Постановление суда № 97942989, 25.06.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/11846/21

н/п 1-кп/953/763/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Лях М.Ю.,

при секретарі – Хомінській Т.В.,

за участю прокурора – Курченко І.Г.,

захисника – Коросташевського П.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в приміщенні Київського районного суду м. Харкова матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130000135 від 15.03.2021 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021221130000135 від 15.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.06.2021 року призначене підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив, що підстав для закриття, зупинення провадження немає. Вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Обвинувачений та його захисник в підготовчому судовому засіданні проти призначення справи до судового розгляду не заперечував.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Провадження за обвинувальним актом підсудне Київському районному суду м. Харкова. Підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акту прокурору немає.

Зазначене судове засідання, з урахуванням ч. 2 ст. 27 КПК проводити у відкритому судовому засіданні, з викликом в судове засідання учасників судового провадження. Розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. Обґрунтовуючи вказане клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч.1 ст. 177, 178 КПК України, з метою їх запобігання, а саме: можливості переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений та його захисник заперечували проти клопотання прокурора щодо продовження строку запобіжного заходу за необґрунтованістю та недоведеності існування ризиків, передбачених кримінально процесуальним законодавством, та просили відмовити, також просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, або застосувати заставу.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

При вирішенні заявлених клопотань з приводу запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , суд враховує наявність ризиків, передбачених п.1, п.5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінює сукупність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватими у скоєні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та приходить до висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не можливе, а тому, суд продовжує строк тримання під вартою ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора та залишення обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ст. 182 КПК України, зважаючи на особу обвинуваченого, який раніш не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, розкаявся, добровільно з`явився до органу досудового розслідування та суду, одноособово опікується матір`ю-інвалідом, слідчий суддя визначає заставу, достатню для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до п.3 ч.5 ст. 182 КПК України - в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 340 500 грн. (2 270 х 150 = 340 500).

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 27, 177, 178, 182, 183, 314-317, 331, 369 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12021221130000135 від 15.03.2021 року за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст. 307 КК України, на 01 липня 2021 року о 12:00 годині в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська, 7-Б, зал. №29 (каб. №33) та викликати учасників судового провадження.

Проведення судового розгляду кримінального провадження визначити у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без змін – у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», та продовжити строк тримання його під вартою на 60 днів, тобто до 23.08.2021 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 340 500 (триста сорок тисяч п`ятсот) грн., які можливо внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУ ДСА України в Харківській області; код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р: UA 208201720355299002000006674) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 з-під варти звільнити та покласти на нього строком на два місяці обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатись з м. Харкова без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ; здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області документи на ім`я громадянина України ОСОБА_1 , які дають право на виїзд та в`їзд до України; утриматись від спілкування зі свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово суддю Київського районного суду м. Харкова.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, не звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя -