Постановление суда № 97873421, 22.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 червня 2021 року м. Рівне№460/8036/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.М. Дудар, перевіривши виконання вимог статті 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою

ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій у неналежному нарахуванні додаткової пенсії та підвищення до пенсії, зобов`язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018, зобов`язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю особам, віднесеним до постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 25% мінімальної пенсії за віком, за період з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Судом встановлено, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160-161 КАС України, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 №1082-IX встановлено, що розмір прожиткового мінімуму на одну особу для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 1 січня 2021 року становить 2270,00грн.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що даний позов містить одну вимогу немайнового характеру, за яку позивачу слід сплатити судовий збір в сумі 908,00грн (2270 х 0,4).

Всупереч викладеному, позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору.

Поряд з цим, позивач у позовній заяві просить відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору, оскільки предметом спору є захист соціальних прав.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).

Згідно зі статтею 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Так, єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення є майновий стан позивача.

Суд погоджується, що предметом позову є захист соціальних прав позивача. Разом з тим, за вимогами ст.8 Закону №3674-VI вирішення питання звільнення від сплати судового збору залежить від майнового стану сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

За змістом довідки про доходи №5861998859811780, річний дохід ОСОБА_1 за 2020 рік складає 28333,41грн, 5% від якого - 1416,67грн, що є більшим суми судового збору (908,00грн), яка підлягає сплаті при зверненні до адміністративного суду з даним позовом.

Таким чином, суд констатує, що додані позивачем до позовної заяви документи з урахуванням приписів статті 8 Закону №3674-VI не підтверджують, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) їй сплатити судовий збір.

Суд наголошує, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й громадян.

Задоволення клопотання позивача про звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання позивача про звільнення, розстрочення або відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

За правилами ч.1 ст.122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Суд зауважує, що Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", строки звернення до суду не встановлені, отже на даний спір поширюються положення ст.122 КАС України.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Установлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, позаяк в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду. В обґрунтування поданого клопотання вказано, що про невідповідність розмірів пенсії вимогам Конституції України та інших законодавчих актів дізнався кілька місяців тому із засобів масової інформації.

Суд звертає увагу, що соціальні виплати, визначені ст.ст.39, 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у вигляді грошової допомоги, носять щомісячний характер (регулярні платежі), тому про порушення свого права позивач мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна була здійснюватись така виплата (з першого до першого числа).

З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надала жодних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду 09.06.2021 з позовом щодо нарахування та виплати доплат, компенсацій відповідно до ст.ст.39, 51 Закону України №796-ХІІ з 01.01.2014 по 02.08.2014 та з 17.07.2018 без обмеження кінцевим строком . Зазначені позивачем у позовній заяві та заяві про поновлення строку звернення підстави дотримання строків звернення до адміністративного суду з позовом, суд вважає необґрунтованими, а відтак позовна заява подана позивачем поза межами шестимісячного строку звернення до суду.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, позов слід залишити без руху.

Керуючись статтями 169, 256 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій залишити без руху.

Запропонувати ОСОБА_1 у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду:

- документа про сплату судового збору у сумі 908,00грн за наступними реквізитами "Отримувач коштів - ГУК у Рівн.обл/Рiвнен.міс.тг/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - UA168999980313191206084017527, Код класифікації доходів бюджету - 22030101, Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Рівненський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)";

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя О.М. Дудар