, 14.05.2009 року № 102/1503, 22.05.2009 року № 109/1503, 22.05.2009 року № 110/1503, 24.06.2009 року № 126/1503, 24.06.2009 року № 127/1503, 28.07.2009 року № 0001491503/0, 07.09.2009 року № 0001731503/0, 16.09.2009 року №0001841503/0, 16.09.2009 року № 0001851503/0, 27.10.2009 року № 0001961503/0, 24.06.2009 року № 0001951503/0, 13.01.2009 року № 1/1503, 30.12.2009 року № 230/1503, 30.12.2009 року № 299/1503 .

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати не чинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем були дотримані зазначені вимоги.

За наведених обставин, позовні вимоги позивачем недоведені, а отже відповідач субєкт владних повноважень діяв в межах своїх повноважень та в порядку встановленому чинним законодавством України.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає не доведеними вимоги щодо, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2009 року № 101/1503, 14.05.2009 року № 102/1503, 22.05.2009 року № 109/1503, 22.05.2009 року № 110/1503, 24.06.2009 року № 126/1503, 24.06.2009 року № 127/1503, 28.07.2009 року № 0001491503/0, 07.09.2009 року № 0001731503/0, 16.09.2009 року №0001841503/0, 16.09.2009 року № 0001851503/0, 27.10.2009 року № 0001961503/0, 24.06.2009 року № 0001951503/0, 13.01.2009 року № 1/1503, 30.12.2009 року № 230/1503, 30.12.2009 року № 299/1503, так як Білгород-Дністровська обєднана державна податкова інспекції діяла в межах своїх повноважень та у встановлений законом спосіб.

Керуючись ст. ст. 6-8, 71, 86, 158-163, 167 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови буде виготовлений та підписаний суддею на протязі пяти діб.

Суддя /підпис/Потоцька Н.В.