Решение № 98024124, 25.06.2021, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1349/16-ц

Провадження № 2/595/1/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021

Бучацький районний суд Тернопільської області

одноособово суддею Федорончуком В.Б.,

при секретарі Тарчинській Л.Я.,

з участю відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бучач цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 07.12.2007 року ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала заяву №б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 10000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку). Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг, можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформації/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web-сайт банку (www.privatbank.ua; або інший інтернет/SMS-ресурс, зазначений банком). Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дала свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 «Умов та правил надання банківських послуг», а у разі невиконання зобов`язань за Договором, у відповідності до п.2.1.1.5.6 даних Умов, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. Відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також cт.cт.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала. У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.2.1. клієнт сплачує банку відсотки в подвійному розмірі від зазначених в тарифах, що діють на дату нарахування.При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1. «Умов та правил надання банківських послуг» на суму від 100 грн, клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування відсотків за кредитом. Відповідно до ч.ч.1,2 cт.549 ЦК України та п.2.1.1.7.6 «Умов та правил надання банківських послуг» при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов`язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 250 грн (в еквіваленті 250 грн за кредитними картками, відкритим у валюті USD) + 5% від суми позову.Відповідно до п.2.1.1.3.3 «Умов та правил надання банківських послуг» відповідач доручила банку списувати з картрахунку суми грошових коштів у розмірі здійснених нею операцій, а також вартість послуг, визначену тарифами банку при настанні термінів платежу, а при виникненні боргових зобов`язань згідно п.п.2.1.1.3.5 «Умов та правил надання банківських послуг», боржник доручає списувати з будь-якого рахунку, відкритого в банку, в тому числі з картрахунку, грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання).Відповідно до п.п.2.1.1.4.2, 2.1.1.4.6. «Умов та правил надання банківських послуг» банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 01.06.2016 року має заборгованість - 23362,92 грн,з яких, 9919,61 грн - тіло кредиту, 2934,27 грн - відсотки за користування кредитом, 8165,03 грн - пеня, 1050,00 грн - штраф, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 250,00 грн - штраф (фіксована частина), 1100,62 грн - штраф (процентна складова), з них 56,61 грн внесено на погашення заборгованості з 15.06.2015 (дата зміни облікових правил банка). Згідно п.п.1.1.6.1, 1.1.6.2 «Умов та правил надання банківських послуг» зміни в дані «Умов та правил надання банківських послуг» вносяться банком щомісячно в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливе, банк повідомляє клієнтів про внесені зміни шляхом використання різних каналів зв`язку, одними з яких є офіційний сайт банку: www.privatbank.ua, SMS - повідомлення клієнтів про зміни даних правил, клієнтські виписки, інші канали інформування. У разі незгоди зі змінами «Умов та правил надання банківських послуг» або «Тарифів банку»клієнт має право надати банку заяву про розірвання договору про надання банківських послуг, виконавши умови п.2.1.1.5.4 «Умов та правил надання банківських послуг». Відповідно до п.1.1.7.11 «Умов та правил надання банківських послуг» договір діє на протязі 12 місяців з моменту його підписання. Якщо на протязі цього строку жодна з сторін не проінформує другу сторону про розірвання даного договору, він автоматично лонгується на той же строк. Пунктом 1.1.7.43. «Умов та правил надання банківських послуг» сторони визнали, що дія договору закінчується в момент закриття останнього рахунку /депозиту клієнта, відкритого в рамках договору або підпадаючого під дію договору/, а також при закінченні використання послуг банка, передбачених договором. За наявної у клієнта в момент закриття останнього рахунку клієнта непогашеної заборгованості перед банком по договору, в тому числі по овердрафту, а також заборгованості по сплаті комісії перед банком, дія договору закінчується після повного погашення заборгованості.В добровільному порядку відповідач борг погасити відмовляється, що змусило позивача звернутися в суд за захистом своїх прав.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак, згідно поданої заяви, позов підтримав і просив суд розглянути справу у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що 07.12.2007 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та нею не укладався кредитний договір №б/н про надання їй кредитних коштів на споживчі цілі у розмірі 10000 гривень. В обгрунтування заявлених позовних вимог Банк не надав ні суду, ні стороні по справі кредитний договір №б/н від 07.12.2007 року про надання кредитних коштів. Позивач надав не оригінали документів, а неякісні, нечіткі їх копії, з яких неможливо зрозуміти суть. Серед поданих Банком документів вона лише підписувала і ознайомлювалась із змістом при укладенні договору про відкриття карткового рахунку - Заяву ОСОБА_2 , інші документи, а саме угоду про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, довідку про умови кредитування з використанням кредитки і таке інше, бачить вперше, 07.12.2007 року Банк їй для ознайомлення такі документи не надавав. Жодних змін до Заяви від 07.12.2007 року вона не підписувала та не зверталась до Банку із заявою про зміну, збільшення розміру кредиту. Наведене підтверджується тим, що Банк в обгрунтування своїх вимог не надав доказів збільшення ліміту кредиту на підставі якихось додаткових угод, ініціатором яких-би була вона. Окрім того, вона заперечує факт зняття нею 15 червня 2015 року кредитних коштів з її карткового рахунку № НОМЕР_1 у сумі 9919,61 грн та факт користування даними кредитними коштами. Вважає, що дані кошти були зняті з її карткового рахунку 15 червня 2015 року шахрайським способом працівниками Позивача, без її дозволу, як власника рахунку. Зняття коштів відбулось саме в той час як працівник центрального офісу ПАТ КБ «ПриватБанк» з м.Дніпро, телефонуючи їй з номера НОМЕР_2 , котрий належить ПАТ КБ «ПриватБанк», давав їй вказівки щодо правильності користування нею в банкоматі ПАТ КБ «ПриватБанк» у м.Волочиськ її пластиковою карткою і внесення на неї коштів третіми особами. Вона не була ініціатором телефонної розмови. Працівник Банку, скориставшись поданими нею Банку відомостями про номер її мобільного телефону, сам зателефонував їй і вказував в обов`язковому порядку ввести свою картку в банкомат Банку і, бачучи через платіжну банківську систему її дії, скориставшись доступом до її карткового рахунку, заволодів коштами у сумі 9919,61 грн. Виявивши факт шахрайського заволодіння коштами з її карткового рахунку, вона повідомила про їх зникнення працівників Волочиського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», однак останні не реагували на її повідомлення. Вона також повідомила центральний офіс Банку письмово і через Чат онлайн Банку про те, що гроші були зняті працівником Банку, який телефонував з номера НОМЕР_2 , що належить ПАТ КБ «ПриватБанк». Зрозумівши, що Банк допускає бездіяльність при розгляді її звернення, 15.07.2015 року вона звернулася з письмовою заявою у Волочиський РВ УМВС України в Хмельницькій області про шахрайське заволодіння 15.06.2015 року працівниками ПАТ КБ «ПриватБанк» з її карткового рахунку НОМЕР_1 кредитними коштами у сумі 9919,61 грн, за якою слідчим відділом Волочиського РВ УМВС було відкрито кримінальне провадження №12015240110000345 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, та допитано її як потерпілу. Позивачем в обгрунтування підставності нарахування заборгованості по відсотках, пені та штрафах наданий незрозумілий розрахунок заборгованості за кредитним договором №б/н від 07.12.2007 року. По-перше, наданий Позивачем розрахунок нечитабельний, роздрукований дрібним шрифтом, що суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів»; по-друге, з поданого розрахунку неможливо побачити остаточні суми заборгованості по тілу кредиту, по нарахованих відсотках, по пені, оскільки Позивачем умисно завірено відтиском печатки саме дану частину тексту розрахунку; по-третє, з поданого Банком розрахунку неможливо зрозуміти коли саме були зняті кредитні кошти з карткового рахунку Відповідача, по якій відсотковій ставці проводилось нарахування відсотків за ніби-то користування Відповідачем кредитними коштами, по якій відсотковій ставці проводилось нарахування пені по тілу кредиту та відсотках, та з яких сум та відсоткових ставок виходив Позивач у своїх розрахунках штрафів. Нараховані пеня та штрафи, за ніби-то порушення нею умов договору, жодним чином не відповідають умовам укладеного нею договору відкриття карткового рахунку від 07.12.2007 року, а тому Банк безпідставно провів нарахування у розмірі 8165,03 грн - пені, 1050 грн - штрафу, 250 грн - штрафу як фіксованої складової, 1100,62 грн - штрафу як процентної складової. На наданих Банком копіях документів, які ніби-то обгрунтовують підставність проведення вищенаведених нарахувань, її підпису не має, з ними Банк її не ознайомлював, змін і додаткових угод до укладених не вносив, а всупереч вимог закону у двосторонній договір вніс в односторонньому порядку суттєві зміни щодо предмету договору, дізнавшись про які вона б в обов`язковому порядку зверталась до Банку про розірвання договору. Інтернету у неї не має, постійного доступу до інтернетсайту ПАТ КБ «ПриватБанк» не має, а тому вона не могла бути в курсі змін умов кредитування, змін сум кредиту і таке інше, про такі зміни Банк мав її повідомляти письмово, і лише по спливу визначеного часу, після отримання такого повідомлення, вона мала прийняти рішення чи приймати умови і пролонгувати договір, чи його розірвати, однак Банк в односторонньому порядку її цього безпідставно позбавив, порушивши тим самим її права та інтереси. Банк не надав жодних належних документів, які б підтверджували, що нею 07.12.2007 року була підписана Заява №б/н на отримання від ПАТ КБ «Приватбанк» кредиту у сумі 10000 гривень, в якій би вона погоджувалась зі зміною умов кредитування та обслуговування картрахунку, збільшення розміру кредиту, які б підтверджували, що вона згідна з Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами Банку по кредитному договору №б/н від 07.12.2007 року. Виходячи із поданого Банком розрахунку, відсоткова ставка за користування кредитом у 2013 році була 30 відсотків, а в подальшому безпідставно була збільшена Банком в односторонньому порядку до 36 відсотків річних.

Вислухавши відповідача, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку, які виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України, в тому числі з договорів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором, банк або інша фінансова установа, зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Судом встановлено, що 07.12.2007 року ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрито картрахунок на ім`я ОСОБА_2 .

Копія Витягу з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс і довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти клієнта ОСОБА_2 не містять підпису ОСОБА_2 .

Із копії довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» неможливо встановити, чи в довідці підпис про ознайомлення з умовами кредитування вчинено ОСОБА_2 .

Заперечення відповідача на позов від 02.09.2016 року, в якому відповідач заперечила факт ознайомлення її з Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс, тарифами Банку, довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти та довідкою про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» і підписання їх, що було надіслане судом на адресу позивача, залишено ПАТ КБ «ПриватБанк» без реагування.

Таким чином, суд вважає, що позивачем не доведено належними доказами ту обставину, що ним було ознайомлено ОСОБА_2 з умовами та правилами надання банківських послуг.

Разом з тим, суд встановив, що 15.06.2015 року з карткового рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 знято кредитні кошти у сумі 9919,61 грн, після чого нею не здійснювалось повернення кредитних коштів та не сплачувались відсотки за користування ними, в результаті чого виникла заборгованість по кредиту перед Банком на загальну суму 23362,92 грн,з яких, 9919,61 грн - тіло кредиту, 2934,27 грн - відсотки за користування кредитом, 8165,03 грн - пеня, 1050,00 грн - штраф, 250,00 грн - штраф (фіксована складова), 1100,62 грн - штраф (процентна складова).

15.06.2015 року ОСОБА_2 повідомила письмово, а також через Чат онлайн, ПАТ КБ «ПриватБанк» про крадіжку кредитних коштів у сумі 9919,61 грн з її карткового рахунку НОМЕР_1 .

Згідно витягу з кримінального провадження №12015240110000345 15.07.2015 року ОСОБА_2 звернулася до Волочиського РВ УМВС України в Хмельницькій області із заявою про те, що 15.06.2015, біля 18 год. 30 хв., невідомі особи, скориставшись її довірливістю, шляхом обману, заволоділи коштами в сумі 9920 грн з її банківської картки «Приватбанк» № НОМЕР_1 . В той же день відомості про кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування за ч.1 ст.190 КК України.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 2 вересня 2016 року справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором було зупинено до набрання законної сили вироком суду у кримінальному провадженні №12015240110000345.

Відповідно до листа заступника начальника Волочиського ВП - начальника СВ Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області Семчишина Р.В. від 16.08.2017 року кримінальне провадження №12015240110000345 від 15.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, 15.08.2017 року направлено до Городоцької місцевої прокуратури (в м.Волочиськ) для зміни підслідності на Лисичанський ВП ГУНП в Донецькій області.

Із повідомлення Волочиського ВП Городоцького ВП ГУНП в Хмельницькій області №1476/102-18 від 14.02.2018 вбачається, що 05.09.2017 року кримінальне провадження №12015240110000345 від 15.07.2015 року було направлено до Городоцької місцевої прокуратури для визначення територіальної підслідності, проте було повернуто, так як в ході досудового розслідування встановлено місце, де знаходилися невідомі особи на момент здійснення дзвінків потерпілій (м.Лисичанськ Попаснянського району Луганської області, м.Горлівка Донецької області та м.Харків), проте не встановлено місце зняття перерахованих грошових коштів, тобто місце вчинення злочину.

Відповідно до листа Харківської місцевої прокуратури №5 від 26.09.2019 року матеріали кримінального провадження №12015240110000345 від 15.07.2015 року направлено до СВ Слобідського ВП ГУНП в Харківській області для організації проведення досудового розслідування.

Згідно інформації Харківської місцевої прокуратури №5 від 12.02.2021 року матеріали кримінального провадження №12015240110000345 від 15.07.2015 року направлено до Сектору дізнання Слобідського ВП ГУНП в Харківській області для організації проведення досудового розслідування кримінального проступку в формі дізнання. Досудове розслідування триває.

Ухвалою Бучацького районного суду Тернопільської області від 19 квітня 2021 року провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - поновлено.

Запит Бучацького районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2021 року на ім`я начальника відділу поліції №2 Харківського районного управління поліції №1 про результати досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015240110000345 від 15.07.2015 року, залишено без реагування.

Положеннями ст.ст.12,81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Суд прийшов до переконання, що позивачем не доведено ту обставину, що збільшення ліміту кредиту відбулося з відома та згоди відповідача, на яку він посилається як на підставу своїх вимог.

Пунктом 6.6 Правил користування платіжною картою передбачено, що у випадку виявлення факту несанкціонованого доступу до карткового рахунку через Інтернет, клієнт повинен подати заяву в банк з приводу вказаного питання. Банк в свою чергу представляє інтереси клієнта в міжнародній платіжній системі з питань повернення несанкціонованого списання суми.

В ході судового розгляду не спростовано твердження відповідача, що 15.06.2015 року з її карткового рахунку НОМЕР_1 , шляхом обману, знято кредитні кошти у сумі 9919,61 грн. Як встановлено судом, за даним фактом триває досудове розслідування.

Суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 виконала свої обов`язки перед банком, відповідно до умов договору, повідомила банк про несанкціоноване списання грошових коштів з її рахунку та звернулася до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій.

Згідно висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року №6-71 цс 15, який відповідно до вимог ч.1 ст.360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні вказаних норм права, відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення «Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної Ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року у справі №127/23496/15-ц (касаційне провадження №61-3239св18) вказану правову позицію підтримав.

За встановлених обставин та визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265,268 ЦПК України, ст.ст.509,526, 1054,1056-1 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Дата складення повного тексту рішення - 01 липня 2021 року.

Суддя: В. Б. Федорончук