Постановление суда № 97842929, 17.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/968/21

Провадження №2-ві/265/3/21

У Х В А Л А

17 червня 2021 року місто Маріуполь

Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва І. М., розглянувши заяву представника Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про відвід судді Козлова Д.О. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також про визнання незконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 червня 2021 року на адресу суду надійшла заява представника Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про відвід судді Козлова Д.О. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також про визнання незконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Заяву вмотивовано незгодою представника відповідача з прийнятими у даній справі процесуальними рішеннями судді, а також тим, що у 2016 році суддею Козловим Д.О. розглядались справи за участю прокурора Завалько С.В. Наведені обставини у своїй сукупності викликають у заявника сумніви щодо об`єктивності та неупередженості судді.

Ухвалою судді Козлова Д.О. від 15 червня 2021 року заяву про відвід було визнано необгрунтованою.

Дослідивши заяву про відвід та матеріали цивільної справи, суддя приходить до наступного висновку.

Стаття 36 ЦПК України містить вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.

Зокрема п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу, якщо є інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Європейським судом з прав людини в рішенні у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що для відсторонення судді від справи потрібні докази фактичної наявності упередженості судді. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24.02.1993, серія A, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі потрібно визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. Theunited kingdom), рішення від 10.06.1996, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Перевіркою матеріалів справи не встановлено обставин, які б свідчили про наявність особистої заінтересованості судді Козлова Д.О. у результаті розгляду справи, певних прихильностей стосовно однієї зі сторін при вирішенні спору.

Та обставина, що позивач ОСОБА_1 приймав участь як прокурор у декількох судових справах, які розглядались під головуванням судді Козлова Д.О. в 2014 році, що на думку заявника зумовлює надання суддею переваги позиції позивача при вирішенні спору, не може слугувати підставою для відводу судді, оскільки є лише суб`єктивним припущенням заявника, на підтвердження якого не надано переконливих доказів.

Суд також зазначає, що згідно з частиною 4 статті 36 ЦПК України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України в п. 10 Постанови №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, незгоду з процесуальними рішеннями суду учасники справи можуть проявляти шляхом подання апеляційної скарги або включення заперечень проти таких дій до апеляційної скарги на рішення суду, ухваленого за результатами розгляду справи.

З огляду на викладене, на цей час судом не встановлено обставин, що унеможливлюють участь судді Козлова Д.О. у розгляді цивільної справи №265/968/21, внаслідок чого заява представника АТ Державна продовольчо-зернова корпорація України» про відвід судді не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 40 ЦПК, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про відвід судді Козлова Д.О. від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, а також про визнання незконним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Міхєєва