Решение № 9778318, 12.05.2009, Апеляційний суд Одеської області

Справа № 22ц-1887/09

Категорія: ЦП: 52,53,54

Головуючий у першій інстанції: Іванчук В.І.

Доповідач: Сегеда С.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Виноградової Л.Є., Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Шкрабак В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" (далі - ДП „ОМТП") про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

05 червня 2007 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив суд поновити його на посаді контролера 2 класу контрольно-пропускного пункту воєнізованої служби безпеки ДП „ОМТП", стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за весь час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на його користь 40000 грн. у якості відшкодування компенсації за заподіяну йому моральну шкоду.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. ОСОБА_2 був ознайомлений з наказом про звільнення та отримав трудову книжку 23.02.07 року, а позов предявив 29.06.07 року, тобто з пропуском строку на звернення до суду за захистом своїх прав більш ніж на три місяці.

Крім того заперечував проти позовних вимог з тих підстав, що у ході медичного обстеження у контролера ВСБ порту 2 класу ОСОБА_2 були виявлені хвороби, з якими він не може повноцінно виконувати свої трудові обовязки, та наявність яких суперечить посадовій інструкції контролера КПП ВСБ порту (гострий хронічний бронхіт, який часто рецидивує, гострі респіраторні вірусні інфекції, гострий ларингіт).

Від посад, які не протирічать медичним висновкам (посади, які не передбачають нічні зміни, переохолодження, нервові перенапруження) позивач відмовився, тому згідно п.2 ст. 40 КЗпП України ОСОБА_2 був звільнений з підстав виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоровя.

Профспілковий комітет порту своїм рішенням №5 від 21.02.07 року дав згоду на звільнення ОСОБА_2, у звязку з чим представник відповідача вважає, що звільнення ОСОБА_2 відбулося із додержанням норм діючого законодавства та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2008 року позовну заяву було задоволено частково та було поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера 2 класу контрольно-пропускного пункту воєнізованої служби безпеки ДП „ОМТП". Стягнуто з ДП „ОМТП" на користь ОСОБА_2 Заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 36341,80 грн., моральну шкоду в сумі 3000 грн. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на роботі і виплати на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі ДП "ОМТП" ставить питання про скасування зазначеного судового рішення із направленням справи на новий розгляд за підсудністю до Суворовського районного суду м. Одеси, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд виходив із того, що виявлені у ОСОБА_2 3ахворювання не можуть визнаватись такими, що перешкоджають виконанню його трудових обовязків як контролера на КПП ДП „ОМТП".

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки звільнення ОСОБА_2 відбулось на підставі висновку лікарської консультативної комісії Одеської обласної клінічної лікарні від 29 січня 2007 року, згідно якого у ОСОБА_2 були виявлені гіпертонічна хвороба 2 ступеню, ішемічна хвороба серця, атеросклероз аорти, та інші хвороби. У звязку з цим було рекомендовано переведення ОСОБА_2 на роботу, не повязану з роботою в нічний час, зі значними нервово-психічними напруженнями, переохолодженням і знаходженням на сквозняках (а.с. 5).

Оскільки від запропонованих посад, на яких позивач міг виконувати свої трудові обовязки за станом здоровя, ОСОБА_2 відмовився, після отримання згоди профспілкового комітету він правомірно був звільнений.

Також суд дійшов необгрунтованого висновку про те, що місячний строк для звернення ОСОБА_2 до суду за захистом своїх прав пропущений ним з поважних причин, з посиланням на те, що йому в усній формі обіцяли працевлаштування.

Такий висновок суду є хибним, не доведений позивачем і більш того спростовується письмовими доказами, які маються у справі.

Так, від запропонованих посад, на яких за станом здоровя ОСОБА_2 міг виконувати свої трудові обовязки, позивач відмовився 01.02.2007 року та 20.02.2007 року (а.с. 20,21). Лише після цього, 21.02.2007 року була дана згода профспілкового комітету на звільнення (а.с. 15-16), та 23.02.2007 року позивач був звільнений, з видачею трудової книжки.

Доказів того, що ОСОБА_2 у подальшому застосовував міри про працевлаштуванню у відповідача, а останній погоджувався йому надати відповідну роботу, матеріали справи не містять.

З цих підстав, у відповідності до ч. 1 ст. 233 КЗпП України ОСОБА_2 мав право звернутись до суду за захистом свого трудового права в місячний термін, тобто до 23.03.2007 року.

Оскільки ОСОБА_2 звернувся до суду лише 25.06.2007 року та враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку для звернення до суду, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Крім викладеного судова колегія вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд в порушення вимог ст. 88 ЦПК України не вирішив питання про розподіл судових витрат.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та допустив порушення норм процесуального права, у звязу з чим судове рішення не може бути визнане законним і обгрунтованим.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних ОСОБА_2 та стягнення з нього витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції.

Керуючись ст. 88, п.2 ч. 1 ст. 307, п.4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 313,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу державного підприємства „Одеський морський торгівельний порт" задовольнити частково.

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 11 листопада 2008 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Територіального управління державної судової адміністрації в Одеській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді першої інстанції в сумі 30 грн., за наступними реквізитами: код РДПОУ 22504630, банк одержувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 31231259700381

Стягнути з ОСОБА_2 на користь апеляційного суду Одеської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції в сумі 30 грн., за наступними реквізитами: код КБК 22050000, код ОКПО 23213460, Банк одержувач: ГУДКУ в Одеській області, МФО: 828011, розрахунковий рахунок: 31218259700007.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.