Постановление суда № 97966708, 30.06.2021, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

30 червня 2021 р. Справа № 414/2444/20

Провадження № 1-кп/414/79/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

прокурора Барабашева І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , – у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст. 115 ч. 1 - 15 ч. 3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Кремінського районного суду Луганської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У зв`язку із відкладеннням судого засідання на 07.07.2021 на 11:00 год. судом на виконання вимог ст. 331 КПК України на обговорення учасників було поставлене питання щодо доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , який спливає 05.07.2021.

Прокурор вважав за доцільне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому, посилаючись на те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків і не працевлаштований. З огляду на це, беручи до уваги тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_1 може переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений заперечував проти продовження йому строку тримання під вартою, зазначивши, що він не збирається кудись тікати.

Захисник підтримала думку свого підзахисного, звернувши увагу суду на поведінку обвинуваченого, який протягом розгляду справи поводив себе належним чином та не провокував потерпілу.

Потерпіла не вбачала будь-якої загрози у підсудному, який є її цивільним чоловіком, а тому також підтримала його позицію.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому суд встановив, що судове провадження з об`єктивних причин на теперішній час не завершене (зокрема не досліджені у повному обсязі письмові та речові докази), та водночас наявні ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки суд вважає, що обвинувачений може переховуватися від суду з огляду на тяжкість інкримінованого йому злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до п`ятнадцяти років, а також вчинити інше кримінальне правопорушення з огляду на наявність у нього не знятої та не погашеної судимості за умисні тяжкі злочини.

Так, у розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, зокрема ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001 зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Також, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд вважає виправданим необхідність продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів наразі не буде достатнім для забезпечення вищезазначених ризиків.

Суд вважає, що суспільний інтерес в даному випадку полягає у необхідності забезпечення виконання завдань кримінального провадження, якими відповідно до ст. 2 КПК України є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, а також охорона прав, свобод та законних інтересів інших учасників кримінального провадження.

Водночас суд зазначає, що думка потерпілої стосовно питань, вирішення яких відноситься до дискреційних повноважень суду, враховується судом у сукупності з іншими обставинами та не може бути вирішальною, про що зазначається зокрема у правових висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 21.02.2019 у справі № 742/584/18 та від 03.07.2019 у справі № 165/2070/17.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини у своїй сукупності, виходячи із ступеня тяжкості інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, а також особи обвинуваченого, який має не зняту та не погашену судимість за вчинення умисних тяжких злочинів, оскільки судом встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на шістдесят днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 176-178, 183, 197, 331, 369-372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на шістдесят днів, а саме з 30.06.2021 по 28.08.2021 включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Луганського апеляційного суду протягом п`яти днів із дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору, а також направити до Державної установи «Старобільський слідчий ізолятор».

Суддя І.Г. Безкровний