Постановление суда № 97985997, 29.06.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13037/20

Провадження № 2/761/1962/2021

У Х В А Л А

29 червня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарі Корнійчук Є.Т.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву про відвід у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Служби безпеки України (код ЄДРПОУ: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33), Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ: 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6), про відшкодування моральної шкоди,

встановив:

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Служби безпеки України (код ЄДРПОУ: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33), Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ: 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6), про відшкодування моральної шкоди.

Провадження у справі відкрито 12 травня 2020 року. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

23 червня 2021 року від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді Саадулаєва А.І.

Заява про відвід мотивована тим, що у провадженні цього ж судді перебувала цивільна справа №761/13036/20, за позовом ОСОБА_1 до Національного антикорупційного бюро України, Служби безпеки України, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генеральної прокуратури України, Головного Управління національної поліції м. Києва, Державної казначейської служби України, про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок незаконної бездіяльності органів державної влади.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 14 червня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.

Заявник вважає рішення у справі №761/13036/20 незаконним та необґрунтованим та, на думку заявника, прийняття вказаного рішення було наслідком вчинення кримінального правопорушення та порушення присяги судді.

Вивчивши доводи заяви про відвід, суд вважає, що вказана заява про відвід є необґрунтованою, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Окрім того, у висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Пунктами 1, 2 Основних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, передбачено, що незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонукання, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з будь-яких би то не було причин.

Незалежність і недоторканність суддів гарантуються статтями 126, 129 Конституції України, якими визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права, вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Згідно із частинами першою, другою статті 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Як роз`яснено у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади», втручанням у діяльність судових органів слід розуміти вплив на суддю у будь-якій формі (прохання, вимога, вказівка, погроза, підкуп, насильство, критика судді в засобах масової інформації до вирішення справи у зв`язку з її розглядом тощо) з боку будь-якої особи з метою схилити його до вчинення чи невчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.

Водночас не можуть розцінюватись як втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя передбачені процесуальним законом форми реалізації сторонами своїх процесуальних прав, у тому числі щодо обстоювання власної правової позиції засобами, передбаченими Цивільним процесуальним кодексом України, подання до суду клопотань, скарг, заявлення відводів судді, зокрема за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості тощо.

За таких обставин, оскарження процесуального рішення судді, як і звернення позивача до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення, чи скаргою до Вищої ради правосуддя у зв`язку із процесуальним рішенням судді не свідчить про наявність конфлікту інтересів між позивачем та суддею, а тому твердження про наявність підстав для відводу є такими, що не підтвердились.

З аналізу змісту вказаних норм законодавства у взаємозв`язку із наведеними стороною підставами для відводу судді в заяві про відвід, суддя дійшов висновку про необхідність вирішення іншим складом суду цієї заяви про відвід.

При цьому, суд не вбачає об`єктивної необхідності у зупиненні провадження у цій справі.

Керуючись ст. ст. 36, 40, 252, 253, 259, 352-355, суд, -

ухвалив:

Визнати необґрунтованим відвід, заявлений судді Саадулаєву А.І.

Питання про відвід судді Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєва А.І. від розгляду цивільної справи № 761/13037/20, за заявою про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Служби безпеки України (код ЄДРПОУ: 00034074, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 33), Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ: 37567646, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6), про відшкодування моральної шкоди, передати до цивільної канцелярії суду для визначення іншого судді в порядку проведення автоматизованого розподілу вказаної заяви в системі документообігу суду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: