Решение № 97855821, 23.02.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/42769/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2021 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.,

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №757/42796/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування зазначено, що згідно розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №348 від 17.07.2020, було знято з квартирного обліку ОСОБА_1 та його родину, у зв`язку з цим позивач не погоджується з даним розпорядженням, вважає, його незаконним, безпідставним та таким, що підлягає скасуванню.

З врахуванням зазначеного, позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №348 від 17.07.2020 року;

- зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 діючого підполковника Національної гвардії України, учасника бойових дій, батька сина, який є інвалідом дитинства на квартирному обліку першочергового одержання житла з 22 червня 2016 року та покласти судові витрати.

06.10.2020 ухвалою суду було відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

30.11.2020 представником відповідача було подано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що згідно з пунктом 25 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP, затверджених постановою Ради Міністрів Української республіканської ради профспілок від 11.12.1984 № 470 (далі - Правил), Печерська районна в місті Києві державна адміністрація проводить щорічну перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку.

В ході перевірки облікової справи позивача, було встановлено, що підставою для зарахування ОСОБА_1 разом із сім`єю на квартирний облік був підпункт 6 пункту 13 Правил, (потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які проживають у гуртожитках).

Згідно з Реєстром територіальної громади міста Києва, місцем реєстрації позивача із сім`єю зазначено військову частину по АДРЕСА_1 , а згідно акту проживання - місце фактичного проживання - АДРЕСА_2 .

Також, матеріали облікової справи позивача містять Акт перевірки житлових умов ОСОБА_1 від 28.12.2018, в якому зазначено, що ОСОБА_1 разом із сім`єю (чотири особи) проживає у АДРЕСА_3 , розмір займаної площі 94, 7 кв. м (житлова 52, 9 кв. м).

Відповідач зазначає, що при зарахуванні на квартирний облік, позивачем було надано Довідку про перевірку житлових умов від 15.03.2016, де зазначено, що ОСОБА_1 разом із сім`єю мешкає у АДРЕСА_1 .

Так, позивач листами Печерської райдержадміністрації від 05.06.2020 № 105/01- 1064/В-100 та від 25.06.2020 № 105/01-1240/В-110 повідомлявся про необхідність надання акту обстеження житлових умов з місця реєстрації та проживання і копію по поверхового плану з зазначенням займаної житлової площі. Однак останнього надано не було.

Відповідач звертає увагу, що позивач не заперечує той факт, що він із сім`єю не проживає за місцем реєстрації. При цьому зазначає, що проживає в: «іншому орендованому житловому приміщенні, яке винаймає для потреб його родини Військова частина № 3066, за останні чотири роки це були три квартири, що знаходились в різних районах м. Києва».

Окрім того, листом ГУ Національної гвардії України Військова частина 3066 від 06.10.2017 № 27/30/2-7184 було повідомлено, що на території військової частини 3066 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, яка розташована, за адресою: вул. Євгена Коновальця, 38, м. Київ, гуртожиток відсутній.

Відповідно до пункту 8 Правил передбачено, що квартирний облік здійснюється, за місцем проживання громадян.

Виходячи з вищезазначеного, 16.07.2020 на громадській комісії з житлових питань при Печерській районній в місті Києві державній адміністрації, на якій був присутнім позивач, було розглянуто питання щодо правомірності подальшого перебування останнього на квартирному обліку.

Враховуючи рекомендації даної комісії, розпорядженням Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2020 №348 позивача було знято з квартирного обліку.

Відповідач вважає, що зазначене розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації прийнято в межах повноважень, на підставі та у спосіб, передбачений законодавством, і позивачем не доведено зворотнього.

Враховуючи вищевикладене, Печерська районна в місті Києві державна адміністрації заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити в їх задоволені.

17.12.2020 позивачем було подано відповідь на відзив, в якому зазначив, що не погоджується з доводами відповідача.

Окрім цього, зазначив, що у відповідності до постанови Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», а саме пункту 13, вказано, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, втому числі які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Так, позивач вказує, що він та його дружина є учасниками бойових дій (АТО) та діючими офіцерами Національної гвардії України, син ОСОБА_4 є інвалідом дитинства, тому вони потребують поліпшення житлових умов.

Можливість реєстрації військовослужбовців за місцем дислокації військової частини встановлена Наказом Міністра оборони України № 380 від 31.07.2018 року. «Про затвердження Інструкції організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», а саме п. 6 Інструкції «Військовослужбовці та члени їх сімей до одержання ними жилого приміщення для постійного проживання мають право зареєструватися у військовій частин; зa місцезнаходженням. Реєстрація військовослужбовців та членів їх сімей здійснюється відповідні до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України віл 02 березня 2016 року № 207».

Так, позивач наполягає на тому, що що за весь період перебування на квартирному обліку позивач та його родина не отримували поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, не здійснювали виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, не припиняли трудові відносини, позивач є діючим офіцером Національної гвардії України та продовжує працювати (нести службу) у військовій частині, що знаходиться у Печерському районі м. Києва,.

З врахуванням зазначеного, позивач вважає, що доводи відповідача є формальними та безпідставними.

13.01.2021 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що позивач був знятий з обліку, оскільки підставою його перебування у даному переліку було те, що останній зареєстрований у гуртожитку військової частини у Печерському районні, однак гуртожиток вже відсутній у даній військовій частині.

Таким чином, на думку відповідача, позивач може стати на облік у районні, в якому, станом на сьогодні проживає, так як проживання по договору найму це самостійна підстава для перебування на квартирному обліку.

В судове засідання представник позивача не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Разом з цим, через канцелярію суду було подано заяву від представника позивача про розгляд справи за його відсутності, вимоги позову підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явися, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток та розміщенням інформації на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановивши зазначені обставини, дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст.. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Так, з тверджень позивача встановлено, що 05 серпня 2020, він отримав витяг з розпорядженням Печерської районної в місті Києві державноі адміністрації №348 від 17.07.2020 року, згідно якого було прийнято рішення про зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 та його родини, а саме: дружини ОСОБА_5 1980 р.н., сина ОСОБА_6 2006 р.н. та доньку ОСОБА_7 .

Підствою для зняття позивача з квартирного обліку значиться «не пройшли атестацію(п. 25 Правил обілку громадян….).»

Позивач вазує, що він не погоджується з даним розпорядженням, вважає його необґрунтованим та безпідставним, оскільки останній є є учасником бойових дій (АТО) та діючим підполковником Національної гвардії України (4.с.18), дружина ОСОБА_5 також є учасником бойових дій (АТО) та діючим старшим лейтенантом Національної гвардії України, син ОСОБА_4 є інвалідом дитинства.

Адресою реєстрації позивача та його родини є адреса військової частини АДРЕСА_1 .

Так, позивач, станом на день зврнення з позовом, проживає, в орендованому житловому приміщенні, яке відповідно до Наказу МВС Україш від 06.04.2009 року №150 «Про затвердження порядку оренди та оплати орендованих житлових приміщень у націоналів гвардії України» винаймає для потреб родини позивача військова частина №3066 в різних районах м. Києва, що підтверджуються договорами найму,які надані позивачем.

Листом №105/01-1240/В-110 від 25.06.2020 року відповідач повідомив позивача про необхідність надання чергового пакету документів для долучення їх до моєї облікової справи з метою їх поновлення.

15.07.2020 року позивач надав відповідачу повний пакет, витребуваних ним документів, згідно із листом №105/01-1240/В-110 від 25.06.2020 року, зокрема це акт обстеження житлових умов з місця реєстрації та проживання.

Однак, враховуючи рекомендації даної комісії, Розпорядженням № Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2020, позивача та його родину було знято з квартирного обліку.

Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №348 від 17.07.2020 року, є актом індивідуальної дії, що був прийнятий відповідачем, на думку позивача, із грубим порушенням імперативних норм діючого законодавства України та створює для позвичаа негативні наслідки у вигляді безпідставного виключення з квартирного обліку, що унеможливлює у майбутньому реалізацію права позвича та його моєї родини на отримання від держави та органів місцевого самоврядування безоплатного житла.

Окрім цього, позивач звернув увагу, що за весь період перебування на квартирному обліку він та його родина не отримували поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, не здійснювали виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту, не припиняли трудові відносини, так як позивач є діючим офіцером Національної гвардії України та продовжує працювати (нести службу) у військовій частині, що знаходиться у Печерському районі м. Києва.

Так, відповідно до ст. 34 ЖК Української PCP потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановленому Радою Міністрів Української PCP і Українською республіканською радою професійних спілок.

Згідно з частинами першою, четвертою статтею 43 ЖК Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

За частиною другою статті 46 ЖК Української РСР громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Відповідно до ст. 34 ЖК України та п. 13 Правилах обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській PCP», затверджених постановою Ради Міністрів Української РСР у Української республіканської ради професійних спілок № 470 від 11.12.1984 року, вказано, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни:

1) забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами;

2) які проживають у приміщенні, що не відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам. Перелік випадків, коли жилі будинки (жилі приміщення) вважаються такими, що не відповідають санітарним і технічним вимогам, визначається Міністерством житлово-комунального господарства УРСР, Міністерством охорони здоров`я УРСР і Держбудом УРСР;

3) які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв`язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім`ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров`я УРСР за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок. Порядок видачі медичних висновків зазначеним хворим встановлюється Міністерством охорони здоров`я УРСР;

4) які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів;

5) які проживають не менше 5 років за договором найму (оренди) в будинках (квартирах), що належать громадянам на праві приватної власності;

6) які проживають у гуртожитках;

7) які проживають в одній кімнаті по дві і більше сім`ї, незалежно від родинних відносин, або особи різної статі старші за 9 років, крім подружжя (в тому числі якщо займане ними жиле приміщення складається більш як з однієї кімнати);

8) внутрішньо переміщені особи з числа учасників бойових дій відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 та особи з інвалідністю внаслідок війни, визначені в пунктах 10-14 частини другої статті 7, та члени їх сімей, а також члени сімей загиблих, визначені абзацами четвертим - восьмим, чотирнадцятим, шістнадцятим - двадцять другим пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Пунктом 14 вищевказаних Правил (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Так, вбачається, що підстою перебування позивача на квартирному обліку був підпункт 6 пукту 13 даних Правил, а саме: особи, які проживають у гуртожитках.

Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.07.2020 позивача було занято з обліку на підставі пункут 25 Правил, у відповідності до якого зазначено,що виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, підприємства, установи, організації щороку в період з 1 жовтня по 31 грудня проводять перереєстрацію громадян, які перебувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їх облікові дані. Виявлені зміни вносяться в облікові справи громадян і книгу обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих приміщень. Зміни з питань, що належать до компетенції виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів, адміністрації підприємства, установи, організації (органу громадської організації) і профспілкового комітету, провадяться після прийняття рішень цими органами. Про внесені зміни заінтересованим особам направляється письмове повідомлення.

Обставини, за яких особа може бути знята з квартирного обліку передбачені у статтею 40 ЖК Української РСР і у пунктах 26, 27 вищевказаних правил, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Варто зазначити, що у відповідності до пуктну 26 Правил, громадяни знімаються з квартирного обліку у випадках:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом

УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік;

6) скасування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи;

7) отримання грошової компенсації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 жовтня 2016 р. № 719( 719-2016-п ).

Таким чином, з зазначеного, вбачається, чіткий перелік взяття та зняття зобліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що приводить до висновку, що позивач правомірно був взятий на облік, оскільки є учасником бойових дій, діючим офіцерома Національної гвардії України.

У відповідності до п.п. 4 п. 13 зазначених Правил, що на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, втому числі які проживають за договором піднайму жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду чи за договором найму жилого приміщення в будинках житлово-будівельних кооперативів.

Окрім цього, п.п. 4 п. 44. зазначається, що у першу чергу жилі приміщення надаються тим, що перебувають на квартирному обліку: учасникам бойових дій та учасникам війни. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в бойових діях чи виконання обов`язків військової служби, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік.

Пунктом 2 Правил, вказує, що жилі приміщення надаються громадянам, які потребують поліпшення житлових умов, постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і Української РСР), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Також, п. 11 Правил, регулює, що кожна сім`я може перебувати на квартирномуобліку за місцем роботи одного з членів сім`ї (за їх вибором) та у виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Підпунктом 5 п. 2.18. наказу Міністерства оборони України від 30 листопада 2011 року № 737 передбачено, що військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, знімаються з обліку за місцем служби (за місцем звільнення з військової служби) у разі, зокрема, подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік або неправомірних дій посадових (відповідальних) осіб при вирішенні питання про прийняття на квартирний облік.

Вбачається, що підставою для зняття позивача з квартирного обліку є подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік; або неправомірні дії службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Крім того, у п. 2.5. Інструкції № 737 (в редакції чинній на момент виникнення спірний правовідносин) зазначено, що дані про військовослужбовців, зарахованих на квартирний облік, заносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на поліпшення житлових умов (одержання житла для постійного проживання), яка ведеться представником житлової комісії. Дані зазначених книг повинні щороку звірятися (уточнюватися) під час проведення щорічної перереєстрації облікових справ.

Так, відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з 2016 року відповідачем жодних недоліків у документах позивача виявлено не було, він разом з членами сім`ї продовжував перебувати на квартирному обліку, рішення про зарахування позивача та членів його сім`ї на квартирний облік не було скасоване, доказів, які б підтверджували вчинення неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на квартирний облік позивача та членів його родини під час постановки його та членів його родини на квартирний облік за місцем його служби відповідачем суду не було надано.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З врахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку, що розпорядження відповідача, що зняття з обілку позивача є передчасними та необґрунтованим, оскільки підстав та відомостей, що позивач не має перебувати на квартирному обліку суду не було надано.

Тобто, зазначене приводить до висновку, що позивач є офіцером військової частини у Печерському районі, яка не може забезпечувати гуртожитком останнього, проте, винаймає житло останньому, що як наслідок говорить про те, що попередньою підставою перебування у Печерському районні на обліку позивача була реєстрація у гуртожитку, а станом на сьогодні це може бути місцезнаходження військової частини де позивач проходить службу, а саме: військова частина 3066 Північного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України, яка розташована за адресою: вул. Євгена Коновальця, 38, м. Київ (Печерський район).

Дослідивши обставини справи, суд вважає, що підстав зняття з обліку у відповідності до п. 26 Правил, немає, оскільки позивач довів суду, що він є особою, яка законно перебуває на квартирному обліку на поліпшення житлових умов, а розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації, є формальним, необґрунтованими та несе негативні наслідки для осіб, які пріорітетно мають конституційне право на житло, гарантоване Державою і передбачене чинним законодавством, яке не може бути порушене з підстав того, що позивач винаймає житло в іншому районні та не проживає в гуртожитку у Печерському районні.

Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З відповідача на користь держави, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 34, 40 ЖК Української РСР, Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 та ст. 12, 13, 81, 141-142, 200, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Печерської районної в місті Києві державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації №348 від 17.07.2020 року.

Зобов`язати Печерську районну в місті Києві державну адміністрацію поновити ОСОБА_1 діючого підполковника Національної гвардії України, учасника бойових дій, на квартирному обліку першочергового одержання житла з 22 червня 2016 року.

Стягнути з Печерської районної в місті Києві державної адміністрації судовий збір на користь держави 840 грн. 80 коп.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Печерська районна в місті Києві державна адміністрація, код ЄДРПОУ 37401206, адреса: 01010, м. Київ, вул. М. Омельяновича - Павленко, 15.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, а особою яка була відсутня при проголошенні рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 23.02.2021.

Суддя Т.Г. Ільєва