Постановление суда № 97865166, 24.06.2021, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1083/20

Провадження № 1-кп/177/36/21

У Х В А Л А

24 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

судді - Березюк М. В.

за участю:

секретаря судового засідання - Данилової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020040450000369 від 20.07.2020 щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України,

за участі:

прокурора Томенко М.А.,

обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,

захисника обвинуваченого Степури В.М. Верхуша Я.О.

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 Кудрявцева А.Л.

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.

Ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24.09.2020 кримінальне провадження призначено до судового розгляду.

24.06.2021 прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , яке вручено захиснику та від отримання якого обвинувачений ОСОБА_1 відмовився.

В ході судового засідання прокурор Томенко М.А. підтримала подане клопотання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 . В обґрунтування клопотання вказувала, що відносно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021. Строк тримання обвинуваченого під вартою спливає 22.07.2021, однак з об`єктивних причин завершити розгляд справи до вказаної дати неможливо. Прокурор вважала за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжних захід у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування необхідності задоволення клопотання прокурор вказувала на наявність вагомих доказів вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, тяжкість покарання яке загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні даного злочину, відсутність у нього постійного місця роботи та інших законних джерел доходу, що може мати наслідком вчинення ним нових кримінальних правопорушень, наявності у нього судимостей, в тому числі за нетяжкі та тяжкі кримінальні правопорушення, а також те, що відбуваючи покарання за попередні злочини, ОСОБА_1 на шлях виправлення не ставав, не зважаючи на наявність у нього сім`ї, продовжував вчиняти нові злочини. Прокурор вважала, що заявлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати, не зменшилися.

Прокурор стверджувала про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на інший, більш м`який запобіжний захід, вважаючи, що жоден з них не здатен забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив, зазначав про необґрунтованість ризиків вказаних прокурором у клопотанні. Вказував, що має міцні соціальні зв`язки, хворого батька та від слідства не переховувався, свідків по справі не знає, потерпілому не телефонував. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_1 – Верхуша Я.О. просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та застосувати до нього альтернативний запобіжний захід – домашній арешт, вказуючи на необґрунтованість обвинувачення та відсутність ризиків, а також просив суд врахувати наявність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків та хворого батька.

Адвокат Кудрявцев А.Л. підтримав позицію захисника Верхуші Я.О.

Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши подане клопотання, матеріали, що стосуються поданого клопотання, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26.08.2020 щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з правом внесення застави в розмірі 38420,00 грн., дію якого востаннє продовжено ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 24.05.2021 до 22.07.2021 включно.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 спливає 22.07.2021. З об`єктивних причин, судовий розгляд вказаного кримінального провадження до зазначеного строку, завершити не представляється можливим, у зв`язку з чим прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України, у тому числі: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

При вирішенні питання щодо продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , суд виходить із того, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти власності, пов`язаного з погрозою застосування насильства, за яке передбачене покарання від 7 до 10 років позбавлення волі із конфіскацією майна. Тяжкість вказаного покарання, в сукупності з даними про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, в тому числі за тяжкі злочини, востаннє в липні 2020 року, систематичність вчинення кримінальних правопорушень (а.с. 179 т.1, 25-30 т.4), постійного місця роботи не мав, що перед судом не спростовано, на переконання суду свідчить про існування та не зменшення ризику переховування від суду, під загрозою тяжкості покарання, а також ризику вчинення інших кримінальних правопорушень.

Доводи сторони захисту про існування у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків (дружини та дитини), хворого батька, беручи до уваги дані щодо особи обвинуваченого, а саме схильність до вчинення кримінальних правопорушень, факт систематичності таких правопорушень (а.п. 25-30 т.4), на переконання суду, не є виключними стимулюючими факторами для запобігання ризикам визначеним п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Тим більше, що вказані соціальні зв`язки, не запобігли вчиненню ОСОБА_1 попередніх кримінальних правопорушень (а.п. 25-30 т.4).

Доводи ОСОБА_1 про те, що він не переховувався від слідства, на переконання суду, не спростовує існування ризику можливого переховування від суду, беручи до уваги тяжкість покарання яке йому загрожує у випадку постановлення обвинувального вироку, а також з урахуванням його особи, зокрема наявності декількох послідовних судимостей за кримінальні правопорушення проти власності.

Кримінальне провадження, на даний час, перебуває на стадії судового розгляду, в якому з об`єктивних причин не допитано всіх свідків обвинувачення, не завершено дослідження письмових матеріалів провадження та не допитано самих обвинувачених. Разом з тим, стороні захисту відкривалися матеріали кримінального провадження, ОСОБА_1 обізнаний з приводу показань свідків на досудовому слідстві, знає їх місце проживання, що несе ризик незаконного впливу на свідків, який не зменшився та продовжує існувати. Твердження ОСОБА_1 щодо того, що він свідків не знає, не спростовує факту його обізнаності з їх місцем проживання та відповідно ризику можливо впливу на них, тим більше, що про певний вплив на нього в даному кримінальному провадженні вказував потерпілий.

На вказаній стадії судового розгляду, оцінці судом підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Беручи до уваги викладене, розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що встановленні при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 ризики не зменшились, продовжують існувати, та у судовому засіданні прокурором доведено наявність обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним у п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід відповідає його особі, характеру та тяжкості інкримінованого діяння, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

За даних обставин, суд вважає виправданою необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, оскільки судом встановлено збереження та не зменшення ризиків можливого переховування обвинуваченого від суду, можливості вчинення нових кримінальних правопорушень, а також ризику впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, тому суд вважає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів, на даній стадії кримінального провадження, не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому вважає необхідним продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

З вищевказаних підстав та встановлених судом обставин, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання сторони захисту щодо застосування більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту.

Оскільки перед судом заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а до ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у межах 20 розмірів прожиткових мінімумів громадян, що складає 38420 грн, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зі збереженням права на заставу та покладенням обов`язків, визначених в ухвалі слідчого судді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 331, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12020040450000369 від 20.07.2020, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 22.08.2021 включно, з можливістю внесення застави та виконанням покладених на обвинуваченого обов`язків згідно ухвали слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 26.08.2020 у справі № 210/4377/20 провадження № 1-кс/210/1715/20.

Копію ухвали негайно направити до Криворізької УВП № 3.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з моменту її проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення копії ухвали, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя М.В. Березюк