Постановление суда № 98128522, 29.06.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11937/21

2/953/3037/21

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2021 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору дарування удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права спільної сумісної власності, -

встановив:

23 червня 2021р. до Київського районного суду м. Харкова надійшла направлена поштою позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 ,Є в якій позивачі просили визнати договір дарування від 22.06.2020 удаваним; визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок АДРЕСА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст.185 ЦПК України.

Однак всупереч ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані у позовній заяві обставини; відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Також у позовній заяві відсутні підписи позивачів.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Втім обґрунтування, у чому полягає порушення, невизнання або оспорювання прав позивачів . з боку відповідача позовна заява не містить

Окрім того, положення п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачають, що позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.

Однак, зважаючи на вимогу про визнання права власності на буд. АДРЕСА_1 , ціна позову з посиланням на відповідні докази визначення вартості спірного майна у позовній заяві не вказана.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У частині першій статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 визначений в розмірі 2270 грн.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви: майнового характеру - ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи зміст позовних вимог, сплаті підлягає судовий збір за вимогу немайнового характеру – у сумі 908 грн., а також за вимогу майнового характеру - в залежності від ціни позову.

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати оригінал квитанції.

Також згідно ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Однак, до позовної заяви її копії відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб не долучені, як і не доданий жодний документ на підтвердження викладених у позовній заяві обставин.

З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст.175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.

Керуючись ст.ст. 175, 177 185, 260 ЦПК України, -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору дарування удаваним, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання права спільної сумісної власності, - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя -