Постановление суда № 98124308, 06.07.2021, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 541/531/21

Провадження № 1-кп/525/117/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2021 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:

головуючої - судді Прасол Я.В.,

секретар судового засідання – Хоменко М.М.,

з участю прокурора – Корсуна В.С.,

захисника – адвоката Яковенка Г.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у селищі Велика Багачка обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.187 КК України,

встановив:

У провадженні Великобагачанського районного суду Полтавської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019170260000342 від 13.05.2019 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України.

Під час судового розгляду до суду надійшло клопотання заставодавця ОСОБА_2 про повернення застави. В обґрунтування клопотання посилається на положення ч.11 ст.182 КПК України, зазначаючи, зокрема, що згідно ухвали слідчого судді Миргородського місьрайонного суду Полтавської області від 01.03.2021 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 29 квітня 2021 року, з можливістю внесення застави в розмірі 45 400 грн. Такий розмір застави було внесено ним на відповідний казначейський рахунок, що підтверджується дублікатом квитанції від 20.03.2021. Оскільки строк дії запобіжного заходу закінчився 29.04.2021, запобіжний захід продовжений не був, то запобіжний захід з покладеними на ОСОБА_1 процесуальними обов`язками закінчився, тому на підставі ч.11 ст.182 КПК України застава повинна бути повернута заставодавцю.

У судовому засіданні обвинувачений підтримав подане клопотання.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував, оскільки вважав, що строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не закінчився, він обраний без строку дії, тому правових підстав для повернення застави не має.

Заслухавши пояснення заставодавця ОСОБА_2 , думку учасників судового розгляду, додані в обґрунтування клопотання докази, перевіривши матеріали кримінального провадження, виключно у межах застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 182 КПК України, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Тобто, з моменту внесення застави, у даному випадку з часу внесення застави заставодавцем ОСОБА_2 , підозрюваний ОСОБА_1 з 23.03.2021 є особою, відносно якої у кримінальному провадженні застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Положеннями КПК України не визначено конкретного строку дії запобіжного заходу у виді застави.

Згідно зі ст. 203 КПК України ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 у вигляді застави продовжує діяти до підстав, визначених ст.203 КПК України.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Враховуючи наведене правове регулювання, доводи заставодавця про припинення запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку з припиненням строку дії ухвали слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 01.03.2021, якою було обрано підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, по 10 год. 30 хв. 29 квітня 2021 року, з можливістю внесення застави, є такими, що не ґрунтуються на законі.

Ухвалою слідчого судді від 01.03.2021 визначено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а не строк дії застави. Також цією ухвалою встановлено, у випадку внесення застави, обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, покладаються на ОСОБА_1 до 29.04.2021.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

Процесуальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного в порядку ст. 194 КПК України є доповненням до будь-якого запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Такі обов`язки не мають самостійного характеру. Це допоміжний захід процесуального примусу, спрямований на зменшення ризиків кримінального провадження, наявність яких установлена під час розгляду питання про обрання запобіжного заходу.

Таким чином, закінчення строку, на який на ОСОБА_1 були покладені відповідні обов`язки, свідчить про скасування цих обов`язків, а не про припинення дії запобіжного заходу.

Відповідно ч.11ст.182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Враховуючи наведене, оскільки судовий розгляд у кримінальному провадженні №12019170260000342 від 13.05.2019 щодо обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не завершився, дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, суд вважає, що підстав для повернення застави не має, а відтак клопотання про повернення застави з наведених в ньому мотивів задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 176, 182, 202, 203,369-372 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні клопотання заставодавця ОСОБА_2 про повернення застави - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Прасол