Решение № 97882965, 15.06.2021, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/507/21 Справа № 734/1872/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 червня 2021 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді – Іванюка Т.І.,

при секретарі – Дідовець М.І.,

за участю: представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 – ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Виконавчий комітет Козелецької селищної ради Чернігівської області, Комунальне підприємство «Козелецьводоканал» про зобов`язання знести самовільно встановлені двері в загальному коридорі,-

в с т а н о в и в:

у суд із позовною заявою звернувся ОСОБА_4 , у якій просить зобов`язати ОСОБА_2 знести за власні кошти самовільно збудовані вхідні двері в коридорі загального користування перед входом в квартиру АДРЕСА_1 та стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду, завдану внаслідок самовільно збудованих дверей в розмірі 15 000 гривень. Свої вимоги позивач мотивує тим, що являється власником квартири АДРЕСА_2 відповідно до договору дарування. У квартирі АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_2 . Відповідач, в порушення вимог чинного Законодавства України, самовільно, без дозволу сусідів та відповідних органів та установ встановив у коридорі загального користування вхідні двері та збільшив територію своєї квартири на 1 метр. При цьому, ОСОБА_2 за добровільною згодою на встановлення дверей у коридорі загального користування до позивача не звертався. Будь-яких документів, які б підтверджували законність встановлення дверей позивачу не надавав. Внаслідок встановлення відповідачем дверей позивачу було завдано значної шкоди та незручностей. На прохання добровільно демонтувати незаконно встановлені двері в коридорі загального користування, відповідач відмовився. Своїми незаконними діями, а саме самовільно встановленими дверима в коридорі загального користування відповідач порушує права позивача. Самовільно встановлені двері заважають позивачу вільно користуватися та розпоряджатися своїм нерухомим майном, оскільки самочинна установка дверей позбавляє можливості позивача вільно користуватися територією загального користування (коридором), виникають незручності в вільному доступі до своєї квартири. В разі виникнення надзвичайної ситуації (пожежі, повені, екстреного виклику швидкої допомоги, газової служби та ін.) у позивача виникає загроза оперативного входу або виходу з квартири, що може призвести до тяжких наслідків. Вищезазначене підтверджується актом від 16.09.2019 року про результати розгляду заяви позивача, затвердженого головою Козелецької селищної ради Дмитренко О.Б. Внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач зазнав моральної шкоди, оскільки значний час не міг вільно розпоряджатися своїм нерухомим майном, через неправомірні дії відповідача мав певні труднощі з вільним доступом до своєї квартири. Моральну шкоду оцінює у 15 000 гривень.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 адвокат Тараненко Я.Ю. позовні вимоги повністю підтримав, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Гун Н.М. у судовому засіданні проти позовних вимог заперечив з мотивів їх безпідставності. Відповідачем було лише замінено старі двері на нові з метою заходів безпеки. При цьому такі дії жодним чином не порушують право позивача на користування спільним коридором. Позивачем не доведено, що у результаті встановлення вхідних дверей до квартири, площа коридору зменшилася. Про будь-які незручності позивача та його мами у користуванні квартирою не може бути мови, оскільки вони у даному помешканні не проживають тривалий час. При цьому, квартиранти, які користуються даною квартирою жодних претензій не пред`являють. Тому, представник позивача просив відмовити у позові у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився подавши заяву про розгляд справи у його відсутності та відзив на позовну заяву, із змісту якого виходить, що відповідач заперечує проти позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, вважаючи такі безпідставними та надуманими. При цьому зазначив, що у квартирах багатоквартирних житлових будинках не нормується напрямок відкриття дверей. Також встановлені двері обладнані обмежувачем відкриття, який дозволяє відкрити двері не більш, ніж 70 градусів. Жодних посягань з боку відповідача на власність позивача не було та перешкод у користуванні чи розпорядженні власністю не чинилося.

Представники третіх осіб у судове засідання не з`явилися, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності. Питання щодо вирішення спору залишили на розгляд суду.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що квартира, у якій проживає, розташована поруч з квартирою позивача та відповідача. Нові двері, які відповідач ОСОБА_2 встановив замість старих, нікому не заважають. Позивач ОСОБА_4 та його мати у кватирі не проживають.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показала, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 , яка належить відповідачу з 2017 року. ОСОБА_4 і його мати у квартирі АДРЕСА_4 не проживають. Даною квартирою користуються квартиранти. У 2019 року ОСОБА_2 замінив старі вхідні двері до квартири на нові. Після цього ОСОБА_4 , який інколи з`являється у будинку, пред`явив претензії з приводу нових дверей і вимагав їх знести.

У судовому засіданні були встановлені такі факти і відповідні ним правовідносини:

Позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу Афанасьевою О.Ф. та вчинено напис № І765 від 17.11.2011 р., що підтверджується витягом про державну реєстрацію прав № 32612245 від 21.12.2011 p., сформованого реєстратором КІІ «Ніжинське МБ11» Чернігівської обласної ради;

квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2017 року №1358351774220 за ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом виданого приватним нотаріусом Козелецького районного нотаріального округу 21.09.2017 року реєстровий 1021;

як виходить із змісту Акту про результати розгляду заяви позивача, затвердженого Головою Козелецької селищної ради Дмитренком О. 16 вересня 2019 року складеного комісією в складі: ОСОБА_8 - завідувача сектору взаємодії з правоохоронними органами, оборонної і мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та охорони праці, ОСОБА_9 - головного спеціаліста сектору взаємодії з правоохоронними органами оборонної і мобілізаційної роботи, надзвичайних ситуацій, цивільного захисту та охорони праці, Стасевича С.В. - начальника КП «Муніципальна варта», ОСОБА_10 - головного спеціаліста юридичного відділу, ОСОБА_11 головного спеціаліста із земельних відносин відділу земельних відносин та комунальної власності Козелецької селищної ради, ОСОБА_12 - провідного інспектора Козелецького PB УДСНС України в Чернігівській області, в присутності відповідача - власника квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_2 , було встановлено, що вихід з квартири АДРЕСА_4 перекривається під час відкривання дверей квартири АДРЕСА_3 . що є порушенням п.п. 7.1-7.3 забезпечення евакуації людей глави 7 правил ДБН « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Комісія рекомендувала відповідачу провести демонтаж вхідних дверей квартири АДРЕСА_3 та в подальшому встановити вхідні двері у відповідності до норм ДБН «Пожежної безпеки України» тим самим не створюючи небезпечних обставин у випадку пожежі. Було запропоновано вирішити спір мирним шляхом, не завдаючи незручностей один одному та дотримуватися правил добросусідства або звернутися до суду;

відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 , виготовленого 28 серпня 2017 року, загальна площа даної квартири складає 43,4 кв.м., житлова площа 29,7 кв.м.;

згідно довідки №11 КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 01 червня 2021 року при обстеженні квартири АДРЕСА_1 , яка перебуває у власності ОСОБА_5 , змін не виявлено. Загальна площа квартири складає 43,4 кв.м., а житлова площа 29,7 кв.м.;

відповідно до рішення виконавчого комітету Козелецької селищної ради від 14 лютого 2018 року №206-19/VІІІ «Про списання з балансу комунального підприємства «Козелецьводоканал» Козелецької селищної ради багатоквартирних будинків» з балансу підприємства були списані багатоквартирні житлові будинки, в тому числі будинок в АДРЕСА_5 ;

згідно довідки ФОП ОСОБА_13 від 07.06.2021 року на початку вересня 2019 ним було продано та встановлено вхідні металеві двері виробництва Абвер, за адресою АДРЕСА_6 . Конструкцією даних вхідних дверей, як і більшість вхідних дверей серійного виробництва, передбачено їх відкривання назовні, тобто з квартири у напрямку евакуації, згідно з нормами протипожежної безпеки.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Виконавчий комітет Козелецької селищної ради Чернігівської області, Комунальне підприємство «Козелецьводоканал» про зобов`язання знести самовільно встановлені двері в загальному коридорі, задоволенню не підлягає є наступних підстав:

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як вже зазначалося вище, позивач ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 . Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_5 .

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 на початку вересня 2019 року було встановлено вхідні двері до квартири АДРЕСА_3 , яка належить його батьку ОСОБА_14 , з відкриттям назовні (в тамбур).

Згідно ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частиною 2 статті 383 ЦК України передбачено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, позивач ОСОБА_4 звертаючись до суду з вищезазначеним позовом зазначає, що дії відповідача ОСОБА_2 щодо встановлення вхідних дверей з відкриванням назовні, порушують його право власності, правила ДБН та норми пожежної безпеки щодо встановлення вхідних дверей до квартири.

Однак вищезазначені нормативно правові акти не регулюють питання напрямку відкривання дверей, а встановлення відповідачем у 2019 році вхідних дверей з відкривання назовні, не можна розцінювати як переобладнання або перепланування жилого будинку та втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, а тому визначення напрямку відкриття дверей не потребувало отримання на це відповідного дозволу.

Відповідач в свою чергу в судовому засіданні зазначив, що встановлення та зміна напрямку відкривання дверей не передбачає отримання ніяких додаткових дозволів, до того ж законодавчо не врегульовано питання щодо напрямку відкриття вхідних дверей.

У пункті 2.27 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014 року №1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні», зазначено, що двері на шляхах евакуації повинні відчинятися в напрямку виходу з будівель (приміщень). Не нормується напрямок відчинення дверей для квартир у житлових будинках.

Таким чином, вимоги позивача про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження квартирою шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, зобов`язання відповідача знести встановлені двері, не можуть бути задоволені, оскільки двері відповідача відчиняються в напрямку виходу з квартири, що відповідно до пункту 2.27 Наказу відповідає шляху евакуації, хоча і на законодавчому рівні напрямок їх відкривання не нормується.

Разом з тим, згідно п. 2.37 Наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1417 від 30.12.2014 року №1417 «Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні» не допускається захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами, а також розташовувати у тамбурах виходів, за винятком квартир та індивідуальних житлових будинків, гардероби, вішалки для одягу, сушарні, пристосовувати їх для торгівлі, а також зберігання, у тому числі тимчасового, будь-якого інвентарю та матеріалу.

Отже, доводи позивача про те, що у будівлях багатоквартирного типу, вибір напрямку відкривання дверей встановлюються з відкриванням назовні і таким чином, щоб стулка не заважала відкрити двері сусіда є виключно його припущенням та не регламентується правилами ДБН В.1.1-7:2016 та Правилами пожежної безпеки в Україні, оскільки ці правила не містять саме таких застережень.

Вищевказане спростовує дані, які викладені у акті від 16 вересня 2019 року про те, що вхідні двері квартири АДРЕСА_1 встановлені з порушенням п.п. 7.1-7.3 забезпечення евакуації людей глава 7 ДБН «Пожежна безпека об`єктів будівництва». Тому, суд критично ставиться до даного документа, як доказу на підтвердження доводів позивача, і залишає його поза увагою.

Відповідно до довідки від 01 червня 2021 року КП «Ніжинське міжміське бюро технічної інвентаризації» № 11 при обстежені квартири АДРЕСА_1 змін не виявлено. Загальна площа квартири складає 43,4 кв.м., а житлова площа 29,7 кв.м., що відповідає даним технічного паспорта на квартиру АДРЕСА_1 . Паспорт виготовлено станом на 28 серпня 2017 року з відміткою від 01 червня 2021 року «поточні зміни не виявлені».

Суд встановлено, що спірні двері відповідачем ОСОБА_2 були встановлені як вхідні до квартири АДРЕСА_1 , а не встановлені в коридорі загального користування як стверджує позивач у позовній заяві.

Судом, при ухвалені рішення про відмову у позові, враховується також те, що позивач та його мама кілька років у квартирі АДРЕСА_2 не проживають. Дана обставина встановлена у судовому засіданні показами свідків та не заперечувалася представником позивача у судовому засіданні. Відповідно до довідки Козелецької селищної ради №1682 від 22.09.2020 року та акту комісії Козелецької селищної ради від 22 вересня 2020 року, ОСОБА_4 та його мати ОСОБА_15 зареєстровані у даній квартирі, але не проживають. Вказане спростовує доводи позовної заяви про позбавлення позивача та його мами можливості вільно користуватися територією загального користування, існування незручностей у вільному доступі до квартири, порушення звичайного ритму життя.

Жодного належного доказу позивачем на неможливість користуватися своєю квартирою, зокрема щодо позбавлення доступу до неї з вини відповідача, суду не надано взагалі, а отже сукупність фактично встановлених в судовому засіданні обставин приводить суд до висновку про безпідставність доводів позивача про порушення відповідачем правил пожежної безпеки.

Із урахуванням вищезазначеного позов ОСОБА_4 у частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди у розмірі 15 000 гривень також задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Частиною 2 цієї статті визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Вимоги відповідача ОСОБА_2 про стягнення з позивача ОСОБА_4 на його користь судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати повністю підтверджено договором про надання правової допомоги адвокатом Гуц Н.М. від 17 травня 2021 року, рахунком витрат на правову допомогу адвоката та квитанцією про їх оплату №37 від 17.05.2021 року, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, ст. 391 ЦК України, суд

у х в а л и в:

у позові ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляють самостійних вимог - Виконавчий комітет Козелецької селищної ради Чернігівської області, Комунальне підприємство «Козелецьводоканал» про зобов`язання знести самовільно встановлені двері в загальному коридорі, відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрований: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 3 000 (три тисячі) гривень 00 коп. судових витрат за професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Козелецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 24 червня 2021 року.

Сторони по справі:

Позивач – ОСОБА_4 (зареєстрований: АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач – ОСОБА_2 (зареєстрований: АДРЕСА_6 );

Відповідач – ОСОБА_5 (зареєстрований: АДРЕСА_6 );

Третя особа - Виконавчий комітет Козелецької селищної ради Чернігівської області (місце знаходження Чернігівська область смт.Козелець, вул. Ф.Сидорука, 5, ЄДРПОУ 04412419);

Третя особа – Комунальне підприємство «Козелецьводоканал» (місце знаходження Чернігівська область смт.Козелець, вул. Франка, 15, ЄДРПОУ 32895627).

Суддя: