№ 9810432, 08.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-122/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2010 року м.Одеса

02 червня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

при секретарі Катеренчук І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси, про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2009 року №0011492310/0, яким ТОВ «Комплект ЛТД» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 837784,00 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 406560,00 гривень, та від 14.12.2009 року №0011472310/0, яким ТОВ «Комплект ЛТД» визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 674881,00 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції по цьому податку у розмірі 337441,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що діючим законодавством, що регулює спірні правовідносини, не встановлено обовязку платника податку підтверджувати витрати на придбання товарів саме товарно-транспортними накладними. Позивач вважає, що надані під час перевірки первинні документи, як то договори поставки, приходні накладні, є належними та достатніми доказами правомірності віднесення витрат на придбання такого товару до складу валових витрати. Оскільки ТОВ «Комплект ЛТД» підтвердило свої валові витрати усіма необхідними документами, позивач зважає не неправомірність прийнятих за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень.

В судовому засідання представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в задоволенні позову просила відмовити, пояснивши, що ТОВ «Комплект ЛТД» до перевірки не надані первинні документи, які свідчать про факт отримання товару: перевізні документи, договори оренди складських приміщень або відповідального зберігання, сертифікати відповідності з реквізитами стосовно товару, який придбавався, чим порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік», в звязку із чим допущено порушення правильності формування податкового обліку. Крім того, в ході перевірки не було можливості підтвердити фактичне отримання товару шляхом проведення зустрічних перевірок, так як постачальники товару станом на день формування акту перевірки мають стан платника припинено (ліквідовано, закрито), в звязку із чим позивачем завищені валові витрати по операціях із цими підприємствами. Крім того, представник відповідача зважала, що ТОВ «Комплект ЛТД» віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість згідно податкових накладних при придбанні матеріальних цінностей (товару) без надання первинних документів, що передбачені нормативними актами, які свідчать про факт отримання товару. Зважаючи на правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник прокуратури Приморського району м. Одеси просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених представником відповідача.

Вислухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню. Судом встановлено, що на підставі направлення від 26.10.2009 року №001736/1694, від 11.11.2009 року №001767/1755, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси співробітниками податкової інспекції згідно з ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок субєктів господарювання проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» з питань дотримання вимог податкового законодавства в період з 09.11.2007 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2007 року по 30.06.2009 року, за результатами якої складений акт від 24.11.2009 року №15485/23-1/35503931.

Перевіркою встановлені порушення ТОВ «Комплект ЛТД» п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.11.3 ст.11, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на суму 837784,00 гривень. В результаті порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено заниження податку на додану вартість на суму 674881,00 гривень. В результаті порушення п.п.2.8 п.2, п.п.3.5 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637, встановлено перевищення залишку готівки у касі підприємства в сумі 990,91 гривень.

Не погодившись із висновками по вищевказаному акту перевірки, ТОВ «Комплект ЛТД» надало до ДПІ у Приморському районі м. Одеси заперечення від 07.12.2009 року №071209/1. За результатами розгляду заперечень інспекцією надано відповідь від 11.12.2009 року №47/23-1/3550393, відповідно до якої заперечення не прийняті, а висновки акту щодо встановлених порушень залишені без змін.

На підставі акту перевірки від 24.11.2009 року №15485/23-1/35503931 ДПІ у Приморському районі м. Одеси були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.12.2009 року №0011472310/0 про визначення ТОВ «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 674881,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 337441,00 гривень, а всього 1012322,00 гривень, та від 14.12.2009 року №0011492310/0 про визначення ТОВ «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 837784,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 406560,00 гривень, а всього 1244344,00 гривень.

Однак суд вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню у звязку з наступним.

Судом встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ТОВ «Комплект ЛТД» формування валових витрат по господарським операціям відбувалось за рахунок придбання товарів, а саме торгівельного та технологічного обладнання (електричні плити, шафи холодильні, пристрої для раскачування тіста, машини для замішування тіста та інше).

За період з 09.11.2007 року по 30.06.2009 року ТОВ «Комплект ЛТД» було отримано товару на загальну суму 4009930,29 гривень та здійснена передплата на суму 25916,54 гривень, а саме від: ПП «Постач Сіті» (код ЄДРПОУ 35303697) на загальну суму 53544,94 гривень з ПДВ, у т.ч. 4 квартал 2007 року 20767,30 гривень, 1 квартал 2008 року 1071,13 гривень, 2 квартал 2008 року 32777,64 гривень; ПП «Аркада Південь» (код ЄДРПОУ 35818860) на загальну суму 1842906,97 гривень з ПДВ, у т.ч. 2 квартал 2008 року 312621,82 гривень, 3 квартал 2008 року 867692,30 гривень, 4 квартал 2008 року 662556,80 гривень, 2 квартал 2009 року 36,05 гривень; ПП «Ютехсистем» (код ЄДРПОУ 35503711) на загальну суму 1510897,23 гривень з ПДВ, у т.ч. 2 квартал 2008 року 1499740,20 гривень, 3 квартал 2008 року 11157,03 гривень; ПП «Транслоджико» (код ЄДРПОУ 36042401) на загальну суму 53173,56 гривень з ПДВ, у т.ч. 4 квартал 2008 року 50672,51 гривень, 1 квартал 2009 року 2501,05 гривень; ПП «Галас КВ» (код ЄДРПОУ 36154733) на загальну суму 581114,10 гривень з ПДВ, у т.ч. 1 квартал 2009 року 57097,04 гривень, 2 квартал 2009 року 549933,60 гривень, та здійснена передплата в сумі 25916354 гривень по розрахункам з зазначеним постачальником.

Підставою для цих операцій були первинні документи: типові договори з постачальниками на придбання товарів та видаткові накладні.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими не встановлено вид транспортних засобів, якими здійснювалася доставка товарів, в звязку із чим зроблений висновок, що до перевірки не надані первинні документи, що передбачені нормативними актами (Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363; Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю і якістю, затверджена постановами Державного арбітражного Союзу РСР від 15.06.1965 року №11-6 та від 25.04.1966 року №11-7) та які свідчать про факт отримання товару, а саме: договори оренди складських приміщень або відповідального зберігання, сертифікати відповідності з реквізитами стосовно товару, який придбавався, чим порушено вимоги Закону України «Про бухгалтерський облік» та, як наслідок, правильність формування податкового обліку, а саме п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході проведення перевірки не було можливості підтвердити фактичне отримання товару шляхом проведення зустрічних перевірок, так як постачальники товару станом на день складання акту перевірки мають стан платника припинено (ліквідовано, закрито): ПП «Аркада Південь (держреєстрація скасована 28.07.2009 року), ПП «Южтехсистем» (держреєстрація скасована 02.07.2009 року), ПП «Постач Сіті» (держреєстрація скасована 14.10.2009 року), ПП «Транслоджико» (держреєстрація скасована 05.06.2009 року).

З вищенаведеного перевіряючими зроблений висновок щодо завищення валових витрат на загальну суму 3325858,00 гривень, у т.ч. 4 квартал 2007 року 17306,00 гривень, 1 квартал 2008 року 700,00 гривень, 1 п/р 2008 року 1535921,00 гривень, 3 квартал 2008 року 223665,00 гривень та 2812206,00 гривень, 1 квартал 2009 року 34172,00 гривень, 1 п/р 2009 року 496346,00 гривень.

Крім того, перевіряючими зазначено, що ТОВ «Комплект ЛТД» в порушення вимог п.5.1 п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» завищено валові витрати за перевіряємий період на загальну суму 24321,00 гривень, у т.ч. в сумі 19421,00 гривень (без ПДВ) внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості сплачених ТОВ «Евроіндекс Промо» (код 34532453) за участь у виставці у м. Київ; в сумі 4900,00 гривень (без ПДВ) внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості сплачених ТОВ «Інформбізнес» (код 30219323) за рекламні послуги; в сумі 3935,00 гривень внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості сплачених ФОП Ульянову за монтажно-налагоджувальні роботи. Також за висновками перевіряючих ТОВ «Комплект ЛТД» завищено валові витрати у 1 кварталі 2009 року 10000,00 гривень, 1 п/р 2009 року 10135,00 гривень, оскільки перевіркою не підтверджено формування валових витрат з придбання товарів.

Проте суд вважає вищевказані висновки безпідставними та необґрунтованими у звязку з наступним.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинним документами на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Відтак, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою і для податкового обліку.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 зазначеного Закону, а саме, первинні можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документу (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійснення господарської операції.

Факт придбання товарів ТОВ «Комплект ЛТД» підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними договорами поставки, які містять усі встановлені діючим законодавством істотні умови; приходними накладними щодо отримання такого товару, які містять усі передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обовязкові реквізити, тобто є первинними документами у розумінні ст.9 зазначеного Закону та розрахунковими документами банківськими виписками щодо оплати такого товару; а отже, є належними та достатніми доказами правомірності віднесення витрат на придбання такого товару до складу валових витрат позивача.

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на необхідність підтвердження придбання товарів іншими документами, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та не узгоджуються з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.5.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Таким чином, висновки перевіряючих щодо безпідставного віднесення ТОВ «Комплект ЛТД» витрат, які підтверджені договорами поставки, приходними накладними, банківськими виписками щодо оплати такого товару, до валових, з мотивів непідтвердження їх отримання транспортними накладними, договорами оренди складських приміщень або відповідального зберігання - є необґрунтованими, оскільки факт отримання товару підтверджений достатніми та належними доказами та не потребує додаткових. Необхідність підтвердження отримання товару додатковими доказами, як то транспортні накладні та договори оренди складських приміщень або відповідального зберігання, виникала б за умови відсутності інших первинних бухгалтерських документів. Разом із тим, на пропозицію суду представником позивача надано додаткові докази, що свідчать по наявність операцій, а саме: копії договорів поставки, актів здачі-прийняття робіт, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності тощо. У суду немає обєктивних підстав ставити під сумнів надані представником позивача докази.

Не знайшли свого підтвердження посилання представника відповідача на безпідставне віднесення ТОВ «Комплект ЛТД» до складу валових витрат вартість сплачених ТОВ «Евроіндекс Промо» 19421,00 гривень за участь у виставці у м. Києві та 4900,00 гривень, сплачених «Інформбізнес» за рекламні послуг, 3935,00 гривень СПД Ульянову за монтажно-налагоджувлаьні роботи без підстав та обґрунтованого підтвердження необхідними документами. Напроти, зазначені висновки за актом перевірки спростовані позивачем належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, наявними в матеріалах справи (акти здачі-прийняття робіт, видаткові накладні,квитанції, податкові накладні). Крім того, фактична участь у виставці та надання рекламних послуг підтверджуються наявними в матеріалах справи копіями Каталогу виставок «МаРГо 2008» та CaffeTerra 2008, відповідно до якого ТОВ «Комплект ЛТД» є учасником виставки, та витягу з каталогу постачальників обладнання для торгівлі, кафе, барів, ресторанів, сфери послуг 1/2008 видання «Інформбізнес», в якому розміщена реклама ТОВ «Комплект ЛТД», що свідчить про надання послуг в повному обсязі.

Крім того, за висновками акту перевірки до складу податкового кредиту ТОВ «Комплект ЛТД» віднесено суми ПДВ згідно податкових накладних при придбанні матеріальних цінностей (товару) без надання первинних документів, які свідчать про факт отримання товару та без обґрунтованого підтвердження відповідними документами звязку витрат з власною господарською діяльністю.

Судом встановлено, а представниками сторін не заперечувалося, що за період з 09.11.2007 року по 30.06.2009 року ТОВ «Комплект ЛТД» задекларовано податкових зобовязань по податку на додану вартість в сумі 698902,00 гривень, податкового кредиту по податку на додану вартість задекларовано в сумі 679423,00 гривень.

З акту перевірки вбачається, що перевіряючими встановлено завищення податкового кредиту на суму 674881,00 гривень, у т.ч. грудень 2007 року 3461,00 гривень, березень 2008 року 178,00 гривень, квітень 2008 року 135409,00 гривень, травень 2008 року 134444,00 гривень, червень 2008 року 34028,00 гривень, липень 2008 року 37557,00 гривень, серпень 2008 року 26301,00 гривень, вересень 2008 року 85086,00 гривень, жовтень 2008 року 81051,00 гривень, листопад 2008 року 18456,00 гривень, грудень 2008 року 17322,00 гривень, січень 2009 року 417,00 гривень, лютий 2009 року 4131,00 гривень, березень 2009 року 5385,00 гривень, квітень 2009 року 21678,00 гривень, травень 2009 року 44458,00 гривень, червень 2009 року 25519,00 гривень.

В обґрунтування зазначеного висновку перевіряючими зазначено, що ТОВ «Комплект ЛТД» завищено податковий кредит на суму 4844,00 гривень без підстав та обґрунтованого підтвердження відповідними документами звязку таких витрат з власною господарською діяльністю підприємства, а саме: по податковій накладній від 21.02.2008 року №109, отриманої від ТОВ «Евроіндекс Промо» віднесеної до складу податкового кредиту у липні 2008 року в сумі ПДВ 1200,00 гривень, у вересні 2008 року в сумі 2668,00 гривень; по податковій накладній від 12.02.2008 року №78, отриманої від ТОВ «Інформбізнес», яка віднесена підприємством до складу податкового кредиту у квітні 2008 року в сумі 976,00 гривень.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Комплект ЛТД» до складу податкового кредиту віднесено суми ПДВ згідно податкових накладних при придбанні матеріальних цінностей (товару) без надання первинних документів, що передбачені нормативними актами, які свідчать про факт отримання товару, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на суму 671084,5 гривень.

Суд не знаходить вищезазначені висновки правомірними у звязку з наступним.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищевказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням або виготовленням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товару (послуг), не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п.7.2.6 цього пункту).

Так, згідно п.п.7.2.6 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як визначено п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд не знаходить обґрунтованими доводи представника відповідача про те, що податкова накладна не є документом, на підставі якого можливо дійти висновку про придбання товарів у межах господарської діяльності платника податку та отримання доходу в матеріальній або нематеріальній формах, а відтак, з цих мотивів обмеження права позивача на формування податкового кредиту.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що в Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємств контрагентів ТОВ «Комплект ЛТД» мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів. Сам факт припинення реєстрації підприємств не є підставою для визнання недійсними всіх угод, укладених з моменту їх державної реєстрації та до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» у разі, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд критично оцінює доводи представника позивача, як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог, щодо неможливості підтвердження фактичного отримання товару шляхом проведення зустрічних перевірок, так як контрагенти позивача ПП «Аркада Південь», ПП «Южтехсистем», ПП «Постач Сіті», ПП «Транслоджико» на день формування акту перевірки мали стан платника припинено (ліквідовано, закрито), у звязку з наступним.

Чинне законодавство, зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не ставить право платника податку на формування податкового кредиту в залежність від того, чи змогли органи державної податкової служби провести зустрічні перевірки. Більш того, ні Законом України «Про податок на додану вартість», ні Законом України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачений такий вид перевірок, як зустрічні, а наказ ДПА України №196 від 24.04.2003 року «Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум ПДВ юридичним особам», не зареєстрований в Міністерстві юстиції України. Зазначена правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.02.2006 року, залишеною без змін постановою Судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 13.02.2007 року, у справі за позовом ТОВ «ЕКСТОРГ» до ДПІ у Київському районі м. Одеси та управління Державного казначейства в Одеській області про стягнення суми.

Крім того, як вже зазначалось судом, підставою для формування податного кредиту є наявність у платника належним чином оформлених податкових накладних.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. В судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

Таким чином, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» виконало всі передбачені Законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість» вимоги щодо віднесення витрат до валових та формування податкового кредиту, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2009 року №0011472310/0 про визначення ТОВ «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 674881,00 гривень та штрафних санкцій в сумі 337441,00 гривень, а всього 1012322,00 гривень; від 14.12.2009 року №0011492310/0 про визначення ТОВ «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 837784,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 406560,00 гривень, а всього 1244344,00 гривень, підлягають скасуванню, а позов задоволенню у повному обсязі.

Також, на підставі положень ч.2, 3 ст.162 КАС України суд вважає за необхідне винести постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2009 року №0011492310/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств в сумі 837784,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 406560,00 гривень, а всього 1244344,00 гривень.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2009 року №0011472310/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «Комплект ЛТД» податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 674881,00гривень та штрафних (фінансові) санкцій в сумі 337441,00 гривень, а всього 1012322,00 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано «08» червня 2010 року.

Суддя ____ І.В. Завальнюк

08 червня 2010 року