Решение № 98034571, 22.06.2021, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11/21

Провадження № 2/161/1302/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 червня 2021 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Демчук Т.В.,

з участю представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника третіх осіб – Булат Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Луцької міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання осіб такими, що втратили право на користування жилим приміщенням.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до рішення господарського суду Волинської області від 23.04.2008 року будівля гуртожитку у АДРЕСА_1 визнана такою, що підлягає передачі в комунальну власність.

Вказує, що у секції №6 в даному гуртожитку зареєстровано шестеро осіб, а саме відповідачі, які з часу реєстрації не проживають у вказаному житлі, ніколи не вселялися та не проживали. Водночас у вказаному житлі протягом біля 30 років мешкають ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

Зазначає, що місце перебування відповідачів на даний час нікому невідоме, останні більше шести місяців без поважних причин відсутні за місцем реєстрації, із заявою про продовження строків тимчасової відсутності до міської ради не зверталися.

У зв`язку з чим, просить визнати відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням – секцією №6 в гуртожитку по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у заяві та просила їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином та неодноразово повідомлялись про час та місце розгляду справи у визначеному законом порядку – через оголошення на сайті судової влади. Заяви про розгляд справи за їх відсутності та відзив на позов не подали. А тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи у відсутності відповідачів в порядку ст. 280 ЦПК України.

Представник третіх осіб в судовому засіданні просила задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом з`ясовано, що згідно з інформацією відділу реєстру житлового фонду департаменту житлово-комунального господарства Луцької міської ради, гуртожиток по АДРЕСА_1 належить на міської комунальної власності та перебуває на обслуговуванні ОСББ «Вікторія». При цьому, секція №6 в даному гуртожитку не приватизована (а.с. 12).

З довідки про склад зареєстрованих у житловому приміщенні від 25.11.2020 року №74217, виданої департаментом ЦНАПу Луцької міської ради слідує, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі: ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (а.с. 10).

Водночас, як слідує із довідки ОСББ «Вікторія» №42 від 25.09.2020 року за вказаною адресою проживають: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 11).

Відповідно до положень ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього, може бути подовжено наймодавцем, а у разі спору судом.

Згідно зі ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться у судовому порядку.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстрації місця проживання залежить, зокрема від вирішення питання про право користування такої особи житловим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст.71, 72, 116, 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України).

Згідно п. 10,11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року « Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», конституційні положення про законність судочинства та рівність усіх учасників процесу перед законом і судом (ст. 129 Конституції) зобов`язують суд забезпечити всім їм рівні можливості щодо надання та дослідження доказів, заявлення клопотань та здійснення інших процесуальних прав. При вирішенні цивільних справ суд має виходити з поданих сторонами доказів.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як з`ясовано судом та як вбачається з матеріалів справи, при перевірці працівниками Луцького ВП ГУНП України у Волинській області за адресою: АДРЕСА_2 , опитані сусіди підтвердили, що відповідачі за вказаною адресою не проживали з часу реєстрації (а.с. 8, 9).

При цьому, доказів постійного проживання відповідачів у вказаній квартирі всупереч ст. 81 ЦПК України суду не представлено, а тому є всі підстави вважати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням згідно ст. 71 ЖК України.

Таким чином, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає за можливе позов з наведених підстав задовольнити.

Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача 2102,00 грн. сплаченого судового збору в рівних частинах.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст. 71, 72, ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) такими, що втратили право користування жилим приміщенням – секцією №6 в гуртожитку по АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 на користь Луцької міської ради 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору, а саме: по 525 (п`ятсот двадцять п`ять) грн. 50 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 02 липня 2021 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.М. Кихтюк