Приговор № 97840514, 22.06.2021, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 137/1516/20

Провадження №1-кп/149/48/21

Номер рядка звіту 227

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

22.06.2021 м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючого - судді Войнаревича М.Г.,

при секретарі Паламарчук Л.В.,

за участю прокурора Атаманової Г.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 , в режимі відеоконференції,

захисника обвинуваченого адвоката Гурби М.В.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмільник кримінальне провадження № 12020020210000102 від 23.05.2020 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Олександрівка Снігурівського району Миколаївської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , гр. України, українця, працюючого командиром відділення – водієм 10 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Херсонській області, раніше не судимого, -

за ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 23.05.2020 року о 03:00 год. керуючи, згідно висновку експертизи № 362 від 24.06.2020 року технічно справним автомобілем марки «FORD», моделі «EXPLORER», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по 364 км автошляху М-12, сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», зі сторони м. Вінниця в напрямку м. Хмельницький, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки в наслідок чого не впорався з керуванням та здійснив виїзд за межі проїжджої частини у правий кювет та допустив зіткнення з деревом.

Відповідно до висновку експерта № 508 від 05.08.2020 року водій ОСОБА_1 допустив порушення ПДР України, а саме:

-п. 2.3 (б) – «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

-п. 2.9 (б) – «Водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу»;

-10.1 – «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху».

Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля «FORD», моделі «EXPLORER», реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримала тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку; забійна рана лівої надбрівної ділянки, відкритий перелом кісток носа зі зміщенням кісткових уламків, забійна рана носу; закрита травма грудної клітки – забій правої половини грудної клітки; закритий перелом гористості нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті; закритий перелом лівої стегнової кістки у нижній третині зі зміщенням; забійна рана правої гомілки, які згідно висновку експерта № 876 від 14.09.2020 року належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являється небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливим для життя явищем, а перелом лівої стегнової кістки і гористості нігтьової фаланги 2-го пальця правої кисті за своїм характером такі, що потягли за собою тривалий (понад 21) розлад здоров`я.

Також, пасажирка вказаного автомобіля ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримала тілесні ушкодження у вигляді сполучної травми тіла: закрита черепно-мозгова травма – струс головного мозку; закрита травма грудної клітки – переломи 6,7,8-го ребра зліва, закритий уламковий перелом лівої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третині зміщенням лівого стегна; закритий двокісточковий перелом обох кісток правої гомілки (в нижній третині) зі зміщенням, які згідно висновку експерта № 875 від 14.09.2020 року, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являється небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливим для життя явищами, а переломи ребер зліва, лівої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки за своїм характером такі, що потягли за собою тривалий ( понад 21 день) розлад здоров`я.

Крім того, пасажирка вказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , отримала тілесні ушкодження у вигляді відкритого (забійної рани перенісся) перелому кісток носа зі зміщенням відламків; закритого перелому нижньої та передньої стінки лівої лобної пазухи, закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, які згідно висновку експерта № 875 від 14.09.2020 року, належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, оскільки не являється небезпечним для життя в момент спричинення і не супроводжувався загрозливим для життя явищами, а переломи кісток лицевого черепа (кісток носа, нижньої та передньої стінки лівої лобної пазухи) ребер зліва, лівої стегнової кістки, обох кісток правої гомілки за своїм характером такі, що потягли за собою тривалий ( понад 21 день) розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі та підтвердив фактичні обставини справи, описані в обвинувальному акті, позовні вимоги потерпілих визнав частково, надавши відзиви на позовні заяви потерпілих.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засідання підтвердила обставини зазначені в обвинувальному акті, щодо міри покарання покладається на розсуд суду та підтримала позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяно моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 37 315 грн, в повному обсязі. Також в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 сплатив їй 19000 грн на відшкодування завданї шкоди та вона отримала страхове відшкодування. Щодо міри покарання просить суд не застосовувати відносно ОСОБА_1 сувору міру покарання та не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засідання підтримала позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяної моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 41 598, 35 грн., в повному обсязі. Також в судовому засіданні підтвердила, що ОСОБА_1 сплатив їй 38920 грн у відшкодування завданих збитків та вона отримала страхове відшкодування. Щодо міри покарання то просить суд не застосовувати відносно ОСОБА_1 . сувору міру покарання та не позбавляти його волі.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні також підтримала свої позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяної моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 17972, 46 грн.. Щодо міри покарання покладається на розсуд суду та не наполягає на призначенні суворої міри покарання.

Окрім визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 та показів потерпілих, стороною обвинувачення надано наступні докази на підтвердження його вини у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України:

-Витяг з ЄРДР від 23.05.2020 року про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та постанову про зміну кваліфікації кримінального правопорушення від 21.10.2020 року, відповідно до якої змінено кваліфікацію складу вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення з ч. 2 ст. 286 КК України на ч. 1 ст. 286 КК України;

-Витяг з ЄРДР від 23.05.2020 року, про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України;

-Протокол огляду місця події від 23.05.2020 року, фототаблиці до протоколу та планом схемою ДТП, відповідно до яких оглянуто відрізок дороги 364 км автошляху М-12, сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам`янка», зі сторони м. Вінниця в напрямку м. Хмельницький, де виявлено автомобіль марки «FORD», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який знаходиться на узбіччі та є пошкодженим;

-Постанову про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 23.05.2020 року;

-Висновок експерта № 362 від 24.06.2020 року, відповідно до якого на момент експертного огляду гальмівної системи, рульове керування та ходова частина автомобіля «FORD- EXPLORER», д.н.з. НОМЕР_1 , знаходиться в технічно несправному та непрацездатному стані. У деталях та вузлах гальмівної системи, рульового керування та ходової частини вказаного автомобіля на момент експертного догляду експлуатаційних несправностей, які могли виникнути до ДТП та могли впливати на можливий некерований рух чи керованість даного автомобіля не виявлено та зазначені несправності виникли в процесі розвитку ДТП.

-Висновок експерта № 508 від 05.08.2020 року, відповідно до якого в даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля «FORD- EXPLORER», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 з технічної точки зору регламентувались вимогами п.п. 2.3 (б), 2.9 (б), 10.1 ПДР України;

-Висновок експерта № 230 від 08.09.2020 року, відповідно до якого ринкова вартість автомобіля «FORD- EXPLORER», д.н.з. НОМЕР_1 на момент скоєння ДТП, а саме 23.05.2020 року становила 338 192, 98 грн. Вартість відновлюваних робіт на момент ДТП становила 1 268 595, 44 грн. Розмір завданих збитків власниці автомобіля ОСОБА_5 внаслідок ДТП, а саме на 23.05.2020 року становила 338 192, 98 грн;

-Висновок експерта № 878 від 14.09.2020 року, відповідно до якого під час лікування у ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: відкритий (забійна рана перенісся) перелом кісток носа із зміщенням відламків, закритий нижньої та передньої стінки лівої лобної пазухи, закрита черепно-мозкова травма – струс мозку. Вказані ушкодження у ОСОБА_4 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), які утворилися 23.05.2021 року і належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

-Висновок експерта № 875 від 14.09.2020 року, відповідно до якого під час лікування у ОСОБА_3 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, закрита травма грудної клітки – переломи 6, 7, 8-го ребер зліва, закритий уламковий перелом лівої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третин зі зміщенням, садна лівого стегна, закритий двокісточковий перелом обох кісток правої гомілки (в нижній третині) зі зміщенням. Вказані ушкодження у ОСОБА_3 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), які утворилися 23.05.2021 року і належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

-Висновок експерта № 876 від 14.09.2020 року, відповідно до якого під час лікування у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана лівої надбрівної ділянки, відкритий перелом кісток носа зі зміщенням кісткових уламків, забійна рана носа, закрита травма грудної клітки – забій правої половини грудної клітки, закритий перелом гористості нігтьової фаланги 2-го пальця правої кісті, закритий перелом лівої стегнової кістки у нижній третині зі зміщенням, забійна рана правої гомілки. Вказані ушкодження у ОСОБА_2 виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), які утворилися 23.05.2021 року і належать до тілесних ушкоджень середньої тяжкості;

Приймаючи до уваги вищевказане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 містять склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд згідно з вимогами ст. 65 КК України, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліках в лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває. Також, суд враховує висновки органу пробації наведені в досудовій доповіді, відповідно до якого ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінено як низький.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги обставини справи, особу обвинуваченого, думку потерпілих, висновки органу пробації наведені в досудовій доповіді, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання, в межах санкції ч. 1 ст. 286 КК України у виді обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, покладаючи на нього частину обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Суд розглядаючи питання про призначення додаткового виду покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, приймає до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 маючи право керування транспортними засобами, що є виключно його професією водія, і це є єдиним матеріальним джерелом забезпечення проживання його сім`ї, а тому суд вважає за можливе не застосовувати відносно обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що буде також сприяти відшкодуванню шкоди, завданої потерпілим.

Саме визначене покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Суд дійшов глибокого переконання, що таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами вчиненого і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Потерпіла ОСОБА_2 через канцелярію суду, 22.01.2021 року, надала позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяної моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 37 315 грн..

Відповідно до вимог ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

24.02.2021 на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_2 , в якому він просить суд позовні вимоги щодо стягнення матеріальної шкоди задовольнити частково та позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди задовольнити частково, а саме в сумі 10000 грн.

Згідно наданих ОСОБА_2 суду квитанцій вбачається, що остання понесла витрати на лікування в сумі 28843,95 грн., а не 37315 грн.

Також суд враховує, що ОСОБА_1 виплатив ОСОБА_2 19000 грн у відшкодування завданої шкоди, що останньою було підтверджено в судовому засіданні.

А тому суд вважає, що в частині заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає задоволенню частково, а саме в сумі 28843,95 грн – 19000 грн = 9843, 95 грн.. Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди, підлягають задоволенню частково, моральна шкода, яка буде стягнута з обвинуваченого на користь потерпілої ОСОБА_2 в розмірі 100000 гривень, буде співмірною та достатньою для відшкодування завданої їй моральної шукоди.

Потерпіла ОСОБА_3 через канцелярію суду, 22.01.2021 року, надала позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяної моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 41 598, 35 грн.

24.02.2021 на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_3 , в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю оскільки він відшкодував позивачу матеріальну та моральну шкоду.

Відповідно до квитанцій від 27.05.2020 року, 31.05.2020 року, 03.06.2020 року та 24.06.2020 року, ОСОБА_3 після ДТП, за участю ОСОБА_1 , отримала кошти в загальній сумі 38920 грн., з яких 8025 грн. покривають різницю між заявленим позивачем фактичним розміром матеріальнолї шкоди та страховим відшкодуванням, відповідно до листа страхового відшкодування страхової компанії АТ «Страхова компанія «ІНГО» № 2546960 від 27.10.2021 року, ОСОБА_3 було здійснено страхове відшкодування 22.10.2020 року в розмірі 33 573, 75 грн. Тобто ОСОБА_3 отримала відшкодування в сумі 38920 + 33573, 75=72493,75 грн. (а.с.192-196) Решту сплочених коштів в сумі 30895 грн. обвинувачений просить зарахувати у відшкодування завданої потерпілій моральної шкоди.

Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 в сумі 41 598, 35 грн задоволенню не підлягають.

Завдану потерпілій ОСОБА_3 моральну шкоду, суд вважає за можливе відшкодувати, з урахуванням обставин, викладених в позові та пояснень, наданих в судовому засіданні, в сумі 100000 грн., а тому з урахування сплочених обвинуваченим коштів сума моральної шкоди буде становити 69105 грн.

Потерпіла ОСОБА_4 через канцелярію суду 22.01.2021 року, надала позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 на її користь заподіяної моральної шкоди в сумі 227 000 грн та матеріальної шкоди в сумі 17972,46 грн.

24.02.2021 на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на позовну заяву ОСОБА_4 , в якому він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення матеріальної шкоди повністю, оскільки він відшкодував позивачу матеріальну щкоду та позовні вимоги про стягнення моральної шкоди задовольнити частково, в сумі 10000 грн.

Згідно наданих ОСОБА_4 суду квитанцій вбачається, що остання понесла витрати на лікування в сумі 8252,57 грн., а не 17 972, 46 грн.

Відповідно до квитанцій від 17.06.2020 року, 27.05.2020 року, ОСОБА_6 отримала після ДТП, від ОСОБА_1 кошти в загальній сумі 2400 грн та відповідно до листа страхового відшкодування страхової компанії АТ «Страхова компанія «ІНГО» № 2546960 від 27.10.2021 року, ОСОБА_6 було здійснено страхове відшкодування, 22.10.2020 року, в розмірі 6 330,61 грн. Різниця між фактичним розміром майнової шкоди та страховим відшкодуванням складає 1921,96 грн. (8252,57 грн. - 6330,61 грн.) (а.с.200-205)

А тому суд вважає, що в частині заявлених позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 слід відмовити.

Позовні вимоги ОСОБА_7 до ОСОБА_1 щодо стягнення завданої моральної шкоди, з урахуванням позиції потерпілої, підлягають задоволенню частково в сумі 100000 грн.

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди, яка повинна бути стягнута з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , суд, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року « Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», виходить з принципів розумності, виваженості та справедливості і враховує характер і обсяг страждань (фізичних, душевних, психічних тощо) потерпілих, характер немайнової шкоди (його тривалість, можливості відновлення), а також стан здоров`я потерпілих, тяжкість вимушених змін у їх життєвих і виробничих відносинах, час і зусилля, необхідні для їх відновлення, матеріальне становище обвинуваченого.

Однак, задовольняючи цивільний позов частково (в частині стягнення моральної шкоди), суд враховує те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи. (ВП/ВС у справі № 752/17832/14-ц від 15.12.2020). При визначенні розміру завданої потерпілим моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим відносно них, суд враховує характер і обсяг душевних страждань, яких потерпілі зазнали, поведінку обвинуваченого в момент скоєння кримінального правопорушення та його поведінку в подальшому, а також суд враховує, що потерпілі на обґрунтування завданої моральної шкоди вказують, що в наслідок заподіяння ушкоджень вони були позбавлені можливості працевлаштуватись, суд вважає що моральна шкода, яка буде стягнута з обвинуваченого за вироком суду на користь потерпілих, в повній мірі компенсує їм перенесені душевні страждання та душевний біль. А тому позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню частково.

Питання щодо речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст. 100 КПК України.

Судові витрати по справі підлягають стягненню з обвинуваченого у відповідності до ст. 124 КПК України.

Підстав для забезпечення кримінального провадження, в тому числі для обрання запобіжного заходу немає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 100, 124, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 373, 374, 375, 376, 394-395, 532 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Згідно п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з часу проголошення вироку.

Цивільний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , заподіяну матеріальну шкоду в сумі 9843, 95 грн. та моральну шкоду в сумі 100000 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заподіяну моральну шкоду в сумі 69105 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заподіяної матеріальної шкоди відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заподіяну моральну шкоду в сумі 100000 грн.

В задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заподіяної матеріальної шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судові витрати за проведення судової експертизи технічного стану транспортних засобів № 362 від 24.06.2020 року в сумі 1144, 15 грн, за проведення судової автотехнічної експертизи № 508 від 05.08.2020 року в сумі 1144, 15 грн та за проведення судової автотоварознавчої експертизи № 230 від 08.09.2020 року в сумі 1144, 15 грн, в загальній сумі 3432,45 грн.

Скасувати арешт, який накладено ухвалою Вінницького апеляційного суду від 26.06.2020 року, на автомобіль марки «FORD» моделі «EXPLORER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого ТСЦ 6544 від 23.08.2018 належить ОСОБА_8 , на свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 23.05.2018 ТСЦ 6544 на автомобіль марки «FORD» моделі «EXPLORER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , на відеореєстратор марки «FALCON» серії SN: 1804000990 із картою пам`яті марки «Transcend» об`ємом 16 GB.

Речові докази:

-автомобіль марки «FORD» моделі «EXPLORER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 виданого ТСЦ 6544 від 23.08.2018 належить ОСОБА_8 , який знаходиться на території Сектор поліцейської діяльності № 1 відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області повернути ОСОБА_8 ;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 видане 23.05.2018 ТСЦ 6544 на автомобіль марки «FORD» моделі «EXPLORER» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , повернути ОСОБА_8 ;

-відеореєстратор марки «FALCON» серії SN: 1804000990 із картою пам`яті марки «Transcend» об`ємом 16 GB повернути ОСОБА_8 .

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Хмільницький міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Войнаревич М. Г.